ун. № 759/5711/19
пр. № 2/759/4189/19
15 липня 2019 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Бабич Н.Д.,
за участю секретаря судового засідання: Котляр Ю.М.,
представника позивач: ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , Київської міської ради, третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чмирук Олександр Валерійович про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
Позивач ОСОБА_2 26 березня 2019 року звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_3 , Київської міської ради, третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чмирук О.В. про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, обґрунтовуючи позов тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла сестра Позивача - ОСОБА_4 , про що 2 червня 2018 року було складено відповідний актовий запис № 9326, після смерті якої залишилось нерухоме майно, а саме: квартира АДРЕСА_1 .
14 грудня 2015 року ОСОБА_4 було укладено заповіт, відповідно до якого все майно рухоме і нерухоме, де б воно не знаходилось та з чого б не складалося і взагалі все те, на що вона матиме право за законом і що мені належатиме їй на день смерті, в тому числі грошові клади - заповіла ОСОБА_2
Проте Позивачу ні після смерті ОСОБА_4 , ні на момент складання заповіту не було відомо про існування вказаного заповіту.
Крім того, з квітня 2018 року Позивач фактично не мав можливості звернутися із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом строк, оскільки на момент смерті, жив та працював в іншій державі - у США, що підтверджується відповідними письмовими доказами.
Ухвалою суду від 05.04.2019 року відкрито провадження в справі та витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чмирук О.В. (адреса робочого місця: 03179, м. Київ, проспект Перемоги 123, офіс 212) належним чином завірену копію спадкової справи ОСОБА_4 (а.с.33-34).
Ухвалою суду від 24.05.2019р. підготовче провадження у справі було закрито та призначено судовий розгляд (а.с.55-56).
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, просили позов задовольнити в повному обсязі, визначивши додатковий строк, для подання заяви про прийняття спадщини.
Від представника відповідача ОСОБА_5 надішла заява про розгляд справи за відсутності представника та про визнання позову (а.с.66-68).
Представник відповідач - Київської міської ради в судове засідання не з"явився, надав суду відзив на позовну заяву та просив суд справу розглядати у його відсутність (а.с.60-64).
Третя особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чмирук Олександра Валерійовича в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд, всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про її смерть Серія НОМЕР_1 , виданим 02.06.2018р. (а.с.17).
14.12.2015 року при житті ОСОБА_4 було складено заповіт, відповідно до якого вона заповіла все рухоме та нерухоме майно позивачу ОСОБА_2 . Крім того, в заповіті зазначено, що у разі його смерті, як зазначено в Заповіті, до відкриття спадщини, або не прийняття ним спадщини чи відмови від спадщини зазначене майно може бути успадковане ОСОБА_3 . Вказаний заповіт було посвідчено державним нотаріусом Дванадцять першої Київської державної нотаріальної контори Шовкошитньою В.В. та зареєстровано в реєстрі за №4-1572 (а.с.18).
Проте, позивачу ні після смерті - ОСОБА_4 , ні на момент складання заповіту мені не було відомо про існування вказаного заповіту.
З 15 квітня 2018 року позивач працює у компанії ФрайтЛінк Експрес ЕЛ-ЕЛ-СІ, (Орландо, Штат Флоріда ) на посаді далекобійника і протягом періоду з 15 квітня 2018 року по 15 січня 2019 року ОСОБА_2 працював повний робочий день і не брав відпустку, що підтверджується листом щодо підтвердження працевлаштування (а.с.14-16).
З метою вступу до права спадщини, після повернення на Україну, 19 лютого 2019 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Чимрука Олександра Валерійовича та отримав відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме у відкритті спадкової справи після ОСОБА_4 , так як ним було пропущено шестимісячний строк на прийняття спадщини (а.с.43).
Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом та за законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до Пленуму Верховного Суду України у справі № 6-1320цс17 від 23.08.2017 року було роз'яснено, що необізнаність спадкоємця про існування заповіту є ПОВАЖНОЮ причиною для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини.
Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.
При цьому, при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (абз.2 п. 24 Постанови).
Пленум Верховного Суду України в п. 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року (справа № 6-85цс12) та від 04.11.2015 року № 6-1486цс15, яка відповідно до положень ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. (ст. 57 ЦПК України).
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України).
Особа, права якої порушено, може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.
Матеріально-правовий аспект захисту цивільних прав та інтересів насамперед полягає в з'ясуванні, чи має особа таке право або інтерес та чи були вони порушені або було необхідним їх правове визначення.
При цьому слід виходити з положень Цивільного кодексу України про підстави виникнення цивільних прав і цивільних обов'язків. Відповідно до них цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, передбачених актами цивільного законодавства, Конституцією України та міжнародними договорами України, а також із дій осіб, не передбачених цими актами, але які породжують цивільні права та обов'язки.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, враховуючи викладене, суд приходить до висновку про визнання поважними причини пропуску позивачем ОСОБА_2 строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_4 та визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті строком у шість місяців з дня набрання рішення суду законної сили.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 1216, 1217, ч.ч. 1, 2 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270, ч. 3 ст. 1272 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 48, 76-82, 229, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Київської міської ради, третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чмирук Олександр Валерійович про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, - задовольнити.
Визначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , додатковий строк - 6 (шість) місяців, з часу набрання рішення суду законної сили, для прийняття спадщини за заповітом, яка відкрилася після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Бабич Н.Д.