15 липня 2019 року
Київ
справа №9901/803/18
адміністративне провадження №Зі/9901/179/19
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Гімона М.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Білоуса О.В. від розгляду адміністративної справи №9901/803/18 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, визнання протиправним та скасування рішення,
На адресу суду від представника позивача - адвоката Кравця Р.Ю. надійшли заяви про відвід суддів Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду: Стрелець Т.Г., Білоуса О.В., Данилевич Н.А., Шарапи В.М., Бевзенка В.М.
Ухвалою від 9 липня 2019 року Верховний Суд визнав заявлені представником позивача відводи необґрунтованими та передав заяви про відвід для визначення суддів у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).
Протоколом автоматизованого розподілу від 12 липня 2019 року заяву про відвід судді Білоуса О.В. передано для вирішення судді Гімону М.М.
Підставою для відводу заявник вказав пункт 4 частини першої статті 36 КАС України.
Обґрунтовуючи заяву про відвід, представник позивача, з посиланням на практику Європейського суду з прав людини, в якій розкрито поняття "неупередженості" та "суду, встановленого законом", а також на положення підпункту 6 пункту 161 розділу XV "Перехідні положення", частини першої статті 92, частини другої статті 125 Конституції України та статті 19 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", вказав, що суддя Верховного Суду не може відповідати принципам неупередженості зокрема за об'єктивним критерієм та принципом справедливості, оскільки призначення судді відбулося за участю членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, які не відповідали вимогам закону.
Зазначив, що у процесі призначення суддів Верховного Суду в межах внутрішньої системи порушено принцип верховенства права, оскільки під час здійснення повноважень та прийняття відповідних рішень ОСОБА_2, як член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, не зупинив адвокатську діяльність, що ставить під сумнів правомірність призначення суддів за його участю.
Крім того, заявник, зазначає, що на час виконання повноважень члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_3 не підтвердив належним чином необхідний стаж професійної діяльності та був достроково звільнений з посади.
Вказане, на думку представника позивача, ставить під сумнів справедливість призначення суддів Верховного Суду.
Вивчивши доводи заяви про відвід судді Білоуса О.В., підстави для її задоволення відсутні, з огляду на таке.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначено статтею 36 КАС України. Частиною першою статті 36 КАС України передбачено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Згідно із частиною другою зазначеної статті суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (щодо недопустимості повторної участі судді в розгляді адміністративної справи).
Відповідно до частини третьої статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим.
Проаналізувавши аргументи, якими представник позивача обґрунтовує заявлений відвід судді Білоуса О.В., вважаю, що такі не доводять наявності обставин, які могли б за суб'єктивними чи об'єктивними критеріями викликати сумнів в об'єктивності або неупередженості судді при розгляді цієї справи як підстави для відводу відповідно до пункту 4 частини першої статті 36 КАС України.
Слід зазначити, що призначення суддів Верховного Суду відбулось у відповідності до законодавчо встановленої процедури, тому самі по собі сумніви у законності призначення деяких членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України як колегіального органу, який приймав участь на певному етапі процедури призначення цих суддів до відповідного суду, не можуть в контексті підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 36 КАС України, тлумачитись як такі, що свідчать про сумнів у неупередженості або об'єктивності самого судді.
При цьому інші підстави, передбачені статтями 36, 37 КАС України, які б унеможливлювали участь у розгляді справи судді Білоуса О.В. і викликали необхідність його відводу, відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 36, 39, 40, 243, 256 КАС України,
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Білоуса О.В. від розгляду адміністративної справи №9901/803/18.
Ухвала оскарженню не підлягає.
...........................
М.М. Гімон,
Суддя Верховного Суду