Провадження № 33/803/747/19 Справа № 202/2476/19 Суддя у 1-й інстанції - Шофаренко Ю. Ф. Суддя у 2-й інстанції - Слоквенко Г. П.
02 липня 2019 року м. Дніпро
02 липня 2019 року суддя Судової палати у кримінальних справах Дніпровського апеляційного суду Слоквенко Г.П., у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро розглянувши апеляційну скаргу адвоката Чекалкіної Л.А. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 24 квітня 2019 року в справі про адміністративне правопорушення, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме 10 200 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік,-
Постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 24 квітня 2019 року визнано винним ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200,00 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Судом першої інстанції було встановлено, що 22.03.2019 року о 16 год. 30 хв. в м. Дніпро по вул. Совхозна, 78, водій ОСОБА_1 керував т/з Daewoo Sens н/з НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, виражене тремтіння пальців рук, поведінка не відповідає обстановці, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку водій ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції адвокат Чекалкіна Л.А. в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді адміністративного арешту.
Крім цього порушує питання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 24 квітня 2019 року обґрунтовуючи це тим, що він не зміг прочитати на копії протоколу серії БД №168773 від 22.03.2019 року дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення через погану якість друку.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вважає, що постанова суду є незаконною та такою, що спростовується матеріалам та обставинам справи.
При цьому вказує, що обставини викладені у протоколі та в постанові суду не відповідають обставинам справи.
Вважає, що суд першої інстанції визначив несправедливе покарання, оскільки не були досліджені пояснення ОСОБА_1 у судовому засіданні.
Зазначає, що позбавлення його права керування транспортним засобом на 1 рік, позбавить його заробляти кошти та утримувати його сім'ю.
ОСОБА_1 та діюча в його інтересах адвокат Чекалкіна Л.А. в судовому засіданні свою апеляційну скаргу підтримали в повному обсязі та просили її задовольнити.
Суд апеляційної інстанції, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Враховуючи те, що неможливо встановити дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення через погану якість друку, приходжу до висновку, що ОСОБА_1 не був повідомлений належним чином про дату та час розгляду справи. З метою дотримання принципу доступу до правосуддя, приходжу до висновку про поважність причини пропуску адвокатом Чекалкіною Л.А. в інтересах ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Дані вимоги закону судом першої інстанції були виконані.
Висновки суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП є законним та відповідає фактичним обставинам справи.
Однак не визнання вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП спростовується матеріалами справи, які судом першої інстанції були дослідженні в повному обсязі, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення БД № 168773 від 22.03.2019 року, з якого вбачається, що водій ОСОБА_1 керував т/з Daewoo Sens н/з НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, виражене тремтіння пальців рук, поведінка не відповідає обстановці, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку водій ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків;
- поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;
- рапортом працівника поліції.
Судом апеляційної інстанції у судовому засіданні були оглянуті та долучені до матеріалів справи документи, а саме копію адміністративного протоколу серії БД №168773 від 22.03.2019 року щодо ОСОБА_1 з якого дійсно неможливо встановити через якість друку чи був повідомлений належним чином ОСОБА_1 про дату та час розгляду справи, а відтак доводи ОСОБА_1 про те, що він не зміг прочитати протокол є слушними.
Також в порушення вимог ст. 268 КУпАП України суд першої інстанції не повідомив належним чином ОСОБА_1 про дату розгляду справи, що порушує ОСОБА_1 права на захист та є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Згідно з положеннями ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні. Ця можливість випливає із об'єкта і цілі ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, оскільки здійснення цих прав передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і зіставити їх з матеріалами судової справи.
Що ж стосується вимоги ОСОБА_1 про заміну виду адміністративного стягнення суд апеляційної інстанції вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП України передбачає адміністративну відповідальність за відмову особи , яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме 10 200 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Відповідно до статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 251 КупАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Ст. 266 КупАП передбачено, зокрема, що огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоровя не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Вказане положення ст. 266 КупАП є об'єктивно спрямованою процесуальною гарантією визнання певної дії незаконною з огляду на затримку у її проведенні і не охоплює своєю дією склад правопорушення у виді відмови особи, що керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння. Таким чином, неможливо визнати недійсною процесуальну дію, спрямовану на зібрання доказів - огляд на стан алкогольного сп'яніння, яка не була проведена.
Згідно п. 3, 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року, огляд проводиться:
- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом;
- лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку)
Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров'я і відповідають установленим МОЗ вимогам.
За п. 5 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року, результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп'яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп'яніння. Підтвердження стану сп'яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.
Суддею першої інстанції досліджені та перевірені доказами обставини, які у своїй сукупності поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а саме відмови особи, що керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, що охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КупАП та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).
Вирішуючи питання щодо можливості накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за скоєне враховую той факт, що на даний час сплинув трьохмісячний строк для накладення адміністративного стягнення, передбачений ч. 2 ст. 38 КУпАП, оскільки правопорушення мало місце 22 березня 2019 року.
В зв'язку з цим, приходжу до висновку, що апеляційна скарга адвоката Чекалкіної Л.А. в інтересах ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а постанова скасуванню, з винесенням нової, якою ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та закрити провадження у справі, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Поновити адвокату Чекалкіній Л.А. в інтересах ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 24 квітня 2019 року.
Апеляційну скаргу адвоката Чекалкіної Л.А. в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 24 квітня 2019 року відносно ОСОБА_1 - скасувати.
Винести нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та провадження по справі закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду Г.П. Слоквенко