Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
з питання визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню
"15" липня 2019 р. справа №820/1415/17
Харківський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді - Сліденка А.В., суддів - Панченко О.В., Рубан В.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області в особі Ліквідаційної комісії про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого листа по справі №820/1415/17 за позовом
ОСОБА_1
доМіністерства внутрішніх справ України, Головного управління Національної поліції України в Харківській області, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області в особі Ліквідаційної комісії, третя особа - ГУПФУ в Харківській області
про1) зобов'язання ГУ НП в Харківській області та ГУ МВСУ в Харківській області перерахувати та виплатити заробітну плату з часу, коли настало право на пенсію (вересень 1997 р. - 04.01.2000 р.) на підставі: 1) подання начальника СУ УМВС України в Харківській області Халіна М.М. від 15.12.1999 року, 2) наказу УМВС України в Харківській області № 219 о/с від 23.12.1999 року про призначення ОСОБА_1 посадового окладу у розмірі 165 грн. і 50% надбавки за кваліфікацію, 3) наказу МВС України №750 від 21.10.1996 року; 4) наказу МВС України № 542 від 15.07.1999 року, 5) клопотання начальника СУ ГУМВС України в Харківській області Галавана З.С. від 29.11.2005 року на ім'я керівника ГУМВС України в Харківській області з приводу встановлення доплати від суми пенсії колишнього співробітнику СУ управління ОСОБА_1 у розмірі 50%, 6) клопотання начальника СУ ГУМВС України в Харківській області Галавана З.С. від 18.09.2006 року № 47/12078 з приводу перерахунку ОСОБА_1 заробітної плати з вересня 1997 року по 4 січня 2000 року , -
встановив:
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.2018р. позов було задоволено частково, а саме: зобов'язано Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області в особі Ліквідаційної комісії (ідентифікаційний код - 08592313; місцезнаходження - вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, 61002) вирішити питання про оплату праці підполковника міліції ОСОБА_1 (дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ; місцезнаходження - АДРЕСА_1 ) у порядку Указу Президента України від 04.10.1996 року №926/96, Указу Президента України №650 від 10.06.1999 р., статті 233 Кодексу законів про працю України за поданням заступника начальника УМВСУ в Харківській області - начальника слідчого управління Управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області від 29.11.2005 року, поданням заступника начальника УМВСУ в Харківській області - начальника слідчого управління Управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області від 18.09.2006 року.
Підставами для ухвалення саме такого судового акту послугували виявлені судом факти визнання самим відповідачем в особі відповідних керівників факту неповного проведення розрахунку по оплаті праці публічного службовця - слідчого органу внутрішніх справ, оскільки відбулось складання і направлення по команді подання від 29.11.2005 р. (а.с. 194 т. 1) та подання від 18.09.2006 р. (а.с. 195 т. 1), якими перед керівником Головного управління порушувалось питання про проведення перерахунку оплати праці.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2018 року назване рішення окружного адміністративного суду було залишено без змін.
Відповідач стверджує, що рішення окружного адміністративного суду виконано у повному обсязі шляхом проведення 08.02.2019 р. засідання комісії ГУ МВС України в Харківській області в особі Ліквідаційної комісії, котра дійшла висновку про правомірність дій УМВС України в Харківській області у правовідносинах з оплати праці ОСОБА_1 .
Між тим, такий висновок владного суб'єкта повністю співпадає із доводами заперечень проти позову і прямо суперечить судовому рішенню, котре набрало законної сили і підлягає обов'язковому виконанню.
При цьому, владним суб'єктом не наведено норми законодавства, котра б давала компетентній посадовій (службовій) особі ГУ МВС України в Харківській області право відмовити у задоволенні подання заступника начальника УМВСУ в Харківській області - начальника слідчого управління Управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області від 29.11.2005 року, поданням заступника начальника УМВСУ в Харківській області - начальника слідчого управління Управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області від 18.09.2006 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 374 КАС України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Згідно з п. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Обов'язок доведення відповідності оскарженого рішення (діяння) закону за критеріями п. 2 ч. 2 КАС України у силу ч. 2 ст. 77 КАС України покладено саме на владного суб'єкта.
Перевіряючи наведені учасниками спору аргументи приєднаними до справи доказами, суд відзначає, що в абсолютному вигляді указане правило тягаря доказування може бути застосовано до випадку оскарження рішення владного суб'єкта, котрим для приватної особи створено новий обов'язок або створено перешкоди у реалізації вже існуючого права (інтересу).
Натомість у випадку, коли приватна особа у судовому порядку звертається до владного суб'єкта з метою набуття нового (раніше не існуючого) права у сфері публічно-правових відносин, на думку суду, відсутні підстави для абсолютизації цього правила, адже суб'єктивне право приватної особи у галузі публічно-правових відносин не може виникати виключно з помилки (свідомої чи неумисної), незаконного рішення або протиправного діяння владного суб'єкта (окрім права на стягнення збитків та права на компенсацію шкоди).
У спірних правовідносинах має місце перший з позначених випадків.
Проте, владний суб'єкт не подав до суду жодного доказу добровільного виконання рішення окружного адміністративного суду від 24.07.2018 р.
Незгода із судовим рішенням і наполягання на правомірності власних доводів, які вже були оцінені судом і визнані юридично неспроможними, не може бути кваліфікована як виконання рішення суду.
З огляду на викладене, суд вважає, що подана відповідачем заява підлягає відхиленню
Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, 241-243-248, 256, 295 374 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ухвалив:
Заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню - залишити без задоволення.
Роз'яснити, що дана ухвала підлягає оскарженню у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, а саме: протягом 15 днів з дати постановлення ухвали.
Роз'яснити, що скарга може бути подана у порядку п. 15.5 Розділу VII КАС України до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.
Головуючий суддя Сліденко А.В.
суддя Панченко О.В.
суддя Рубан В.В.