Ухвала
11 липня 2019 року
м. Київ
справа № 344/6130/17
провадження № 61-12616ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сердюка В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 27 лютого 2019 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 29 травня 2019 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У травні 2017 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з вищезазначеним позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що відповідач отримав у позивача кредит в розмірі 2 100,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування, проте ухиляється від виконання зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку із чим у нього утворилася заборгованість за договором в розмірі 42 099,75 грн, із яких: 2 352,33 грн - заборгованість за кредитом, 33 438,70 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом, 3 827,78 грн - пеня, 500 штраф (фіксована частина), 1 980,94 грн штраф (процентна складова).
Враховуючи наведене, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь зазначену суму заборгованості за кредитним договором.
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 27 лютого 2019 рокуу задоволенні позову відмовлено.
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 29 травня 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено у зв'язку зі спливом строку позовної давності.
27 червня 2019 року АТ КБ «ПриватБанк» подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 27 лютого 2019 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 29 травня 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Касаційна скарга містить посилання на те, що рішення у цій малозначній справі оскаржуються до суду касаційної інстанції на підставі підпункту «а» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Верховний Суд дійшов висновку, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до пунктів 1 та 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом
на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Ціна позову у цій справі становить 42 099,75 грн, тобто суму, яка станом
на 01 січня 2019 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921, 00 грн * 100 = 192 100, 00 грн).
Отже, Верховний Суд вважає, ця справа є малозначною в силу своїх властивостей, при цьому суд врахував предмет позову та характер правовідносин, у яких виник спір.
Заявник у касаційній скарзі вказав, що справа має значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Фундаментального значення результатів розгляду цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики не виявлено.
Отже, випадків, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, у цій справі не встановлено Верховним Судом.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням наведеного, оскільки заявником подано касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, а обставини, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не підтвердились, то відсутні підстави для відкриття касаційного провадження у справі.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини шостої, частиною дев'ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 27 лютого 2019 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 29 травня 2019 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Сердюк