09 липня 2019 рокуЛьвів№ 857/5822/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Гудима Л.Я.,
суддів: Довгополова О.М., Пліша М.А.,
за участю секретаря судового засідання: Дідик Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Чопської міської ради Закарпатської області на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 листопада 2016 року, головуючий суддя - Фазикош О.В., ухвалене о 08:48 год. у м. Ужгороді, у справі за адміністративним позовом представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до Чопської міської ради Закарпатської області, третя особа на стороні відповідача - міський голова Самардак Валерій Володимирович, про визнання бездіяльності протиправною та стягнення заробітної плати,-
В червні 2016 року представник позивача - ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_1 до Чопської міської ради Закарпатської області, третя особа на стороні відповідача - міський голова Самардак Валерій Володимирович, в якому просив визнати бездіяльність Чопської міської ради Закарпатської області щодо невиплати позивачеві середньої заробітної плати на період працевлаштування, але не більше шести місяців згідно абз. 2 ч. 2 ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» протиправною з 05.02.2016 року; стягнути з Чопської міської ради Закарпатської області на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату у розмірі 71 052 гривні та судові витрати.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що 10 квітня 2006 року за наслідками місцевих виборів, які відбулися 26 березня 2006 року позивач набула повноважень Чопського міського голови (виборна посада). Перед цим вона займала посаду Директора Чопської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 Чопської міської ради Закарпатської області (надалі - Чопська ЗОШ №1). 05 листопада 2010 року за наслідками місцевих виборів, які відбулися 31 жовтня 2010 року позивач знову набула повноважень Чопського міського голови (виборна посада). У зв'язку з закінченням строку повноважень Чопським міським головою обраним у 2010 року та набуття повноважень Чопським міським головою обраним у 2015 року позивач була звільнена з посади у зв'язку із закінченням строку повноважень. Позивач звернулася із відповідною заявою до Чопського міського голови ОСОБА_3 про надання їй на період її працевлаштування виплати з місцевого бюджету середньої заробітної плати, яку вона одержувала на виборній посаді у Чопській міській раді, передбаченої абз.2 ч. 2 ст. 33 ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад».
Однак, їй так і не була призначена виплата, Чопська міська рада за підписом Чопського міського голови почала вимагати від позивача різного роду довідки. Однак, трудова книжка позивача майже весь час знаходилася у Чопській міській раді з якої після звільнення вона не забирала, а тому такі вимоги про надання різного роду довідок на думку позивача є протиправними, а також бездіяльність відповідача щодо не призначення позивачу виплати середнього заробітку є протиправною. Позивач вказувала, що Чопською міської радою та Чопським міським головою порушено законодавство, що гарантує право на отримання позивачем середнього заробітку.
Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 листопада 2016 року адміністративний позов задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність Чопської міської ради Закарпатської області щодо невиплати ОСОБА_1 середньої заробітної плати, яку вона одержувала на виборній посаді у раді, у відповідності до ч. 2 ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад»; зобов'язано Чопську міську раду Закарпатської області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 середньої заробітної плати, яку вона одержувала на виборній посаді у раді, у відповідності до ч. 2 ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», за період з 11.11.2015 року по 10.05.2016 року.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, Чопська міська рада Закарпатської області оскаржила її в апеляційному порядку, яка, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що права на отримання середньої заробітної плати на час працевлаштування позивач в достатній мірі не обґрунтувала, доказів на підтвердження не працевлаштування, в тому числі як самозайнята особа, а також про відсутність права на пенсію або призначення пенсії не надала, відтак відсутні підстави для виплати такої заробітної плати.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у зв"язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач зверталася до начальника Управління освіти, культури, молоді і спорту Чопської міської ради Закарпатської області із заявою від 10.11.2015 року (вх. № 298 від 10.11.2015 року) про надання роботи за попередньою до обрання міським головою м. Чоп посадою або рівноцінною.
Відповідно до довідки від 10.11.2015 року № 544/01-08 направленої Управлінням освіти, культури, молоді і спорту Чопської міської ради Закарпатської області на ім'я позивача, останній було повідомлено про неможливість її працевлаштувати на посаді директора Чопської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 Чопської міської ради Закарпатської області або іншій рівноцінній у зв'язку з відсутністю вакансії.
11.11.2015 року (вхідний № Ц-318/03-8 від 11.11.2015 року) позивач звернулася до Чопського міського голови із заявою, за якою просила беручи до уваги те, що їй не може бути надано посаду на попередній роботі, та у відповідності до ч. 2 ст. 33 ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад» та ч. 5 ст. 12 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», на період її працевлаштування виплачувати їй з місцевого бюджету середню заробітну плату, яку вона одержувала на виборній посаді у Чопській міській раді.
Згідно листа від 27.11.2015 року № 03-8/2204 Чопська міська рада Закарпатської області повідомила позивачеві, що для здійсненні нарахування та виплати середньомісячної заробітної плати, їй слід подати наступні документи: копію заяви, яку вона подавала на ім'я голови підприємства, установи, організації, на якій працювала до обрання на виборну посаду, про бажання повернутися (поновитися) на займану раніше посаду, а також в разі її відсутності - на рівноцінну посаду на тому ж або іншому підприємстві, установі, організації; копію відповіді на вищезазначену заяву про відмову у прийнятті її на раніше займану посаду чи рівноцінну роботу (посаду) на тому самому або, за згодою, на іншому підприємстві, установі, організації до обрання на виборну посаду; підтверджуючі документи, які свідчать про відсутність у неї роботи та заробітку (довідку ДФС про відсутність слати податку з доходів фізичних осіб за листопад 2015 року, довідку про відсутність виплати допомоги по безробіттю тощо); інші документи, що підтверджують вищезазначені факти. Для здійснення подальших виплат позивачеві було також запропоновано надавати вищеперераховані документи за грудень 2015 року та в подальшому не пізніше п'ятого числа місяця наступного за місяцем, за який здійснюється виплата.
Представником позивача також було надано суду лист Чопської міської ради Закарпатської області від 12.02.2016 року № 417/03-9 з якого видно, що заробітна плата міському голові у листопаді місяці була виплачена 05.11.2015 року, 09.11.2015 року, 10.11.2015 року, 26.11.2015 року. Виплати заробітної плати за грудень місяць проведені 11.12.2015 року та 25.12.2015року, за січень 15.01.2016 року. Працівникам Чопської міської ради були виплачені премії в грудні місяці до професійного свята - День місцевого самоврядування в Україні та до Новорічних свят в сумі 84 900,00 гривень, за січень було преміювання до Різдвяних світ в розмірі 43 500 гривень.
Відповідно до форми ОК-5 Індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_1 , відомості за грудень 2015 року нарахованої суми доходів та сплачених внесків відсутні.
Згідно довідки від 09.03.2016 року Ужгородського районного центру зайнятості ОСОБА_1 не перебуває на обліку як безробітна і допомоги по безробіттю не отримує.
Відповідно до довідки Управління Пенсійного фонду України в Ужгородському районі Закарпатської області від 04.03.2016 року № 1126/07 позивачка не перебуває на обліку як пенсіонер.
Згідно довідки від 04.03.2016 року на застраховану особу ОСОБА_1 в системі персоніфікованого обліку відомості про стаж, заробіток та суму належних до сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2016 рік відсутні.
Розпорядження Чопського міського голови від 31.12.2015 року № 188 «Про підготовку проекту рішення міської ради про передбачення видатків місцевого бюджету для виплати середньої заробітної плати ОСОБА_1 на період працевлаштування», у відповідності до п. 5, 23 ч. 1 ст. 26, 42, ч. 1, 2 ст. 66 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», та з метою забезпечення, в разі доведеності заявником підстав, фінансування витрат на виплату середньої заробітної плати колишньому міському голові ОСОБА_1 на період працевлаштування, проте не більше 6-ти місяців: міським головою було доручено начальнику Фінансового управління у співпраці з начальником Відділу централізованого бухгалтерського обліку підготувати проект рішення Чопської міської ради про передбачення видатків місцевого бюджету для виплати середньої заробітної плати ОСОБА_1 на період працевлаштування.
Відповідно до довідки від 24.05.2016 року Чопської міської ради Закарпатської області надано детальний розрахунок заробітної плати ОСОБА_1 для обчислення середньої заробітної плати за 2 останні місяці, а саме за вересень 2015 року - 11 653,56 грн., за жовтень 2015 року - 2 092,49 гривень.
Разом з тим, згідно довідки від 30.05.2016 року Чопської міської ради Закарпатської області середня заробітна плата за два останні місяці, які передують даті звільнення ОСОБА_1 складає 12 314,13 гривень.
Крім того, відповідно до форми ОК-5 Індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_1 , вказані відомості суми заробітку для нарахування пенсії за вересень 2015 року - 11 305,83 грн., за жовтень 2015 року - 10 403,80 гривень.
15.12.2015 року позивач звернулася до суду з позовом до Чопського міського голови ОСОБА_3 та Чопської міської ради Закарпатської області, в якому просила визнати бездіяльність Чопського міського голови ОСОБА_3 щодо невидання розпорядження про призначення та виплату позивачеві середньої заробітної плати на період працевлаштування, але не більше шести місяців згідно абз. 2 ч. 2 ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» протиправною; зобов'язати Чопського міського голову ОСОБА_3 видати розпорядження про призначення та виплату позивачеві середньої заробітної плати на період працевлаштування, але не більше шести місяців згідно абз.2 ч. 2 ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад».
Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08 квітня 2016р. в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2016 року постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08 квітня 2016р. по справі №308/14560/15-а - скасовано та прийнято нову, якою позов задоволено частково; зобов'язано Чопську міську раду розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.11.2015 року, відповідно до вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»; в решті позовних вимог - відмовлено.
На виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2016 року позивача повторно просили подати до Чопської міської ради відомості не працевлаштування в період з 11.11.2016 року по 11.05.2016 року в тому числі як фізична особа - підприємець або самозайнята особа, відсутність в період 11.11.2016 року по 11.05.2016 року права не пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника, за вислугу років.
Згідно листа Міністерства соціальної політики України від 19.07.2016 року, законодавством не визначено переліку документів, які необхідно подати для виплати середньої заробітної плати, в порядку передбаченому ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад». Зазначено, що для отримання середньої заробітної плати особі достатньо подати довідку про неможливість її працевлаштування на попередній роботі (посаді), або іншій рівноцінній роботі (посаді).
Відповідно до довідки від 18.11.2016 року Ужгородського районного центру зайнятості ОСОБА_1 в період з 10.11.2015 року по 29.04.2016 року не перебувала на обліку як безробітна і допомоги по безробіттю не отримувала. Зареєстрована в Ужгородському районному центрі зайнятості з 29.04.2016 року і допомога по безробіттю розпочата з 11.05.2016 року.
Відповідно до довідки Ужгородського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Закарпатської області від 14.11.2016 року № 9333/02 позивач не перебуває та у період з 11.11.2015 року по 11.05.2016 року не перебувала на обліку та не отримує жодного виду пенсії.
Довідкою Ужгородського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Закарпатської області від 22.11.2016 року №9568/02 підтверджено, що відомості в системі персоніфікованого обліку (ОК-5) на ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 31.10.2016 року відсутні станом на 22.11.2016 року.
Рішенням Чопської міської ради Закарпатської області від 26.04..2016 року №1 п. 2 рекомендовано колишньому міському голові ОСОБА_1 подати відомості в підтвердження права на відповідні виплати.
Рішенням Чопської міської ради Закарпатської області від 22.09.2016 року №3 вирішено з метою забезпечення цільового та обґрунтованого використання бюджетних коштів, з метою підтвердження особою права на виплати, передбачені ч. 2 ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» запропонувати ОСОБА_1 надати до Чопської міської ради відомості в підтвердження фактів не працевлаштування в період з 11.11.2015 року по 11.05.2016 року в тому числі як фізична особа підприємець або самозайнята особа, відсутність в період 11.11.2015 року по 11.05.2016 року права не пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника, за вислугу років тощо. Доручено Чопському міському голові, після виконання зацікавленої особи п.1 рішення забезпечити здійснення виплат за рахунок коштів місцевого бюджету.
Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач для отримання середньої заробітної плати на час працевлаштування повинен надати до ради довідку про неможливість його працевлаштування підприємством, де він працював до обрання, на попередній або рівноцінній роботі (посаді) та трудову книжку. За даними трудової книжки колишній роботодавець має можливість встановити чи працює особа, яка претендує на таку виплату та чи перебуває на обліку у Центрі зайнятості або Пенсійному фонді, оскільки ці органи вносять відповідні записи до трудової книжки при постановці на облік та призначенні відповідних виплат, відповідно до своїх інструкцій, а подача додаткових довідок чинним законодавством не передбачена.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.
Кодексом законів про працю, зокрема статтею 118, передбачено, що працівникам, звільненим від роботи внаслідок обрання їх на виборні посади в державних органах, а також у партійних, профспілкових, комсомольських, кооперативних та інших громадських організаціях, надається після закінчення їх повноважень за виборною посадою попередня робота (посада), а при її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою працівника, на іншому підприємстві, в установі, організації.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» на сільських, селищних, міських голів поширюються повноваження та гарантії депутатів рад, передбачені законом про статус депутатів рад, якщо інше не встановлено законом.
Згідно із частиною 2 статті 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» передбачено, що депутату місцевої ради, який працював у раді на постійній основі, після закінчення таких повноважень надається попередня робота (посада), а за її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою депутата, на іншому підприємстві, в установі, організації.
У разі неможливості надання відповідної роботи (посади) на період працевлаштування за колишнім депутатом місцевої ради зберігається, але не більше шести місяців, середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді у раді, що виплачується з відповідного місцевого бюджету. У разі, якщо колишній депутат місцевої ради має право на пенсійне забезпечення або йому призначена пенсія за віком, по інвалідності, у зв'язку із втратою годувальника, за вислугу років відповідно до закону, за ним не зберігається середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді в раді.
Так, ч. 1 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що повноваження сільського, селищного, міського голови починаються з моменту оголошення відповідною сільською, селищною, міською виборчою комісією на пленарному засіданні ради рішення про його обрання. Повноваження сільського, селищного, міського голови закінчуються в день відкриття першої сесії відповідної сільської, селищної, міської ради, обраної на наступних чергових місцевих виборах, або, якщо рада не обрана, з моменту вступу на цю посаду іншої особи, обраної на наступних місцевих виборах, крім випадків дострокового припинення його повноважень відповідно до частин першої та другої статті 79 цього Закону.
Як передбачено п. 10, 13, 20 ч. 4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова: призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім керівників дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів; є розпорядником бюджетних коштів, використовує їх лише за призначенням, визначеним радою; видає розпорядження у межах своїх повноважень.
Також, п.п. 5, 23 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: затвердження за пропозицією сільського, селищного, міського голови структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України, витрат на їх утримання; затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього; затвердження звіту про виконання відповідного бюджету.
З наведених норм слід дійти висновку про те, що законодавець гарантує колишньому депутату міської ради чи як в даному випадку міському голові збереження середньої заробітної плати, яку він одержував на виборній посаді лише за умови неможливості надання йому попередньої роботи і виключно на період його працевлаштування, але не більше шести місяців. При цьому обов'язок запропонувати звільненим від роботи внаслідок обрання їх на виборні посади роботу (посаду) за згодою працівника, на іншому підприємстві, в установі, організації в разі відсутності можливості працевлаштувати на попередній або рівнозначній посаді покладається саме на роботодавця. За змістом Закону збереження протягом шести місяців середнього заробітку не звільняє адміністрацію установи, де працював депутат міської ради, вжити заходи до його працевлаштування.
Гарантія збереження середньої заробітної плати, яку голова міської ради одержував на виборній посаді, можлива лише за умови неможливості надання йому попередньої роботи і виключно на період його працевлаштування, але не більше шести місяців. При цьому необхідною умовою реалізації зазначеного права є неможливість забезпечення роботодавцем надання попередньої роботи (посади), а у разі її відсутності - іншої рівноцінної роботи (посади) на тому самому або, за згодою депутата, на іншому підприємстві, в установі, організації.
Закон України «Про статус депутатів місцевих рад» покладає на роботодавця обов'язок забезпечити депутату, строк повноважень якого завершився, надання попередньої роботи (посади) і лише в разі її відсутності - іншої рівноцінної роботи (посади) на тому самому або, за згодою депутата, на іншому підприємстві, в установі, організації. Жодних застережень з приводу умов оплати праці або повної чи часткової зайнятості наведений нормативний акт не містить.
Аналізуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що позивач має право на отримання середньої заробітної плати, яку він одержував раніше на виборній посаді у раді, на період працевлаштування ,але не більше шести місяців, через що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Згідно із ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Крім цього, згідно із ч. 2 ст. 6 КАС України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.
Так, у п. 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків постанови суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Чопської міської ради Закарпатської області залишити без задоволення, а постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 листопада 2016 року у справі №308/6545/16-а - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 243 КАС України - з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Л. Я. Гудим
судді О. М. Довгополов
М. А. Пліш
Повний текст постанови складено 15.07.2019 року.