П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
15 липня 2019 р.м.ОдесаСправа № 495/973/17
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Стас Л.В.,
суддів - Турецької І.О., Шеметенко Л.П.
розглянувши у порядку письмового провадження заяви суддів Стас Л.В. та Турецької І.О. про самовідвід у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 26 лютого 2018 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень, зобов'язання вчинити певні дії
У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив визнати протиправною бездіяльність суб'єкта владних повноважень, зобов'язати вчинити певні дії та стягнути кошти.
Підставою для ухвалення вказаного рішення є оновлена довідка від 28 вересня 2016 року № 1134, яка встановила новий розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , тобто є підставою для збільшення та здійснення перерахунку та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності ОСОБА_1 (за виключенням отриманих виплат) в розмірі 496243,80 гривень. У свою чергу, вказана довідка від 28 вересня 2016 року № 1134 була видана Військовою частиною НОМЕР_1 для Пенсійного фонду України у Білгород-Дністровському районі на підставі постанови Білгород-Дністровського районного суду Одеської області від 04 вересня 2015 року у справі № 2-а-608/11.
Однак, 05 жовтня 2017 року у справі № 2а-608/11/1505 Вищий адміністративний суд України, розглянувши касаційні скарги Військової частини НОМЕР_1 та Білгород-Дністровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області на постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 4 березня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа - військова прокуратура Південного регіону України, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, скасував вищевказані рішення судів, та направив справу на новий розгляд.
Відтак, у жовтні 2017 року представник Міністерства оборони України звернувся в суд із заявою про перегляд вищевказаного рішення в адміністративній справі у зв'язку з нововиявленими обставинами. Представник Міністерства оборони України зазначає, що довідка від 28 вересня 2016 року № 1134 є недійсною. На підставі цього командир Військової частини НОМЕР_1 наказом від 11 жовтня 2017 року № 112 скасував та визнав недійсною видану довідку № 1134 від 28 жовтня 2016 року. Отже, як вказує представник Міністерства оборони України, відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року), скасування рішень у справі № 2а-608/11/1505, що стало підставою для прийняття Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області постанови у справі № 495/973/17 від 20 березня 2017 року, є підставою для перегляду та скасування цієї постанови. У зв'язку із скасуванням постанови по справі № 2а-608/11/1505, законних та обґрунтованих підстав для задоволення позову ОСОБА_1 про перерахунок та стягнення одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності на підставі оновленої довідки військової частини НОМЕР_1 № 1134 від 28 вересня 2016 року про розмір грошового забезпечення, на думку заявника, немає.
Рішенням Білгород - Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 26 лютого 2018 року заяву Міністерства оборони України про перегляд постанови Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20 березня 2017 року у справі № 495/973/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність суб'єкта владних повноважень, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення коштів - задоволено. Постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20 березня 2017 року у справі № 495/973/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення коштів - скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність суб'єкта владних повноважень, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення коштів - відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено.
Скасовано рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 26 лютого 2018 року та прийнято по справі нову постанову, якою у задоволенні заяви Міністерства оборони України про перегляд постанови Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20 березня 2017 року у справі за № 495/973/17 за нововиявленими обставинами - відмовлено.
Під час підготовки справи до апеляційного провадження було встановлено наявність обставин, передбачених ст. 37 КАС України, що унеможливлюють участь суддів Стас Л.В. та Турецької І.О. в розгляді вказаної адміністративної справи, у зв'язку з чим ними було подано заяви про самовідвід.
Колегією суддів було з'ясовано, що судді Стас Л.В. та Турецька І.О. приймали участь у апеляційному перегляді рішення Білгород - Дністровського районного суду Одеської області від 15.02.2012 р. у справі № 2а-608/11/1505, за наслідком якого Одеським апеляційним адміністративним судом у складі: судді-доповідача Косцової І.П., суддів Стас Л.В., Турецької І.Р. було винесено постанову від 12.07.2012 р., яка в подальшому була скасована Вищим адміністративним судом України та справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Саме за новим розглядом справи винесена постанова Білгород-Дністровського районного суду Одеської області від 04 вересня 2015 року у справі № 2-а-608/11, в процесі розгляду якої встановлені факти, якими суд обґрунтував судове рішення, що переглядається за нововиявленими обставинами.
В обґрунтування заяв про самовідвід судді зазначили, що оскільки раніше ними виносилося рішення у адміністративній справі, безпосередньо пов'язаної з оскаржуваним рішенням, в складі іншої колегії суддів і прийняте за наслідками такого розгляду рішення було скасовано судом вищої інстанції, вони, відповідно до ч. 2 ст. 37 КАС України, не можуть брати участь у новому її розгляді.
За правилами частини 3 статті 39 КАС України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим.
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 40 КАС України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
З огляду на вказані обставини, судді Стас Л.В. та Турецька І.О. не можуть брати участь у новому розгляді даної адміністративної справи, у зв'язку з чим подані заяви про самовідвід є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно ст. 41 КАС України у разі задоволення відводу (самовідводу) одному із суддів або всьому складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів, який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 36, 37, 39, 40, 311, 321, 325 КАС України, суд,-
Заяви про самовідвід суддів Стас Л.В. та Турецької І.О. - задовольнити
Справу № 495/973/17 передати на повторний розподіл в порядку, встановленому ч.1 ст.31 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Стас Л.В.
Судді Турецька І.О. Шеметенко Л.П.