Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
15 липня 2019 р. № 520/5654/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бадюкова Ю.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про визнання незаконними дії та рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (далі по тексту - відповідач, Індустріальне ОУПФУ м. Харкова), в якому просить суд:
- визнати дії Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова щодо відмови у перерахуванні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 05.11.1991 (в редакції Закону №2663-ІІІ від 12.07.2001) - протиправними;
- визнати рішення Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова від 29.05.2019 за № 260 про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перерахунок пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50- 1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 05.11.1991 (в редакції Закону №2663-ІІІ від 12.07.2001) незаконним;
- скасувати рішення Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про відмову в перерахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_1 від 29.05.2019 за № 260.
- зобов'язати Індустріальне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова перерахувати пенсію за вислугу років ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно із ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 05.11.1991 (в редакції Закону №2663-ІІІ від 12.07.2001) та здійснити виплати перерахованої пенсії з дати звернення до суду, а в подальшому проводити перерахунки пенсії згідно ч.ч. 12. 13, 14, 17 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції Закону № 2663-ІІІ від 12.07.2001), виходячи з розрахунку 90 відсотків від середнього заробітку щомісячної (чинної) заробітної плати відповідної посади працівника прокуратури, відповідно до довідки Генеральної прокуратури України від 23.07.2018 № 19/4-1034вих-18, без обмежень її максимального розміру, встановленого діючим законодавством, без оподаткування та нарахування військового збору.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач працював в органах прокуратури України з 01.08.1996 по 17.12.2018 на слідчо-прокурорських посадах. Звільнився з посади прокурора відділу Генеральної прокуратури України.
Постановою Червонозаводського районного суду міста Харкова від 18.11.2016 та ухвалою щодо його роз'яснення від 06.03.2017 (справа № 646/12083/16-а) за позивачем визнано право на отримання пенсії за вислугу років відповідно до вимог ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05.11.1991 (в редакції Закону №2663-111 від 12.07.2001) виходячи із розрахунку 90 (дев'яносто) % від суми місячного (чинного) заробітку, обчисленого за останні 24 календарні місяці роботи відповідно до довідки Генеральної прокуратури України про заробітну плату без обмежень її максимального розміру, встановлених діючим законодавством.
З 15.02.2017 позивач взятий на відповідний облік в Пенсійному фонді України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 657 від 30.08.2017 року «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури» підвищено заробітну плату відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.
У зв'язку із зміною місця мешкання та реєстрації на адресу: АДРЕСА_1 пенсійна справа позивача передана до Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова.
На письмове звернення щодо здійснення виплат перерахованої пенсії, отримано рішення Управління № 260 від 29.05.2019 року, яким відмовлено в здійснені виплат перерахованої пенсії. До свого звернення до Управління позивачем надано довідку Генеральної прокуратури України від 23.07.2018 № 19/4-1034вих-18 про заробітну плату в розмірі 69417,60 грн.
Відмовляючи у здійсненні перерахунку пенсії за вислугу років, управління послалося на те, що Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 № 76-VIII визначено, що з 01.01.2015 раніше призначені пенсії в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про прокуратуру», не перераховуються.
Вважає, що зазначені дії та рішення відповідача про відмову в перерахунку пенсії є протиправними та такими, що порушують гарантовані конституційні соціальні права на пенсійне забезпечення.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.
Згідно положень ст. ст. 12, 257 КАС України даний спір віднесено до категорії справ, що підлягають розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, а тому суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача повідомлено належним чином про наявність позову щодо оскарження його рішення.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 263 КАСУ справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву, в якому він зазначив, що заперечує проти позову та вважає його таким, що не підлягає задоволенню, оскільки відмовляючи в здійсненні перерахунку пенсії позивача, управління діяло з дотриманням норм чинного законодавства України.
Суд, вивчивши доводи позову і відзиву на позов, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Індустріальному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України м. Харкова та отримує пенсію за вислугу років відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» з 14.11.2016 року у розмірі 90% від суми щомісячного заробітку.
18 листопада 2016 року постановою Червонозаводського районного суду міста Харкова у справі №646/12083/16-а адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено. Визнано дії Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова щодо відмови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у призначенні пенсії за вислугою років відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» протиправними. Визнано рішення Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова від 14.11.2016 року щодо відмови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у призначенні пенсії за вислугою років відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» незаконним. Скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова від 14.11.2016 року щодо відмови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у призначенні пенсії за вислугою років. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , пенсію за вислугою років відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру», з 14.11.2016 року, виходячи з розрахунку 90% від місячного (чинного) заробітку, обчисленого за останні 24 календарні місяці роботи відповідно до довідки Генеральної прокуратури України про заробітну плату від 01.11.2016 року № 18-1548зп без обмежень її максимального розміру, встановленого діючим законодавством. Дане рішення набрало законної сили.
Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами України та є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Позивач, 29 травня 2019 року, звернувся до Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова із заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки Генеральної прокуратури України від 23.07.2018 № 19/4-1034вих-18 (а.с.20).
Рішенням Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова від 29.05.2019 року №260 позивачу відмовлено на підставі того, що відповідно до пункту 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII умови та порядок перерахунку призначених пенсії працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Відповідної постанови Кабінетом міністрів України не прийнято (а.с.21).
Щодо правового регулювання спірних правовідносин, суд зазначає наступне.
Положеннями статті 22 Конституції України передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 року № 213 передбачено, що у разі неприйняття до 01.06.2015 року закону щодо призначення пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне утримання призначаються відповідно до законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", "Про статус народного депутата України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про судову експертизу", "Про національний банк України", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про дипломатичну службу", Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника - консультанта народного депутата України.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури зміст та обсяг отриманих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, в тому числі щодо розміру раніше призначеної пенсії.
Таким чином, враховуючи, що позивачу у 2016 році призначено пенсію у розмірі 90 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати за відповідною посадою, з якої позивач вийшов на пенсію, її розмір у відсотковому відношенні до чинної заробітної плати відповідної категорії осіб, що працюють в органах прокуратури не може бути зменшено.
На момент призначення позивачу пенсії чинною була норма Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991р., а саме ст. 50-1, яка надавала право на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.
Умови та порядок пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих визначено статтею 50-1 Закону України від 05.11.1991 № 1789-ХІІ "Про прокуратуру".
Приписи частин дванадцятої, сімнадцятої статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.91р. №1789-ХІІ, які були чинними на момент призначення позивачу пенсії, передбачали, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Згідно із частиною 18 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру", призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, що йде за місяцем у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Таким чином, станом на момент призначення позивачу пенсії законодавством було встановлено право осіб, яким призначена пенсія згідно Закону України "Про прокуратуру", на її перерахунок у разі підвищення заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.
Положеннями частин тринадцятої, двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII, який набрав чинності 15 липня 2015 року, які діяли на час звернення позивача за перерахунком пенсії, передбачено, що пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами. Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
На час спірних правовідносин зазначені умови і порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури не визначено.
Отже, чинним на момент звернення позивача до уповноваженого органу (територіального органу Пенсійного фонду України) законодавством передбачено можливість перерахунку раніше призначених пенсій, а відтак встановлене право особи, яка отримує відповідно до законодавства про прокуратуру пенсію за вислугу років, на її перерахунок за певних умов та в порядку, які на даний час Урядом України не визначені.
Суд звертає увагу на те, що норми статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ, які безпосередньо визначали умови перерахунку пенсії, були виключені із цього Закону, а питання визначення умов та порядку перерахунку таких пенсій віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України - з набранням чинності Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року №76-VIII (набрав чинності 01 січня 2015 року).
Пунктом 16 розділу III "Прикінцеві положення" цього Закону зобов'язано Кабінет Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом, тобто до кінця січня 2015 року, забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону.
За таких обставин, на час спірних правовідносин позивач мав право на перерахунок пенсії відповідно до умов та в порядку, які повинні були бути визначені Кабінетом Міністрів України із січня 2015 року, однак не прийняті ані до моменту його звернення за перерахунком пенсії, ані дотепер, що призвело до оспорюваної відмови у такому перерахунку.
Отже, маючи відповідне право, проте перебуваючи в стані невизначеності внаслідок тривалої бездіяльності компетентного органу, заявник не може його реалізувати.
Враховуючи висновки, викладені у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Суханов та Ільченко проти України" від 26 вересня 2014 року, наведені вище обставини розцінюються колегією суддів як невиправдане втручання у право заявника.
Оскільки Кабінетом Міністрів України не вжито заходів на реалізацію вищенаведеної норми, виходячи із приписів частини першої статті 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, та статті 22, згідно з якою закріплені Конституцією України права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані, суд вважає, що позивач має право на перерахунок пенсії у розмірі 90 відсотків від суми щомісячного заробітку, вказаного у довідці Генеральної прокуратури України № 19/4-1034вих-18 від 23.07.2018 року, і що при такому перерахунку мають застосовуватися норми, що визначали умови та порядок перерахунку пенсії, які діяли на момент її призначення позивачу.
При цьому, суд зауважує, що для перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Отже, при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає право на такий перерахунок, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому внесені Законом України № 213-VIII від 02.03.2015 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" зміни до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.
На час призначення позивачу пенсії, його пенсійне забезпечення включало наявність у нього права на отримання пенсії у розмірі 90 % без обмеження граничного розміру пенсії та право на її перерахунок у разі підвищення заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.
Також за приписами Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991р., чинними на час призначення пенсії ОСОБА_1 граничний розмір пенсії обмежено не було.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що рішення №260 від 29.05.2019 року Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії винесене всупереч приписів чинного законодавства та підлягає скасуванню.
У постанові Великої палати Верховного Суду від 03.05.2018 по справі № 805/402/18 суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання неправомірними дій управління Пенсійного фонду України щодо припинення виплати призначеної за віком пенсії охоплюється визнанням протиправності та скасуванням відповідного розпорядження.
Отже суд, зазначає, що скасування рішення Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова №260 від 29.05.2019 року, охоплює позовну вимогу щодо визнання дій Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова щодо відмови у перерахуванні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 05.11.1991 (в редакції Закону №2663-ІІІ від 12.07.2001) - протиправними, оскільки саме рішення, а не дії створює відповідні правові наслідки.
З огляду на висновки суду щодо протиправності прийнятого рішення Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова №260 від 29.05.2019 року, суд вважає, що належним способом відновлення порушених прав позивача є зобов'язання Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова перерахувати пенсію за вислугу років ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно із ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 05.11.1991 (в редакції Закону №2663-ІІІ від 12.07.2001) та здійснити виплати перерахованої пенсії з дати звернення до суду, виходячи з розрахунку 90 відсотків від середнього заробітку щомісячної (чинної) заробітної плати відповідної посади працівника прокуратури, відповідно до довідки Генеральної прокуратури України від 23.07.2018 № 19/4-1034вих-18, без обмежень її максимального розміру.
Щодо вимоги позивача про подальше проведення перерахунку пенсії згідно ч.ч. 12. 13, 14, 17 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції Закону № 2663-ІІІ від 12.07.2001), виходячи з розрахунку 90 відсотків від середнього заробітку щомісячної (чинної) заробітної плати відповідної посади працівника прокуратури, відповідно до довідки Генеральної прокуратури України від 23.07.2018 № 19/4-1034вих-18, без обмежень її максимального розміру, суд зазначає наступне.
Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
Наведені положення не дозволяють скаржитися щодо законодавства або певних обставин абстрактно, лише тому, що заявник вважає начебто певні положення норм законодавства впливають на його правове становище.
В матеріалах справи відсутні докази того, що після перерахунку пенсії відповідачем буде допущено неправильне нарахування розміру пенсії, тобто фактично позовні вимоги спрямовані на недопущення порушення прав позивача в майбутньому, які теоретично може допустити відповідач, а тому права позивача в даній частині позовних вимог на час розгляду справи по суті не є порушеними. У зв'язку з чим у задоволенні позовної вимоги у цій частині слід відмовити.
Відповідно до ч. 4 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" перерахунок призначеної пенсії у разі виникнення права на підвищення пенсії провадиться з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
З врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з'ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, оцінюючи наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні на предмет належності, допустимості та достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, як того вимагає процесуальне законодавство, проаналізувавши норми матеріального права, які належить застосувати до спірних правовідносини, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 263, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про визнання незаконними дії та рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати незаконним і скасувати рішення Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (адреса: пр. Московський, 198/3, м. Харків, 61082, код ЄДРПОУ 41248021) від 29.05.2019 року за № 260 про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про перерахунок пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 05.11.1991 (в редакції Закону №2663-ІІІ від 12.07.2001).
Зобов'язати Індустріальне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова (адреса: пр. Московський, 198/3, м. Харків, 61082, код ЄДРПОУ 41248021) перерахувати пенсію за вислугу років ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) згідно із ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 05.11.1991 (в редакції Закону №2663-ІІІ від 12.07.2001) та здійснити виплати перерахованої пенсії з 01.06.2019 року, згідно поданої заяви від 29.05.2019 року, виходячи з розрахунку 90 відсотків від середнього заробітку щомісячної (чинної) заробітної плати відповідної посади працівника прокуратури, відповідно до довідки Генеральної прокуратури України від 23.07.2018 № 19/4-1034вих-18, без обмежень її максимального розміру.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 768,40 (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (адреса: пр. Московський, 198/3, м. Харків, 61082, код ЄДРПОУ 41248021).
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення .
В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 15 липня 2019 року.
Суддя Бадюков Ю.В.