про повернення позовної заяви
15 липня 2019 року м. Київ № 320/3543/19
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши позов ОСОБА_1 до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання чинити певні дії,
до Київського окружного адміністративного суду звернулось ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Гавви Руслана Володимировича з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання чинити певні дії.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником).
Частиною другою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Так, за загальним правилом частини першої статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Частиною першою статті 57 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до частини третьої статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», повноваження адвоката як представника в адміністративному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Згідно з частиною четвертою статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Тобто єдиною підставою для підтвердження у представника обсягу повноважень, наданих йому довірителем є належним чином оформлені документи із спеціальним визначенням кола повноважень, які має здійснювати представник від імені довірителя.
У свою чергу, відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Згідно з частиною другою статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги; ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката; Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Відповідно до пункту 4 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 № 36, зі змінами, внесеними рішенням Ради адвокатів України від 27.05.2017 № 151 (далі - Положення № 36), ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Згідно з пунктом 14 Положення № 36, про обмеження правомочності адвоката, встановлені угодою про надання правової допомоги, останній, або керівник адвокатського об'єднання (бюро) зобов'язані вказати на звороті ордера.
При цьому, у роз'ясненні та рішенні Ради адвокатів України в частині правильності оформлення ордеру зазначено, що «до адвокатського запиту додається копія ордеру на надання правової допомоги, як цілісного документу, встановленої Радою адвокатів України форми, тобто у сукупності його титульної та зворотної сторін».
Як встановлено судом, позовна заява підписана представником - адвокатом Гаввою Р.В.
На підтвердження повноважень на представництво інтересів ОСОБА_1 до позовної заяви додано ордер серії КС № 485942 від 28.05.2019, який виданий на підставі договору про надання правової допомоги від 27.05.2019 № б/н.
Слід зазначити, що представлений суду ордер на надання правової допомоги від 28.05.2019 серії КС № 485942 містить на звороті запис «Договором про надання правової допомоги права адвоката не обмежуються».
Водночас, дослідивши зміст договору про надання правової допомоги від 27.05.2019 № б/н, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Гаввою Р.В., на підставі якого виданий ордер серії КС № 485942 від 28.05.2019, судом не встановлено права адвоката на підписання від імені позивача, зокрема, позовних заяви до суду.
Зі змісту вказаного договору вбачається (п.п. 2.2.2), що адвокат наділений правом подання в інтересах клієнта, зокрема, позовних заяв, а в п.п. 2.2.3 адвокат наділений правом, зокрема, засвідчення копій документів. Інші положення вказаного договору не містять інформації щодо надання адвокату права від імені позивача підписувати будь-які документи, в тому числі й позовні заяви до суду.
Суд констатує, що подання в інтересах клієнта позовної заяви до суду не є тотожним з її підписанням.
Відтак судом встановлено, що повноваження адвоката як представника в адміністративному судочинстві не підтвердженні у порядку, встановленому законом.
Отже, зміст доданої до позовної заяви ксерокопії договору про надання правової допомоги від 27.05.2019 № б/н, не містить інформації щодо наділення повноваженнями стосовно вчинення від імені довірителя представником певних процесуальних дій, зокрема, але не виключно, права адвоката на підписання та подання до суду від імені позивача позовних заяв тощо.
Таким чином, зі змісту вищевказаного договору вбачаються певні обмеження, зокрема, щодо підписання від імені довірителя представником процесуальних документів.
Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду (ухвала від 12.01.2018 у справі № К/800/28757/13) є неприйнятним поданий до суду від імені довірителя документ, який хоча і підписаний довірителем з наданою копією ордера, проте до якого не долучено копії витягу з договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій, засвідченого підписом сторін.
Аналогічна правова позиція щодо наведених обставин у взаємозв'язку із чинними нормами матеріального та процесуального права, викладена у постанові Верховного Суду від 18.10.2018 № 811/1507/18.
Згідно з вимогами частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.
Так, аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 810/739/15 (№ К/9901/8381/18), в якій суд касаційної інстанції надав правову оцінку правомірності поверненню судом першої інстанції позовної заяви за відсутності у договорі про надання правової допомоги права представника саме на підписання позовної заяви, оскільки таке право не є тотожним із правом на подання позову, а також в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2018 у справі № 810/4831/18, яка містить такі самі висновки суду апеляційної інстанції.
Беручи до уваги наведене суд дійшов висновку, що позовна заява підписана особою, повноваження якої не підтвердженні відповідно до вимог статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд звертає увагу також на положення частини першої статті 400-1 Кримінального кодексу України.
Відповідно до частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Водночас суд роз'яснює, що відповідно до вимог частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 169, 243, 246, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання чинити певні дії, - повернути позивачеві разом із доданими до неї документами без розгляду.
Копію ухвали разом із позовною заявою надіслати позивачеві за адресою, вказаною у позові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Панченко Н.Д.