Справа № 855/94/19
про залишення апеляційної скарги без руху
15 липня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Степанюка А.Г., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до кандидата на пост Президента України ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
У березні 2019 року ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Шостого апеляційного адміністративного суду з позовом до кандидата на пост Президента України ОСОБА_2 (далі - Відповідач, ОСОБА_2 ) про:
- визнання протиправною бездіяльності кандидата на пост Президента України ОСОБА_2 щодо не перевірки викладених фактів у заяві ОСОБА_1 від 13.02.2019 року та не прийняття рішення по цій заяві і зобов'язання Відповідача розглянути заяву від 13.02.2019 року відповідно до вимог ст. 15 Закону України "Про звернення громадян";
- визнати протиправною бездіяльність кандидата на пост Президента України ОСОБА_2 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 27.02.2019 року у встановлений законом строк і зобов'язати Відповідача розглянути заяву від 27.02.2019 року невідкладно відповідно до вимог статті 20 Закону України "Про звернення громадян".
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.03.2019 року справу передано за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.05.2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та вирішити питання відповідно до вимог чинного законодавства.
Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 296 КАС України, а саме - в апеляційній скарзі не зазначено вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, до суду апеляційної інстанції, до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 296 КАС України в апеляційній скарзі зазначаються, зокрема, вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, до суду апеляційної інстанції.
При цьому повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду визначені ст. 315 КАС України.
Разом з тим, всупереч наведених положень процесуального закону апеляційна скарга не містить вимог, які б відповідали приписам ст. 315 КАС України, що, у свою чергу, свідчить про її невідповідність п. 5 ч. 2 ст. 296 КАС України.
Крім того, приписи п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України визначають, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон).
Відповідно до положень ст. ст. 3 та 4 названого Закону судовий збір справляється за подання апеляційних скарг на рішення суду в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Згідно абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
З огляду на те, що предметом позову є визнання протиправною бездіяльності кандидата на пост Президента України щодо не розгляду двох скарг та зобов'язання останнього вчинити дії, позовні вимоги є вимогами немайнового характеру, які містять у собі дві позовні вимоги.
Зі змісту постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 року №2 «Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» вбачається, що, перевіряючи правильність сплати позивачем судового збору та визначаючи кількість вимог немайнового характеру, звернених до суду, необхідно враховувати, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону у редакції, яка діяла на момент подання позову до суду першої інстанції, ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, складала 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положеннями ч. 1 зазначеної статті передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01.01.2019 року приписами Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 23.11.2018 року № 2696-VIII встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1 921,00 грн.
З огляду на викладене, а також враховуючи те, що відповідно до положень ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи, розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції складає 2 305,20 грн. (1 921,00 х 0,4 х 2 х 150%).
Однак, всупереч вимог КАС України, Апелянтом до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору, а клопотання про звільнення від його сплати визнано необґрунтованим, про що судом постановлено ухвалу від 15.07.2019 року.
Згідно ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи, що Апелянтом: не зазначено вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, до суду апеляційної інстанції; до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору, а клопотання про звільнення від його сплати визнано необґрунтованим, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без руху та надання ОСОБА_1 строку для усунення визначених у вказаній ухвалі недоліків шляхом:
- приведення вимог апеляційної скарги у відповідність до ст. 315 КАС України;
- надання документу про сплату судового збору у розмірі 2 305,20 грн. на такі реквізити: отримувач коштів - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - 34312206081055; код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 298, 321, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до кандидата на пост Президента України ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати Апелянту строк для усунення недоліків - п'ять днів з моменту отримання копії вказаної ухвали.
У разі неусунення недоліків у зазначений вище строк апеляційна скарга буде повернута Апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.Г. Степанюк