Справа № 826/9946/18
про залишення апеляційної скарги без руху
12 липня 2019 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Файдюк В.В., перевіривши апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 квітня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромаркет-Л» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення №418300/31349350 від 14 грудня 2017 року, зобов'язання вчинити дії,-
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 квітня 2019 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромаркет-Л» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення №418300/31349350 від 14 грудня 2017 року, зобов'язання вчинити дії - задоволено.
На вказане рішення суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати.
Перевіривши вказану апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України з наступних підстав:
- до апеляційної скарги не додано документ про сплату апелянтом судового збору.
Законом України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду,- у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції чинній на момент подання апеляційної скарги), ставка судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду дорівнює 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відповідно до норм статті 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, яка діяла на момент подання позову до суду першої інстанції, ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою складала 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ставки судового збору обраховуються, виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 1762, 00 грн., який встановлений станом на 01 січня 2018 року.
З огляду на викладене, апелянту необхідно надати оригінал документу на підтвердження сплати судового збору у розмірі 2643, 00 грн. ((1762, 00 грн. * 150%). Реквізити для сплати судового збору з 02 липня 2018 року: отримувач - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку (МФО) - 899998; номер рахунка - 34312206081055; код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Разом з апеляційною скаргою представником Державної фіскальної служби України подано клопотання про звільнення/відстрочення від сплати судового збору. В даному клопотанні апелянт вказує на необхідність врахування судом майнового стану сторони.
Згідно статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Як зазначено в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 23 січня 2015 року "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України "Про судовий збір", як зазначає у своїх рішеннях Вищий адміністративний суд України, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати (ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 січня 2014 року № 36722122, від 15 квітня 2014 року № 38331796, від 29 липня 2014 року № 39942890).
Аналіз такого врегулювання та судової практики дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Крім того, звільнення окремих суб'єктів владних повноважень від сплати судового збору не відповідає пункту 2 частини 3 статті 129 Конституції України, згідно з яким основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, що відображено також у частині 1 статті 8 КАС України, оскільки таке звільнення може розцінюватися, як надання окремим учасникам судового процесу процесуальних переваг перед іншими. Саме з цим законодавець пов'язує закріплення на законодавчому рівні обов'язку сплати судового збору для суб'єктів владних повноважень та виключення їх з переліку осіб, які звільнені від сплати судового збору.
Отже, для забезпечення рівності учасників судового процесу суд відмовляє в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
У відповідності до частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Тобто, Законом України «Про судовий збір» встановлено вичерпний перелік випадків, коли можливим є відстрочення сплати судового збору. Однак, апелянтом в клопотанні не наведеного жодних із таких випадків.
З наведеного вбачається, що апелянтом не дотримано вимог Закону України «Про судовий збір».
Згідно частини 2 статті 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 КАС України, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу, тому суддя, встановивши, що апеляційну скаргу подано без додержання вимог, встановлених КАС України, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, у якій зазначаються недоліки апеляційної скарги, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Оскільки, вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, у відповідності із статтею 298 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, а апелянту надається строк для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 169, 296, 298, 325, 328 КАС України,
Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 квітня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромаркет-Л» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення №418300/31349350 від 14 грудня 2017 року, зобов'язання вчинити дії - залишити без руху та встановити апелянту десятиденний строк з дня вручення даної ухвали протягом якого мають бути усунуті недоліки апеляційної скарги.
В разі невиконання вимог суду до строку, встановленого судом, апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Файдюк В.В.