Справа № 240/7465/19
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Майстер Н.М.
Суддя-доповідач - Біла Л.М.
15 липня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Білої Л.М.
суддів: Курка О. П. Гонтарука В. М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05 червня 2019 року (повний текст якого складено 05 червня 2019 року у м. Житомирі) у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про визнання дій протиправними, скасування постанови,
у травні 2019 року позивач Коростенська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Житомирській області звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, в якій просила: визнати протиправними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Корнєєва М.М. щодо винесення постанови про накладення штрафу від 02.05.2019 у виконавчому провадженні ВП №58745169; скасувати постанову про накладення штрафу від 02.05.2019 у виконавчому провадженні ВП №58745169; стягнути з відповідача понесені судові витрати.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 21.05.2018 головою комісії з реорганізації Коростенської ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області прийнято рішення про припинення юридичної особи, розпочато ліквідаційну процедуру, що підтверджується витягом про реєстраційні дані позивача. При цьому, виконання постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 06.07.2017 у справі №806/1605/17 Коростенською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Житомирській області було неможливим у зв'язку з ліквідаційною процедурою, в якій перебувала податкова інспекція.
Протокольною ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 05.06.2019 замінено неналежного позивача у справі - Коростенську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Житомирській області на належного - Головне управління ДФС у Житомирській області.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 05 червня 2019 року у задоволенні позову Головного управління ДФС у Житомирській області відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що саме з метою належного виконання судового рішення Головне управління ДФС у Житомирській області звернулось до відповідача з заявою від 24.04.2019 про заміну боржника у виконавчому провадженні з підстав ліквідації Коростенської ОДПІ як юридичної особи. Крім того, відповідач без встановлення обставин та стану виконання рішення залишив без розгляду заяву боржника від 24.04.2019 та протиправно виніс постанову про накладення штрафу.
12 липня 2019 року до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від відповідача, в якому останній вказав на безпідставність доводів апеляційної скарги та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час, та місце апеляційного розгляду справи, повноважних представників в судове засідання не направили. При цьому, 12 липня 2019 року до суду надійшла заява від відповідача про розгляд справи за відсутності його представника.
З огляду на викладене, протокольною ухвалою колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України.
За таких умов, згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 06.07.2017 у справі №806/1605/17 частково задоволено позов Малого приватного підприємства "Атлант - Будсервіс". Визнано протиправною бездіяльність Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області щодо неподання висновку про бюджетне відшкодування у встановлені строки та невнесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідних даних щодо відшкодування суми від'ємного значення з податку на додану вартість за квітень 2016 року у розмірі 15389,00 грн., за травень 2016 року у розмірі 18497,00 грн. та за червень 2016 року у розмірі 21015,00 грн. Зобов'язано Коростенську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Житомирській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідні дані щодо відшкодування Малому приватному підприємству "Атлант-Будсервіс" суми податку на додану вартість за квітень 2016 року у розмірі 15389,00 грн., за травень 2016 року у розмірі 18497,00 грн. та за червень 2016 року у розмірі 21015,00 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача пеню у розмірі 7993 (сім тисяч дев'ятсот дев'яносто три ) грн. 23 коп. за порушення строків відшкодування податку на додану вартість за квітень - червень 2016 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто на користь Малого приватного підприємства "Атлант - Будсервіс" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3200 (три тисячі двісті) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області.
Державним виконавцем 29.03.2019 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копія якої направлена сторонам виконавчого провадження та встановлено боржнику строк у 10 робочих днів для виконання рішення суду.
Головне управління ДФС у Житомирській області 18.04.2019 на адресу Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області направило листа №730/06-30-10-04, яким у зв'язку з отриманням постанови про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа по справі №806/1605/17, виданого Житомирським окружним адміністративним судом 13.10.2017, повідомило відповідача про те, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.11.2017 відкрито касаційне провадження у справі №806/1605/17 та зупинено виконання постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 06.07.2017 та ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2017, постановлених у зазначеній справі.
Оскільки станом на 19.04.2019 рішення суду боржником виконане не було, у цей же день державним виконавцем була направлена позивачу вимога №32/5806 про виконання у термін до 26.04.2019 рішення суду по справі №806/1605/17 у повному обсязі з наданням підтверджуючих документів.
Листом від 24.04.2019 №7272/5/06-30-10 позивач, розглянувши вимогу державного виконавця, повідомив відповідача про те, що Коростенська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Житомирській області як юридична особа перебуває в стані припинення, тому виконати рішення суду неможливо, внаслідок чого просить замінити сторону виконавчого провадження на належного боржника.
Головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, встановив, що 25.04.2019 на адресу Відділу надійшла відповідь боржника від 24.04.2019, в якій боржник повідомляє, що Коростенська ОДПІ як юридична особа перебуває у стані припинення. Відповідач зазначив, що відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив. З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, що Коростенська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Житомирській області станом на 02.05.2019 як юридична особа не припинена, що свідчить про відсутність підстав для звернення до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. У зв'язку з тим, що станом на 02.05.2019 рішення суду боржником не виконане з поважних причин, головним державним виконавцем прийнято постанову від 02.05.2019 ВП №58745169 про накладення на боржника - Коростенську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Житомирській області - штрафу у розмірі 5100,00 грн. за невиконання рішення суду (а.с. 25).
Не погоджуючись з постановою відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державна реєстрація факту припинення Коростенської ОДПІ як юридичної особи відбулась лише 13.05.2019, в тоже час як 10.05.2019 від Коростенської ОДПІ до відповідача надійшов лист з повідомленням про повне виконання судового рішення. Таким чином, перебуваючи у стані припинення, позивачем в межах свого внутрішнього урядування все ж таки було забезпечено виконання рішення суду. При цьому, будь-яких доказів, які б вказували на неможливість вчинення позивачем дій по виконанню судового рішення у законодавчо визначені терміни, окрім нелогічного пояснення про перебування у стані припинення, ним надано не було. Крім того, на переконання суду першої інстанції, позивач свідомо ухилявся від виконання судового рішення, зважаючи на той факт, що 18.04.2019 відповідача було повідомлено про відкриття касаційного провадження у справі №806/1605/17 та зупинення виконання судових рішень, попри те, що касаційна скарга Коростенської ОДПІ була розглянута Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ще 12.03.2019 і залишена без задоволення. Станом на 18.04.2019 дане судове рішення перебувало в Єдиному державному реєстрі судових рішень, а відтак позивач фактично вводив в оману державного виконавця, повідомляючи про наявність правових підстав для зупинення виконання.
Колегія суддів, переглядаючи судове рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги, вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, обов'язковість судового рішення.
Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
За приписами ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Положеннями ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.
Згідно з ч. 5 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Відповідно до ч. 2 ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Частиною 1 ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Аналіз вищевказаних норм дає підстави для висновку, що законодавець передбачив негативні наслідки у вигляді застосування штрафних санкцій за невиконання в обумовлений строк відповідного рішення та за умови його невиконання без поважних причин.
Даючи правову оцінку доводам апеляційної скарги щодо протиправності винесення постанови про накладення штрафу, суд апеляційної інстанції враховує наступне.
За приписами ч. 6 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
З матеріалів справи слідує, що у постанові про відкриття виконавчого провадження від 29.03.2019 головним державним виконавцем боржнику запропоновано виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
У зв'язку з тим, що позивачем не виконано судове рішення у добровільному порядку, головним державним виконавцем 19.04.2019 винесена вимога №32/5806 про виконання в термін до 26.04.2019 рішення суду по справі №806/1605/17 та про надання підтверджуючих документів.
При цьому, судом першої інстанції вірно зауважено, що на момент винесення державним виконавцем постанови у межах виконавчого провадження Коростенська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Житомирській області відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як юридична особа припинена не була, оскільки відповідно до ч. 5 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Разом з тим, доводи апеляційної скарги позивача щодо наявності поважних причин для невиконання судового рішення, ґрунтуються виключно на тій обставині, що Коростенська ОДПІ перебувала у процесі припинення.
З даного приводу колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що позивач, окрім факту закриття рахунків Коростенської ОДПІ, не навів жодних обставин, які б унеможливлювали своєчасне виконання судового рішення, попри те, що Коростенська ОДПІ як фіскальний орган продовжувала у цей період виконання своїх управлінських функцій, у тому числі і щодо прийняття податкової звітності від інших платників податків.
Крім того, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державна реєстрація факту припинення Коростенської ОДПІ як юридичної особи відбулась лише 13.05.2019, в той же час як 10.05.2019 від Коростенської ОДПІ до відповідача надійшов лист з повідомленням про повне виконання судового рішення.
Таким чином, перебуваючи у стані припинення, позивачем в межах свого внутрішнього урядування все ж таки було забезпечено виконання рішення суду, однак будь-яких доказів, які б вказували на неможливість вчинення позивачем дій по виконанню судового рішення у законодавчо визначені терміни, крім пояснення про перебування у стані припинення, до матеріалів справи не надано.
Більше того, матеріалами справи в повній мірі підтверджується та обставина, що позивач свідомо ухилявся від виконання судового рішення, зважаючи на той факт, що 18.04.2019 відповідача було повідомлено про відкриття касаційного провадження у справі №806/1605/17 та зупинення виконання судових рішень. Однак, касаційна скарга Коростенської ОДПІ була розглянута Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ще 12.03.2019 і залишена без задоволення і станом на 18.04.2019 дане судове рішення перебувало в Єдиному державному реєстрі судових рішень, а відтак позивач фактично вводив в оману державного виконавця, повідомляючи про наявність правових підстав для зупинення виконання.
Колегія суддів вважає, що будь-які посилання на необізнаність з цим рішенням обґрунтовано не прийняті судом першої інстанції, оскільки дана інформація є загальнодоступною і на Коростенську ОДПІ, як на сторону у справі, покладаються співмірні процесуальні обов'язки щодо виявлення розумного інтересу про наслідки розгляду судової справи, учасником якої вона є. Тим більше, що позивач є державним органом, діяльність якого забезпечується його апаратом і має здійснюватись шляхом належного урядування. У свою чергу, головний державний виконавець самостійно з'ясував стан розгляду справи №806/1605/17 і ухвалював оскаржуване рішення з врахуванням з'ясованих обставин.
Посилання ж апелянта на те, що з урахуванням вимог ст. 111 Цивільного кодексу України не відноситься до функцій Коростенської ОДПІ щодо виконання виконавчого документа №806/1605/17 від 13.10.2017, суд апеляційної інстанції оцінює критично, оскільки апелянт фактично вважає, що перебування у стані ліквідації звільняє його від обов'язку виконувати рішення суду, яке набрало законної сили, що суперечить нормам матеріального та процесуального права.
Щодо тверджень апелянта про те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що саме з метою належного виконання судового рішення Головне управління ДФС у Житомирській області звернулось до відповідача з заявою від 24.04.2019 про заміну боржника у виконавчому провадженні з підстав ліквідації Коростенської ОДПІ як юридичної особи, то колегія суддів вважає їх безпідставними, з огляду на таке.
Так, в оскаржуваному судовому рішенні надано правову оцінку тій обставині, що зі змісту листа від 24.04.2019 слідує, що він був направлений відповідачу на виконання вимоги державного виконавця, а не у порядку Закону України "Про звернення громадян", що виключає необхідність надання на нього окремої відповіді. Крім того, перебування у стані припинення мало місце і 18.04.2019, коли був направлений перший лист на адресу відповідача, а відтак повідомлення цих обставин окремим листом розцінено судом першої інстанції як умисне затягування виконання судового рішення, що порушує основоположні засади отримання судового захисту.
За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до правильного переконання, що станом на дату винесення оскаржуваної постанови про накладення штрафу відомості про повне виконання боржником рішення суду у добровільному порядку у державного виконавця були відсутні і перебування юридичної особи публічного права у стадії припинення не може бути розцінено як поважні причини невиконання судового рішення.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Відповідно до ч. 2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Колегія суддів враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про безпідставність заявлених позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому відповідно до ст. 316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05 червня 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 15 липня 2019 року.
Головуючий Біла Л.М.
Судді Курко О. П. Гонтарук В. М.