про залишення позовної заяви без руху
15 липня 2019 року № 320/3472/19
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши позовну заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги, про визнання протиправною та скасування вимоги ,
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ДФС у Київській області, в якому позивач просить суд:
- скасувати вимогу ГУ ДФС у Київській області про сплату боргу (недоїмки) по ЄСВ від 10.05.2019 №Ф-112222 на суму 10359,47 грн.;
- зобов'язати ДФС України видалити з інформаційної системи ДФС нараховану недоїмку зі сплати ЄСВ в сумі 10359,47 грн.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Адміністративний позов не відповідає вимогам ст.ст.160-161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.
Суд звертає увагу на те, що в матеріалах позовної заяви відсутня копія паспорту позивача.
Так, згідно з положеннями частини 1 статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини 2 статті 26 Кодексу адміністративного судочинства України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
З аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що КАС України встановлює декілька видів територіальної підсудності, в тому числі: загальну (залежно від місця проживання чи місцезнаходження відповідача) та альтернативну (за вибором позивача).
Тобто, якщо предметом адміністративної справи є оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної особи, то позивач може застосувати альтернативну підсудність.
Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" для реєстрації особа або її представник подає органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг): письмову заяву; документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження; квитанцію про сплату адміністративного збору; документи, що підтверджують право на проживання в житлі, перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту, проходження служби у військовій частині, адреса яких зазначається під час реєстрації; військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).
Згідно зі статтею 3 цього ж Закону документи, до яких вносяться відомості про місце проживання, - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист.
Відповідно до ч.1 ст.21 Закону України Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус від 20.11.2012 № 5492-VІ (далі - Закон № 5492) паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
Суд зазначає, що згідно з абзацом 2 пункту 9 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 р. № 207, відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України:
у вигляді книжечки (зразка 1993 року)- шляхом проставлення в ньому штампа реєстрації місця проживання особи за формою згідно з додатком 1 або штампа зняття з реєстрації місця проживання особи за формою згідно з додатком 2;
у формі картки (зразка 2015 року)- шляхом внесення інформації до безконтактного електронного носія, який імплантовано у такий паспорт, у разі наявності робочих станцій та підключення органу реєстрації до Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Реєстр). У разі непідключення органу реєстрації до Реєстру особі видається довідка про реєстрацію або зняття з реєстрації місця проживання, а внесення інформації до безконтактного електронного носія здійснюється територіальним підрозділом ДМС на підставі такої довідки.
Таким чином, надання позивачем копії паспорта громадянина України необхідно для підтвердження зареєстрованого місця проживання/перебування особи, що є визначальним для встановлення територіальної підсудності розгляду даної справи.
Згідно з пунктами 2, 11 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначаються, зокрема: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
В порушення вищевказаних положень Кодексу, в позовній заяві не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків позивача, повне найменування відповідача, офіційна електронна адреса відповідача, засоби зв'язку відповідача.
Відповідно до пунктів 4, 9 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються:
- зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
- у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
У позовній заяві відповідачем вказане ГУ ДФС у Київській області.
Проте, у прохальній частині позовної заяви вимоги заявлені до ГУ ДФС у Київській області та ДФС України.
При цьому суд зазначає, що в позовній заяві не зазначено ДФС України як самостійного відповідача у справі та позовна заява не містить відповідного обґрунтування позовних вимог щодо зобов'язання ДФС України видалити з інформаційної системи ДФС нараховану недоїмку зі сплати ЄСВ в сумі 10359,47 грн.
У зв'язку з цим суд звертає увагу позивача на необхідність уточнення складу учасників справи та необхідність обґрунтування позовних вимог про зобов'язання ДФС України видалити з інформаційної системи ДФС нараховану недоїмку зі сплати ЄСВ в сумі 10359,47 грн.
Згідно з частиною третьою ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини другої ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною першою статті 4 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 №3674-VI передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, встановлюється ставка судового збору - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положеннями статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2019 рік” від 23.11.2018 №2629-VIII встановлено, що у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року становить 1921,00 грн.
Абзацом 2 частини 3 ст.6 Закону України “Про судовий збір” визначено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
У прохальній частині позовної заяви позивач просить суд: скасувати вимогу ГУ ДФС у Київській області про сплату боргу (недоїмки) по ЄСВ від 10.05.2019 №Ф-112222 на суму 10359,47 грн.; зобов'язати ДФС України видалити з інформаційної системи ДФС нараховану недоїмку зі сплати ЄСВ в сумі 10359,47 грн.
Суд звертає увагу позивача на те, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.
Така правова позиція викладена, зокрема в Довідці про аналіз практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI “Про судовий збір” у редакції Закону України від 22.05.2015 № 484-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору”, затвердженій Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 №2.
При цьому, суд звертає увагу на те, що вимоги позивача про скасування вимоги ГУ ДФС у Київській області про сплату боргу (недоїмки) в сумі 10359,47 грн. та зобов'язання ДФС України видалити з інформаційної системи ДФС нараховану недоїмку зі сплати ЄСВ в сумі 10359,47 грн., є двома окремими позовними вимогами, з яких вимога про скасування вимоги ГУ ДФС у Київській області про сплату боргу (недоїмки) в сумі 10359,47 грн. є вимогою майнового характеру, а вимога про зобов'язання ДФС України видалити з інформаційної системи ДФС нараховану недоїмку зі сплати ЄСВ в сумі 10359,47 грн. є вимогою немайнового характеру.
Отже, позовна заява містить дві окремі вимоги, одна з яких є вимогою майнового характеру, а інша вимогою немайнового характеру, сума судового збору за звернення з якими становить 1536,80 грн. (1921,00 грн. х 0,4 х 2).
Позивачем під час звернення до суду з позовною заявою було частково сплачено судовий збір у сумі 802,80 грн., про що свідчить квитанція №0.0.1397014834.1 від 01.07.2019.
Таким чином, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду оригінал платіжного доручення (квитанції) про сплату судового збору у розмірі 734,00 грн. (1536,80 грн. - 802,80 грн.), який слід сплатити за наступними реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101;
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989;
Банк отримувача:Казначейство України (ЕАП);
Код банку отримувача (МФО): 899998;
Рахунок отримувача: 34316206084081;
Код класифікації доходів бюджету: 22030101.
У рядку "призначення платежу" платіжного документа платник судового збору повинен вказати слова "судовий збір за позовом", ПІБ чи назва установи, організації позивача, "Київський окружний адміністративний суд", код ЄДРПОУ суду, до якого він звертається (код ЄДРПОУ Київського окружного адміністративного суду: 35919304).
Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за інтернет-адресою http://adm.ko.court. gov.ua/sud1070//tax, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Згідно з частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:
- надати уточнену позовну заяву (два примірники), з урахуванням вказаних судом зауважень, а саме: уточнити склад учасників справи та обґрунтувати позовні вимоги про зобов'язання ДФС України видалити з інформаційної системи ДФС нараховану недоїмку зі сплати ЄСВ в сумі 10359,47 грн., зазначити реєстраційний номер облікової картки платника податків позивача, повне найменування відповідачів, номери засобів зв'язку відповідачів, офіційну електронну адресу відповідачів;
- надати копію усіх заповнених сторінок паспорта громадянина України - ОСОБА_1 ;
- надати докази сплати судового збору у розмірі 734,00 грн. за подання даного адміністративного позову (оригінал платіжного документу);
3. Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Кушнова А.О.