печерський районний суд міста києва
Справа № 757/2777/14-ц
02 травня 2019 року
У квітні 2019 року на адресу Печерського районного суду м. Києва надійшло подання старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Валявського Олександра Анатолійовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 .
В обґрунтування подання заявник наголошує на тому, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Міністерства юстиції України знаходиться виконавче провадження № 50018529 відкрите 03.02.2016 року на підставі примусового виконання виконавчого листа Печерського районного суду м. Києва від 04.03.2015 року № 757/2777/14-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованості 721 609 дол. США 94 центи, пеню в розмірі 2 397 983 грн. 40 коп., три проценти річних в розмірі 1 058 161 коп. 40 коп. та стягнення судових витрат 2 540 грн. 99 коп. встановлено боржнику строк для добровільного його виконання. Вказує, що рішення суду ОСОБА_1 в добровільному порядку не погашається, не виконується, вимоги державного виконавця ігнорує з метою ухилення від виконання рішення суду.
Представник відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про місце, день і час розгляду подання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.
За наведених обставин суд визнав за можливе розглянути подання у відсутність державного виконавця, у відповідності до положень ст. 441 ЦПК України.
Інші учасники процесу до судового засідання не викликалися відповідно до вимог ст. 441 ЦПК України.
Дослідивши матеріали подання, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, виходячи з наступного.
На виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Міністерства юстиції України знаходиться виконавче провадження № 50018529 відкрите 03.02.2016 року на підставі примусового виконання виконавчого листа Печерського районного суду м. Києва від 04.03.2015 року № 757/2777/14-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованості 721 609 дол. США 94 центи, пеню в розмірі 2 397 983 грн. 40 коп., три проценти річних в розмірі 1 058 161 коп. 40 коп. та стягнення судових витрат 2 540 грн. 99 коп.
03.02.2016 року державним виконавцем розглянуто заяву стягувача про прийняття на виконання виконавчого документа та винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №5097744 з виконання виконавчого листа № 757/2777/14-ц виданого 04.03.2015 року Печерським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованості 721 609 дол. США 94 центи, пеню в розмірі 2 397 983 грн. 40 коп., три проценти річних в розмірі 1 058 161 коп. 40 коп. та стягнення судових витрат 2 540 грн. 99 коп.
Того ж дня, державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
Старшим державним виконавцем здійснено ряд запитів на виявлення майна боржника.
18.05.2017 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувану, у зв'язку із відсутністю майна боржника на яке можливо звернути стягнення.
20.07.2017 ухвалою суду дії державного виконавця визнано неправомірними, та скасовано постанову про повернення виконавчого документу.
07.03.2019 року державним виконавцем винесено постанову про відновлення виконавчого провадження.
19.03.2019 року державним виконавцем направлено вимогу боржнику про направлення деклараціях про доходи, повідомити про майно зареєстроване за нею на праві власності та надати пояснення за фактами невиконання рішення суду.
Рішення на сьогоднішній день боржником не виконані, будь - яких дій спрямованих на його виконання не здійснено.
Відповідно до п. 18 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, у процесі здійснення виконавчого провадження державний виконавець має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.
Згідно зі ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Відповідно до п. 5 ч. 1, ч. 2 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду і в'їзду в Україну громадян України», громадянинові який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань. При цьому паспорт може бути тимчасово затримано чи вилучено у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини першої цієї статті, або в разі використання паспорта для вчинення злочину, або виявлення у ньому підробки, а також у випадках припинення громадянства України. Тимчасове затримання або вилучення паспорта у таких випадках здійснюється судом, органами прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, Державної прикордонної служби України, військовими комісаріатами та консульською службою України.
Крім того, слід зазначити, що право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням суду зобов'язань, тобто наявність лише самого зобов'язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.
Згідно із ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Враховуючи вищевикладене, суд не приймає до уваги в якості доказів ухилення боржника від виконання рішення суду направлені державним виконавцем листи, про відкриття ВП, арешт майна боржника, вимоги до боржника, оскільки відомості про одержання цих листів відсутні, що не є доказом належного повідомлення боржника.
Разом з тим, суду не надано доказів того, що державним виконавцем вживались будь-які заходи щодо виконання судового рішення, вирішувалось питання про реалізацію виявленого майна, боржник не притягувався до відповідальності за невиконання рішення суду.
Крім того, з відповіді Державної прикордонної служби України від 15.04.2019 за вбачається, що боржник ОСОБА_1 дійсно перетинала кордон 18.08.2018 та 25.08.2018 року, однак, враховуючи тривалість її перебування за кордоном, відсутні підстави вважати, що боржник має намір виїхати за кордон на постійне місце проживання.
Слід зазначити, що Інструкцією з організації примусового виконання рішень (далі Інструкція), затвердженої наказом Мін'юсту України від 2 квітня 2012 року № 512/5 та зареєстрованої Мін'юстом України від 2 квітня 2012 року № 489/20802 визначений порядок здійснення обмеження у праві виїзду за межі України та заборони в'їзду в Україну при виконанні судових рішень.
Так, розділом ХІ вказаної Інструкції передбачено, що в поданні державного виконавця про обмеження виїзду боржника за межі України повинно зазначатись, зокрема, і підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань. Крім того, до подання повинно бути долучено доказ повідомлення боржника про направлення до суду подання щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду.
Проте, вказані вимоги Інструкції державним виконавцем не виконано.
Будь-яких доказів, які б давали підстави вважати, що боржник може виїхати за кордон на постійне місце проживання, не виконавши зобов'язань, та доказів, які б свідчили про те, що боржник ОСОБА_1 ухиляється від виконання рішення - виконавцем суду не надано.
Враховуючи наведене, у суду відсутні законні підстави для задоволення подання, а відтак у задоволенні подання слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду і в їзду в Україну громадян України», п. 18 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 441 ЦПК України, суд, -
У задоволенні подання старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Валявського Олександра Анатолійовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення, а особи, які не брали участі в розгляді справи з дня отримання копії цієї ухвали.
Суддя О.М.Соколов