Справа № 761/5880/19
Провадження № 2/761/4158/2019
(заочне)
03 липня 2019 року Шевченківський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді Юзькової О.Л.
при секретарі Горюк В.А.,
за участі представник ,позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,
Позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги наступним. З відповідачем ОСОБА_3 було укладено шлюб, зареєстрований 30.04.2010 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 343. Від шлюбу сторони мають неповнолітню доньку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після двох років спільного життя у сторін все частіше почали виникати сварки, спільне життя припинилось з травня 2015 року. І позивачі відповідач переконались в тому, що є зовсім різними людьми і збереження шлюбу не є можливим, строк для примирення не потрібний. Після розірвання шлюбу донька буде проживати разом із позивачем, а ОСОБА_3 братиме участь у вихованні дитини. За таких обставин просить суд розірвати шлюб між нею та ОСОБА_3 .
Ухвалою судді шевченківського районного суду м. Києва від 15.02.2019 р. у справі відкрито провадження та з огляду на приписи ч. 4 ст. 274 ЦПК України вирішено питання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені вимоги, просив задовольнити. Зазначив, що сторони проживають окремо один від одного, не ведуть спільне господарство та мають окремі бюджети з травня 2015 р. надав згоду на ухвалення наочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся у спосіб передбачений ЦПК України, відзив на позовну заяву від нього не надходив.
Суд, керуючись положеннями ст. 223, 2280 ЦПК України, вважає вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних доказів, ухваливши заочне рішення, отримавши на це згоду позивача.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Встановлено, що 30.04.2010 року між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 було укладено шлюб, зареєстрований відділом державної реєстрації актів циівьного стану Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 343.
Після державної реєстрації шлюбу ОСОБА_2 отримала прізвище чоловіка - « ОСОБА_2 ».
Як свідчать матеріали справи від шлюбу сторони мають доньку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як свідчить копія свідоцтва про народження наявна в матеріалах справи..
Представник ОСОБА_2 зазначає, що подружні стосунки між сторонами припинено, сторони проживають окремо один від одного, не ведуть спільного господарства з травня 2015 року. Збереження сім'ї не є можливим і не відповідає інтересам сторін і дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Частиною 2 ст. 112 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Під час розгляду справи не було встановлено обставин, які б свідчили про можливість примирення подружжя.
Представник позивача вказує на те, що строк для примирення не потрібен і шлюб має бути розірваний.
Відповідно до приписів ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Беручи до уваги вищенаведене, з огляду на те, що позивач вважає неможливим збереження шлюбу, який не відповідає її інтересам, доказів зворотного отримано не було, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача ОСОБА_2 .
Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Як пояснив в судовому засіданні представник ОСОБА_2 , позивач не висловлювала свою позицію з даного приводу.
З огляду на зазначене, беручи до уваги відсутність побажань щодо залишення прізвища отриманого в шлюбі у позовній заяві таке питання в судовому засіданні не вирішується.
За приписами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається а сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Під час розгляду справи не було встановлено та не отримано відповідні докази про здійснення інших витрат, визначених ст. 133 ЦПК України.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується вимогами ст. 141 ЦПК України.
Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 2-5,11-13,141,196,258,259,263,268,280-285,352,354 ЦПК України, ст. ст. 110,112,113 СК України, суд -
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбузадовольнити.
Шлюб укладений між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований30 квітня 2010 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 343 розірвати.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (ІПН НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подано протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ст.ст. 353-357 ЦПК України до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України , у цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Повний текст рішення складено 09.07.2019 року.
Суддя: