Справа № 240/326/19
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Панкеєва В.А.
Суддя-доповідач - Боровицький О. А.
09 липня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Боровицького О. А.
суддів: Шидловського В.Б. Матохнюка Д.Б. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Франчук А.О.,
представника позивача: Мамедова А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз" на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз" до Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
в січні 2019 року приватне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз" звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 10.04.2019 року позовну заяву залишено без розгляду.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, приватне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 10.04.2019 року.
10.06.2019 року відповідач подав до суду відзив на апеляційну скаргу ПрАТ по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз" в якому зазначає, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали дійшов вірного висновку про залишення позовної заяви без розгляду, а тому, зазначена ухвала суду не підлягає скасуванню, а справа, відповідно, не підлягає направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В судовому засіданні представник позивача вимоги апеляційної підтримав в повному обсязі та просив її задовольнити.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час, та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явився.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, приймаючи рішення про залишення без розгляду позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було допущено зловживання наданими йому процесуальними правами, яке виразилось у неприбутті вдруге позивача чи його представників, належним чином повідомлених, до суду на підготовче засідання у справі №240/326/19.
Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Наслідки неприбуття у судове засідання особи, яка бере участь у справі визначено ст. 205 КАС України.
Так, частиною 5 статті 205 КАС України передбачено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.
Наведена вище норма кореспондується із закріпленим у п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України правилом, за яким позов залишається судом без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Отже, зі змісту вказаних вище норм процесуального законодавства вбачається, що необхідною умовою для залишення позовної заяви без розгляду є повторність неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду і відсутність поважних причин такого неприбуття в судове засідання або неповідомлення ним про причини неприбуття, за умови також відсутності заяви позивача про розгляд справи без його участі.
При цьому, під «повторністю» неприбуття в судове засідання позивача необхідно розуміти послідовне неприбуття в судове засідання позивача чи його представника двічі чи більше разів. «Поважність» же причин неприбуття оцінюється судом у кожному конкретному випадку окремо з метою визначення правових наслідків такого неприбуття. Так, поважними причинами можуть бути визнані захворювання, що перешкоджає прибуттю до суду, відрядження, несвоєчасне отримання повістки тощо, але за умови надання належних доказів в підтвердження наведених обставин.
Отже, вирішуючи питання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених зазначеними нормами процесуального закону, суд на підставі аналізу матеріалів справи та думки інших учасників справи повинен, серед іншого, дослідити питання можливості розгляду справи по суті за відсутності позивача, а також з'ясувати, чи не наполягає відповідач на розгляді справи по суті на підставі наявних у ній доказів.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 19.09.2018 року у справі №826/10538/17 (провадження №К/9901/54003/18).
З матеріалів справи встановлено, що в судове засідання, призначене на 09:15 год 11.03.2019 року представник приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз" не з'явився, причини неявки не повідомив. Судова повістка була направлена на адресу позивача разом з ухвалою про відкриття провадження у справі та отримана представником 18.02.2019 року про, що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення. Таким чином, у відповідності до ч.6 ст.7, ч.11 ст.126 КАС України про дату, час та місце розгляду справи позивач повідомлений належним чином та вчасно.
У зв'язку із неявкою позивача в судове засідання 11.03.2019 року судовий розгляд було відкладено, наступне судове засідання призначено на 03.04.2019 року о 12:15 год.
В судове засідання 03.04.2019 року представник позивача не прибув, причини неявки не повідомив. Судова повістка надсилалась позивачу у встановленому законом порядку, поштове відправлення вручено 14.03.2019 року.
З огляду на наведене, в судове засідання 03.04.2019 року позивач не прибув вдруге.
Важливо зазначити, що ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
При цьому, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що з метою представлення його інтересів в суді позивачем була видана довіреність від 29.03.2019 року адвокату Мамедову А.В., однак у зв'язку із участю у судовому засіданні в іншій справі, адвокатом Мамедовим А.В. було подано 02.04.2019 року в електронній формі клопотання про відкладення по справі 240/326/19.
Разом з тим, факт подання адвокатом в електронній формі клопотання про відкладення по даній справі на адресу суду першої інстанції належними та допустимими доказами в матеріалах справи не підтверджується.
Колегія суддів зазначає, що реалізація позивачем його процесуальних прав залежить від його власного волевиявлення і застосування судом процесуальних наслідків у вигляді залишення без розгляду позовної заяви через неявку позивача, повідомленого належним чином (особисто або через представників) та є необхідним заходом реагування на зловживання ним своїми процесуальними правами.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень норм процесуального права при вирішенні даного питання не допустив, вірно встановив фактичні обставини заяви та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм права.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах доводів апеляційної скарги, відповідно до ст.316 КАС України, залишає цю апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду 1-ї інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз" залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 15 липня 2019 року.
Головуючий Боровицький О. А.
Судді Шидловський В.Б. Матохнюк Д.Б.