печерський районний суд міста києва
Справа № 757/17348/19-ц
26 червня 2019 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Козлова Р.Ю.,
при секретарі - Іваненку С.С.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивач звернувся до суду з даним позовом у якому просив суд ухвалити рішення, яким: розірвати шлюб між ним та відповідачкою, зареєстрований 20 липня 1991 року у Палаці урочистих подій м. Донецька, актовий запис № 706.
Ухвалою суду від 06 травня 2019 року позовну заяву прийнято судом до свого провадження та призначено підготовче судове засідання.
В матеріалах справи наявна заява відповідачки про визнання позову та розгляд справи за її відсутності. Одночасно з цим в матеріалах наявна заява позивача про розгляд справи за його відсутності, позов підтримує у повному обсязі та наполягає на розірванні шлюбу.
Встановлено, що позивач звернувся до суду з даним позовом і просить розірвати шлюб, зареєстрований між ним та відповідачкою. Вимоги обґрунтовані тим, що спільне життя не склалось, і вони не підтримують сімейних відносин.
В судове засідання позивач не з'явився, направив заяву згідно якої вимоги про розірвання шлюбу підтримує, просив їх задовольнити.
Відповідачка подала заяву про визнання позову та просила шлюб розірвати.
Суд дослідивши письмові докази по справі, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 20 липня 1991 року у Палаці урочистих подій м. Донецька. У шлюбі у сторін народилися діти - син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Сторони проживали однією сім'єю, проте як зазначає позивач, вони як подружжя тривалий час не підтримують сімейних відносин, не ведуть спільного господарства, не мають взаємних прав та обов'язків. Позивач зазначає про відсутність намірів відновлювати шлюбні стосунки з відповідачем.
Встановлені обставини свідчать про те, що між сторонами сімейні відносини відсутні.
Статтею 51 Конституції України закріплено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Відповідно до ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно з приписами ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Частиною 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ст. 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікований Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», який є частиною національного законодавства України, як чинний міжнародний договір, який регулює цивільні відносини, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, відповідно до ст. 10 ЦК України, кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Стаття 8 Конвенції декларує, що кожен має право на повагу до його приватного i сімейного життя, до житла і до таємниці кореспонденції. За ч. 2 вказаної статті, органи державної влади не можуть втручатися у здійснення цього права інакше ніж згідно із законом, і коли це необхідно в демократичному суспiльствi в інтересах національної i громадської безпеки або економічного добробуту країни, з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав i свобод інших осіб.
Як проголошено положеннями ст. 12 Конвенції, чоловік і жінка, що досягли шлюбного віку, мають право на шлюб і створення сім'ї згідно з національними законами, які регулюють здійснення цього права, так і безумовним правом чоловіка і жінки є право на розірвання шлюбу, через призму зокрема ст.ст. 5, 8 вказаного міжнародного договору.
Під час розгляду справи судом з'ясовано, що сторони не ведуть спільне господарство, не підтримують шлюбно-сімейні стосунки, проживають окремо та втратили один до одного почуття поваги і любові.
З часу припинення шлюбних відносин та часу знаходження позову в суді, примирення між сторонами не відбулось. Кожна з сторін не вважає можливим збереження сім'ї.
При таких обставинах суд приходить до висновку , що дальше спільне життя подружжя та збереження їх сім'ї неможливе, оскільки буде суперечити інтересам кожної із сторін.
Таким чином, вимоги про розірвання шлюбу обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 141-142 ЦПК України судовий збір у розмірі 768 грн. 40 підлягає відшкодуванню пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, оскільки судом задоволено позовні вимоги, судові витрати у вигляді сплати судового збору у розмірі 768 грн. 40 коп. підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110,112, 113 Сімейного кодексу України, ст. ст. 2,10,76-81, 141-142, 200, 263-265, 273 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 20 липня 1991 року за актовим записом №706, у Палаці урочистих подій м. Донецька.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 768 грн. 40 коп.
Повне рішення суду складено 26 червня 2019 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд міста Києва.
Суддя