Справа № 826/10061/18 Суддя (судді) першої інстанції: Вєкуа Н.Г.
15 липня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Беспалова О. О.
суддів: Ключковича В. Ю., Парінова А. Б.
за участю секретаря: Присяжної Д. В.
представника позивача Здоровила А. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 червня 2019 року (місце ухвалення: місто Київ, час ухвалення: не зазначений, дата складання повного тексту: не зазначена) у справі за позовом військової частини НОМЕР_1 до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
В/ч НОМЕР_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ВПВР Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання дій головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кравчук Алли Сергіївни щодо включення до постанови про закінчення виконавчого провадження пункту 2, винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 22.06.2018 р. та постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 22.06.2018 р. протиправними та скасувати п. 2 постанови про закінчення виконавчого провадження від 22.06.2018 р., постанову про стягнення виконавчого збору від 22.06.2018 р. та постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 22.06.2018 р. ВП № 55158921; визнання дій головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кравчук Алли Сергіївни щодо включення до постанови про закінчення виконавчого провадження пункту 2, винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 22.06.2018 р. та постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 22.06.2018 р. протиправними та скасувати п. 2 постанови про закінчення виконавчого провадження від 22.06.2018 р., постанову про стягнення виконавчого збору від 22.06.2018 р. та постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 22.06.2018 р. ВП № 55084595.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 червня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції з огляду на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення суду у справі № 826/6668/16 за виконавчими листами, виданими 19.10.2017 р., було виконано ним у добровільному порядку до відкриття виконавчого провадження.
Відзив до Шостого апеляційного адміністративного суду не надходив.
У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю - доповідача, особу, що з'явилась, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.
Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, головним державним виконавцем ВПВР Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Шевченком М. Р. 14.11.2017 р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 55084595 з примусового виконання виконавчого листа від 19.10.2017 р. № 826/6668/16, виданого Київським апеляційним адміністративним судом про зобов'язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити полковнику юстиції ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати розміру грошового забезпечення у зв'язку зі звільненням за період з 01.02.2015 року по 08.09.2015 року з урахуванням надбавки за виконання спеціальних завдань у розмірі 70 % посадового окладу та щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі 45 % розміру грошового забезпечення, який вона отримувала за останньою займаною нею штатною посадою - співробітника відділу напрямків Резерву кадрового складу військової частини (за посадою помічника командира військової частини) з урахуванням індексації, відповідно до законодавства України.
Також, 15.11.2017 р. державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіним Сергієм Володимировичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 55158921 з примусового виконання виконавчого листа від 19.10.2017 р. № 826/6668/16, виданого Київським апеляційним адміністративним судом про зобов'язання військової частини НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату полковнику юстиції ОСОБА_1 в повному обсязі одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням надбавки за виконання спеціальних завдань у розмірі 70 % посадового окладу полковника юстиції ОСОБА_1 , яка у грошовому еквіваленті складає 1435, 00 грн. та з урахуванням фактично виплачених сум.
В подальшому, головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кравчук Аллою Сергіївною в межах виконавчих проваджень № 55084595 та № 55158921 було винесено постанови від 13.06.2018 р. про закінчення виконавчих проваджень №55084595 та № 55158921, про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У відповідності до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. № 1404-VIII (далі - Закон № 1404) виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Як встановлено колегією суддів, не заперечується сторонами по справі та відповідає висновку суду першої інстанції, кошти, що є предметом спору, було виплачено стягувачу за виконавчими провадженнями № № 55084595, 55158921 16.11.2017 р.
Натомість, відкриття виконавчих проваджень відбулося 14.11.2017 р. та 15.11.2017 р.
У відповідності до ч. 9 ст. 27 Закону № 1404 передбачено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Зважаючи на те, що фактичне виконання рішення відбулося пізніше дати відкриття провадження у даній справі, колегія суддів підтримує рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог.
Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що згідно з ч. 3 ст. 42 Закону № 1404 витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті.
Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.
На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.
Приписами Наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 р. № 2830/5 «Про встановлення Видів та розмірів витрат виконавчого провадження» встановлено наступні види витрат виконавчого провадження:
1. Виготовлення документів виконавчого провадження: папір; копіювання, друк документів; канцтовари.
2. Пересилання документів виконавчого провадження: конверти; знаки поштової оплати (марки); послуги маркувальної машини; послуги поштового зв'язку.
3. Послуги осіб, залучених до проведення виконавчих дій: експертів; зберігачів; перекладачів; суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання; суб'єктів господарювання та інших осіб, залучених у встановленому законом порядку до проведення виконавчих дій.
4. Послуги поштового переказу стягувачу стягнених аліментних сум.
5. Проведення розшуку боржника, його майна або розшуку дитини.
6. Послуги перевезення, зберігання арештованого майна, у тому числі транспортування і зберігання транспортного засобу на спеціальному майданчику чи стоянці.
7. Банківські послуги при операціях з іноземною валютою.
8. Сплата судового збору.
9. Плата за користування Єдиним державним реєстром виконавчих проваджень та після введення в дію статті 8 Закону України № 1404-VIII «Про виконавче провадження» плата за користування автоматизованою системою виконавчого провадження.
10. Інші витрати виконавчого провадження, здійснені під час проведення виконавчих дій.
В апеляційній скарзі апелянт обґрунтовує протиправність стягнення витрат виконавчого провадження виключно відсутністю підстав для його здійснення, що було спростовано нормами права, викладеними вище.
З огляду на це, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і апеляційним судом відхиляються за необґрунтованістю.
Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
У відповідності до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
У відповідності до ст. 271 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-289 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення.
Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.
Керуючись ст.ст. 229, 271, 287, 308, 310, 321, 322, 325, 328, 328 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 червня 2019 року у справі за позовом військової частини НОМЕР_1 до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 червня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач О. О. Беспалов
Суддя В. Ю. Ключкович
Суддя А. Б. Парінов
(Повний текст постанови складено 15.07. 2019 р.)