Справа № 643/6845/18
н/п 2/640/784/19
09 липня 2019 року Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Чередник В.Є.,
за участю секретаря судового засідання Поліщук А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу 643/6845/18 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на непрацездатну матір, -
30.05.2018 р. позивач ОСОБА_1 звернулась до Московського районного суду м.Харкова з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь довічно аліменти у розмірі ј від доходів щомісячно.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що вона є людиною похилого віку, яка має проблеми зі здоров'ям, її пенсії їй не вистачає на постійне лікування, також на харчування та оплати комунальних послуг. Пенсія є її єдиним доходом для існування. Таким чином, вона потребує матеріальної допомоги, але її донька добровільно її не надає. ОСОБА_2 знаходиться у працездатному віці, має рухоме та нерухоме майно. У зв'язку із зазначеним позивач звернулась до суду з даним позовом.
Ухвалою Московського районного суду м.Харкова від 13.07.2018 р. вищезазначену справу передано до Київського районного суду м.Харкова ,для розгляду за підсудністю.
Справа надійшла в провадження судді Київського районного суду м.Харкова Д.В.Нев'ядомському згідно автоматичного розподілу 18.10.2018 р.
Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 19.10.2018 р. прийнято цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.03.2019 р. справу розподілено судді Чередник В.Є.
Відповідно до ст. 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Позивач та її представник у судове засідання не з'явились. 09.07.2019 р. представник позивача подала до суду заяву про проведення розгляду справи без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, у разі неявки відповідача не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
У судові засідання, призначені на 17.04.2019 р., 16.05.2019 р., 04.06.2019 р., 09.07.2019 р. та у дане судове засідання відповідач повторно не з'явилась, про дату, час і місце судових засідань повідомлялась належним чином, не використала наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні, та не з'явилась у судове засідання без повідомлення причин, заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у її відсутності до суду не надходило. Відповідачем не надано суду жодного доказу, який би мав істотне значення для вирішення справи по суті, чи спростування доводів позивача.
Беручи до уваги ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, також беручи до уваги те, що відповідач обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання, суду не надав, в силу положень ст. 223 ч. 1 ЦПК України, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідача.
Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.
Відповідно до ухвали суду від 09.07.2019 р., враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлялась про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідача та згідно ч.4 ст.223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 3 статті 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 вказаної статті, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими.
Відповідно до ч. 1ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Судом встановлені наступні фактичні обставини.
Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133,135 СК України від 04.07.2019 р., ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2 .
25 грудня 1988 р. ОСОБА_4 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб у м.Харків Палац одруження «Центральний», про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу 25.12.1988 р. зроблено запис за №3445.
Після укладення шлюбу присвоєні прізвища: чоловікові ОСОБА_4 , дружині ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 .
ОСОБА_1 є пенсіонеркою, єдиним доходом є пенсія, що виплачується державою. Вартість комунальних послуг постійно зростають. Згідно наданих до матеріалів справи квитанцій на оплату комунальних послуг, середня вартість послуг складає 2700,00 грн., що в свою чергу значно перевищує дохід позивача. До того ж, позивач потребує постійного лікування, що в свою чергу є додатковими витратами. Враховуючи усі життєво необхідні витрати позивача, пенсії, яку вона отримує від держави недостатньо.
Статтею 51 Конституції України передбачено, що повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.
Відповідно до частини першої статті 202 СК України повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
Абзацом 1, 2 частини першої статті 204 СК України передбачено, що дочка,син можуть бути звільнені судом від обов'язку утримувати матір,батька та обов'язку брати участь у додаткових витратах,якщо буде встановлено,що мати,батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов'язків. Дочка, син звільняються судом від обов'язку утримувати матір, батька та обов'язку брати участь у додаткових витратах, якщо буде встановлено, що мати, батько не сплачували аліменти на утримання дитини, що призвело до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, і така заборгованість є непогашеною на момент прийняття судом рішення про визначення розміру аліментів на батьків.
Таким чином, моментом виникнення обов'язку утримувати своїх батьків є наявність усіх перерахованих умов. Необхідність матеріальної допомоги визначається в кожному конкретному випадку в залежності від матеріального становища батьків. До уваги приймається отримання батьками пенсії, державних пільг, субсидій, наявність у батьків майна, що може приносити дохід тощо.
Сам факт непрацездатності батьків не є безумовною підставою для виникнення у дітей обов'язку надання їм утримання - стан непрацездатності має супроводжуватися необхідністю отримувати сторонню матеріальну допомогу. Тобто, батьків слід визнавати такими, що потребують матеріальної допомоги. Свідченням такої потреби є отримання матір'ю чи батьком доходів, які є меншими за прожитковий мінімум. Згідно діючого законодавства, держава забезпечує необхідним утриманням непрацездатних осіб - пенсією за віком, пенсією з інвалідності, державною допомогою тощо. Тому при вирішенні спору необхідно враховувати розмір такого державного утримання і ставити його у залежність із прожитковим мінімумом.
Відповідно до п.21 Постанови Пленуму ВСУ від 15 травня 2006 року N3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", зазначено, що обов'язок повнолітніх дочки, сина утримувати своїх непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги (ст. 202 СК), не є абсолютним. У зв'язку з цим суд на вимогу дочки, сина, до яких пред'явлено позов про стягнення аліментів, зобов'язаний перевірити їхні доводи про ухилення батьків від виконання своїх обов'язків щодо них (ст.204 СК). Згідно з ч.2ст.205 СК при визначенні розміру аліментів на непрацездатних батьків необхідно враховувати можливість отримання ними матеріальної допомоги від інших дітей, до яких не пред'явлено позову про стягнення аліментів, а також від дружини, чоловіка та своїх батьків.
Таким чином, право на утримання від дочки, сина мати та батько матимуть за умови, якщо вони є непрацездатними та потребують матеріальної допомоги
Непрацездатними визнаються особи, що досягли пенсійного віку та інваліди I, II та III груп.
Згідно статті 205 СК України, суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін. При визначенні розміру аліментів та додаткових витрат суд бере до уваги можливість одержання утримання від інших дітей, до яких не пред'явлено позову про стягнення аліментів, дружини, чоловіка та своїх батьків.
Таким чином, непрацездатними і таким, що потребують матеріальної допомоги батькам, надається право звернутися до суду за примусовим стягненням аліментів зі своїх дітей. Обов'язок виплачувати аліменти своїм батькам в судовому порядку може бути покладено тільки на повнолітніх дітей.
Суд, враховує обставини справи, що позивач є пенсіонеркою, тобто в правовому розумінні непрацездатним, тому приходить до висновку, що останній потребує утримання своєї доньки.
Доказів, які спростовували викладені вище обставини, відповідач не надала.
Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд постановляє рішення в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Враховуючи викладене, суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані належні, допустимі та достовірні докази як кожний окремо, так і у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті приходить до висновку, що позовна вимога ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на непрацездатну матір підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору відповідно до вимог ст. 5 Закону України "Про судовий збір", суд стягує судовий збір з відповідача на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.. 51, 129 Конституції України, ст.2, 12,13, 76,81,141,223, 259, 263, 264, 265, 274, 275,280-284, 288, 289 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір», суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою:
АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_2 ) довічно аліменти у розмірі ј від доходів щомісячно.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь держави (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/ 22030106, код отримувача ( код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача: 31211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський районний суд м. Харкова до Харківського апеляційного суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud2018.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складено 15.07.2019 р.
Суддя Чередник В.Є.