11 липня 2019 року м. Дніпросправа № 0840/2777/18
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),
суддів: Суховарова А.В., Головко О.В.,
за участю секретаря судового засідання Троянова А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2018 року, суддя першої інстанції Бойченко Ю. П., по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтитут Ефективних Технологій - Гео» до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Новоукраїнська сільська рада Більмацького району Запорізької області про визнання протиправним та скасування висновку,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Інститут Ефективних Технологій - Гео» звернулося до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Новоукраїнська сільська рада Більмацького району Запорізької області, в якому просило визнати протиправним та скасувати висновок державної експертизи землевпорядної документації від 13.03.2018 за № 64, складений відповідачем.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області проведено державну експертизу землевпорядної документації, а саме Проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж села Новоукраїнка Більмацького району Запорізької області, розробником якого є ТОВ «Інститут Ефективних Технологій Гео», за результатами якої, відповідач дійшов висновку, що Проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж села Новоукраїнка Більмацького району Запорізької області не відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, оцінюється негативно і не погоджується. Позивач зазначає, що зауваження, наведені у пункті 10 оскаржуваного висновку, зроблені безпідставно та носять формальний характер; експертами не враховано, що зазначені ними недоліки мають виправний характер та стосуються не порушень конкретних норм закону, а порядку оформлення документів. Крім того, позивачу не надано можливості доопрацювання проекту землеустрою.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12.11.2018 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано Висновок державної експертизи землевпорядної документації від 13.03.2018 за №64, складений Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області.
В апеляційній скарзі Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що спростування висновків землевпорядної документації необхідно дотриматись певного порядку. Тобто, зверненню з відповідною позовною заявою до суду передує один з двох аспектів:
- або відмова у розгляді заяви про спростування висновків державної експертизи;
- або незгода з висновками повторної державної експертизи.
Також посилається на практику Верховного Суду, зокрема постанову від 31.10.2018 по справі № 806/2642/16, де зазначено, що право заінтересованих осіб на звернення до суду з позовом про скасування висновків державної експертизи може бути реалізовано лише у разі відмови центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин в розгляді заяви про спростування висновків державної експертизи чи окремих її положень або незгоди з висновками повторної експертизи.
Позивач звернувся з відповідним клопотанням до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру. Листом від 25.02.2018 № 8-28-0.23-5917/2-18 позивачу було повідомлено, що Держгеокадастр не вбачає підстав для спростування висновків. В контексті вищенаведених норм, слід зробити висновок про те, що відповідне клопотання було розглянуто, про що свідчить лист від 25.02.2018, та відсутність проведення повторної державної експертизи. Тому у позивача не було підстав для звернення з відповідним позовом до суду.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказує на безпідставність та необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.
Зазначає, що зауваження, що були наведені у пункті 10 висновку державної експертизи, були зроблені безпідставно, носили формальний характер, експертами не враховано, що зазначені у висновку недоліки мають виправний характер та стосуються не порушень конкретних норм закону, а порядку оформлення документів. Крім того, позивачу не надано можливості доопрацювання проекту землеустрою.
Не погоджуючись з висновком, 02.05.2018 позивач звернувся до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин - Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру з клопотанням № 45/2018 щодо спростування висновку державної експертизи землевпорядної документації від 13.03.2018 № 64. Однак, за результатом розгляду даного клопотання листом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 25.05.2018 № 28-28-0.23-5917/2-18 позивачу було повідомлено, що Депржгеокадастр, розглянувши зазначене клопотання, не вбачає підстав для спростування оскаржуваного висновку.
Крім того, в. о. голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру повідомив про те, що відповідно до статті 37 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» у разі відмови в розгляді заяви про спростування висновків державної експертизи або незгоди з висновками повторної державної експертизи замовники або розробники об'єктів державної експертизи мають право звернутися до суду, після чого позивач скористався своїм правом звернення до суду.
Постанова Верховного Суду, на яку посилається апелянт, була прийнята за результатом розгляду інших обставин, іншого предмету та підстав касаційної скарги.
Позивачем були виконані всі законні вимоги, що мали передувати зверненню з позовом до суду.
У своєму позові ТОВ «Інститут Ефективних Технологій - Гео» не вимагав від відповідача зобов'язання проведення повторної експертизи.
Представники позивача у судовому засіданні підтримують доводи, викладені в апеляційній скарзі, наполягають на її задоволенні.
Представник відповідача заперечує проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на її безпідставність, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обґрунтоване.
Заслухавши пояснення позивача та представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі рішення Новоукраїнської сільської ради Більмацького району Запорізької області від 18.07.2017 №04 розроблено Проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж села Новоукраїнка Більмацького району Запорізької області.
Між Новоукраїнською сільською радою Більмацького району Запорізької області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інститут Ефективних Технологій Гео» укладено договір про надання послуг від 11.12.2017 №14Г-7/2017 з розроблення проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж села Новоукраїнка Більмацького району Запорізької області, який погоджено рішенням Новоукраїнської сільської ради Більмацького району Запорізької області від 06.12.2017 №4, рішенням Більмацької районної ради Запорізької області від 22.12.2017 №15, розпорядженням голови Більмацької районної державної адміністрації Запорізької області від 26.12.2017 №521.
Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області проведено державну експертизу землевпорядної документації, а сааме, Проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж села Новоукраїнка Більмацького району Запорізької області, розробником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Інститут Ефективних Технологій - Гео».
За результатами проведеної експертизи складено Висновок державної експертизи і землевпорядної документації від 13.03.2018 за №64.
Відповідно до пункту 10 Висновку до наданої землевпорядної документації відповідачем надані наступні зауваження та пропозиції щодо Проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж села Новоукраїнка Більмацького району Запорізької області:
10.1. Згідно ст. 46 Закону України «Про землеустрій» копія генерального плану представлена не в повному обсязі.
10.2. Доповнити матеріали проекту поясненнями стосовно врахування інтересів мешканців села Михайло Лукашеве при затвердженні межа села Новоукраїнка Більмацького району Запорізької області.
10.3. Доповнити матеріали проекту погодженням з органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру, уточнених площ угідь станом на 2017 рік в існуючих межах населеного пункту.
10.4. В матеріалах проекту відсутні дані стосовно площі нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) та доповнити більш детальним описом їх місцерозташування.
10.5. Доповнити проект матеріалами, які підтверджують відсутність особливо цінних земель в проектних межах села Новоукраїнка Більмацького району Запорізької області, інформація щодо відсутності яких зазначена на стор.11.
10.6. Експлікація земель в існуючих та проектних межах, перелік земельних ділянок державної власності, які переходять у комунальну власність та пояснювальна записка містять суперечливу інформацію стосовно площ земель запасу та площ земельних ділянок державної власності, які переходять у комунальну власність.
10.7. Дані переліку земельних ділянок державної власності, які переходять у комунальну власність, не відповідають відомостям Державного земельного кадастру.
10.8. Проектні межі села Новоукраїнка Більмацького району Запорізької області мають перетин з земельними ділянками, що внесені до Державного земельного кадастру.
10.9. Топографо-геодезична основа (топографічна зйомка масштабу 1:2000), яка використовується при підготовці матеріалів виносу меж села, використовується з порушенням вимог статей 10, 18, 19 Закону України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність», п. 2, п. 8 Положення про порядок надходження, зберігання, використання та обліку матеріалів Державного картографо-геодезичного фонду України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.1999 №1344.
10.10. На геодезичній основі, яка використовується при підготовці матеріалів виносу меж села, відсутні пункти Державної геодезичної і нівелірної мереж, що суперечить вимогам п. 1.3.1 Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500, затвердженої наказом Головного управління геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України від 09.04.1998 №56 і зареєстрованої в Мінюсті 23.06.1998 за №393/2833.
10.11. Матеріали геодезичних робіт не відповідають пункту 8 розділу III Порядку використання Державної геодезичної референцної системи координат УКС-2000 при здійсненні робіт із землеустрою, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 02.12.2016 №509 і зареєстрованого в Мінюсті 19.12.2016 за №1646/29776.
10.12. В порушення вимог Закону України від 05.06.2014 №1314-VІІ «Про метрологію та метрологічну діяльність» та п.4 Порядку використання апаратури супутникових радіонавігаційних систем під час проведення топографо-геодезичних, картографічних, аерофотознімальних, проектних, дослідницьких робіт і вишукувань та кадастрових зйомок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.1998 №1075, відсутні документи, що підтверджують періодичну повірку і реєстрацію геодезичних приладів, які використовуються при здійсненні робіт із землеустрою;
10.13. На планово-картографічному матеріалі не зазначені сторони горизонту.
10.14. На схемі привязки поворотних точок до пунктів Державної геодезичної мережі «УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ» не співпадають з графічним матеріалом.
В пункті 11 Висновку зазначено, що проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж села Новоукраїнка Більмацького району Запорізької області не відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, оцінюється негативно і не погоджується.
Ввважаючи вищевказаний Висновок необгрунтованим, позивач у порядку, передбаченому частинами 1, 4 ст. 37 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації», звернувся до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру з клопотанням щодо спростування висновку державної експертизи землевпорядної документації від 13.03.2018 №64.
Листом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 25.05.2018 вих.№28-28-0.23-5917/2-18 позивачу повідомлено, що Держгеокадастр не вбачає підстав для спростування оскаржуваного висновку.
Правомірність наданої відповіді передано на розгляд суду.
Закон України «Про державну експертизу землевпорядної документації» визначає правові, організаційні і фінансові основи здійснення державної експертизи землевпорядної документації та порядок її проведення.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» державна експертиза землевпорядної документації (далі - державна експертиза) - це діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об'єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об'єктів експертизи.
Об'єктами державної експертизи є документація із землеустрою та документація з оцінки земель, види яких визначені законом, а також матеріали і документація державного земельного кадастру.(стаття 6 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» )
Суб'єктами державної експертизи є замовники та виконавці. (стаття 7 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації»)
За приписами абзацу 4 частини 1 статті 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» обов'язковій державній експертизі підлягають проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць.
Приписами статті 32 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» встановлено, що державна експертиза проводиться шляхом розгляду документації та матеріалів, а за необхідності - шляхом проведення обстежень у натурі (на місцевості).
При проведенні державної експертизи досліджуються, перевіряються, аналізуються та оцінюються:
питання дотримання вимог законодавства та встановлених стандартів, норм і правил при прийнятті проектних рішень;
відповідність передбачених документацією і матеріалами заходів завданням на проектування, вимогам раціонального використання та охорони земель, а також дотриманню законних прав та інтересів власників земельних ділянок та землекористувачів, держави і суспільства;
еколого-економічна ефективність проектних рішень щодо запобігання їх негативного впливу на стан земельних ресурсів, суміжні земельні ділянки, ландшафт.
Відповідно до частини 1 статті 35 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» результатом проведення державної експертизи є висновок державної експертизи.
При цьому, згідно з частиною 2 статті 35 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» висновки державної експертизи повинні містити оцінку допустимості та можливості прийняття рішення щодо об'єкта державної експертизи і враховувати соціально-економічні наслідки. (частина 3 статті 35 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації»)
У разі якщо об'єкт державної експертизи не повною мірою відповідає вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, він повертається на доопрацювання. При цьому вказуються конкретні вимоги, відповідно до яких необхідно внести зміни і доповнення до об'єкта державної експертизи. (частина 6 статті 35 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації»)
Об'єкт державної експертизи, який не відповідає вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, оцінюється негативно і не погоджується. Негативна оцінка об'єкта державної експертизи повинна бути всебічно обґрунтована відповідно до вимог законодавства, встановлених стандартів, норм і правил. (частина 7 статті 35 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації»)
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідачем під час проведення експертизи Проекту землеустрою виявлено 14 недоліків поданого на експертизу Проекту, при цьому, підпункти 10.1, 10.14 пункту 10 висновку містять посилання на недоліки та не містять посилань на те, які саме норми законодавства не дотримано позивачем.
Крім того, незважаючи на приписи частини 6 статті 35 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації», об'єкт державної експертизи не повертався на доопрацювання, не зважаючи на можливість внесення змін і доповнень до об'єкта державної експертизи.
Приписами частини 1 статті 37 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» замовники або розробники об'єктів державної експертизи, заінтересовані у спростуванні висновків державної експертизи або їх окремих положень, подають обґрунтоване клопотання (заяву) про це до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у місячний термін з дня отримання клопотання (заяви) розглядає його і за наявності підстав призначає проведення повторної державної експертизи. (частина 2 статті 37 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації»)
У разі відмови в розгляді заяви про спростування висновків державної експертизи або незгоди з висновками повторної державної експертизи замовники або розробники об'єктів державної експертизи мають право звернутися до суду. (частини 4 статті 37 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації»)
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач, не погодившись з висновком, звернувся до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру з клопотанням щодо спростування висновку державної експертизи землевпорядної документації від 13.03.2018 №64.
Листом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 25.05.2018 вих.№28-28-0.23-5917/2-18 позивачу повідомлено, що Держгеокадастр не вбачає підстав для спростування оскаржуваного висновку та повідомлено позивача про його право звернення до суду. (том 1 а. с. 16)
За викладених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем дотримано процедуру передбачену статтю 37 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» шляхом звернення з клопотанням про спростування висновку державної експертизи землевпорядної документації, яке було розглянуто та відмовлено у спростуванні висновку. Отже, у позивача виникло право звернення до суду з даним позовом.
При цьому, висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 31.10.2018 по справі № 806/2642/16, не підлягають застосуванню у даній справі, з огляду на різні обставини у справах та предмет спору. (у справі № 806/2642/16)
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, пояснень про докази до апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321,322, 327, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області- залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2018 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з 11.07.2019 року та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Повне судове рішення складено 15.07.2019.
Головуючий - суддя Т.І. Ясенова
суддя А.В. Суховаров
суддя О.В. Головко