11 липня 2019 року м. Дніпросправа № 808/1/18
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Мельника В.В. (доповідач),
суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В.,
перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 червня 2018 року по справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Склопластик"
до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області
про часткове скасування податкових повідомлень-рішень, -
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 21 червня 2018 року по справі №808/1/18 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Склопластик" до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про часткове скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області залишено без руху та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом:
- подання до суду апеляційної інстанції заяви про поновлення строку із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження;
- подання до суду апеляційної інстанції документу про сплату судового збору у розмірі 82922,91 грн.
У межах строку, встановленого для усунення недоліків на адресу Третього апеляційного адміністративного суду від Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги (т. 4, а.с. 82-83).
В обґрунтування клопотання зазначено про те, що вперше апеляційна скарга була подана в строки, передбачені КАС України, проте, ухвалою суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу було повернуто, з огляду на несплату судового збору.
Мотивуючи заяву, відповідачем, також, зазначено про те, що останнім вживались усі можливі заходи для отримання додаткових асигнувань на сплату судового збору, відповідні докази були наведені в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження.
На підтвердження доводів, викладених у вказаному клопотанні, відповідачем надано до суду апеляційної інстанції копію виписки за 26.06.2019 року (т. 4, а.с. 84-85).
Разом з тим, наведені відповідачем у клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження підстави не можуть бути визнані судом поважними, з огляду на наступне.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
З матеріалів справи встановлено, що 02 липня 2018 року складено повний текст оскаржуваного рішення суду першої інстанції (т. 3, а.с. 229-236). Копія означеного рішення отримана заявником 16 липня 2018 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (т. 3, а.с. 238).
14 серпня 2018 року відповідачем вперше подано апеляційну скаргу на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 червня 2018 року по справі №808/1/18 (т. 4, а.с. 2-27) через суд першої інстанції.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2018 року апеляційну скаргу Відповідача залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду апеляційної інстанції:
- заяви про поновлення строку, в якій вказати підстави для поновлення строку;
- оригінал документа про сплату судового збору (т. 4, а.с. 29-31).
11 жовтня 2018 року відповідачем на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху було надано до суду апеляційної інстанції заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та заяву про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору (т. 4, а.с. 35-37).
Разом з тим, на виконання ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2018 року відповідачем не було надано до суду апеляційної інстанції оригінал документа про сплату судового збору.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2018 року апеляційну скаргу відповідача повернуто з огляду на не усунення недоліків апеляційної скарги в частині подання оригіналу документа про сплату судового збору (т. 4, а.с. 43).
Ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2018 року про повернення апеляційної скарги відповідачем в касаційному порядку оскаржена не була та є чинною.
30 травня 2019 року відповідачем вдруге подано апеляційну скаргу на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 червня 2018 року по справі №808/1/18 (т. 4, а.с. 61-77), у тому числі без сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Однак, суд апеляційної інстанції звертає увагу відповідача на те, що оскільки ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2018 року про повернення апеляційної скарги останнім у касаційному порядку оскаржена не була та є чинною, то до повторних апеляційних скарг застосовуються вимоги КАС України як до нової апеляційної скарги. При цьому, заявник апеляційної скарги під час реалізації свого права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою не звільняється від обов'язку дотримуватися встановленого законодавством строку звернення до суду з такою апеляційною скаргою.
Крім того, подання первинної апеляційної скарги відповідачем в установлений законом строк не передбачає зупинення строку на апеляційне оскарження для нього та можливості у зв'язку з цим у подальшому свавільно розпоряджатися часом на апеляційне оскарження.
Також, суд апеляційної інстанції вказує на те, що не виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 18 вересня 2018 року в частині подання оригіналу документа про сплату судового збору, та, як наслідок, повернення вперше поданої апеляційної скарги, не свідчить про наявність об'єктивно непереборних обставин, які не залежали від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Поряд із зазначеним, колегія суддів наголошує і на тому, що обставини попереднього звернення відповідача з апеляційною скаргою самі по собі не свідчать про поважність підстав пропуску строку на апеляційне оскарження при повторному зверненні. Такий висновок ґрунтується, в тому числі й з того, що останнім не було оскаржено ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення вперше поданої апеляційної скарги, тобто відповідач фактично погодився з даним рішенням суду.
Щодо питання сплати судового збору за подання апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначає про те, що Головне управління ДФС у Запорізькій області є державним органом, фінансування витрат на оплату судового збору якого із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).
Статтею 296 КАС України передбачено обов'язок особи, яка подає апеляційну скаргу, додати до апеляційної скарги документ про сплату судового збору.
Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку, дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.
Втім, Головне управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області не надало жодних доказів які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій спрямованих на дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги.
При цьому, надані до суду апеляційної інстанції копії виписок за 27.05.2019 року (т. 4, а.с. 74) та за 26.06.2019 року (т. 4, а.с. 84-85) не свідчать про вжиття відповідачем будь-яких заходів спрямованих на отримання додаткового фінансування, а лише свідчать про відсутність коштів на рахунку фіскального органу.
Головне управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області, діючи як суб'єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому відсутність коштів на рахунках, зокрема, в частині видатків передбачених на сплату судового збору, не повинна впливати на можливість неухильного виконання заявником покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов'язків щодо оформлення апеляційної скарги.
Враховуючи викладене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, так як і підставою для продовження строків на усунення недоліків апеляційної скарги.
При цьому, посилання відповідача на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 31.01.2019 року у справі №808/2489/17, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки у справі №808/2489/17 судом касаційної інстанції не досліджувалось питання поважності підстав пропуску строку на апеляційне оскарження з огляду на несплату заявником апеляційної скарги судового збору.
Приймаючи до уваги те, що підстави наведені заявником апеляційної скарги для поновлення строку апеляційного оскарження ухвалою суду апеляційної інстанції від 11 червня 2019 року визнано неповажними, а також те, що інші зазначені відповідачем обставини для поновлення строку на апеляційне оскарження не свідчать про наявність обставин, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, суд вважає необхідним відмовити у відкритті апеляційного провадження.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Керуючись ст. 299 КАС України, суд, -
Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про поновлення строку на апеляційне оскарження та продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 червня 2018 року по справі №808/1/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Склопластик" до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про часткове скасування податкових повідомлень-рішень.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий - суддя В.В. Мельник
суддя С.В. Сафронова
суддя Д.В. Чепурнов