Провадження № 33/803/805/19 Справа № 190/820/19 Суддя у 1-й інстанції - Митошоп В. М. Суддя у 2-й інстанції - Джерелейко О. Є.
15 липня 2019 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Джерелейко О.Є.,
за участю: прокурора Дідікова А.О.,
особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 07 червня 2019 року щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого начальником архівного відділу П'ятихатської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнаного винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,
ОСОБА_1 , будучи начальником архівного відділу П'ятихатської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, розташованого в м. П'ятихатки Дніпропетровської області, являючись державним службовцем категорії «Б» та відповідно суб'єктом на якого поширюється дія п. «в» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», й суб'єктом декларування, порушуючи вимоги фінансового контролю, знаючи про необхідність подання щорічної декларації за 2018 рік декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, в строк до 01.04.2019 року,несвоєчасно без поважних причин опублікував декларацію за 2018 рік лише 02.04.2019 року.
Постановою П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 07 червня 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень та стягнуто з останнього на користь держави судовий збір у розмірі 384, 20 гривень.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в який просить постанову скасувати, а адміністративну справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що судом першої інстанції, 03.06.2019 року, в телефонному режимі, його було повідомлено про те, що справа щодо нього буде розглядатись 07.06.2019 року, на що він повідомив, що не зможе з'явитися в судове засідання, яке призначене на 07.06.2019 року, оскільки він їде за кордон, а тому просив відкласти розгляд цієї справи. Надати до суду письмове клопотання про відкладення розгляду справи не мав можливості, оскільки ввечері того ж дня відбув з аеропорту "Бориспіль" у Єгипет, та вважав, що його усного повідомлення буде достатньо для відкладення розгляду справи.
Незважаючи на зазначене, суд розглянув справу у його відсутність.
Таким чином, у встановлений законом строк він не отримав своєчасно судової повістки з повідомленням про дату, місце та час розгляду справи, що позбавило його можливості особисто приймати участь в розгляді справи, знайомитися з матеріалами справи, заявляти клопотання, надавати пояснення та докази, користуватися юридичною допомогою адвоката.
Відповідно до наданих доповнень до апеляційної скарги вказує на закінчення строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, підтримав доводи апеляційної скарги.
Прокурор заперечував щодо доводів апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді, учасників судового провадження, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи, докази і вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, приходжу до такого висновку.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Частиною 1 статті 172-6 КУпАП встановлено відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до матеріалів справи, ОСОБА_1 відповідно до п.п. "в" п. 1 ч.1 ст.3 Закону України "Про запобігання корупції" є державним службовцем, на якого розповсюджується відповідальність за правопорушення, пов'язане з корупцією.
Згідно із ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в"пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Частиною 5 статті 12 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що нормативно-правові акти Національного агентства підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.
За даними Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 подав декларацію 02.04.2019 року, тобто після закінчення терміну, встановленого ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції».
В апеляційній скарзі особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 не вказує на поважні причини пропуску строку подачі декларації, а тому висновки суду щодо відсутності поважних причин подання декларації не спростовані.
Також не надано доказів на підтвердження поважних причин несвоєчасного подання декларації. Відповідно до письмових пояснень (а. п.21) визнає провину у повному обсязі.
Доводи ОСОБА_1 про порушення судом вимог ст. 268 КУпАП є слушними, оскільки відповідно до ст. 268 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 172-6 КУпАП, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є обов'язковою.
Також, судом першої інстанції необґрунтовано встановлено порушення ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», тоді як відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення у вину ОСОБА_1 ставиться недотримання вимог ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», у зв"язку з чим постанова суду підлягає скасуванню із прийняттям нової постанови про визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, що підтверджується протоколом про вчинення адміністративного правопорушення, копією розпорядження про призначення на посаду начальника архівного відділу П"ятихатської РДА від 24.10.2011(а.п.11), копією ознайомлення з вимогами Закону України «Про запобігання корупції» (а.п.16), витягом з офіційного веб-сайту НАЗК(а.п.34), не встановленням поважних причин на подання декларації.
Разом з тим, суд враховує, що відповідно до ст.38 КУпАП закінчився строк накладення адміністративного стягнення, оскільки повідомлення 05 квітня 2019 року(а. с. 31) Національного агентства про факт неподання чи несвоєчасного подання декларацій складено відповідно до Закону України «Про запобігання корупції». Відповідно до ст. 255 КУпАП Національне агентство з питань запобігання корупції уповноважене на складання протоколів про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, тому доводи апеляційної скарги в цій частині підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 07 червня 2019 року - задовольнити.
Постанову П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 07 червня 2019 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП - скасувати.
Прийняти нову постанову.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП.
Провадження закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду О.Є. Джерелейко