25 червня 2019 року м. Дніпросправа № 193/1752/18(2-а/193/10/19)
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),
суддів: Мельника В.В., Чепурнова Д.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Поліцейського роти № 2 батальйону № 2 полку Патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Соколова Сергія Петровича на рішення Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 05 квітня 2019 року у справі № 193/1752/18 (2-а/193/10/19)
за позовом ОСОБА_1 до Поліцейського роти № 2 батальйону № 2 полку Патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Соколова Сергія Петровича, третя особа: Управління патрульної поліції в м. Кривому Розі Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
21.12.2018 року до Софіївського районного суду Дніпропетровської області надійшла адміністративна справа за позовом ОСОБА_2 до Поліцейського взводу №4 поти №2 батальйону №2 патрульної поліції в м.Кривий Ріг Дніпропетровської області Соколова Сергія Петровича, третя особа -Управління патрульної поліції в м. Кривому Розі Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіековане не в автоматичному режимі серії ВР №130636 від 12.12.2018 року та про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення.
В обгрунтування своїх вимог позивач зазначив, що постановою № 130636 серії ВР від 12.12.2018 року до нього застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гри. за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП за порушення п. 9.8 і ІДР - рухався з вимкненим ближнім світом фар. поза населеним пунктом. При перевірці документів було помічено, що транспортний засіб має шини, залишкова висота малюнку протектора яких менше 1,6 мм, чим порушив п.п.31.4.5а ГІДР.
Рішенням Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 05 квітня 2019 року адміністративний позов-задоволено. Скасовано постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 12.12.2018 року серії ВР № 130636. Провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.121 КУпАП закрито за відсутності події і складу адміністративного правопрушення.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції Поліцейський роти № 2 батальйону № 2 полку Патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Соколов Сергій Петрович звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ст. 311 КАС України.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 12.12.2018 року 09:35 год. керував ТЗ Fіаt Punto д.н.з НОМЕР_1 , та рухався з вимкненим ближнім світлом фар. поза населеним пунктом, чим порушив п.п.9.8 ПДР України, при перевірці документів, було помічено зо ТЗ має шини залишкова висота малюнку протектора яких менше 1.6 мм, чим порушив п.п.31.4.5 а, що є порушенням ч. 1 ст. 121 КУпАП. За вказане правопорушення до позивача застосовано стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.
На позивача винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ВР № 130636 від 12.12.2018 року на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гри.
Не погодившись із вказаною постановою, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом про оскарження зазначеної постанови.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з відсутності підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 порушення вимог п. 9.8 ПДР України та п.п.31.4.5 "а".
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі КупАП), Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою КМ України № 1306 від 10 жовтня 2001року".
Провадження в справах про адміністративні правопорушення врегульовано розділом IV КУпАП.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, як це передбачено статтею 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
В ст. 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобовязаний зясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що помякшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також зясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4 цього Кодексу.
Згідно п. 9.8 ПДР України, затв. Постановою КМ України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, під час руху механічних транспортних засобів у світлу пору доби з метою позначення транспортного засобу, що рухається, ближнє світло фар повинно бути увімкнене: а) у колоні; б) на маршрутних транспортних засобах, що рухаються по смузі, позначеній дорожнім знаком назустріч загальному потоку транспортних засобів; в) на автобусах (мікроавтобусах), що здійснюють перевезення організованих груп дітей; г) на великовагових, великогабаритних транспортних засобах та транспортних засобах, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів; ґ) на транспортному засобі, що буксирує; д) у тунелях.
З 1 жовтня по 1 травня на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнє світло фар.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного розїзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами звязку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти пяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Згідно зі ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Статтею 40 Закону України "Про Національну поліцію" (далі Закон № 580-VIII) визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Тобто положення Закону № 580-VIII надають право поліції використовувати інформацію відеозапису в якості речового доказу наявності або відсутності факту правопорушення.
Колегія суддів звертає увагу на те, що Верховний Суд у постанові від 26.04.2018 у справі № 338/1/17 вказав, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксоване у встановленому законом порядку.
Відповідач, як при розгляді справи про адміністративні правопорушення, так і до суду, не надав належні і допустимі докази на підтвердження саме факту вчинення позивачем порушення вимог п.9.8 ПДР України. В свою чергу, позивач не визнає факту вчинення ним порушення п. 9.8 ПДР України.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у рішенні від 26.04.2018 р. у справі № 338/855/17.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Тобто, матеріали справи не містять належних доказів у справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Щодо правопорушення вчиненого позивачем відповілно до п.п.31.4.5 "а" слід зазначити наступне.
Відповідно до п. 34.1.5 "а" ПДР України, шини легкових автомобілів та вантажних автомобілів з дозволеною максимальною масою до 3,5 т мають залишкову висоту малюнка протектора менше 1,6 мм, вантажних автомобілів з дозволеною максимальною масою понад 3,5 т - 1,0 мм, автобусів - 2,0 мм, мотоциклів і мопедів - 0,8 мм.
Відповідно до п. 34.1 ПДР України, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності вимогам, зокрема, встановленим пп. 34.1.5 ПДР України.
Відповідальність за керування транспортним засобом за наявності несправності, за яких заборонено його експлуатацію передбачена ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Відповідно до ст.9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В свою чергу, наявність чи відсутність адміністративного правопорушення встановлюється уповноваженою особою на підставі доказів, перелік яких визначений ст.251 КУпАП.
Суд апеляційної інстанції звертає, що матеріали справи не містять належних доказів на користь підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП.
До матеріалів справи долучено, як доказ відеофіксацію з місця виявлення адміністративного правопорушення, однак доказів, що свідчили б про проведення замірів протекторів шин або іх відсутність, та фіксації фактичних показників висоти малюнку протекторів шин та вказували б, що висота шин транспортного засобу, яким керував позивача не відповідає вимоги ПДР та ДСТУ не надано.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Cтаттею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У відповідності до ч.ч.1, 4 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За нормами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У відповідності до ст. 31 Закону України "Про Національну поліцію" полiцiя може застосовувати такi превентивнi заходи, окрім іншого, перевiрка документiв особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технiчних приладiв i технiчних засобiв, що мають функцiї фото- i кiнозйомки, вiдеозапису, засобiв фото- i кiнозйомки, вiдеозапису.
З дослідженого судом апеляційної інстанції відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що відповідачем по справі порівнювались малюнки, однак вимірювання різниці протектора малюнка або взагалі його відсутності не було зроблено, також відповідач не вказує до яких саме різних типів або видів належать ці шини, тобто, нечітко формулює порушення.
Колегія суддів звертає увагу на те, що в оскаржуваній постанові про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відсутні жодні докази, які б підтверджували, що відповідачем використовувався спеціальний технічний пристрії.
Тож, доводи відповідача ґрунтуються лише на припущеннях, які у відповідності до ст. 242 КАС України не можуть бути покладені в основу судового рішення.
Таким чином, оскільки вина позивача не доведена належними та допустимими доказами, оскаржувана постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності є незаконною та підлягає скасуванню.
За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про задоволення адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін.
Доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 243, 311, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Поліцейського роти № 2 батальйону № 2 полку Патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Соколова Сергія Петровича - залишити без задоволення.
Рішення Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 05 квітня 2019 року у справі № 193/1752/18 (2-а/193/10/19) - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та, відповідно до ч.3 ст.272 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя С.В. Сафронова
суддя В.В. Мельник
суддя Д.В. Чепурнов