ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"15" липня 2019 р. справа № 300/1120/19
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кафарського В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до сільськогосподарського виробничого кооперативу «МОЛОЧНА-КРАЇНА» про стягнення податкового боргу в сумі 371 830,33 грн., -
Головне управління ДФС в Івано-Франківській області (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до сільськогосподарського виробничого кооперативу «МОЛОЧНА-КРАЇНА» (далі - відповідач, СВК «МОЛОЧНА-КРАЇНА») про стягнення податкового боргу в сумі 371 830,33 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв'язку з несплатою податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 371 830,33 грн.
27.05.2019 ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Вказаною ухвалою встановлено відповідачу з дня вручення цієї ухвали десятиденний строк для подання відзиву на позов, який повинен відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, і подання всіх письмових та електронних докази (які можливо доставити до суду), висновків експертів і заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Однак, своїм правом на подання відзиву чи інших письмових доказів відповідач не скористався.
Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Також суд звертає увагу, що представник позивача 05.07.2019 подала через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду додаткові пояснення, згідно яких зазначила, що при написанні позовної заяви уповноваженим представником було допущено описку, а саме:
- згідно акту перевірки від 03.07.2018 за №10330/09-19-55-01/39524473 на підставі якого винесене податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 03.07.2018 за №0045975501 на суму 119 232,76 грн., натомість правильна сума - 119 232,13 грн.;
- згідно акту перевірки від 03.07.2018 за №10330/09-19-55- 01/39524473 на підставі якого винесене податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 03.07.2018 за №0045995501 на суму 1 394,00 грн., натомість правильна сума - 1 394,40 грн.
Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, дослідивши в сукупності письмові докази, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, встановив наступне.
02.12.2014 здійснено державну реєстрацію юридичної особи сільськогосподарського виробничого кооперативу «МОЛОЧНА-КРАЇНА», що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 48-50). Відповідач перебуває на податковому обліку в Івано-Франківському управлінні Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, що покладає на нього обов'язок сплачувати у встановленому порядку і розмірі передбачені законодавством податки та збори.
Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно підпункту 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.
Статтею 16 Податкового кодексу України визначені обов'язки платника податків, згідно положень якої платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (пункт 16.1.3), сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (пункт 16.1.4).
Положеннями статті 36 Податкового кодексу України визначено суть податкового обов'язку, згідно положень якої податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1). Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором (пункт 36.2). Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (пункт 36.3).
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Статтею 49 Податкового кодексу України визначено порядок та строки подання платниками податків податкових декларацій до контролюючих органів.
В пункті 49.1 статті 49 Податкового кодексу України зазначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (пункт 49.2 стаття 49 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 203.1 статті 203 розділу V «Податок на додану вартість» Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Пунктом 203.2 цієї статті встановлено, що зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
На підставі вищевказаних норм Податкового кодексу України, відповідачем подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість від 20.01.2017 за грудень 2016 року на суму 141 783,00 грн. (а.с. 41-42).
Однак, визначений Законом обов'язок щодо сплати задекларованого податку на додану вартість відповідач виконував неналежним чином, внаслідок чого допустив заборгованість в розмірі 141 579,66 грн. (у зв'язку із частковою сплатою), що підтверджується довідкою про борг за платежами від 22.05.2019 (а.с. 12).
Згідно пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд зазначає, що у відповідності до приписів пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Таким чином, податкове зобов'язання відповідача зі сплати податку на додану вартість згідно вищезазначеної декларації у відповідності до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України є узгодженим з моменту подання таких декларацій.
Також судом встановлено, що на підставі положень Податкового кодексу України, податковим органом проведена камеральна перевірка СВК «МОЛОЧНА-КРАЇНА».
За результатами перевірки складено акт №10330/09-19-55-01/39524473 від 03.07.2018, яким зроблено висновки про порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток протягом строків визначених пунктом 57.1. статті 57 ПК України (а.с. 17-18).
З урахуванням вказаних висновків, податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення:
- №0046005501 від 03.07.2018 про накладення штрафу у розмірі 6 649,67 грн. за платежем податок на додану вартість сільськогосподарських підприємств за операціями з продукцією тваринництва (а.с. 33), яке направлялось відповідачу (а.с. 35);
- №0045975501 від 03.07.2018 про накладення штрафу у розмірі 119 232,13 грн. за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (а.с. 19), яке направлялось відповідачу (а.с. 22);
- №0045895501 від 03.07.2018 про накладення штрафу у розмірі 58 750,00 грн. за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (а.с. 20), яке направлялось відповідачу (а.с. 22).
Також, на підставі положень Податкового кодексу України, податковим органом була проведена ще одна камеральна перевірка СВК «МОЛОЧНА-КРАЇНА».
За результатами перевірки складено акт №2521/09-19-55-01/39524473 від 22.02.2018, яким зроблено висновки про порушення відповідачем вимог п. 201.10 статті 201 ПК України, а саме порушено граничні терміни реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 5, 1, 55, 10, 14 днів на загальну суму ПДВ 110 813,66 грн., зазначену в таких накладних (а.с. 13).
З урахуванням вказаних висновків, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0012055501 від 19.02.2018 про накладення штрафу за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у загальному розмірі 14 304,76 грн. (а.с. 14), яке направлялось відповідачу (а.с. 16). Однак, у зв'язку із частковою сплатою, сума до стягнення становить 12 552,76 грн.
Окрім того, на підставі положень Податкового кодексу України, податковим органом була проведена ще одна камеральна перевірка відповідача. Так, за результатами перевірки складено акт №11514/09-19-55-01/39524473 від 26.07.2018, яким зроблено висновки про порушення відповідачем вимог п. 201.10 статті 201 ПК України, а саме порушено терміни реєстрації податкових накладних (22 календарні дні) на загальну суму ПДВ 10 075,00 грн., зазначену в таких податкових накладних (а.с. 28).
З урахуванням вказаного висновку, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0052815501 від 26.07.2018 про накладення штрафу за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у загальному розмірі 2 015,00 грн. (а.с. 29), яке направлялось відповідачу (зв. ст. а.с. 30).
Суд також звертає увагу, що відповідач є платником податку на прибуток приватних підприємств. Так, yа підставі норм Податкового кодексу України, відповідачем подано до податкового органу:
- податкову декларацію з податку на прибуток підприємства від 27.02.2018 на суму 42 406,00 грн. (а.с. 31-32);
податкову декларацію з податку на прибуток підприємства від 07.05.2018 на суму 6 972,00 грн. (а.с. 36-38);
- податкову декларацію з податку на прибуток підприємства від 07.08.2018 на суму 1 787,00 грн. (а.с. 39-40).
Однак, визначений Законом обов'язок щодо сплати задекларованого податку на додану вартість відповідач виконував неналежним чином, внаслідок чого допустив заборгованість в розмірі 29 241,00 грн. (у зв'язку із частковою сплатою), що підтверджується довідкою про борг за платежами від 22.05.2019 (а.с. 12).
Окрім цього, з урахуванням висновків, зафіксованих у вищезазначеному акті №10330/09-19-55-01/39524473 від 03.07.2018 податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0045995501 від 03.07.2018 про накладення штрафу у розмірі 1 394,40 грн. за платежем податок на прибуток приватних підприємств (а.с. 21), яке направлялось відповідачу (а.с. 22)
Також на підставі положень Податкового кодексу України, 24.09.2018 податковим органом проведена камеральна перевірка СВК «МОЛОЧНА-КРАЇНА».
За результатами перевірки складено акт №14259/09-19-55-12/39524473 від 24.09.2018, яким зроблено висновки про порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток протягом строків визначених пунктом 57.1. статті 57 ПК України (а.с. 17-18).
З урахуванням вказаних висновків, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0064235512 від 24.09.2018 про накладення штрафу у розмірі 357,40 грн. за платежем податок на прибуток приватних підприємств (а.с. 25), яке направлялось відповідачу (а.с. 26-27).
Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно до підпункту 56.17.1. пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України, процедура адміністративного оскарження закінчується днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк.
Згідно положень підпункту 56.17.5. пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України, день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.
Судом не встановлено факту оскарження відповідачем вищезазначених податкових повідомлень-рішень, та як наслідок, у відповідності до норм Податкового кодексу України, останні вважаються узгодженими.
Таким чином, заборгованість СВК «МОЛОЧНА-КРАЇНА» з податку на додану вартість становить 340 779,22 грн.( з них з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) - 192 549,89 грн. та податку на додану вартість сільськогосподарських підприємств за операціями з продукцією тваринництва - 148 229,33 грн.) та податку на прибуток приватних підприємств становить 31 051,11 грн.
У відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно пункту 59.5 даної статті Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Судом встановлено, що позивачем на виконання вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України надіслано відповідачу податкову вимогу форми «Ю» за №721-55 від 23.01.2018 (а.с. 47), яку останній залишив без реагування, а податковий борг за нею, на момент виникнення вищевказаних податкових зобов'язань, не сплатив.
Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідачем суду не надано. Судом таких обставин не встановлено.
Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання утворює податковий борг.
Таким чином, 192 549,89 грн. податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), 148 229,33 грн. податку на додану вартість сільськогосподарських підприємств за операціями з продукцією тваринництва та 31 051,11 грн. податку на прибуток приватних підприємств утворює податковий борг відповідача в загальній сумі 371 830,33 грн., який ним не сплачено.
Наявність податкового боргу підтверджується довідкою про борг за платежами (а.с. 12) та інтегрованими картками платника податків (а.с. 43-46).
Згідно із пунктом 87.1 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Пунктом 87.2. даної статті Податкового кодексу України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податків вимоги.
Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно пункту 95.3 статті 95 вказаного Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до пункту 95.4. статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що заявлена до стягнення сума в розмірі 371 830,33 грн.. є узгодженою та являється податковим боргом відповідача перед бюджетом, який ним не сплачено та підлягає стягненню.
Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Відтак, враховуючи вимоги статті 139 КАС України, підстави для відшкодування витрат зі сплати судового збору, понесених позивачем, відсутні.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу «МОЛОЧНА-КРАЇНА» (вул. Галицька, 67/605, м. Івано-Франківськ,76018, код ЄДРПОУ 39524473) в дохід бюджету податковий борг в сумі 371 830 (сто вісімдесят п'ять тисяч чотириста сімдесят чотири) грн. 33 коп. з розрахункових рахунків в банках, які обслуговують дане підприємство та за рахунок готівки, що належить відповідачу.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
Головне управління ДФС в Івано-Франківській області: вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 39394463.
Відповідач - сільськогосподарський виробничий кооператив «МОЛОЧНА-КРАЇНА»: вул. Галицька, 67/605, м. Івано-Франківськ,76018, код ЄДРПОУ 39524473.
Суддя Кафарський В.В.