Головуючий І інстанції: Заічко О.В.
15 липня 2019 р. Справа № 520/497/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Ральченка І.М.,
Суддів: Бершова Г.Є. , Катунова В.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Турбоатом" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.04.2019 року, повний текст складено 23.04.2019 року, по справі № 520/497/19
за позовом Акціонерного товариства "Турбоатом"
до Головного управління Держпраці у Харківській області третя особа ОСОБА_1
про визнання протиправним та скасування припису,
Акціонерне товариство "Турбоатом" (далі - позивач, АТ «Турбоатом») звернулося до суду з позовом, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держпраці у Харківській області № 03-07-21/1 від 19.10.2018 року про зобов'язання АТ "Турбоатом" провести повторне (додаткове) розслідування та визнати нещасний випадок таким, що пов'язаний з виробництвом.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.04.2019 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Позивач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позов у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення норм матеріального та процесуального права, що у свою чергу призвело до неправильного вирішення справи по суті. Зазначив про помилкове не врахування судом, що оскаржуваним приписом відповідач в порушення п. 34 Порядку № 1232 зобов'язав позивача при проведенні повторного розслідування визнати нещасний випадок саме пов'язаним з виробництвом.
На підставі п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено апеляційним судом, 11.05.2017 року ПАТ "Турбоатом" ( зараз - АТ "Турбоатом") на заяву ОСОБА_1 від 10.05.2017 року прийнято наказ № 72-ОВ про створення комісії з розслідування нещасного випадку (а.с.28).
У період з 11 по 24 травня 2017 року Комісією проведено розслідування обставин погіршення стану здоров'я ОСОБА_1 15.11.2016 року о 13 год 09 хв. в ПАТ «Турбоатом», за результатами якого складено акт від 24.05.2017 року (а.с. 29-31).
Актом розслідування встановлено, що токар - карусельник цеху №72 ОСОБА_1 15.11.2016 року працював у першу зміну. Прийшовши на підприємство о 6 годині 35 хвилин, він переодягнувся у спецодяг та спецвзуття, прийшов на дільницю №1. Близько 7 години старший майстер дільниці №1 ОСОБА_2 видав робочі завдання працівникам дільниці та допустив їх до роботи. ОСОБА_1 було доручено продовжувати виконання механічної обробки деталі "Тіло" першої ступені ЦНД С 572-61-03, яка була встановлена на верстат інвентарний №2-77 ще в попередній робочий зміні.
Приблизно о 13 годині ОСОБА_1 закінчив обробку деталі та за допомогою вантажно-підіймального крану на верстат інвентарний №2-77, була встановлена наступна аналогічна деталь. Після встановлення деталі ОСОБА_1 виставив деталь згідно креслення та розпочав її закріплення використовуючи при цьому кувалду вагою 5 кг.
В момент закріплення деталі ОСОБА_1 відчув різку біль в спині та притримався за пульт керування верстатом руками. Побачивши неподалік старшого майстра дільниці №3 ОСОБА_3 , ОСОБА_1 поскаржився йому на різкий біль у спині. ОСОБА_3 пішов до здравпункту, щоб покликати медичну сестру. Дорогою ОСОБА_3 зробив дзвінок старшому майстру ділянки №1 ОСОБА_2 - безпосередньому керівнику токаря - карусельника ОСОБА_1. Старший майстер ділянки №1 ОСОБА_2 повідомив про це заступника начальника цеху №72 ОСОБА_4 та пішов до кімнати відпочинку, де на той час знаходився ОСОБА_1. Через кілька хвилин до кімнати відпочинку ОСОБА_3 привів чергову медсестру, яка почала надавати ОСОБА_1 медичну допомогу. Медичною сестрою була викликана бригада швидкої медичної допомоги, яка доставила хворого до КЗОЗ "Харківська міська лікарня №3", де його госпіталізували для стаціонарного лікування.
Екстренне повідомлення про нещасний випадок на виробництві від КЗОЗ "Харківська міська лікарня №3" ні до ПАТ «Турбоатом», ні до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Харкові не надходило. Згідно відміток в листках непрацездатності, виданих КЗОЗ "Харківська міська лікарня №3" і представлених ОСОБА_1 на підприємство, причина непрацездатності - загальне захворювання.
Комісією розглянуто довідку МСЧ «Турбоатом», згідно якої ОСОБА_1 під час роботи на підприємстві проходив періодичні медичні огляди вчасно, під час яких скарг на біль у спині та органів руху не було, звернень з подібними скаргами до МСЧ «Турбоатом» не було.
Згідно висновків вищезазначеного акту, погіршення стану здоров'я заявника спричинено загальним захворюванням, у зв'язку з чим відсутні підстави для складання акту проведення розслідування за формою Н-5.
В подальшому на виконання припису ГУ Держпраці в Харківській області від 28.12.2017 року № 03-07-21-1 наказом ПАТ "Турбоатом" ( зараз - АТ "Турбоатом") від 15.01.2018 року № 2-ОВ створено комісію з розслідування нещасного випадку, якою було проведено розслідування, за результатами якого складено акт повторного (додаткового) розслідування від 10.08.2018 року. Висновками акту від 10.08.2018 року визнано недійсними висновки акту від 24.05.2017 року, нещасний випадок визнано не пов'язаним з виробництвом ( а.с.23-27).
Не погоджуючись з висновками акту перевірки, ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою про порушення його прав з боку АТ "Турбоатом" як його роботодавця ( а.с.75-76).
19.10.2018 року Головним управлінням Держпраці у Харківській області винесено припис № 03-07-21/1, відповідно до якого зазначено, що комісія, яка проводила розслідування нещасного випадку, що стався з токарем-карусельником ОСОБА_1 не прийняла до уваги те, що потерпілий ОСОБА_1 відчув різку біль в спині в момент закріплення деталі на верстаті використовуючи при цьому кувалду вагою 5 кг; не враховано, що потерпілий ОСОБА_1 щорічно проходив медичний огляд, згідно якого був придатний до виконання дорученої роботи, перед початком робочого дня на погане самопочуття не скаржився, а нещасний випадок стався з ним під час виконання трудових обов'язків за режимом роботи підприємства на робочому місці; не враховано виписку з медичної карти стаціонарного хворого №3498 ОСОБА_1 , згідно якої медичні обстеження свідчать про першопричину болі у спині - зміни дисків хребта внаслідок перевантаження.
Зазначеним приписом запропоновано проведення повторного (додаткового) розслідування вищевказаного нещасного випадку визнати чи не визнати нещасний випадок таким, що пов'язаний з виробництвом, скласти акт за формою Н-5 (у разі визнання його таким, що пов'язаний з виробництвом), затвердити (переглянути) акт за формою Н-1, встановити причини нещасного випадку, осіб, дії або бездіяльність яких призвели до нещасного випадку, розробити план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам, усунути порушення в оформленні актів, привести їх у відповідність з вимогами Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого ПКМУ від 30.11.2011 року № 1232 (у разі уточнення діагнозу, встановлення нових обставин або отримання уточнених висновків чи свідчень щодо обставин нещасного випадку) (а.с.11-13).
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що спірний припис відповідачем винесено відповідно до статті 22 Закону України «Про охорону праці» та пункту 34 Порядку №1232, а також у зв'язку з надходженням скарги від ОСОБА_1
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з огляду на таке.
Відповідно ст. 22 Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок.
За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.
У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов'язковим для роботодавця.
Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про охорону праці» посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право: видавати в установленому порядку роботодавцям, керівникам та іншим посадовим особам юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів АРК, місцевим державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування обов'язкові для виконання приписи (розпорядження) про усунення порушень і недоліків в галузі охорони праці, охорони надр, безпечної експлуатації об'єктів підвищеної небезпеки.
Згідно п. 1 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року №1232 (далі - Порядок № 1232), цей Порядок визначає процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах (далі - підприємства).
Відповідно до п. 7 Порядку №1232 розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких зафіксовано шкоду здоров'ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання і гострого професійного та інших отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення, а також настання смерті працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов'язків.
Згідно пп. 2 п. 10 Порядку №1232 роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок (крім випадків, передбачених пунктом 37 цього Порядку), зобов'язаний протягом доби утворити комісію у складі не менш як три особи та організувати проведення розслідування.
Відповідно до п. 14 Порядку №1232 комісія зобов'язана протягом трьох робочих днів з моменту її утворення: обстежити місце настання нещасного випадку, одержати письмові пояснення потерпілого, якщо це можливо, опитати осіб - свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб; визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці; з'ясувати обставини і причини настання нещасного випадку; вивчити первинну медичну документацію (журнал реєстрації травматологічного пункту лікувально-профілактичного закладу, звернення потерпілого до медичного пункту або медико-санітарної частини підприємства, амбулаторну картку та історію хвороби потерпілого, документацію відділу кадрів, відділу (служби) охорони праці тощо); визначити, пов'язаний чи не пов'язаний нещасний випадок з виробництвом; установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, а також розробити план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам; скласти у п'яти примірниках акт проведення розслідування нещасного випадку за формою Н-5 (далі - акт за формою Н-5) згідно з додатком 3 та акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1 (далі - акт за формою Н-1) згідно з додатком 4 (у разі, коли нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом) і передати їх роботодавцеві для затвердження; скласти у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння), пов'язаного з виробництвом, крім актів за формою Н-5 і Н-1, у шістьох примірниках картку обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5 (далі - картка за формою П-5) згідно з додатком 5.
Акти за формою Н-5 і Н-1 підписуються головою та всіма членами комісії. У разі незгоди із змістом акта член комісії підписує його з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово і додає до акта за формою Н-5 як його невід'ємну частину.
У разі коли нещасний випадок визнаний комісією таким, що не пов'язаний з виробництвом, складається акт за формою Н-5.
Відповідно п. 33 Порядку №1232 контроль за своєчасністю та об'єктивністю проведення розслідування нещасних випадків, підготовкою матеріалів розслідування, веденням обліку нещасних випадків, вжиттям заходів до усунення причин нещасних випадків здійснюють органи державного управління, органи державного нагляду за охороною праці, виконавча дирекція Фонду та її робочі органи відповідно до компетенції. Зазначені у цьому пункті органи та особи мають право вимагати відповідно до компетенції від роботодавця проведення повторного (додаткового) розслідування нещасного випадку, затвердження чи перегляду затвердженого акта за формою Н-5 або Н-1, визнання нещасного випадку таким, що пов'язаний з виробництвом і складання акта за формою Н-1 у разі, коли виявлено порушення вимог цього Порядку.
Згідно п. 34 Порядку №1232 посадова особа органу Держпраці в разі відмови роботодавця скласти або затвердити акт за формою Н-5 або Н-1 чи незгоди потерпілого або уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси, із змістом зазначеного акта, надходження скарги або незгоди з висновками про обставини і причини настання нещасного випадку чи приховування факту настання нещасного випадку має право видавати обов'язкові для виконання роботодавцем або робочим органом виконавчої дирекції Фонду (у разі, коли нещасний випадок стався з фізичною особою - підприємцем чи особою, що забезпечує себе роботою самостійно) приписи за формою Н-9 згідно з додатком 10 щодо необхідності проведення розслідування (повторного розслідування) нещасного випадку, затвердження чи перегляду затвердженого акта за формою Н-5 або Н-1, визнання чи невизнання нещасного випадку таким, що пов'язаний з виробництвом, складення акта за формою Н-5 або Н-1.
Із матеріалів справи вбачається, що підставою для винесення відповідачем припису була заява ОСОБА_1 про свою незгоду з висновками актів розслідування ПАТ «Турбоатом», а саме про обставини і настання нещасного випадку.
Судова колегія зазначає, що з аналізу положень пункту 34 Порядку №1232 можно дійти висновку, що посадова особа органу Держпраці в разі, зокрема, незгоди потерпілого або уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси, із змістом складеного акту, надходження скарги або незгоди з висновками про обставини і причини настання нещасного випадку наділена правом видавати обов'язкові для виконання роботодавцем або робочим органом виконавчої дирекції Фонду приписи щодо необхідності проведення розслідування (повторного розслідування) нещасного випадку, затвердження чи перегляду затвердженого акта за формою Н-5 або Н-1, визнання чи невизнання нещасного випадку таким, що пов'язаний з виробництвом, складення акта за формою Н-5 або Н-1.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду від 26.06.2018 року по справі № 823/1286/17.
Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Вищенаведене спростовує доводи апелянта про помилкове не врахування судом, що оскаржуваним приписом відповідач в порушення п. 34 Порядку № 1232 зобов'язав позивача при проведенні повторного розслідування визнати нещасний випадок саме пов'язаним з виробництвом.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що припис відповідача є правомірним, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позову.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мірі досліджено обставини справи, на підставі яких суд дійшов до правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Турбоатом" - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.04.2019 по справі № 520/497/19 залишити без змін .
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя І.М. Ральченко
Судді Г.Є. Бершов В.В. Катунов