12 липня 2019 року справа № 320/1019/19
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у місті Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування рішення,
До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 , в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 30 січня 2019 року щодо закриття дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що оскаржуване рішення відповідача є невмотивованим, необґрунтованим та незаконним. Зокрема, як зазначає позивач, адвокат ОСОБА_2. не виконував взяті на себе договірні зобов'язання, уникав зустрічей з клієнтом, не надавав інформацію по справі та професійну допомогу, що є порушенням адвокатської етики та присяги адвоката. Строки для притягнення його до відповідальності за ці порушення на час подання скарги не минули. Адже укладений з ним договір про надання правової допомоги у визначеному законом порядку розірваний не був. Вважає, що рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 30 січня 2019 року щодо закриття дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11 березня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Представником відповідача подано відзив на позовну заяву в якому у задоволенні адміністративного позову просив відмовити. Стверджував, що дисциплінарна палата КДКА Київської області з'ясувавши викладені в скарзі позивача обставини, вивчивши надані докази та додаткові пояснення під час розгляду дисциплінарної справи дійшла висновку, що надані адвокатом ОСОБА_2. додаткові пояснення повністю спростовують обставини скарги ОСОБА_1 . Внаслідок чого були відсутні правові підстави для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Крім того, відповідач акцентує увагу на тому, що відповідно до статті 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку. Як вбачається з матеріалів проведеної перевірки, події котрі могли стати підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, мали місце в червні-грудні 2015 року. Отже, термін протягом якого було можливо притягнути адвоката до дисциплінарної відповідальності, в даному випадку сплинув.
02 квітня 2019 року позивачем через службу діловодства суду подано відповідь на відзив відповідача, в якому ОСОБА_1 просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Зазначила, що в подану відзиві відповідач повністю дублює текст оскаржуваного рішення, не звертаючи уваги на доводи позивача та жодним чином не мотивуючи свої заперечення. Відповідач не надав оцінки поведінці адвоката ОСОБА_2 та не зазначив як вона узгоджується з адвокатською етикою і присягою адвоката.
10 травня 2019 року позивачем подано до суду заяву про розгляд справи у письмовому провадженні.
10 травня 2019 року представником відповідача подано до суду заяву про розгляд справи у письмовому провадженні.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду документів.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,
17 квітня 2015 року між ОСОБА_1 та адвокатом ОСОБА_2 укладено договір № 68 про надання правової допомоги, за умовами якого адвокат зобов'язався надавати правову допомогу клієнтові з приводу представництва та захисту його інтересів у судах; органах Міністерства Юстиції України; правоохоронних органах, органах прокуратури, служби безпеки України, органах податкової служби України та інших державних органах, які наділені владними повноваженнями. Обсяг і вартість наданої правової допомоги за цим договором визначається у відповідному розрахунку, який є додатком до цього договору і свідчить про виконання сторонами своїх зобов'язань. Договір діє з моменту його підписання сторонами до моменту виконання ними своїх зобов'язань (а.с.13).
13 червня 2017 року до Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області надійшла скарга ОСОБА_1 від 09 червня 2017 року на дії адвоката ОСОБА_2. У скарзі скаржник зазначила, що в квітні 2015 року у неї виник цивільно-правовий спір з громадянином ОСОБА_3 . Для його вирішення вона звернулася за правовою допомогою до адвоката ОСОБА_2, з яким 17 квітня 2015 року уклала договір № 68. За свої послуги адвокат запросив 42 500,00 грн., які вона йому заплатила без будь-яких розписок, квитанцій та інших облікових документів. З адвокатом було обумовлено, що він в її інтересах буде приймати участь у всих судових засіданнях, а вона отримає лише кінцевий результат у вигляді судового рішення. Разом з тим, адвокат діючи в інтересах протилежної сторони, не підготував від її імені позовну заяву про визнання виконавчого напису нотаріуса недійсним, а звернувся із завідомо неправильно складеним позовом до державного реєстратора.
Таким чином, більше року адвокат вводячи її в оману, так і не зумів сформувати правову позицію по цивільно-правовому спору і як наслідок до цього часу немає жодного судового рішення по суті спору. Адвокатом складалися позовні заяви з численними порушеннями вимог закону. Так, 02 листопада 2015 року ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області закрито провадження у цивільній справі у зв?язку з тим, що даний спір повинен розглядатися у порядку адміністративного судочинства. Адвокатом була складена апеляційна скарга на вказану ухвалу суду, яка Апеляційним судом Київської області від 01 грудня 2015 року була відхилена. Після чого, адвокатом повторно складено від імені скаржниці позовну заяву та направлено її до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, який ухвалою від 11 березня 2016 року повернув її скаржниці через неусунуті недоліки. Однією із підстав такого рішення було те, що позов містив вимоги, які мають бути розглянути в порядку різних судочинств, зокрема цивільного та адміністративного, об'єднання яких не допускається.
Після чого, адвокатом в черговий раз складено від імені скаржниці позовну заяву і направлено її до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, який ухвалою від 29 листопада 2016 року залишив позов без розгляду через повторну неявку позивача та її адвоката, який згідно умов укладеного договору повинен був приймати участь у судових засіданнях. Всі вище перелічені дії адвоката ОСОБА_2 свідчать лише про імітування ним адвокатської діяльності, жодного рішення по суті спору ухвалено не було. Останній рік адвокат всіляко уникає зустрічей з ОСОБА_1 , яка залишилась без правової допомоги та грошових коштів. Таким чином, дії адвоката ОСОБА_2 . є суто шахрайськими, направленими лише на заволодіння її коштами з імітуванням надання правової допомоги. Крім того, в скарзі вказано, що адвокат спонукав скаржницю передати через нього хабар посадовій особі, а саме судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області за винесення ухвали про забезпечення позову, чим по суті вчинив корупційні дії (а.с. 164-166).
Рішенням Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 27 грудня 2017 року відмовлено в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2, у зв'язку з відсутністю ознак дисциплінарного проступку в діях адвоката. Відмова мотивована тим, що між адвокатом та скаржницею не було досягнуто домовленості про обсяг та вартість послуг, а факт невиконання та неналежного виконання професійних обов'язків скаржником не доведено (а.с.14-16).
Рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № ІІІ-014/2018 від 29 березня 2018 року скасовано вищевказане рішення дисциплінарної палати від 27 грудня 2017 року відносно адвоката ОСОБА_2 та направлено матеріали перевірки для нового розгляду до КДКА Київської області на стадію проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок. Підставою для скасування рішення дисциплінарної палати слугувала відсутність даних, щодо участі адвоката в цивільній справі № 357/8541/15-ц, оскільки адвокат заперечує проти доводів скаржника, які ґрунтуються на його особистій участі в справі (а.с.106-108).
Рішенням Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 28 листопада 2018 року порушено дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_2 (а.с.17-18).
Рішенням Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 30 січня 2019 року дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_2 закрито. У зв'язку з тим, що надані адвокатом додаткові пояснення та докази повністю спростовують обставини скарги. Окрім того, дисциплінарна палата акцентувала увагу на тому, що відповідно до статті 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат може бути притягнутий до адміністративної відповідальності протягом року з дня вчинення ним дисциплінарного проступку. Як вбачається з матеріалів перевірки, події, котрі стали підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, мали місце в червні-грудні 2015 р.р., отже термін, протягом якого можливо притягнути адвоката до дисциплінарної відповідальності, сплинув (а.с. 11-12).
Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатура України - це недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.
З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.
Згідно пункту 1 частини першої статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
Дисциплінарне провадження - це процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
Відповідно до частини другої статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарним проступком адвоката є:
1) порушення вимог несумісності;
2) порушення присяги адвоката України;
3) порушення правил адвокатської етики;
4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення;
5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків;
6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування;
7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.
Згідно із частиною першою статті 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: попередження; зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
Статтею 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено стадії дисциплінарного провадження, а саме: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
Згідно ч. 1, 2 ст. 40 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення. Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб. Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката. У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.
Частиною ч. 1 ст. 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу. Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.
Відповідно до ст. 7 Правил адвокатської етики у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.
Адвокат не може давати клієнту поради, свідомо спрямовані на полегшення вчинення правопорушень, або іншим чином умисно сприяти їх вчиненню його клієнтом або іншими особами. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
Згідно ст. 8 Правил адвокатської етики адвокат має залишатися незалежним від свого клієнта. У межах дотримання принципу законності адвокат зобов'язаний у своїй професійній діяльності виходити з переваги інтересів клієнта. Адвокат за можливості сприяє досудовому та позасудовому порядках урегулювання спорів між клієнтом та іншими особами. Адвокат повинен поважати свободу вибору клієнтом захисника своїх прав (представника чи особи, яка надає йому професійну правничу (правову) допомогу), і не перешкоджати у реалізації цієї свободи.
Відповідно до ст. 11 Правил адвокатської етики зважаючи на суспільну значущість і складність професійних обов'язків адвоката, від нього вимагається високий рівень професійної підготовки, ґрунтовне знання чинного законодавства, практики його застосування, опанування тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, ораторського мистецтва. Адвокат зобов'язаний надавати професійну правничу (правову) допомогу клієнту, здійснювати його захист та представництво компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, доскональність у врахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до виконання доручення. Адвокат має постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві.
Згідно ст. 26, 27 Правил адвокатської етики адвокат зобов'язаний інформувати клієнта про його законні права та обов'язки. Адвокат повинен з розумною періодичністю інформувати клієнта про хід та результати виконання доручення і своєчасно відповідати на запити клієнта про стан його справи. Інформація має подаватися клієнту в обсязі, достатньому для того, щоб він міг приймати обґрунтовані рішення стосовно суті свого доручення та його виконання. Кожному дорученню, незалежно від розміру обумовленого гонорару, адвокат повинен приділяти розумно необхідну для його успішного виконання увагу. При виконанні доручення адвокат зобов'язаний використати всі розумно необхідні і доступні йому законні засоби для надання ефективної професійної правничої (правової) допомоги клієнту, здійснення його захисту або представництва. Адвокат повинен намагатися оперативно виконувати доручення клієнта, визначених в договорі про надання правової допомоги, дотримуючись при цьому всіх інших вимог, що пред'являються законом і Правилами.
Відповідно до частини другої статті 67 Правил адвокатської етики щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості.
Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належать, зокрема: здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів.
Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, Дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Київської області не встановлено в діях адвоката ОСОБА_2 ознак дисциплінарного проступку.
Досліджуючи підстави притягнення адвоката ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності зазначені ОСОБА_1 в скарзі від 09 червня 2017 року, а також наявні в матеріалах справи докази (копії матеріалів дисциплінарного провадження відносно адвоката ОСОБА_2) суд погоджується з висновком відповідача щодо відсутності правових підстав для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
Так, як вбачається з рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № ІІІ-014/2018 від 29.03.2018, підставою для скасування рішення дисциплінарної палати від 27.11.2017 слугувала відсутність даних, щодо участі адвоката ОСОБА_2 в цивільній справі № 357/8541/15-ц, оскільки адвокат заперечував проти доводів скаржника, що ґрунтувалися на його особистій участі в справі.
Під час проведення перевірки ОСОБА_1 долучено до матеріалів дисциплінарної справи постанову слідчого Білоцерківського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Київській області про закриття кримінального провадження № 12017110030003047 від 12.06.2017 за ознаками вчинення адвокатом ОСОБА_2. кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
Зі змісту даної постанови вбачається, що в ході допиту адвоката ОСОБА_2., останній повідомив, що він дійсно підписував договір про надання правової допомоги № 68 від 17.04.2015. Відповідно до умов якого приймав участь та захищав інтереси ОСОБА_1 у судових засіданнях, про які його повідомляли належним чином, також допомагав ОСОБА_1 у складанні процесуальних документів.
Під час розгляду дисциплінарної справи, адвокатом були надані усні додаткові пояснення щодо надання правової допомоги ОСОБА_1 у справі № 357/8541/15-ц. Згідно вказаних пояснень адвокат зауважив, що в своїх первісних поясненнях на скаргу він помилково заперечував проти своєї участі в судових засіданнях по вказаній справі, оскільки справ було багато і він одразу не зрозумів відносно якої з них, скаржник пред'являє до нього претензії.
Крім усних пояснень, адвокатом також було надано Комісії докази, які спростовують викладені ОСОБА_1 в скарзі обставини, а саме: копію позовної заяви, копію заяви про забезпечення позову, копію ухвали суду про забезпечення позову та копію апеляційної скарги.
На підтвердження своєї особистої участі в судових засіданнях ним також надано: копії журналів судового засідання Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13.10.2015 та від 02.11.2015. Участь адвоката під час розгляду Апеляційним судом Київської області апеляційної скарги ОСОБА_1 підтверджується копією журналу розгляду цивільної справи від 01.12.2015. Більш того, в судових засіданнях як суду першої так і апеляційної інстанціях приймала безпосередню участь ОСОБА_1 .
Під час з'ясування Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією розбіжностей, викладених в скарзі та наданих доказах, ОСОБА_1 підтвердила, що вона безпосередньо приймала участь у судових засіданнях разом з адвокатом, та зазначила, що помилково вказала в скарзі про свою відсутність та відсутність адвоката в судових засіданнях. Також визнала, що не мала претензій з приводу ведення її справи адвокатом ОСОБА_2., зауваживши при цьому, що адвокат обрав неправильну правову позицію під час розгляду її справи.
На вказані твердження позивача дисциплінарна плата під час розгляду скарги ОСОБА_1 зауважила, що відповідно до п. 11 ст. 23 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» забороняється втручатися в правову позицію адвоката.
Отже, вище перелічені обставини, які були підтверджені належними доказами, спростовують доводи викладені у скарзі ОСОБА_1 щодо шахрайських дій адвоката ОСОБА_2, які були направлені лише на заволодіння коштами клієнта з імітуванням надання правової допомоги.
Вказаним обставинам Дисциплінарна палата Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області надала належну правову оцінку під час розгляду скарги позивача.
При цьому, розірвання 26 лютого 2019 року в судовому порядку договору про надання правової допомоги № 68 укладеного між адвокатом ОСОБА_2 та ОСОБА_1 судом не приймається до уваги, оскільки дані обставини виникли після спірних правовідносин та не існували на момент перевірки дисциплінарною палатою доводів скарги ОСОБА_1 . Так, позивачем до матеріалів справи додано рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області по справі №357/10547/18 (провадження 2/357/987/19) від 26.02.2019 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору про надання правової допомоги та стягнення грошової суми. Вказане рішення набрало законної сили 29.03.2019, в той час як оскаржуване позивачем рішення прийнято 30 січня 2019 року.
Разом з тим, зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що закриваючи дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_2, дисциплінарною палатою зазначено, що події котрі стали підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, мали місце в червні-грудні 2015 р. Тобто, термін, протягом якого можливо притягнути адвоката до дисциплінарної відповідальності сплинув.
Отже, однією із підстав для закриття дисциплінарної справи слугував сплив визначеного законом строку в межах якого адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
Більш того, першочергово представник відповідача зазначив в судовому засіданні Київського окружного адміністративного суду про те, що сплив визначеного законом строку був однією із основних підстав для закриття дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2
Водночас, суд не погоджується з даним висновком відповідача, який суперечить наявним в справі доказам.
Так, за положеннями ч. 2 ст. 35 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.
Тобто, вимогами закону встановлені часові обмеження щодо притягнення адвоката до відповідальності.
Зазначаючи про те, що спірні події мали місце в червні-грудні 2015 року Комісія не звернула увагу на межі обставин викладених в скарзі від 09 червня 2017 року. А саме, обґрунтовуючи доводи даної скарги позивач вказала, що адвокатом ОСОБА_2. в черговий раз була складена від її імені позовна заява та направлена до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, який ухвалою від 29 листопада 2016 року залишив її без розгляду через неявку позивача, тобто адвоката ОСОБА_2, який повен був приймати участь в судових засіданнях.
Копія ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 листопада 2016 року про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду була долучена до вищевказаної скарги.
Оскаржуваним рішенням Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області даним обставинам не було надано правової оцінки. Що підтверджується також долученим представником відповідача до матеріалів справи витягом з протоколу № 1 засідання дисциплінарної палати від 30 січня 2019 року.
Отже, зі змісту поданої ОСОБА_1 скарги щодо притягнення адвоката ОСОБА_2. до дисциплінарної відповідальності вбачається, що спірні події стосувалися також й подій, які мали місце у листопаді 2016 року.
Як виходить з матеріалів справи, з вказаною скаргою до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області ОСОБА_1 . звернулася в червні 2017 року, тобто в межах визначеного положеннями статті 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» строку протягом якого адвоката можна притягнути до дисциплінарної відповідальності.
Тому, зазначення в оскаржуваному рішенні про пропуск ОСОБА_1 строку в межах якого адвокат ОСОБА_2 міг бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності не узгоджується з матеріалам дисциплінарної справи.
Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог позивача про скасування оспорюваного рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 30 січня 2019 року.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України), що останнім здійснено не було.
Згідно вимог ч. 3 ст. 242 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у сумі 768,40 грн. згідно з платіжним дорученням № 4 від 27 лютого 2019 року.
Суд, керуючись ч. 1 ст. 139 КАС України, беручи до уваги результат вирішення спору щодо задоволення позовних вимог, присуджує позивачу 768,40 грн. понесених витрат з оплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області.
Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною третьою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Згідно з вимогами частини першої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Як вбачається з пункту 1 частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Згідно з вимогами пункту 2 частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до положень частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно із з частиною п'ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 6 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з ч.7 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами.
Разом з тим, суд звертає увагу, що ст.134 КАС України не виключає права суду перевіряти дотримання позивачем вимог ч.5 ст.134 щодо співмірності заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Верховний Суд в додатковій постанові від 12.09.2018 (справа №810/4749/15) зазначив, що з аналізу положень ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
Також Верховний Суд у постанові від 22.12.2018 (справа №826/856/18) зазначив про те, що розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Тобто, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
Крім того, у справі East/West Alliance Limited проти України Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі Ботацці проти Італії, заява №34884/97, п.30).
У пункті 269 рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Позивачем на підтвердження заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн. додано оригінал квитанції № 5 від 22.04.2019 на суму 4 000,00 грн.
Дослідивши вищевказані документи, враховуючи складність адміністративної справи та обсяг та зміст позовної заяви з доданими до неї документами, суд вважає, що позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області на рахунок позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 грн.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 30 січня 2019 року щодо закриття дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2
Присудити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 768 грн. 40 коп. (сімсот шістдесят вісім гривен 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області (код ЄДРПОУ 23243231, адреса: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 15).
Присудити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) витрати на правову допомогу у розмірі 1000грн. (одна тисяча гривен 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області (код ЄДРПОУ 23243231, адреса: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 15).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складено 12.07.2019.
Суддя Я.В. Горобцова