Справа № 758/4930/17
02 квітня 2019 року місто Києв
Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого - судді Ларіонової Н.М.,
при секретарі судового засідання Мариненко Я.С.,
за участю: позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду м. Києва адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач в квітні 2017 р. звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови йому у зарахуванні трудового стажу у періоди роботи з 27.05.1990 р. по 04.01.1992 р., з 26.04.1993 р. по 22.07.1994 р., з 30.03.1997 р. по 30.12.1997 р.; зобов'язати відповідача зарахувати йому до трудового стажу за Законом України «Про пенсійне забезпечення» періоди роботи з 27.05.1990 р. по 04.01.1992 р., з 26.04.1993 р. по 22.07.1994 р., з 30.03.1997 р. по 30.12.1997 р. При цьому позивач посилався на те, що 01.02.2017 року він звернувся до відповідача із заявою про зарахування йому до трудового стажу період роботи з з 27.05.1990 р. по 04.01.1992 р., з 26.04.1993 р. по 22.07.1994 р., з 30.03.1997 р. по 30.12.1997 р., проте відповідач відмовив йому з підстав , що в трудовій книжці за зазначені вище періоди містяться виправлення, а в записі трудової книжки за період з 26.04.1993 р. по 22.07.1994 р. відсутній номер наказу про прийняття на роботу.
Провадження у справі відкрито ухвалою від 15.05.2017 р. (суддя Роман О.А.).
В своїх запереченнях, поданих в серпні 2017 р. представник відповідача зазначив, що позивач перебуває на обліку в управлінні та оримує пенсію за віком , розмір якої обчислено відповідно до Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». До страхового стажу позивача зараховані такі періоди роботи, за які щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій , ніж мінімальний страховий внесок: з 13.09.1972 р. по 01.11.1972 р.; з 14.11.1972 р. по 22.11.1974р.; з 15.01.1975 р. по 18.08.1980 р.; з 02.09.1980 р. по 10.11.1989 р.; з 11.11.1989 р. по 25.05.1990 р.; з 05.01.1992 р. по 12.04.1993 р.; з 25.07.1994 р. по 05.11.1994 р.; з 28.11.1994 р. по 01.02.1995 р.; з 02.02.1995 р. по 30.08.1996 р.; з 02.09.1996 р. по 21.03.1997 р., звідки виходить 21 рік 4 місяці 8 днів. Згідно вищезазначеного позивачу не зараховано до страхового стажу періоди роботи з 27.05.1990 р. по 04.01.1992 р., 30.03.1997 р. по 30.12.1997 р., з тих підстав , що в трудовій книжці за зазначені вище періоди містяться виправлення, в записі трудової книжки за період з 26.04.1993 р. по 22.07.1994 р. відсутній номер наказу про прийняття на роботу. Для підтвердження зазначених періодів роботи та включення їх до трудового стажу позивачу необхідно надати документи, які повинні містити відомості про періоди роботи, виписки з наказів та особові рахунки.
На підставі протоколу повторного автоматичного розподілу від 06.11.2017 р. матеріали вищевказаної справи передані в провадження судді Ларіонової Н.М.
Відповідно п.10 розділу VII «Перехідні положення» КАС України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 р.), дану справу, провадження в якій відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, суд розглядає за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, в порядку спрощеного позовного провадження .
Ухвалою від 09.08.201 р. на підставі ст.52 КАС України відповідач у справі замінений на правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві.
В судове засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та надав пояснення, аналогічні викладеним в позові обставинам, просив задовольнити позов.
В судове засідання представник відповідача не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, причину неявки в судове засідання не повідомив.
Суд, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, яким надана оцінка в їх сукупності, дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що на час звернення до суду позивач перебував на обліку в ЦОУ ПФУ в місті Києві як одержувач пенсії за віком.
01.02.2017 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про зарахування до до його трудового стажу період його роботи: з 27.05.1990 р. по 04.01.1992 р. - у кооперативі «Надежда», з 26.04.1993 р. по 22.07.1994 р. - у Товаристві з обмеженою відповідальністю «»Науково-виробнича сервісна фірма «ФІОРД», з 30.03.1997 р. по 30.12.1997 р. - у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Фірма «АСПО».
14.02.2017 року позивач отримав від Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (рішення) відповідь на звернення позивача за № 273/Б-196 про відмову у зарахуванні до трудового стажу періоди роботи з 27.05.1990 р. по 04.01.1992 р., з 30.03.1997 р. по 30.12.1997 р., з тих підстав , що в трудовій книжці за зазначені вище періоди містяться виправлення, а в записі трудової книжки за період з 26.04.1993 р. по 22.07.1994 р. відсутній номер наказу про прийняття на роботу.
Як вбачається з трудової книжки позивача: 27.05.1990 р. ОСОБА_1 прийнято на роботу на посаду столяра у кооператив «Надія»; 04.01.1992 р. ОСОБА_1 був звільнений з роботи за власним бажанням , за ст. 38 КЗпП України, відповідно до наказу № 29 від 05.01.1992 р., що підтверджується трудовою книжкою позивача; 26.04.1993 р. ОСОБА_1 був прийнятий на посаду теслі третього розряду за контрактом у ТОВ НВСФ «Фіорд»; 22.07.1994 р. ОСОБА_1 був звільнений з роботи за власним бажанням , за ст. 38 КЗпП України, відповідно до наказу № 65 від 22.07.1994 р.; 30.03.1997 р. ОСОБА_1 був прийнятий на роботу на посаду продавця у ТОВ «АСПО» , на підставі наказу № 14 від 30.03.1997 р.; 30.12.1997 р. ОСОБА_1 був звільнений з роботи за власним бажанням , за ст.. 38 КЗпП України, відповідно до наказу № 29 від 30.12.1997 р., що підтверджується трудовою книжкою позивача.
Відповідно до відповіді Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації № 103/18 від 16.02.2017 року зазначено, що ТОВ «Фірма «АСПО» свої документи до архівного відділу Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації не передавало, у зв'язку з чим надати архівну довідку ОСОБА_1 для підтвердження його трудового стажу за березень-грудень 1997 року не має можливості.
Листом Подільської районної в м. Києві державної адміністрації № Б-5 від 23.02.2017 року повідомлено ОСОБА_1 , що відповідно до чинного законодавства та нормативно-правових актів документи з особового складу Кооперативу «Надія» на зберігання до архівного відділу Подільської районної в м. Києві державної адміністрації не надходили, тому немає можливості надати архівну довідку про роботу на вищевказаному підприємстві.
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 05.04.2017 року зазначено, що ТОВ «АСПО», зареєстроване 07.12.1994 року , запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи зроблений 24.06.2005 року за судовим рішенням.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Зазначеній нормі відповідає пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року N 637 (далі- Порядок №637) відповідно до якого, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Отже, трудова книжка є основним документом для підтвердження стажу роботи у разі якщо в ній містяться всі необхідні, правильні і точні записи про стаж роботи, у тому числі і той, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Пунктом 3 вказаного Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до п. 20 Порядку №637 підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідно записів у ній у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлених для окремих категорій працівників, для підтвердження трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій, або їх правонаступників . У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Відповідно до положень ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Вказані обставини дають суду підстави дійти висновку, що відмова Центрального об'єднаного управління ПФУ у м.Києві, правонаступником якого є ГУ ПФУ в місті Києві, в зарахуванню позивачу до страхового стажу вказані в позові періоди роботи є протиправною. А відтак, ГУ ПФУ у м.Києві, як правонаступник, підлягає до зобов'язання зарахувати даний період до страхового стажу.
На основі повно та всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки є заснованими на законі та знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, на користь позивачу підлягає стягненню сплачений при поданні позову судовий збір в сумі 640,0 грн.
На підставі викладеного, Закону України «Про пенсійне забезпечення», керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 7, 9, 77, 139, 241-246, 255, 293, 295, 371, 382 КАС України, п.10., 15.5 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії- задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправними дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві, щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до трудового стажу період роботи: з 27.05.1990 р. по 04.01.1992 р. - у кооперативі «Надежда», з 26.04.1993 р. по 22.07.1994 р. - у Товаристві з обмеженою відповідальністю «»Науково-виробнича сервісна фірма «ФІОРД», з 30.03.1997 р. по 30.12.1997 р. - у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Фірма «АСПО».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (місцезнаходження за адресою: м.Київ, вул.Бульварно-Кудрявська, 16; код ЄДРПОУ 42098368) зарахувати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до його трудового стажу період його роботи: з 27.05.1990 р. по 04.01.1992 р. - у кооперативі «Надежда», з 26.04.1993 р. по 22.07.1994 р. - у Товаристві з обмеженою відповідальністю «»Науково-виробнича сервісна фірма «ФІОРД», з 30.03.1997 р. по 30.12.1997 р. - у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Фірма «АСПО».
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 640,0 (шістсот сорок грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Подільський районний суд м.Києва протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день йогоскладання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н. М. Ларіонова