печерський районний суд міста києва
Справа № 203/72/17
21 червня 2019 року Печерський районний суд м. Києва
суддя Батрин О.В.
секретар судового засідання Павленко В.О.,
справа № 203/72/17-ц
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1
відповідач: Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця»
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості за трудовою угодою, за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» до ОСОБА_1 про визнання недійсною трудової угоди
представник позивача - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
представник відповідача - Поета К.Ю.
У січні 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Українська залізниця» про стягнення заборгованості за трудовою угодою.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 05.05.2016 року між ним та ПАТ «Українська залізниця» в особі Дніпропетровського відділення філії «Проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту» укладено трудову угоду № 63, відповідно до якої позивач зобов'язується за відповідну винагороду виконати індивідуально визначену роботу - проектні роботи по об'єкту «Поточний ремонт автодорожнього шляхопроводу км 26 ПК9 лінії Дубове-Красноармійськ» з дотриманням строку виконання в період з 05.05.2016 року до 30.06.2016 року, за виконання якої відповідач зобов'язується сплатити позивачу 18 720 грн. після підписання акту прийому-передачі. Враховуючи, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання за вказаним договором, позивач звернувся з цим позовом до суду та просив стягнути на його користь 18 720,00 грн. обумовленої суми винагороди за виконану роботу, 286,00 грн. - 3% річних, 2 883 грн. 38 коп. - пені у розмірі подвійної ставки Національного банку України, 1103 грн. 75 коп. - інфляційних втрат, а всього 22 993 грн. 13 коп.
Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 10.01.2017 року у справі відкрито провадження та призначено до судового розгляду на 27.01.2017 року (а.с.17).
Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 27.01.2017 року цивільну справу передано на розгляд до Печерського районного суду м. Києва (а.с.23-24).
Відповідно до протоколу автоматичного розподілу справ від 13.03.2017 року вказана справа розподілена для розгляду судді Печерського районного суду м. Києва Москаленко К.О. ( а.с. 27).
Ухвалою судді (Москаленко К.О.) від 14.03.2017 року справу прийнято до свого провадження та призначено судове засідання на 12.05.2017 року (а.с.31).
28.07.2017 року відповідач за первісним позовом ПАТ «Українська залізниця» звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання недійсною трудової угоди №63 від 05.05.2016 року, укладеною між сторонами. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вказана трудова угода не відповідає вимогам законодавства, а саме вихідних даних (завдання замовника) згідно з наведеними нормами в угоді №63 від 05.05.2016 року не має, що суперечить п.п.4.1.4.2 Наказу №45 від 16.05.2011 року «Про затвердження порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів» з урахуванням норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво». Крім того, треті особи, які брали участь в укладенні угоди від імені ПАТ «Українська залізниця» не мали право укладати угоди без письмового дозволу керівництва філії. Також кошторис на проектні роботи не відповідає вимогам Національного стандарту України «Правила визначення вартості проектно-вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво» ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 (а.с.41-76).
Ухвалою суду від 28.07.2017 року зустрічну позовну заяву ПАТ «Українська залізниця» залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме для надання документів, які відповідно до законодавства України підтверджують звільнення позивача за зустрічним позовом від сплати судового збору або сплатити судовий збір у належному до сплати його розмірі та надати докази його сплати (а.с.77-78).
Ухвалою суду від 26.09.2017 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме для надання довіреності чи іншого документу, що підтверджує повноваження представника позивача (а.с.92).
24.10.2017 року на адресу суду від представника позивача за первісним позовом - Чайки Ю.В. надійшли письмові заперечення на зустрічну позовну заяву ПАТ «Українська залізниця», відповідно до яких заперечила проти задоволення зустрічної позовної заяви, посилаючись на те, що основні умови договору, а саме предмет договору, ціна договору, строки дії договору та виконання робіт сторонами за трудовою угодою було узгоджено і підписано, що відповідає вимогам ст.ст. 626, 638, 887-890 ЦК України та основні вихідні дані було зазначено в зведеному кошторисі і інших додатках до трудової угоди та окрім нього, трудовою угодою іншого не передбачено. Крім того, виконання своїх зобов'язань позивачем за первісним позовом підтверджується актом прийому-передачі виконаних робіт, який підписаний сторонами трудової угоди (а.с.96-100).
23.02.2018 року на адресу суду надійшла заява представника позивача за первісним позовом - ОСОБА_3 про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просила стягнути з відповідача ПАТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 заборгованість за трудовою угодою № 63 від 05.05.2016 року у розмірі 27 215грн.73 коп., а саме: 18 720,00 грн. обумовленої суми винагороди за виконану роботу, 928,53 грн. - 3% річних, 4 403,49 грн. - інфляційних втрат та 3 163,71 грн. - витрати, пов'язані з явкою в суд (а.с.135-143).
Відповідно до протоколу повторного автоматичного розподілу справ від 31.05.2018 року у зв'язку з закінченням терміну повноважень судді Москаленко К.О. вказана справа розподілена для розгляду судді Печерського районного суду м. Києва Батрин О.В. ( а.с. 151).
Ухвалою судді від 31.05.2018 року вказана цивільна справа прийнята суддею до розгляду за правилами позовного (спрощеного) провадження, копії якої направлені учасникам справи (а.с. 156-157).
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків, виходячи з такого.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно ч.1 ст. 854 ЦК України - якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Як встановлено судом, 05.05.2016 року між позивачем ОСОБА_1 та ПАТ «Українська залізниця» в особі Дніпропетровського відділення філії «Проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту» укладено трудову угоду № 63, відповідно до якої позивач зобов'язується за відповідну винагороду виконати індивідуально визначену роботу - проектні роботи по об'єкту «Поточний ремонт автодорожнього шляхопроводу км 26 ПК9 лінії Дубове-Красноармійськ» з дотриманням строку виконання в період з 05.05.2016 року до 30.06.2016 року, за виконання якої відповідач зобов'язується сплатити позивачу 18 720 грн. після підписання акту прийому-передачі (а.с. 8-11).
Пунктом 4.2. трудової угоди визначено, що обов'язковою умовою отримання виконавцем винагороди є підписання сторонами акту прийому передачі виконаних робіт/наданих послуг. Термін оплати виконаної роботи/наданих послуг на протязі 15 календарних днів після підписання акту прийому-передачі виконаних робіт/наданих послуг.
Актом прийому-передачі виконаних робіт/наданих послуг від 08.06.2016 року підтверджується виконання позивачем своїх зобов'язань за договором та їх прийняття відповідачем (а.с. 12).
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 ЦК України встановлено, що у разі, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не провів з позивачем розрахунку, не виплатив обумовлену суму винагороди за виконану роботу у розмірі 18 720,00 грн., то суд дійшов висновку про її стягнення з відповідача.
Пунктом 6.1. трудової угоди № 63 від 05.05.2016 року передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за угодою сторони несуть відповідальність згідно із чинним законодавством.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, то суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 928,53 грн. - 3% річних, 4 403,49 грн. - інфляційних втрат, розрахованих позивачем у позовній заяві, за період з 23.06.2016 року (після 15 днів з дати підписання акту прийому-передачі) по 26.12.2016 року.
Також суд дійшов висновку про відмову у задоволенні зустрічного позову про визнання трудової угоди №63 від 05.05.2016 року недійсною, виходячи з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).
Відповідач ПАТ «Українська залізниця» як на підставу для задоволення зустрічного позову вказує те, що замовник при укладенні правочинів у порушення приписів ст. 888 ЦК, пункту 5.8 трудової угоди та наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 року №45 «Про затвердження Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів» не надав виконавцеві повну та достовірну інформацію, вихідні дані, необхідні для виконання робіт.
Проте, з такими доводами відповідача суд не погоджується, оскільки усі зазначені відомості (перелік робіт, детальний опис, найменування об'єктів, нормативні вимоги, вартість, розмір винагороди тощо) було вказано у зведеному кошторису виконаних робіт/наданих послуг (додаток №1), який є невід'ємною частиною трудової угоди (а.с.11).
Також відповідач як на підставу для задоволення зустрічного позову посилається на те, що ОСОБА_5 , та ОСОБА_6 , які діяли на підставі доручень та Положення про Дніпропетровське відділення філії «Проектно - вишукувальний інститут залізничного транспорту» не мали права без письмового погодження керівництва Філії підписувати договір з позивачем ОСОБА_1 суд не приймає до уваги враховуючи наступне.
Відповідно до підпункту 7.1.3 пункту 7.1 розділу 7 Положення про Дніпропетровське відділення Філії «Проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», згідно з яким відділення (начальником якого був ОСОБА_5 на час укладення трудової угоди) має право за письмовим погодженням керівництва філії залучати до виконання окремих робіт, участі у вивченні окремих питань вчених і фахівців, спеціалістів органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій (за погодженням з їх керівниками), представників інститутів громадського суспільства).
При цьому, відповідно до п.п. вказаного Положення відділення має право діяти від імені товариства, представляти його в усіх установах, підприємствах та організаціях, відкривати в банках поточні рахунки, набувати майнових та немайнових прав, укладати господарські договори.
Відповідно до п.5.5 Положення про Філію «Проектно - вишукувальний інститут залізничного транспорту» ПАТ «Українська залізниця» уведеного в дію Наказом ПАТ «Укрзалізниця» № 118 від 26.02.2016 року, наданого представником відповідача до зустрічної позовної заяви, начальник Філії на підставі довіреності та у межах своїх повноважень, зокрема, приймає на роботу та звільняє працівників Філії згідно зі штатним розписом та номенклатурою посад, з урахуванням вимог пункту 5.1 цього Положення, укладає, змінює та розриває трудові договори, приймає рішення з питань оплати праці та обліку робочого часу працівників Філії, застосовує заходи заохочення та/або притягнення до дисциплінарної та матеріальної відповідальності працівників Філії, відповідно до встановленого порядку; укладає, змінює та розриває договори, контракти, угоди та інші правочини, у тому числі зовнішньоекономічні, від імені Товариства, в межах повноважень делегованих Товариством.
Згідно п.5.6 Положення у випадку, коли виконання зазначених у п.5.5 цього Положення повноважень, передбачає витрату грошових коштів, розпорядження майном, у тому числі його відчуження та списання та/або укладення договорів (угод) (у тому числі й з одним контрагентом та/або щодо одного класу товару/робіт/послуг сукупно за рік) на суму більше ніж еквівалент 10 000 доларів США за офіційним обмінним курсом Національного банку України, встановленим на дату вчинення такої витрати, розпорядження (відчуження, списання), директор Філії має право здійснювати такі дії тільки після попереднього отримання письмового дозволу правління Товариства.
З огляду на викладене, суд не приймає доводи зустрічної позовної заяви щодо недотримання при укладенні трудової угоди правила про погодження усіх правочинів, які перевищують 10 000,00 доларів США, оскільки вказана вище трудова угоди була укладена на суму 18 720грн.00коп., що є значно менше, відтак трудова угода була підписана уповноваженою на то особою в межах її повноважень.
З урахуванням наведеного підстав для задоволення зустрічного позову немає.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 704 грн. 80 коп., а судові витрати, понесені відповідачем (а.с.84) позивачем їй не відшкодовуються.
Крім того, відповідно до вимог ст. 138 ЦПК України, витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони. Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, та її представникові сплачується іншою стороною компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати. Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх представників, що пов'язані з явкою до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України №590 від 27 квітня 2006 року зі змінами від 28 лютого 2018 року «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних, адміністративних та господарських справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних з переїздом до іншого населеного пункту стороні, на користь якої ухвалено судове рішення та її представникові не може перевищувати встановлені законодавством норми відшкодування витрат на відрядження.
Щодо компенсації за відрив представника позивача від звичайних занять, то постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2018 року № 155 внесено зміни до постанови № 590 "Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних, адміністративних та господарських справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави" . За відрив від звичайних занять - стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, її представникові у зв'язку з явкою до суду компенсація у цивільних справах обчислюється пропорційно до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлено законом на 1 січня календарного року, в якому приймається процесуальне рішення або здійснюється процесуальна дія, і не може перевищувати його розміру, обчисленого за фактичні години відриву від звичайних занять.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що судові витрати по справі, які документально підтверджені та правильність розміру яких перевірені судом відповідно до наданого позивачем розрахунку, у розмірі 3 163 грн. 71 коп., що складаються з: витрат пов'язаних з переїздом представника позивача м.Дніпро-м.Київ, м.Київ-м.Дніпро для участі у судових засіданнях у розмірі 2262 грн. 80 коп., витрати на наймання житла у розмірі 250 грн. 00 коп. та компенсація за відрив від звичайних занять представника позивача від розміру мінімальної заробітної плати за 2019 рік у розмірі 650 грн. 91 коп. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 203, 205, 533-535, 625, 610, 612, 837, 854 ЦК України, 1-18, 77, 78, 81, 82, 95, 138, 263-265, 267, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 д о Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості за трудовою угодою - задовольнити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 24 052 грн. 02 коп.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 витрати, пов'язані з явкою в суд у розмірі 3 163 грн. 71 коп. та суму судового збору у розмірі 704 грн. 80 коп.
У задоволенні зустрічного позову Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» до ОСОБА_1 про визнання недійсною трудової угоди - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач: Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця»: 03038, м. Київ, вул. І.Федорова, 39, код ЄДРПОУ 40075815.
Суддя О.В.Батрин