Справа № 761/44016/17
Провадження № 2/761/870/2019
30 травня 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Мальцева Д.О.,
за участю секретаря Чугаєвій І.В.,
представник відповідачів 1-2 ОСОБА_1
представник третьої особи ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду міста Києва, в залі судових засідань, цивільну справу за позовом ТОВ «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору Служба у справах дітей Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, про стягнення заборгованості,
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» в особі Фоміної Тетяни Леонідівни (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 (далі по тексту - відповідач 1), ОСОБА_4 (далі по тексту - відповідач 2), ОСОБА_5 (далі по тексту - відповідач 3), відповідно до якого просив стягнути на свою користь заборгованість за кредитним договором №500397246 від 31.07.2019 року у розмірі 78071,17 грн., що складається із: заборгованості за кредитом - 78071,17 грн., заборгованості по відсоткам - 135,72 грн., стягнення судового збору у розмірі 1600,00 грн., та судового збору за забезпечення доказів у розмірі 800.00 грн.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 31.07.2013 року Пат «Альфа-Банк» (далі по тексту-кредитор) та гр. ОСОБА_6 (далі по тексту - позичальник) уклали кредитний договір №500397246 (далі по тексту - Договір), відповідно до умов якого кредитор надав позичальнику кредит для власних потреб, шляхом безготівкового перерахування на картковий рахунок № НОМЕР_1 у розмірі 92000,00 грн, та 7176,00 грн. на рахунок № НОМЕР_2 , для оплати страхового платежу згідно з умовами комплексного договору добровільного страхування ризиків позичальника №006.500397246.111 від 31.07.2013 року. Позичальник прийняв кредит на умовах сплати процентної ставки за користування кредитом у розмірі 10.99% річних.
У зв'язку зі смертю позичальника 08.01.2014 року, та відкриття спадщини, усі права та обов'язки які належали позичальнику на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, а саме заборгованість за кредитним договором № 500397246 від 31.07.2013 року у розмір 78206.89 грн., перейшли до спадкоємців: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
Приймаючи до уваги, що спадкоємцями позичальника ОСОБА_6 є його діти, останнім були надіслані вимоги про досудове врегулювання спору, шляхом погашення заборгованості за кредитним договором № 500397246 від 21.07.2013 року.
Внаслідок укладання Договору факторингу №1 від 21.06.2016 року, між ПАТ «Альфа-Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», відбулася заміна кредитора, а саме ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло статусу нового кредитора/стягувача за договором №500397246 від 31.07.2013 року.
Зобов'язання спадкодавця ОСОБА_6 перед новим кредитором - ТОВ «Кредитні ініціативи» за Договором №500397246 від 31.07.2013 року залишились невиконаними. Спадкоємці ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 заборгованість не погашають, у зв'язку з чим Позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
Крім цього, 01.12.2017 року, на підтвердження обставин, викладених у позовні заяві представником позивача подано клопотання про забезпечення доказів, шляхом витребування від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бондар Тетяни Миколаївни матеріалів щодо померлого гр. ОСОБА_6 .
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Разом з тим, в матеріалах справи міститься клопотання представника позивача, згідно якого він просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, а справу розглядати у його відсутність. Крім того, у вказаному клопотанні представник позивача зазначив, що не заперечує щодо заочного розгляду справи.
Представник відповідача 1 та відповідача 2 в судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити в задоволенні позовних вимог у зв'язку з закінченням строків позовної давності.
У поданому відзиві зазначив, що позовна заява ТОВ «Кредитні ініціативи» складена і подана до суду 29.11.2017 року, тоді як позовна давність спливла 27.11.2017 року. Зокрема, з матеріалів позовної заяви вбачається, що первісному кредитору стало відомо про смерть позичальника ОСОБА_6 27.11.2014 року. Таким чином, перехід обов'язків померлого позичальника за кредитним договором №500397246 до його спадкоємців відбувся у день смерті ОСОБА_6 , це означає, що право вимоги у кредитора виникло 27.11.2014 року.
Відповідач 3 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Разом з тим, в матеріалах справи міститься заява згідно якої він просить у позові відмовити в повному обсязі у зв'язку з закінченням строків позовної давності, а справу розглядати у його відсутність.
Представник третьої особи в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог в частині стягнення заборгованості з відповідача 1 та відповідача 2.
11.01.2018 року по справі відкрито провадження, прийнято рішення про розгляд справи за правилами позовного провадження в загальному порядку.
28.02.2018 року в судовому засіданні подано відзив від представника відповідача 1 та відповідача 2.
23.04.2018 року ухвалою суду задоволено заяву представника позивача про забезпечення доказів шляхом їх витребування.
06.07.2018 року від відповідача 3 надійшла заява про застосування наслідків спливу позовної давності.
11.09.2018 року, ухвалою суду прийнято рішення застосувати до приватного нотаріуса КМНО Бондар Т.М. заходи процесуального примусу, у зв'язку з невиконанням ухвали про витребування доказів від 23.04.2018 року.
10.10.2018 року від приватного нотаріуса КМНО Бондар Т.М. надійшли належним чином завіренні копії документів спадкової справи після померлого ОСОБА_6 .
26.10.2018 року надійшло клопотання від приватного нотаріуса КМНО Бондар Т.М. про скасування ухвали від 11.09.2018 року.
29.10.2018 року ухвалою суду задоволено клопотання від приватного нотаріуса КМНО Бондар Т.М. про скасування ухвали від 11.09.2018 року.
17.01.2019 року від представника відповідача 1 та відповідача 2 надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи .
17.01.2019 року ухвалою суду закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.
Заслухавши доводи представника відповідача 1 та відповідача 2, пояснення представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Так, як вбачається з матеріалів справи, 31.07.2013 року Пат «Альфа-Банк» (далі по тексту-кредитор) та гр. ОСОБА_6 (далі по тексту - позичальник) уклали кредитний договір №500397246 (далі по тексту - Договір), відповідно до умов якого кредитор надав позичальнику кредит для власних потреб, шляхом безготівкового перерахування на картковий рахунок № НОМЕР_1 у розмірі 92000,00 грн., та 7176,00 грн. на рахунок № НОМЕР_2 , для оплати страхового платежу згідно з умовами комплексного договору добровільного страхування ризиків позичальника №006.500397246.111 від 31.07.2013 року. Позичальник прийняв кредит на умовах сплати процентної ставки за користування кредитом у розмірі 10.99% річних.
Згідно умов Договору, позичальник зобов'язався в порядку та умовах, що визначені Договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбаченні Договором та Додатком №1 до нього - Графіком погашення кредиту.
Відповідно до п.2.3. Договору, датою остаточного повернення кредиту, яка є датою припинення нарахування відсотків та комісій-01.08.2018 року.
Так, статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк ( ч. 1 ст. 530 ЦК України ).
Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором Банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України за договором позики передбачено повернення боргу (позики) частинами (в розстрочку). В цьому випадку, якщо позичальник порушить строк повернення наступної частини позики, то це дає право позикодавцю вимагати дострокового повернення частини позики, що залишалася і належних йому відсотків.
При цьому, згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Крім цього, судом встановлено, що позичальник ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_3 . Разом з тим, після смерті останнього непогашеною залишилась частина кредиту у розмірі 78071,17 грн. і проценти у розмірі 135,72 грн., а разом - 78206,89грн. Оскільки спадкоємцями померлого ОСОБА_6 є його діти ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , що підтверджується матеріалами спадкової справи, позивач просить стягнути з кожного з них борг у розмірі 26068,96 грн. що складає 1/3 частину загальної заборгованості за кредитним договором.
З метою досудового врегулювання спору, первісним кредитором були надіслані вимоги на адресу спадкоємців, щодо погашення заборгованості за кредитним договором 3500397246 від 31.07.2013 року.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу)
Частиною 2 ст. 1223 ЦК України передбачено, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу
Згідно ч. 1 ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
За приписами ч. 4 ст. 1268 ЦК України, малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.
Частиною 5 ст. 1268 ЦК України передбачено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно ч. 1 ст. 1281 ЦК України, спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб.
Відповідно до ст. 1282 ЦК України, спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.
Аналізуючи вищевикладене суд прийшов до висновку, що перехід обов'язків померлого позичальника за кредитним договором №500397246 до його спадкоємців відбувся у день смерті ОСОБА_7 , це означає , що право вимоги у первісного кредитора виникло 27.11.2014 року, в день коли йому стало відомо про смерть позичальника ОСОБА_6 .
Разом з тим, як встановлено 21.06.2016 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» було укладено Договір про відступлення права вимоги №1, відповідно до умов якого право грошової вимоги за Кредитним договором, укладеним між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_6 , перейшло до ТОВ «Кредитні ініціативи», у зв'язку з чим, ТОВ «Кредитні Ініціативи» набуло статусу нового кредитора/стягувача за договором №500397246 від 31.07.2013 року.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно положень ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, заборгованість ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , як спадкоємців померлого позичальника , перед ТОВ «Кредитні ініціативи» за кредитом згідно кредитного договору №500397246 від 31.07.2013 року станом на 03.11.2017 рік складає 7807,17 грн., що складається із: заборгованості за кредитом - 78071,17 грн. та заборгованості по відсоткам - 135,72 грн.
Разом з тим, згідно ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась, або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Як вбачається з матеріалів справи ПАТ «Альфа-Банк» 27.11.2014 року стало відомо про смерть позичальника ОСОБА_6 .
Статтею 256 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Положеннями ст. 257 ЦК України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю в три роки.
За приписами ст. 262 ЦК України заміна сторони у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.
Отже, відступлення права вимоги ПАТ «Альфа-Банк» новому кредитору ТОВ «Кредитні Ініціативи» в результаті укладення договору факторингу №1 від 21.06.2016 року не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності у даній справі.
Позовна заява ТОВ «Кредитні ініціативи», адресована Шевченківському районному суду м. Києва, здана на пошту 29.11.2017 року.
Оскільки позовна давність спливла 27.11.2017 року, позов подано з пропуском позовної давності.
Згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності , про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Враховуючи наведене, на підставі ст.ст. 257, 261, 262, 267, 509, 514, 516, 525, 526, 611, 612, 625, 1050, 1054, 1220, 1223, 1268, 1281, 1282 ЦК України та керуючись 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-266, 268, 273, 280-282, 289, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Відмовити у задоволенні позову ТОВ «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору Служба у справах дітей Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, про стягнення заборгованості.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Шевченківський районний суд м. Києва.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: