Справа № 638/2690/19
Провадження № 2-а/638/195/19
26 червня 2019 року Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді Грищенко І. О.
за участю секретаря судового засідання Мунтяну І.І. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції роти № 3 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в Харківській області Кушнерьова Сергія Васильовича про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,
установив:
26 лютого 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою до інспектора патрульної поліції роти №3 батальйону №2 УПП у Харківській області старшого лейтенанта поліції Кушнерьова Сергія Васильовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 20.02.2019 року об 11 -25 год інспектор патрульної поліції роти №3 батальйону №2 УПП у Харківській області старший лейтенант поліції Кушнерьов Сергій Васильович зупинив транспортний засіб Suzuki Vitara під його керуванням під час руху по вул.Ощепкова в смт. Високий. Зупинку транспортного засобу інспектор мотивував тим, що водій під час перестроювання з однієї смуги руху на іншу не показав світловий показчик повороту. Його заперечення оформлені у вигляді письмових пояснень, що автомобіль рухався прямо, потрібною смугою руху та не здійснював перелаштування на іншу смугу, а відповідно і потреби в застосуванні світлового показчика повороту не було, інспектор проігнорував. Після чого інспектором патрульної поліції роти №3 батальйону №2 УПП у Харківській області було прийнято постанову серії ЕАВ №932837 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. З постановою інспектора поліції не згоден, посилаючись на те, що Правил дорожнього руху не порушував, а дії поліцейського при винесенні постанови вважає протиправними.
Ухвалою суду від 25.03.2019 року відкрито провадження по справі та призначено судове засідання.
Уповноважений представник позивача - адвокат Тарасенко Дар'я Юріївна в судовому засіданні позовні вимоги свого довірителя підтримала , просила задовольнити .
Відповідач - інспектор патрульної поліції роти №3 батальйону №2 УПП у Харківській області старший лейтенант Кушнерьов С. В. судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про наступне.
Справа розглядається у відповідності до ч.3 ст. 194 КАС України, на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З матеріалів справи, вбачається, що 20.02.2019 року об 11 -25 год. інспектором патрульної поліції роти №3 батальйону №2 УПП у Харківській області старшим лейтенантом Кушнерьовим Сергієм Васильовичем, було прийнято постанову серії ЕАВ №932837 в справі про адміністративне правопорушення, згідно з якою ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
Згідно з пунктом "б" пункту 9.2. Правил дорожнього руху , водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.
Частиною 2 статті 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
В матеріалах справи міститься копія постанови серія ЕАВ №932837, прийнятої 20.02.2018 року , в якій зазначається, що ОСОБА_1 під час перестроювання з однієї смуги руху на іншу не показав світловий показчик поворотучим порушив підпункт «б» п. 9.2 Правил дорожнього руху та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП.
Частина 1 статті 14-1 встановлює, що до адміністративної відповідальності притягаються власники (співвласники) транспортних засобів за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, жодних доказів, які б підтверджували вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, окрім оскаржуваної постанови, в матеріалах справи не міститься.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
За правилами статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - Правила № 1306).
Відповідно до абзацу 1 пункту 1.5. Розділу 1 Правил № 1306 дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Відповідно до пункту 1.9. розділу 1 Правил № 1306 особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пункт 8 частини 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580 - VII (далі - Закон № 580 - VII) передбачає, що поліція відповідно до покладених на неї завдань, у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
За змістом ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
За змістом ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Як вбачається зі змісту ст. 251 КУпАП України та ст. 72 КАС України, доказами в зазначеній справі є будь - які фактичні дані, на основі яких компетентним органом (посадовою особою) - при складенні постанови про накладення адміністративного стягнення та судом при розгляді справи щодо оскарження даної постанови в порядку адміністративного судочинства, встановлюється наявність чи відсутність обставин, що мають значення для справи, в тому числі винність особи, обставини, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі.
У зазначеній справі такі дані повинні бути встановлені показаннями технічних засобів, що мають функції відеозапису або показами свідків.
Таким чином, лише фіксація саме вчинення адміністративного правопорушення позивача, а не притягнення до адміністративної відповідальності, підтверджує правомірність накладення відповідачем адміністративного стягнення та буде вважатися належним доказом по справі.
Згідно п. п. 8 - 10 Розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015 р. (далі - Інструкція № 1395), справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності цієї особи справа розглядається лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (стаття 268 КУпАП).
Відповідно до п. 1 Розділу IV Інструкції № 1395 розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.
Про вчинення адміністративного правопорушення, як це передбачено статтею 254 КУпАП, складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі (частина друга статті 258 КУпАП).
Відповідно до частин четвертої та п'ятої статті 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Пунктом 2 розділу ІІІ Інструкції № 1395 встановлено, що постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, частиною другою ст. 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого притягнуто до адміністративної відповідальності у вчинені кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Європейський суд з прав людини зазначає, що рівень певності, якого має досягти суддя за системою «внутрішнього переконання» чи системою «поза межами розумного сумніву», який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання. Таким чином буде дотримано цілковитої поваги до презумпції невинуватості та статусу осіб, що притягуються до відповідальності, які є ключовими поняттями для демократичної концепції судового розгляду.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції України є нормами прямої дії, а згідно ч. 2 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.
Зазначене узгоджується і з прецедентною практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (рішення від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), п. 43 (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Згідно правової позиції ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».
Суд вважає, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення особою правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Аналогічна позиція міститься у Постанові Верховного суду від 26.04.2018 року по справі №338/1/18.
Матеріалами справи встановлено, що в постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі зазначається, що водій ОСОБА_1 порушив п. 9.2.б ПДР.
У даній справі відсутні докази відеофіксації вчинення позивачем правопорушення, оскільки відповідач їх не додав ні до постанови, ні до суду. Крім того, матеріали справи не містять жодних пояснень свідків та очевидців щодо факту порушення позивачем частини другої статті 122 КУпАП.
Вказані обставини позовної заяви не були спростовані відповідачем відповідно до вимог частини першої статті 77 КАС України, згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Вказані вище обставини свідчать про недоведеність наявності в діях позивача порушень вимог Правил дорожнього руху, що в свою чергу свідчить про недоведеність події і складу адміністративного правопорушення за частиною 2 статті 122 КУпАП.
Частиною другою статті 33 КУпАП передбачено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Таким чином, враховуючи, що факт вчинення позивачем порушення Правил дорожнього руху, а саме 9.2.б не підтверджується жодними доказами, а тому притягнення його до адміністративної відповідальності не може вважатися законним, внаслідок чого є всі підстави для скасування оскаржуваної постанови.
Вимоги позивач про визнання дій поліцейського при складанні постанови серії ЕАВ №932837 неправомірними не підлягають задоволенню, оскільки визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови охоплює собою і визнання протиправними дій відповідача по її складенню.
За таких обставин, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
На підставі ст. ст. 122, 245, 251, 280 КУпАП, керуючись ст. ст. 5, 6, 8 - 10, 72 - 79, 241 - 246, 286 КАС України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції роти № 3 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в Харківській області Кушнерьова Сергія Васильовича про визнання протиправними дій щодо притягнення до адміністративної відповідальності за постановою по справі про адміністративне правопорушення та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, задовольнити частково.
Позовні вимоги ОСОБА_1 в частині скасування постанови інспектора патрульної поліції роти № 3 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в Харківській області Кушнерьова Сергія Васильовича про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАВ № 932837 від 20.02.2019 року задовольнити.
Скасувати постанову інспектора патрульної поліції роти № 3 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в Харківській області Кушнерьова Сергія Васильовича про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАВ№ 932837 від 20.02.2019 року.
Позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання протиправними дій інспектора патрульної поліції роти № 3 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в Харківській області Кушнерьова Сергія Васильовича щодо притягнення до адміністративної відповідності - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк апеляційної скарги.
Рішення набирає законної сили після спливу вказаного строку на його оскарження.
Суддя: І.О.Грищенко