11 липня 2019 рокуЛьвів№ 857/5829/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Носа С. П.,
суддів - Попка Я. С. Кухтея Р. В.,
за участю секретаря судового засідання - Джули В. М.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Рівненської митниці ДФС на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 14 травня 2019 року в справі № 569/4287/17 (головуючий суддя - Гордійчук І. О., м. Рівне) за позовом ОСОБА_1 до Рівненської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування постанови,-
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Рівненської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування постанови.
В обґрунтування вимог позовної заяви зазначає, що митне оформлення автомобіля здійснене на підставі свідоцтва про реєстрацію, згідно якого датою першої реєстрації автомобіля є 27 грудня 2010 року. Оскільки інших документів та відомостей про дату реєстрації транспортного засобу у своєму розпорядженні не має, вважає, що заявивши при митному оформленні відомості із товаросупровідних документів (свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу), не вчинила інкримінованого їй правопорушення.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 14 травня 2019 року, позов задоволено частково.
Скасовано постанову №0665/20400/16 від 05.01.2017 року в справі про адміністративне правопорушення, винесену заступником начальника Рівненської митниці ДФС - начальником УПМП Михалюком В'ячеславом Миколайовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів в розмірі 150470,91 грн. та провадження у справі закрито.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Рівненська митниця ДФС подала апеляційну скаргу, в якій висловлено прохання скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що декларантом (одержувачем) ПП «ВОЛИНЬ ТРАНСЕРВІС» в особі директора ОСОБА_1 , з метою зменшення розміру митних платежів, надано органу доходів і зборів свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (Zulassungsbecheinigung) серії НОМЕР_1 видане 03.11.2015 року, що містить неправдиві відомості стосовно дати першої реєстрації (введення в експлуатацію) вантажного автомобіля марки "FORD", модель "TRANSIT", 2010 року виготовлення, ідентифікаційний номер (кузова) - НОМЕР_2 , що в подальшому призвело до зменшення розміру митних платежів в сумі 50 156,97 гривень (акциз в сумі 41797,47 грн, ПДВ в сумі 8359,5 грн.)
Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому апеляційну скаргу Рівненської митниці ДФС просить залишити без задоволення, а рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 14 травня 2019 року в справі № 569/4287/17 залишити без змін. Поряд з цим зазначає, що при визначенні розміру несплачених митних платежів та адміністративного стягнення уповноважений орган керувався службовою запискою №1968/17-70-20 вн від 17.11.2016 року. Проте, зазначені у записці відомості є інформативними і не можуть бути повністю достовірними, оскільки митна вартість транспортних засобів, рік виготовлення, а також об'єми і типи двигунів, технічні характеристики, інші відомості про транспортні засоби, можуть бути визначені при наявності технічних паспортів транспортних засобів, документів, що містять відомості про вартість, а також шляхом проведення огляду транспортного засобу із визначенням технічних характеристик, комплектації транспортного засобу, ознак, що характеризують ступінь зносу, пошкоджень, дефектів. З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність у відповідача належних правових підстав для винесення оскаржуваної постанови, тому правомірно її скасував.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, тому відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.
Встановлено, що 05 січня 2017 року постановою посадової особи митного органу ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 300 відсотків несплаченої суми митних платежів в розмірі 150 470,91 грн.
Не погоджуючись з прийнятою постановою в справі про порушення митних правил №0665/20400/16 від 05.01.2017 позивач звернувся з позовом до суду.
Задовольняючи даний позов частково, суд першої інстанції мотивував це тим, що суб'єктивною стороною даного правопорушення має бути лише умисел, який спрямований на ухилення чи зменшення від сплати митних платежів, з огляду на відсутність у відповідача належних правових підстав для винесення оскаржуваної постанови, постанова підлягає скасуванню.
Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку висновків суду першої інстанції щодо відповідності дій відповідача вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, внаслідок чого суд апеляційної інстанції погоджується з такими та вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 485 МК України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.
Порядок переміщення транспортного засобу через митний контроль врегульовано Правилами митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затвердженими Наказом Державної митної служби України 17.11.2005 № 1118 (у редакції наказу Держмитслужби від 17.03.2008 № 229) (далі -Правила №1118).
Пунктом 7 Правил № 1118, власник транспортного засобу або вповноважена особа, який переміщує транспортний засіб через митний кордон України, пред'являє його митному органу для проведення митного огляду й подає серед інших документів оригінали та ксерокопії паспортних документів та інших документів, визначених законодавством України та міжнародними договорами України, що дають право на перетин державного кордону, та/або паспорта громадянина (посвідчення особи з відміткою про місце проживання); посвідки чи іншого документа про постійне (тимчасове) проживання в Україні або за кордоном тощо.
11 листопада 2015 року позивачем з метою митного оформлення транспортного засобу марки «FORD», модель «TRANSIT», 2010 року виготовлення, ідентифікаційний номер (кузова) НОМЕР_2 до митного органу подано митну декларацію типу ІМ 40 ДЕ № 204050001/2015/020311, в якій заявлено код товару згідно УКТ ЗЕД, 8704219900 та у відповідності до Закону від 28 грудня 2014 року №71-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», сплачено акцизний податок в розмірі фіксованої ставки 0,02 Євро за 1 см3, в сумі 1071,73 грн, тобто, як за транспортний засіб що використовувався до 5 років.
Разом з декларацією позивачем подано пакет документів: зовнішньоекономічний контракт №11/15 від 06 липня 2015 року; комерційний інвойс №26826-РСІ/VTS від 10 листопада 2015 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу WR896249 від 03 листопада 2015 року; акт фізичного огляду товарів б/н від 11 листопада 2015 року; сертифікат відповідності UА1.193.0092030-15 від 11 листопада 2015 року; міжнародна автомобільна накладна (СМR) від 10 листопада 2015 року.
Згідно п. 8 Правил №1118, визначення року виготовлення ТЗ здійснюється на основі даних його виробника, що містяться в ідентифікаційному номері ТЗ. Міжнародною організацією стандартизації (ISO) запроваджено з 1976 року міжнародний стандарт ідентифікаційних позначень автомобіля - ISO 3779-1983, гармонізований з державним стандартом України ДСТУ 3525-97 обов'язкового застосування в Україні, які складаються з міжнародного коду виробника ТЗ (перші три символи), описової частини (подальші шість символів) і розпізнавальної частини (останні вісім символів), за яким визначається ідентифікаційний номер ТЗ. Ідентифікаційний номер індивідуальний для кожного ТЗ.
У разі визначення року виготовлення ТЗ необхідно враховувати те, що за міжнародним стандартом ISO 3779-1983 виробники ТЗ зазначають в ідентифікаційному номері або календарний, або модельний рік виготовлення ТЗ, тобто наступний модельний рік починається після 1 липня поточного календарного року.
Стандартом ISO 3779-1983 для кодування модельних років виготовлення ТЗ рекомендовано використання 10-го символу в 17-значному ідентифікаційному номері та символів, наведених у табл. 4.4 додатка 4 до Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за №1074/8395.
Календарний і модельний роки виготовлення можуть також визначатися за розпізнавальною частиною ідентифікаційного номера (останні 8 знаків).
Більшість виробників ТЗ зазначають рік виготовлення 10-м символом у 17-значному ідентифікаційному номері. Разом з тим існують виробники ТЗ, що зазначають рік виготовлення знаком, розміщеним в іншому місці ідентифікаційного номера ТЗ. Деякі виробники формують ідентифікаційний номер ТЗ, у якому рік виготовлення взагалі не зазначається.
За рік виготовлення ТЗ приймається календарна дата його виготовлення (день, місяць, рік).
Якщо в ідентифікаційному номері нового ТЗ не міститься повна інформація про календарну дату його виготовлення, то такою датою вважається дата виготовлення, зазначена в технічних документах виробника ТЗ.
Якщо календарну дату виготовлення ТЗ, який перебував у користуванні, визначити за його ідентифікаційним номером неможливо, то за основу береться рік виготовлення, визначений за його ідентифікаційним номером, з урахуванням календарної дати першої реєстрації ТЗ.
Датою першої реєстрації ТЗ, який перебував у користуванні, є дата, зазначена в спеціальній графі технічного паспорта (свідоцтва про реєстрацію), наприклад, паспорта німецького зразка, або дата видачі технічного паспорта (свідоцтва про реєстрацію).
У разі відсутності даних про дату першої реєстрації, коли модельний чи календарний рік виготовлення ТЗ, зазначений в ідентифікаційному номері, збігається з роком початку його експлуатації, датою виготовлення вважати 1 січня року, зазначеного в ідентифікаційному номері ТЗ.
Якщо встановлений за ідентифікаційним номером модельний рік виготовлення не збігається з роком початку експлуатації ТЗ, який зазначено в реєстраційному документі, й перевищує його, датою виготовлення вважати 1 липня зазначеного в реєстраційних документах року.
Якщо встановлений за ідентифікаційним номером календарний або модельний рік виготовлення не збігається з роком початку експлуатації ТЗ, який зазначено в реєстраційному документі, і є меншим за нього, датою виготовлення вважати 1 січня календарного року, зазначеного в ідентифікаційному номері.
У разі неможливості визначення року виготовлення ТЗ за ідентифікаційним номером роком виготовлення вважати рік, що значиться в реєстраційних і технічних документах на ТЗ.
Датою початку користування ТЗ, що були в користуванні та ввозяться на митну територію України, уважається дата першої реєстрації ТЗ, визначена в реєстраційних документах, які видані уповноваженими державними органами та дають право експлуатувати ці ТЗ на постійній основі. У разі відсутності реєстраційних документів першої реєстрації ТЗ датою початку користування вважати перший день першого місяця року, зазначеного в ідентифікаційному номері ТЗ, а за відсутності в ідентифікаційному номері року виготовлення - 1 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах.
Відповідно до наявної у матеріалах справи належним чином завіреної та перекладеної на українську мову копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу марки «FORD», модель «TRANSIT», 2010 року виготовлення, ідентифікаційний номер (кузова) НОМЕР_2 від 03.11.2015 року, в графі "В" свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу марки «FORD», модель «TRANSIT», 2010 року виготовлення, ідентифікаційний номер (кузова) НОМЕР_2 від 03.11.2015 року, яке було додане до митної декларації, датою першої реєстрації транспортного засобу вказано 27.12.2010 року.
Поряд з цим встановлено, що у позивача на момент подання декларації інших даних стосовно дати першої реєстрації (введення в експлуатацію) транспортного засобу не було, що виключає вину позивача за внесення недостовірних відомостей до митної декларації.
Відповідно до наявної у матеріалах справи службової записки Управління адміністрування митних платежів від 17.11.2016 року №1968/17-70-20вн, Інформації наданої на запит митного органу офіційним дилером «Ford Motor Co» в Рівненській області - Приватним підприємством «Віннер Форд Рівне», та відповіді митних органів Федеративної Республіки Німеччина на запит про надання адміністративної допомоги у проведенні перевірки автентичності документів поданих до митного оформлення транспортного засобу, вищезазначений транспортний засіб 27 травня 2010 року зареєстрований як новий транспортний засіб, а різниця між сплаченими митними платежами за митною декларацією ІМ40ДЕ №204050001/2015/020311 від 11 листопада 2015 року та розрахованими митними платежами із врахуванням інформації митних органів Федеративної Республіки Німеччина становить 50 156,97 гривень (акциз в сумі 41797,47 грн, податок на додану вартість в сумі 8359,5 грн) (а.с. 168-174).
Відповідно до відповіді на запит Директора ПП «Віннер Форд Рівне» від 13.11.2015 №382, дата введення в експлуатацію, першої реєстрації транспортних засобів виробником не фіксується, а датою початку гарантії на транспортний засіб марки «FORD», модель «TRANSIT», 2010 року виготовлення, ідентифікаційний номер (кузова) НОМЕР_2 є 27.05.2010 року (а.с.167).
Митна вартість транспортних засобів, рік виготовлення, а також об'єми і типи двигунів, технічні характеристики, інші відомості про транспортні засоби, можуть бути визначені при наявності технічних паспортів транспортних засобів, документів, що містять відомості про вартість, а також шляхом проведення огляду транспортного засобу із визначенням технічних характеристик, комплектації транспортного засобу, ознак, що характеризують ступінь зносу, пошкоджень, дефектів.
Зазначені у службовій записці Управління адміністрування митних платежів від 17.11.2016 року №1968/17-70-20вн відомості є інформативними і не можуть бути повністю достовірними. Суб'єктивною стороною даного правопорушення є умисел, який спрямований на ухилення чи зменшення від сплати митних платежів, а відтак з огляду на відсутність у відповідача належних правових підстав для винесення оскаржуваної постанови, колегія суддів констатує про підставність скасування оскаржуваної постанови.
Частиною 3 статті 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення.
Згідно з ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.
Керуючись статтями 229, 241, 243, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Рівненської митниці ДФС - залишити без задоволення, а рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 14 травня 2019 року в справі №569/4287/17 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя С. П. Нос
судді Я. С. Попко
Р. В. Кухтей
Повне судове рішення складено 15 липня 2019 року