Справа № 758/15953/16-ц
Категорія 28
16 травня 2019 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Войтенко Т. В. ,
за участю секретаря судового засідання - Дідук С. В.,
за участю позивача: ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_3 до Житлово-будівельного кооперативу «Верстат-10», третя особа: Чотирнадцята київська державна нотаріальна контора про визнання права власності на квартиру,-
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 звернулися до Подільського районного суду м. Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу «Верстат-10», третя особа: Чотирнадцята київська державна нотаріальна контора про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги вмотивовані тим, що ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з ОСОБА_4 . У них народився син, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1
Посилаються на те, що з метою поліпшення житлових умов сім'ї за рахунок спільних коштів подружжя у 1981 році було сплачено вступний внесок до житлово-будівельного кооперативу «Верстат - 10» за трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 у розмірі 4229,00 крб.
Вказують, що ОСОБА_4 , набувши статусу члена ЖБК «Верстат-10», одержав ордер № 030862 серія Ж від 01 червня 1982 р., виданий на його ім'я на підставі рішення виконкому Київської ради народних депутатів від 15 березня 1982 р. № 387 на сім'ю з трьох осіб ( ОСОБА_4 , ОСОБА_1 ОСОБА_3 ), і дана сім'я заселилася до спірної квартири.
Зазначають, що згідно з довідкою ЖБК «Верстат-10» № 20 від 28 липня 2015 р. реєстрація будинку ЖБК «Верстат-10» по пр-ту Г.Гонгадзе, 32-ж в Бюро технічної інвентаризації була здійснена 08 січня 1982 р.
Реєстрація окремих квартир у власність громадян у будинках житлово-будівельних кооперативів та оформлення на такі квартири будь-яких правовстановлюючих документів передбачена не була, відтак після вселення до спірної квартири на підставі Ордеру № 030862 серія Ж від 01 червня 1982 р. позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 разом із членом ЖБК «Верстат-10» ОСОБА_4 зареєструвалися у квартирі. Особовий рахунок був відкритий на ОСОБА_4 , що підтверджується довідкою ЖБК «Верстат-10» за формою № 3 від 24 червня 2015 р. № 27.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивачі вказують, що ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_4 помер. Позивачка ОСОБА_1 після смерті чоловіка звернулася до ЖБК «Верстат-10» з проханням переоформити на неї особовий рахунок та прийняти її до членів кооперативу замість померлого ОСОБА_4 , однак їй було усно відмовлено через відсутність правовстановлюючих документів на спірну квартиру на її ім'я та документів, які б підтверджували її право на частину паєнакопичення.
Позовні вимоги мотивують тим, що після смерті ОСОБА_4 , позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 як спадкоємці за законом першої черги, які прийняли спадщину в силу норм ст.ст.1261,1268 ЦК України, звернулися до Чотирнадцятої київської державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини, однак постановою № 3645/02-31 від 13 грудня 2016 р. державний нотаріус Чотирнадцятої київської державної нотаріальної контори відмовила позивачам у видачі їм свідоцтв про право на спадщину за законом на спірну квартиру у зв'язку із відсутністю правовстановлюючих документів на майно, що належало померлому ОСОБА_4 .
Посилаючись на те, що спірна квартира АДРЕСА_1 є спільною власністю подружжя в силу ст.ст. 60,61 СК України, позивачка ОСОБА_1 просила визнати за нею право власності за 1/2 частину спірної квартири в порядку поділу спільного майна подружжя.
Посилалась на те, що спадкуванню після смерті ОСОБА_4 підлягає інша 1/2 частина квартири, яка належала йому на момент смерті, позивачі просили визнати за ними право власності на 1/4 частині квартири в порядку спадкування за кожним з них.
Таким чином, посилаючись на те, що 1/2 частина квартири належить ОСОБА_1 як її частка у спільному майні подружжя; 1/4 частина належить ОСОБА_1 як її частка в порядку спадкування за законом після смерті її чоловіка ОСОБА_4 ; 1/4 частина квартири належить ОСОБА_3 як його частка в порядку спадкування за законом після смерті його батька ОСОБА_4 , позивачі звернулися з даним позовом до суду, в якому просили визнати право спільної часткової власності на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у наступних частках: 3/4 частини кварти за ОСОБА_1 , 1/4 частину кварти за ОСОБА_3 (а.с.61-67).
В судовому засіданні представник позивача та позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити з викладених у ньому підстав.
Позивач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій просив справу розглянути без його участі, позовні вимоги підтримав.
Представник Житлово-будівельного кооперативу «Верстат-10» у судове засідання не з'явився, просив справу розглядати без його участі, щодо вирішення спору поклався на розсуд суду.
Представник Чотирнадцятої київської державної нотаріальної контори у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Заслухавши пояснення представника позивача та позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов доведений та підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з ОСОБА_4 , що підтверджується копією Свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_1 від 28.06.1975, актовий запис №15 (а.с.68).
У шлюбі народився син, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_2 від 14.10.1976 року (а.с.69).
01 червня 1982 року ОСОБА_4 отримав ордер № 030862 серії Ж, виданий Виконавчим комітетом Київської міської ради народних депутатів від 15.03.1982 р. №387, на підставі якого в квартиру АДРЕСА_1 вселилися ОСОБА_4 , його дружина ОСОБА_1 та син ОСОБА_3 (а.с.70).
ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_4 помер, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_3 від 15.06.2016 р. (а.с.76).
Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_1 , яка належала подружжю ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , однак не була оформлена на їхнє ім'я.
21 липня 2016 року позивачі звернулися із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 (а.с.117).
13 грудня 2016 року державний нотаріус 14-КДНК Ястремська Ж .В . відмовила позивачам у видачі Свідоцтв про право на спадщину на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на дану квартиру, оформлених на ім'я померлого (а.с. 77).
Посилаючись на те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , перебуваючи у шлюбі між собою, повністю сплатили пайовий внесок за спірну квартиру, у зв'язку з чим набули право власності на неї, а відтак, дана квартира є предметом спадкування після смерті ОСОБА_4 , позивачі звернулися до суду з даним позовом, та їх права підлягають захисту даним судовим рішенням.
Так, відповідно до довідки Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 06 квітня 2018 року, квартира АДРЕСА_1 на праві власності не зареєстрована (а.с.113).
Згідно з технічним паспортом від 20 жовтня 2016 р., складеним Київським міським бюро технічної інвентаризації, спірна квартира розташована на XIII поверсі 16-поверхового будинку складається з 3-х кімнат житловою площею 44,3 кв.м, у тому числі 1-а кімната - 14,1 кв.м, 2- а кімната -14,1 кв.м, 3-а кімната - 16,1 кв.м; кухні площею 8,2 кв.м; вбиральні площею 0,8 кв.м; ванної кімнати площею 2,1 кв.м; коридору площею 10,1 кв.м; комори площею 2,1 кв.м. Загальна площа квартири - 68,8 кв.м.
Як вбачається з довідки ЖБК «Верстат-10» від 24.06.2015 року та довідки №20 від 28.07.2015 року балансову вартість квартири АДРЕСА_1 в сумі 10734,2 крб. сплачено повністю (а.с.71, 72).
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про власність», який діяв на момент повної оплати паю за квартиру, член житлово-будівельного, дачного чи іншого кооперативу, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, набуває права власності на це майно.
Відповідно до ст. 22 КпШС України, який діяв на момент внесення коштів за квартиру, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.
Судом встановлено, що покійний ОСОБА_4 був членом ЖБК «Верстат-10» і на день смерті всі пайові платежі за квартиру були сплачені. Такі обставини в силу вимог ст. 22 КпШС України та ст.15 Закону України «Про власність» дають підстави для висновку, що з дня внесення у 1991 році коштів на повне погашення паю за квартиру АДРЕСА_1 , у подружжя на дану квартиру виникло право власності в рівних частках.
Таким чином, станом на момент смерті ОСОБА_4 , йому належала 1/2 частина квартири АДРЕСА_1 , на яку з дня його смерті відкрилася спадщина за законом. Інша частина квартири належить в порядку поділу майна подружжя позивачу ОСОБА_1
Об'єктом спадкування після смерті ОСОБА_4 є 1/2 частина квартири АДРЕСА_1 .
Зі змісту ст.ст. 15-16 ЦК України вбачається, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способом захисту цивільних прав та інтересів може зокрема бути визнання права.
Стаття 41 Конституції України визначає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Зокрема однією із підстав набуття права власності, є спадкування.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Стаття 1216 ЦК України, визначає, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Пленум Верховного Суду України в своїй Постанові № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» зазначив, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Крім того, відповідно до роз'яснення Міністерства юстиції України від 21.02.2005 року за № 19/32-319 - у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не була проведена і правовстановлюючий документ відсутній, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника повинно вирішуватись в судовому порядку.
Пленум Верховного Суду України в своїй Постанові № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», роз'яснив, що оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частини перша та друга статті 3 ЦПК), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.
З врахуванням викладеного, а також того, що судом достеменно встановлено, що з дня повної оплати пайового внеску за квартиру АДРЕСА_1 , у подружжя на дану квартиру виникло право власності по 1/2 частині, частка чоловіка стала спадковим майном після його смерті, яку успадкували позивачі, однак не змогли оформити її в порядку спадкування у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на квартиру, суд дійшов висновку, що обраний позивачами спосіб захисту свого порушеного права є таким, що відповідає характеру спірних правовідносин сторін та характеру самого порушеного права позивача, а тому може бути застосований судом.
З врахуванням встановлених в судовому засіданні обставин справи, суд оцінивши, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, приходить до висновку, що вимоги позивачів знайшли своє доведення в судовому засіданні, є такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
За таких обставин, за ОСОБА_1 необхідно визнати право власності на 3/4 частин квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 68,8 кв. м, житловою площею 44,3 кв. м., за ОСОБА_3 - право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 68,8 кв. м, житловою площею 44,3 кв. м.
На підставі викладеного, ст. 41 Конституції України, ст.ст. 328, 392, 1216, 1217, 1218, 1223, 1258, 1261, 1268, 1270 ЦК України, Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 208-209, 213-214, 218, 221, 223 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_3 до Житлово-будівельного кооперативу «Верстат-10», третя особа Чотирнадцята київська державна нотаріальна контора про визнання права власності на квартиру - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) право власності на 3/4 частин квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 68,8 кв. м, житловою площею 44,3 кв. м.
Визнати за ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 68,8 кв. м, житловою площею 44,3 кв. м.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.
Повний текст судового рішення виготовлено 24 травня 2019 року.
Суддя Т. В. Войтенко