04 липня 2019 року справа № 580/267/19
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кульчицького С.О.,
за участю: секретаря судового засідання - Зачепи Х.В.,
представника позивача Прудивуса М.А. - за ордером,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження, в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державна архітектурно-будівельна інспекція України, про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Відділу державного архітектурно - будівельного контролю Уманської міської ради (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державна архітектурно-будівельна інспекція України, в якому просить:
- визнати незаконним та скасувати наказ в.о. начальника відділу державного архітектурно - будівельного контролю Уманської міської ради від 1 листопада 2018 року №387;
- зобов'язати Державну архітектурно-будівельну інспекцію України відновити запис щодо реєстрації повідомлення від 02.08.2018 №ЧК141182142003 в єдиному реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що спірний наказ є незаконним та необґрунтованим, таким, що суперечить положенням Конституції України, Закону України "Про основи містобудування", Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2011 № 466 та Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461. Позивач вказує, що оспорюваний наказ належить до скасування у зв'язку із порушенням процедури його винесення з огляду на вимоги Закону України "Про архітектурну діяльність", Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 № 698, Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553.
Ухвалою від 18.02.2019 відкрито провадження у справі № 580/267/19 за даним позовом, призначено підготовче засідання з розгляду справи.
Заперечуючи проти позову 01.03.2019 відповідачем подано до суду відзив, згідно з яким вказує, що позивачем при наданні до Відділу державного архітектурно - будівельного контролю Уманської міської ради декларації від 02.08.2018 №ЧК141182142003 про готовність до експлуатації по об'єкту "Житловий будинок, за адресою: АДРЕСА_1 , на яке визнано право власності за рішенням Христинівського районного суду від 01.06.2018 у справі № 706/296/18 зазначено недостовірні відомості в частині адреси знаходження житлового будинку. Так згідно з рішенням Христинівського районного суду від 01.06.2018 у справі № 706/296/18 за позивачем визнано право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 , однак у декларації зазначено адресу об'єкта - АДРЕСА_1 . У відзиві також вказано, що рішенням Христинівського районного суду від 01.06.2018 у справі № 706/296/18 право власності визнано за позивачем у порядку поділу майна подружжя, а не на самочинно збудований об'єкт, що суперечить вимогам п. 10 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461. Відтак, на думку відповідача позовні вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними.
Ухвалою від 27.03.2019 залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - ОСОБА_2 .
Ухвалою від 17.05.2019 закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити повністю з підстав викладених у позовній заяві.
Відповідач та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державна архітектурно-будівельна інспекція України, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи, явку своїх представників у судове засідання не забезпечило, про причини неявки не повідомили, що відповідно до вимог ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає судовому розгляду справи за відсутності представника відповідача та третьої особи.
Третя особа - ОСОБА_2 , належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибув, явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки не повідомив, що відповідно до вимог ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає судовому розгляду справи за відсутності третьої особи.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.
З матеріалів справи судом встановлено та визнається сторонами, що позивач, ОСОБА_1 , є власником двох земельних ділянок в АДРЕСА_2 , кадастровий номер НОМЕР_1 площею 0,0046 га., та земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 , кадастровий номер НОМЕР_2 площею 0,0084 га., на яких збудовано житловий будинок.
На підставі рішення Христинівського районного суду від 01.06.2018 у справі № 706/296/18 в порядку поділу майна подружжя за позивачем визнано право особистої приватної власності на вказаний житловий будинок.
У вказаному судовому рішенні зазначено, що даний будинок знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до технічного паспорту житловий будинок, власником якого є позивач знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
30 липня 2018 року позивач на підставі рішення Христинівського районного суду від 01.06.2018 у справі № 706/296/18 звернулась до Відділу державного архітектурно - будівельного контролю Уманської міської ради із Декларацією про готовність до експлуатації самочинно збудованого об'єкта, на яке визнано право власності за рішенням суду, форма якої затверджена у додатку 5 Порядку Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 по об'єкту "Житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .
Вказана декларація зареєстрована у Відділі державного архітектурно - будівельного контролю Уманської міської ради 02.08.2018 за № ЧК141182142003.
Відповідно до Декларації про готовність до експлуатації самочинно збудованого об'єкта, на яке визнано право власності за рішенням суду 02.08.2018 за № ЧК141182142003 документом, щодо можливості надійної та безпечної експлуатації об'єкта є звіт експерта про проведення технічного обстеження об'єкту: "Житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1", документом щодо відповідності місця розташування об'єкта вимогам державних будівельних норм, отримана виконавцем від місцевого органу містобудування та архітектури є довідка видана Відділом архітектури, містобудування та кадастру Уманської міської ради № 878 від 26.07.2018, документом, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою є інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 27.09.2017.
Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер: 134161874 ві 13.08.2018, адресою, за якою розміщено житловий будинок, власником якого є позивач є АДРЕСА_2 , номер запису про право власності: 27464623, дата та час державної реєстрації: 08.08.2018 15:06:35, підстава виникнення права власності: декларація про готовність об'єкта до експлуатації Відділу державного архітектурно - будівельного контролю Уманської міської ради №ЧК141182142003 від 02.08.2018.
Рішенням виконавчого комітету Уманської міської ради від 25.10.2018 № 422 "Про зміну адреси об'єкту нерухомого майна" змінено об'єкту нерухомого майна (житловому будинку) загальною площею 191, 2 м2, який розміщений на земельній ділянці площею 0, 0084 га і належить на згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13.08.2018 ОСОБА_1 та має адресу: АДРЕСА_3 .
На підставі звернення фізичних осіб-підприємців ОСОБА_6. , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 . головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Сетраковим С.І. здійснено документальну перевірку дотримання вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 щодо достовірності даних зазначених у декларації про готовність до експлуатації самочинно збудованого об'єкта, на яке визнано право власності за рішенням суду № ЧК 141182142003 від 02.08.2018, за результатами якої винесено вимогу головного інспектора будівельного нагляду №1023-5-1.14/1167.
На виконання зазначеної вимоги Відділом державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради видано направлення для проведення позапланової перевірки на об'єкті "Будівництво житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 щодо дотримання суб'єктом містобудування позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил.
Відповідно до наявної в матеріалах справи доповідної записки від 02.11.2018 головного спеціаліста Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради Ткачука А.С. позапланова перевірка за вказаною адресою проведена не була оскільки при неодноразовому виїзді за вищезазначеною адресою замовник будівництва - ОСОБА_1 або її представник були відсутні.
01 листопада 2018 року за підписом в.о. начальника Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради видано наказ № 387 "Про скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації", відповідно до п. 1 якого скасовано реєстрацію декларації про готовність до експлуатації самочинно збудованого об'єкта, на яке визнано право власності за рішенням суду від 02.08.2018 №ЧК141182142003 по об'єкту "Житловий будинок, за адресою: АДРЕСА_1 , замовник ОСОБА_1 .
Пунктом 2 вказаного наказу провідному спеціалісту Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради Бєгіній О.П. належить забезпечити невідкладне направлення копії цього наказу до Державної архітектурно-будівельної інспекції України для виключення запису щодо реєстрації повідомлення від 02.08.2018 №ЧК141182142003 з єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих і будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмов у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.
Вважаючи наказ Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради від 01.11.2018 № 387 "Про скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації" протиправним, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку № 553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами.
Пунктом 2 Порядку № 553 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Згідно з пунктами 6, 7 Порядку № 553 плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, окрім іншого, вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Пунктом 16 зазначеного Порядку № 553 встановлено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
Відповідно до пункту 17 Порядку № 553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
Згідно з пунктом 9 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Виходячи із системного аналізу наведених правових положень, можна дійти до висновку про те, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Вказаний порядок здійснення державного архітектурно-будівельний контролю має бути дотриманий також у випадку застосування заходів, визначених частиною другою статті 39-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що оскаржуваний наказ виданий не за результатами здійснення архітектурно-будівельного контролю, а на підставі доповідної записки від головного спеціаліста відділу ДАБК Уманської міської ради Ткачука А.С. від 02.11.2018 (у спірному наказі датою доповідної записки зазначено 01.11.2018).
Разом з тим, інформація щодо невідповідності адреси місцезнаходження житлового об'єкту у рішенні Христинівського районного суду від 01.06.2018 по справі № 706/296/18 та у декларації про готовність до експлуатації об'єкта від 02.08.2018 №ЧК141182142003 "Житловий будинок, за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі якої було скасовано реєстрацію вказаної декларації не є формою державного архітектурно-будівельного контролю, а тому не може бути підставою для прийняття рішення про скасування реєстрації декларацій.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 14 березня 2018 року у справі № 814/1914/16.
Так, механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду встановлено Порядком № 698.
Пунктами 23-29 Порядку № 698 визначено, що:
За результатами планової або позапланової перевірки головний інспектор будівельного нагляду, який проводив перевірку, складає акт перевірки за формою згідно з додатком 4.
Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається об'єкту нагляду, другий залишається у головного інспектора будівельного нагляду, який проводив перевірку.
Акт перевірки підписується головним інспектором будівельного нагляду, який проводив перевірку, та керівником об'єкта нагляду, або його заступником, або уповноваженою керівником особою, а також фахівцями підприємств, установ, організацій, контрольних і фінансових органів, що залучалися до проведення перевірки.
Якщо керівник об'єкта нагляду, щодо якого проводилася перевірка, або його заступник, або уповноважена керівником особа не погоджуються з результатами перевірки, викладеними в акті перевірки, вони мають право в акті викласти письмові пояснення, зауваження або заперечення.
У разі відмови керівника об'єкта нагляду, або його заступника, або уповноваженої керівником особи підписати акт головний інспектор будівельного нагляду, який склав акт перевірки, робить відповідну відмітку у такому акті.
У разі відмови в отриманні акта перевірки головний інспектор будівельного нагляду робить відповідну відмітку в такому акті і протягом двох робочих днів з дня завершення перевірки надсилає його об'єкту нагляду рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення за місцезнаходженням зазначеного об'єкта нагляду.
У разі виявлення головним інспектором будівельного нагляду під час проведення перевірки порушення, відповідальність за яке встановлена законом, складається протокол про правопорушення за формою, встановленою Мінрегіоном. У разі виявлення головним інспектором будівельного нагляду під час проведення перевірки порушення, яке може бути усунуто, видається припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (далі - припис) за формою згідно з додатком 5.
Припис складається у двох примірниках. Один примірник надається керівнику об'єкта нагляду, або його заступнику, або уповноваженій керівником особі, другий залишається у головного інспектора будівельного нагляду, який його видав.
Відповідно до п. 32 Порядку № 698, якщо рішення об'єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень.
Отже, прийняття рішення про скасування реєстрації декларації є крайнім заходом, який застосовується у разі неможливості усунення виявлених порушень.
Узагальнюючи вищенаведені норми, суд висновує, що єдиним і належним доказом проведеної перевірки, відповідно до п. 23-29 Порядку № 698, є складений за її результатами акт перевірки встановленої форми, а виявлені порушення повинні бути підтверджені його змістом та складеним протоколом та винесеним приписом.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 821/3/17.
Однак усупереч наведеним нормам така перевірка у визначений законом спосіб суб'єктом владних повноважень проведена не була.
Крім того аналіз наведених положень свідчить про те, що Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", зокрема статтею 39-1, встановлено єдину підставу для скасування реєстрації декларації, а саме: подання замовником недостовірних даних, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом.
При цьому такі недостовірні дані повинні відповідати одній із наступних умов, які дають підстави вважити об'єкт самочинним будівництвом: 1) об'єкт збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети; 2) об'єкт збудований або будується без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи; 3) об'єкт збудований або будується без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта.
Таким чином, наслідки у вигляді скасування реєстрації декларації можуть застосовуватись уповноваженим органом виключно у разі повідомлення в цій декларації недостовірних даних, які дають підстави вважати об'єкт самочинним будівництвом.
Проте як вбачається з матеріалів справи підставою звернення позивача до відповідача щодо реєстрації декларації про готовність до експлуатації об'єкта від 02.08.2018 №ЧК141182142003 "Житловий будинок, за адресою: АДРЕСА_1 " стало ухвалення Христинівським районним судом Черкаської області рішення від 01.06.2018 у справі № 706/296/18 про визнання за позивачем права власності на вказаний житловий будинок у порядку поділу майна подружжя.
Суд враховує, що у декларації про готовність об'єкта до експлуатації об'єкта від 02.08.2018 №ЧК141182142003 адреса житлового будинку не відповідає адресі зазначеній у рішенні Христинівського районного суду Черкаської області рішення від 01.06.2018 у справі № 706/296/18, однак, звертає увагу, що така помилка може бути врегульована у порядку частини першої статті 39-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а саме внесенням до такої декларації відповідних змін.
Враховуючи викладене, суд висновує, що скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об'єкта від 02.08.2018 №ЧК141182142003 "Житловий будинок, за адресою: АДРЕСА_1 відбулося за відсутності правових підстав.
Стосовно позовних вимог в частині зобов'язання Державної архітектурно-будівельної інспекції України відновити запис щодо реєстрації повідомлення від 02.08.2018 №ЧК141182142003 в єдиному реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів суд зазначає, що у відповідності до ст. 39-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у разі якщо замовник самостійно виявив технічну помилку у надісланому повідомленні про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт, зареєстрованій декларації про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт або про готовність об'єкта до експлуатації, а також у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які не є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом відповідно до закону, до такого повідомлення або декларації вносяться зміни у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Замовник зобов'язаний протягом трьох робочих днів надати достовірні дані щодо інформації, яка потребує змін, для внесення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю відповідних відомостей до реєстру, а також до повідомлення або декларації.
У разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.
Відповідно до пункту 15 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю наведених у повідомленні недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації повідомлення інформація, яка зазначалася в ньому, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у повідомленні), які не є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом відповідно до статті 39--1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовникові протягом одного робочого дня з дня такого виявлення.
У разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних (встановлення факту, що на дату подання повідомлення інформація, яка зазначалася в ньому, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у повідомленні), наведених у повідомленні, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю.
З аналізу наведених норм, враховуючи підстави та предмет даного спору, суд висновує, що належним способом захисту порушеного права позивача в цій частині є зобов'язання Відділу державної архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради вчинити дії щодо відновлення запису про реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об'єкта від 02.08.2018 №ЧК141182142003 "Житловий будинок, за адресою: АДРЕСА_1 " у єдиному реєстрі дозвільних документів Державної архітектурно-будівельної інспекції України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням наведеного, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки наявних у матеріалах справи доказів в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до повного задоволення.
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у випадку задоволення позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, що належать відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у сумі 768 грн 40 коп.
Враховуючи, що позов підлягає до повного задоволення, з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача належить стягнути судові витрати зі сплати судового збору на вказану суму.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 14, 72, 76 - 79, 90, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державна архітектурно-будівельна інспекція України, про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати наказ Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради від 1 листопада 2018 року №387.
Зобов'язати Відділ державної архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради вчинити дії щодо відновлення запису про реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об'єкта від 02.08.2018 №ЧК141182142003 "Житловий будинок, за адресою: АДРЕСА_1 " у єдиному реєстрі дозвільних документів Державної архітектурно-будівельної інспекції України.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради (20300, Черкаська область, м. Умань, вул. Соборна площа, 1, ідентифікаційний код 40197757) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) витрати зі сплати судового збору у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 15.07.2019.
Суддя С.О. Кульчицький