15 липня 2019 року м. Кропивницький справа № 340/1178/19
Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Жука Р.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 )
до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (вул. Академіка Корольова, 26, м. Кропивницький, 25030, код ЄДРПОУ - 39767636)
провизнання протиправним та скасування рішення, а також зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:
1) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, викладене в листі від 15 квітня 2019 року № С-2053/0-1635/0/17-19 відповідно до якого відмовлено ОСОБА_1 в надані дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 гектара, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності які перебувають у запасі (земельна ділянка з кадастровим № НОМЕР_2 ) на території Дорожинської сільської ради Вільшанського району.
2) зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 22 березня 2019 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства в розмірах, не більше 2,0 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності які перебувають у запасі (земельна ділянка з кадастровим № НОМЕР_2 ) на території Дорожинської сільської ради Вільшанського району.
В обґрунтування вимог позивачем зазначено, що 22 березня 2019 року звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 гектара, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності які перебувають у запасі (земельна ділянка з кадастровим № НОМЕР_2 ) на території Дорожинської сільської ради Вільшанського району.
На думку позивача, ним до заяви додано усі необхідні документи. Натомість ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області відмовило йому у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою. Позивач не погоджується з даною відмовою та вважає її незаконною, а тому просить суд визнати протиправним рішення відповідача про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки та відповідно зобов'язати управління повторно розглянути клопотання.
24.05.2019 року представником відповідача до суду надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що оскаржувана відмова Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області є законною та обґрунтованою, прийнятою на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені діючим законодавством, тому просить суд відмовити в задоволенні заявленого позову в повному обсязі. Додатково представник відповідача у відзиві вказує, що дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не є рішенням, без якого не може бути реалізоване право на отримання земельної ділянки у власність. Відтак, відмова управління у надані дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, навіть якщо вона, на думку позивача, є протиправною, не має наслідком порушення його прав та інтересів як особи, яка має намір отримати земельну ділянку (а.с.22-26).
Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області із заявою від 22 березня 2019 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 гектара, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності які перебувають у запасі (земельна ділянка з кадастровим № НОМЕР_2 ) на території Дорожинської сільської ради Вільшанського району (а.с.8, 28).
До заяви додано копії паспорта громадянина України та ідентифікаційного номера; графічні матеріали місця розташування земельної ділянки, згода користувача.
Листом від 15.04.2019 № С-2053/0-1638/0/17-19 Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повідомило позивача, що заява не відповідає вимогам ст. 118 Земельного кодексу України, а саме не додано погодження землекористувача (а.с.10, 27).
Враховуючи викладене, Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області відмовило позивачу у задоволенні його заяви.
Позивач не погоджуючись з відмовою в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки у власність, звернувся із даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Згідно з ч.2 ст.14 Конституції України право власності на землю гарантується.
Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
У відповідності до п. "б" ч.1 ст.81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
При цьому, з огляду на зміст п.п. "в" ч.3 ст.116 Земельного кодексу України, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
На підставі п. "б" ч.1 ст.121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
Відповідно до ч.1, 7 ст.5 Закону України "Про особисте селянське господарство" від 15.05.2003 р. №742-IV для ведення особистого селянського господарства використовують земельні ділянки розміром не більше 2,0 гектара, передані фізичним особам у власність або оренду в порядку, встановленому законом.
Аналіз вищенаведених норм свідчить про наявність у позивача можливості отримати дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 2,00 га у власність для ведення особистого селянського господарства, із земель державної власності сільськогосподарського призначення, однак за умови, якщо такого права вона не використала раніше.
Документальних доказів використання позивачем раніше такого права відповідач до суду не надав.
Згідно з ч.4 ст.122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Проаналізувавши норми Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року №15 та Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затверджене Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №333 від 29.09.2016 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.10.2016 року за №1391/29521, суд дійшов висновку про наявність у відповідача повноважень щодо надання громадянам дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.ч.6, 7 ст.118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Таким чином, частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України визначено перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, який є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
Отже, отримавши заяву позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної власності для ведення особистого селянського господарства, відповідач, згідно з статтею 118 ЗК України, повинен був у місячний строк дати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (видати відповідний наказ) або надати позивачу мотивовану відмову у наданні дозволу.
Натомість, відповідач листом від 15.04.2019 №С-2053/0-1635/0/17-19 відмовив позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з підстави, що не передбачена частиною 7 статті 118 ЗК України. При цьому, чинним законодавством не передбачено права територіального управління Держгеокадастру відступати від положень даної статті.
Суд зазначає, що посилання відповідача на відсутність погодження землекористувачем, що стало підставою відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, не відповідає дійсності. Оскільки, позивачкою при поданні заяви до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області подавалась згода користувача, що підтверджується доказами наявними в матеріалах справи.
Щодо доводів відповідача, зазначених у відзиві на позовну заяву, суд зазначає, що у справах, які розглядались Верховним судом встановлено, що позивачу не було у місячний строк надано дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивованої відмови у його наданні. Верховний суд вказав, що суди попередніх інстанцій встановили ту обставину, що відповідач надавав відмову позивачу поза місячним строком, а тому позивач мав право замовити проект землеустрою без отримання такого дозволу за принципом так званої "мовчазної згоди". Таким чином, за вказаних та встановлених судами попередніх інстанцій обставин у позивача відсутні перешкоди у замовленні проекту землеустрою.
Натомість у даній справі, яка розглядається, Головним управлінням у місячний строк надано позивачеві відповідь про відмову у наданні йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
Таким чином, вказані обставини позбавляють права позивача замовити проект землеустрою за принципом "мовчазної згоди", тобто без отримання відповідного дозволу, а доводи відповідача про не порушення прав та інтересів позивача як особи, яка має намір отримати земельну ділянку є необґрунтованими.
Суд враховує, що приймаючи рішення про відмову у надані дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на предмет дотримання вимог законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, відповідач як суб'єкт владних повноважень повинен неухильно дотримуватися принципу належного урядування.
Так, у п.70 рішення Європейського суду з прав людини «Рисовський проти України» від 20.10.2011 р. Суд підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.
Складовими принципу належного урядування є ефективність та результативність сутність яких полягає у тому, щоб усі процедури спрямовувалися на досягнення результату, який задовольняє потреби суспільства.
Отже, зважаючи на принцип належного урядування, суд враховує, що вказуючи підстави, які обумовили рішення про відмову, Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області зобов'язане зазначити вичерпний перелік підстав що не відповідають вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про протиправність рішення Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області щодо відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 гектара, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності які перебувають у запасі (земельна ділянка з кадастровим № НОМЕР_2 ) на території Дорожинської сільської ради Вільшанського району.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оскільки заява позивача від 22 березня 2019 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою розглянута з порушенням норм Земельного кодексу України, суд вважає, що порушене право позивача на отримання обґрунтованого рішення за його заявою має бути відновлено шляхом зобов'язання відповідача повторно розглянути дану заяву позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою.
При цьому суд зазначає, що при прийнятті в подальшому відповідачем рішення, останній не вправі відмовляти позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою з тих самих підстав, за яких судом визнані дії відповідача протиправними.
При зверненні до суду з даним адміністративним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн. (а.с.3)
З огляду на викладене, відповідно до ст. 139 КАС України, судовий збір у розмірі 768,40 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст.139, 143, 241-246, 255, 263 КАС України, суд, -
1.Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (вул. Академіка Корольова, 26, м. Кропивницький, 25030, код ЄДРПОУ 39767636) задовольнити у повному обсязі.
2.Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, викладене в листі від 15 квітня 2019 року № С-2053/0-1638/0/17-19 відповідно до якого відмовлено ОСОБА_1 в надані дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 гектара, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності які перебувають у запасі (земельна ділянка з кадастровим № НОМЕР_2 ) на території Дорожинської сільської ради Вільшанського району.
3.Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22 березня 2019 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 гектара, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності які перебувають у запасі (земельна ділянка з кадастровим № НОМЕР_2 ) на території Дорожинської сільської ради Вільшанського району.
4.Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) понесені ним судові витрати (судовий збір) у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 39767636, м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.
Суддя
Кіровоградського окружного
адміністративного суду Р.В. Жук