П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
11 липня 2019 р.м. ОдесаСправа № 814/1018/18
Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т.О.
П'ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
Головуючого судді - Єщенка О.В.
суддів - Димерлія О.О.
- Коваля М.П.
За участю: секретаря - Сторчака О.О.
представника заявника - Ляшенка М.Д. (ордер від 07.06.2019 року)
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2018 року по справі №814/1018/18 за апеляційною скаргою Баштанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 травня 2018 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Баштанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області про визнання рішення протиправним, зобов'язання призначити, нарахувати та виплатити пенсію,-
24.04.2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив визнати протиправними дії Баштанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області з неприйняття рішення щодо відмови в задоволенні звернення від 27.03.2018 року з перерахунку та виплати пенсії; зобов'язати Управління вчинити дії відповідно до вимог ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в майбутньому; зобов'язати Управління провести з 01.10.2017 року перерахунок та виплату пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати встановленої Законом на 01 січня відповідного року відповідно до вимог ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та виплачувати її в майбутньому.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 травня 2018 року адміністративний позов задоволено частково. Суд визнав протиправним рішення Баштанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області від 06.04.2018 року щодо відмови у перерахуванні ОСОБА_1 пенсії відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати. Зобов'язав Баштанське об'єднане управління Пенсійного фонду України Миколаївської області провести з 01.03.2018 рокук перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати. В задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2018 року апеляційну скаргу Баштанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області задоволено. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 травня 2018 року скасовано. Ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відмова відповідача у здійсненні перерахунку пенсії позивачу як учаснику ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, є правомірною, оскільки позивач брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи не під час проходження дійсної строкової служби, а тому пільги, визначені частиною 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», на нього не поширюються.
23.05.2019 року (згідно штемпелю на конверті) ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду із заявою про перегляд постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2018 року по справі №814/1018/18 за виключними обставинами.
В обгрунтування вказаних вимог, заявник посилається на рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 року №1-р (ІІ)/2019, яким визнано таким, що не відповідає Конституції України, словосполучення «дійсної строкової служби», яке міститься у положеннях частини 3 статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим, остаточним та таким що не може бути оскаржено, що відповідно до пункту 1 частини 5 статті 361 КАС України є підставою для перегляду судового рішення за виключними обставинами.
У зв'язку із чим, просить переглянути за виключними обставинами судове рішення апеляційного суду та задовольнити позовні вимоги.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що положення частини 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо права на перерахунок та виплату пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, розповсюджуються не лише на військовослужбовців строкової служби, а й на військовозобов'язаних, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у позові, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» право на обчислення пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, мають виключно особи які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
Апеляційним судом зазначено, що позивач, взявши участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, не проходив дійсну строку військову службу, а тому підстави для проведення перерахунку його пенсії, встановлені статтею 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відсутні.
При цьому, судами встановлено, що ОСОБА_1 є ліквідатором аварії на ЧАЕС 1 категорії та має 2 групу інвалідності, пов'язану з наслідками ліквідації аварії на ЧАЕС.
Згідно довідки №2114 від 08.08.1988 року, виданої виконавчим комітетом військовою частиною 44316 м. Іванків, Київської області, позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в складі військової частини з 16.05.1988 року по 08.08.1988 року.
27.03.2018 року позивач звернувся до Баштанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області із заявою, в якій просив провести перерахунок пенсії відповідно до ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.
Розглянувши вказану заяву, Управління відмовило у її задоволенні, оскільки позивач дійсну строкову службу проходив з 02.05.1973 року по 10.05.1975 року (відповідно до військового квитка) та під час дійсної строкової служби не брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а тому дія ст. 59 Закону на нього не поширюється та право на перерахування пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати у позивача відсутнє.
Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є, зокрема, встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акту чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
Згідно із ч. 1 ст. 365 КАС України заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 2 частини п'ятої статті 361 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення.
Заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення (ч. 2 ст. 365 КАС України).
Таким чином, заява про перегляд за виключними обставинами судового рішення суду апеляційної інстанції з підстав визначених п. 1 ч. 5 ст. 361 КАС України може бути подана, якщо судом апеляційної інстанції було змінено або ухвалено нове судове рішення.
Разом з цим, ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції чинній до 01.10.2017) визначено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.
Отже, ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено одну категорію осіб, які мали право на обчислення пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а саме: особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.
Разом з тим, ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (у редакції, чинній з 01 жовтня 2017 року) передбачено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 01 січня відповідного року.
Згідно висновків, викладених в рішенні Другого Сенату Конституційного Суду України від 25.04.2019 №1-р(ІІ)/2019 (справа №3-14/2019 (402/19, 1737/19), на яке посилається заявник, у відповідності зі статтею 21 Конституції України усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Відповідно до частини першої статті 24 Основного Закону України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Конституційний Суд України вважав, що гарантована Конституцією України рівність усіх людей в їх правах і свободах означає необхідність забезпечення їм рівних правових можливостей для реалізації однакових за змістом та обсягом прав і свобод та не виключає можливості законодавця при регулюванні питань соціального забезпечення встановлювати певні відмінності щодо обсягу такого забезпечення.
Стаття 9 Закону визначає осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до яких належать, зокрема, учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків (пункт 1).
Військовослужбовці, які виконували військовий обов'язок під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, мали однаковий статус, однакові обов'язки та функції, в результаті виконання яких їх здоров'ю заподіяна шкода.
Конституційний Суд України дійшов висновку, що згідно законодавства військовослужбовці, які постраждали під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при виконанні військового обов'язку, мають різний рівень соціального забезпечення. Такий підхід законодавця до визначення рівня соціального забезпечення вказаних категорій осіб не відповідає принципу справедливості та є порушенням конституційного принципу рівності.
Таким чином, як вважає Конституційний Суд України, законодавець не забезпечив певні категорії військовослужбовців, які виконують конституційно значущі функції щодо захисту Вітчизни, особливими умовами соціального захисту, обсяг яких має передбачати гідні умови їх життя й повне відшкодування заподіяної шкоди, чим порушив сутність конституційного права на соціальний захист, конституційні гарантії щодо безумовного забезпечення належного рівня їх соціального захисту.
З огляду на наведене, Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення частини третьої статті 59 Закону щодо визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, що поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, є такими, що суперечать Конституції України.
Внаслідок чого, визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення «дійсної строкової», яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
Словосполучення «дійсної строкової», що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону визнане неконституційним і втратило чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Частиною другою статті 152 Конституції України передбачено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про Конституційний Суд України» Конституційний Суд України є органом конституційної юрисдикції, який забезпечує верховенство Конституції України, вирішує питання про відповідність Конституції України законів України та у передбачених Конституцією України випадках інших актів, здійснює офіційне тлумачення Конституції України, а також інші повноваження відповідно до Конституції України.
За приписами статті 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» акти або окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Відповідно до частини 1 статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Зі змісту наведеного видно, що дія окремих положень частини 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» втратила чинність з 25.04.2019 і не має зворотної сили.
Рішення Другого Сенату Конституційного Суду України від 25.04.2019 №1-р(ІІ)/2019 (справа №3-14/2019 (402/19, 1737/19) не може бути застосовано до правовідносин з приводу виплати пенсії позивачеві, що виникли до 25.04.2019 року, а саме в період з 27.03.2018 року по 24.04.2019.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 19.11.2018 у справі № 755/4893/18.
Враховуючи, що у період з 27.03.2018 року по 24.04.2019 року визнані неконституційними положення частини 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» були чинними, оскільки втратили чинність лише з 25.04.2019 року, колегія суддів доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача шляхом зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до частини 3 статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 25.04.2019 року.
В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити, оскільки такі дії Управління з відмови у перерахунку пенсії станом на момент ухвалення рішення суду першої інстанції правомірними, так як на момент розгляду справи вимога частини третьої статті 59 Закону щодо участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи лише під час проходження дійсної строкової служби була чинною.
У тому числі не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо встановлення Управлінню обов'язку проводити позивачу виплату пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати встановленої Законом на 01 січня відповідного року відповідно до вимог ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в майбутньому.
Так, апеляційний суд зазначає, що за правилами ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, захисту в суді підлягають лише порушені права чи інтереси особи у сфері публічно-правових відносин.
Натомість, вимоги особи, заявлені на майбутнє, не містять ознак їх виникнення у зв'язку із порушенням суб'єктом владних повноважень прав чи інтересів особи у розумінні наведених правил адміністративного законодаства.
Зазначені обставини позбавляють суд можливості надати правову оцінку діям чи рішенням суб'єкта владних повноважень, перевірки їх на предмет обгрунтованості, у тому за іншими критеріями, передбаченими ст. 2 КАС України, та прийняти судове рішення, яке б було направлене за захист цих прав чи інтересів особи.
Відповідно до ч. 4 ст. 368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що заява ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2018 року по справі №814/1018/18 підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 139, 308, 310, п. 2 ч. 1 ст. 315, 317, 321, 322, 325, 361, 368, 369 КАС України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за виключними обставинами - задовольнити частково.
Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2018 року по справі №814/1018/18 скасувати за виключними обставинами, прийняти постанову, якою апеляційну скаргу Баштанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 травня 2018 року - задовольнити частково.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 травня 2018 року - скасувати.
Ухвалити нове судове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 до Баштанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області про визнання рішення протиправним, зобов'язання призначити, нарахувати та виплатити пенсію - задовольнити частково.
Зобов'язати Баштанське об'єднане управління Пенсійного фонду України Миколаївської області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року відповідно до частини 3 статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 25 квітня 2019 року.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено та підписано 15.07.2019 року.
Головуючий-суддя: О.В. Єщенко
Судді: О.О. Димерлій
М.П. Коваль