ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"11" червня 2019 р. справа № 300/114/19
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Біньковської Н.В.,
за участю: секретаря судового засідання Хоми О.В.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Братівник О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA206020/2019/000022/2 від 04.01.2019,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Івано-Франківської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA206020/2019/000022/2 від 04.01.2019.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем, в порушення статей 49, 53, 55, 57 Митного кодексу України, за наявності всіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару - транспортного засобу марки BMW, 2006 року випуску, бувший в експлуатації, номер кузова НОМЕР_1 , та обраний метод його визначення, а саме основний - за ціною договору (контракту) протиправно здійснено визначення митної вартості товару за резервним методом, внаслідок чого прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів за №UA206020/2019/000022/2 від 04.01.2019. Позивач стверджує, що на підставі рахунку-фактури (інвойс) KR №05 2187 від 28.12.2018 оплатив нерезиденту вартість автомобіля готівкою в сумі 2050 EUR, при перетині кордону України і декларуванні визначив митну вартість транспортного засобу за ціною договору (контракту), що підтверджується рахунком-фактурою (інвойс) KR №05 2187 від 28.12.2018 та експортною декларацією країни відправлення №18LTKC0100EK19F405 від 28.12.2018. Зазначає, що відповідач безпідставно поставив під сумнів весь поданий перелік документів і необґрунтовано витребував інформацію з інтернет джерел за місцем придбання транспортного засобу, оскільки така інформація відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України не входить в перелік документів, які можуть бути витребувані. Вважає, що застосований відповідачем резервний метод визначення митної вартості товару є протиправним, оскільки не базується на законі, а визначена митна вартість у розмірі 5281,00 EUR є необґрунтованою.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.01.2019 відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 07.03.2019 у справі призначено судове засідання.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позов, в якому зазначив, що вважає правомірним застосування відповідачем резервного методу для визначення митної вартості товару, передбаченого ст.64 Митного кодексу України. Вказує про те, що декларантом не було подано повний перелік первинних документів, зазначених у ч.2 ст.53 Митного кодексу України, а саме документів що підтверджують ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, на вимогу митного органу позивач документів не надав, а тому було правомірно визначено митну вартість товару з її коригуванням. Зазначає, що перший метод не застосований у зв'язку з ненаданням документів, передбачених ч.2 та ч.3 ст.54 Митного кодексу України, а саме: якщо рахунок сплачено, то необхідно надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять необхідні реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (ст.59 Митного кодексу України). Також зазначає, що рахунок-фактура не має жодного відношення до власників по реєстраційних документах автомобіля, продавцем виступає UAB «KREDVA», натомість в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу вказано власника автомобіля «Gerstner Tobias». Вважає, що вказане є суттєвими відмінностями і дає підстави митному органу сумніватись в правильності визначення митної вартості. Стверджує, що декларант погодився з рішенням про коригування митної вартості та оформив митну декларацію з вартістю 5281 EUR (а.с.27-37).
Позивачем надано суду відповідь на відзив, в якому зазначає про протиправність правової позиції відповідача, оскільки всі товарно-супровідні документи підтверджують визначену декларантом вартість товару на суму 2050 євро, а митна вартість в розмірі 5281 євро є необґрунтованою (а.с.58-62).
Відповідач надав суду додаткові письмові пояснення, згідно яких заперечив правову позицію позивача з підстав, вказаних у відзиві. Додатково звернув увагу на правове обґрунтування застосованого при визначенні методу митної вартості джерела інформації АСАУР. Зазначив, що в даному випадку коригування митної вартості відбулось у зв'язку із спрацюванням системи ризиків АСАУР. В такому випадку при введенні VIN коду, система вибиває конкретне числове значення, тому розрахунок не проводиться і не зазначається в рішенні про коригування. Щодо запитуваних вихідних даних при використанні джерела інформації АСАУР ДФС пояснив, що в систему вносяться дані VIN коду і система вибиває конкретне числове значення. Також надав пояснення щодо застосування витягу SuperSCHWACKE як джерела визначення ціни на ідентичні/подібні товари (а.с.89, 91, 110).
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві, відповіді на відзив. Додатково зазначив, що транспортний засіб придбаний ним у Литовській Республіці, оплата здійснена готівкою, тому банківські платіжні документи відсутні. Просить позов задовольнити.
Представник відповідача стосовно заявленого позову заперечила з підстав, зазначених у відзиві на позов, додаткових письмових поясненнях. Вважає правомірним застосування відповідачем резервного методу для визначення митної вартості товару, передбаченого ст.64 Митного кодексу України. Просить в задоволенні позову відмовити.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення, суд встановив наступне.
03.01.2019 декларантом ТОВ «Брок Бізнес Альянс» в інтересах позивача, як одержувача товару, подано до митного органу митну декларацію №UA206020/2019/400061, якою задекларовано для митного оформлення товар, який ввозиться на територію України, а саме: автомобіль легковий, марки BMW, модель 320, номер кузова НОМЕР_1 , загальна кількість місць - 5, призначення автомобіля: для перевезення людей по дорогах загального користування, номер двигуна не встановлений, тип кузова: універсал, об'єм двигуна - 1995 см3, потужність двигуна 120 kw, бувший у використанні, колісна формула 4*2, тип двигуна: дизель, 2006 ріку виготовлення, модельний рік 2006.
У вказаній митній декларації позивачем самостійно визначено митну вартість товару за основним методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), яка складає 2050,00 EUR - графа 42 митної декларації (а.с.41).
Одночасно із митною декларацією декларантом надано ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраного методу її визначення. Зокрема, представлено договір купівлі-продажу (рахунок-фактуру) KR №05 2187 від 28.12.2018; декларацію про походження товару від №0380 від 28.12.2018; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA20903/2018/76661 від 30.12.2018; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 11.08.2015; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 від 11.08.2015; копію митної декларації країни відправлення №18LTC0100EK19F40 від 28.12.2018; паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні НОМЕР_8 від 20.08.2002 (а.с.41-42).
03.01.2019 о 17 год. 36 хв. відповідачем направлено декларанту електронне повідомлення наступного змісту: «початок консультації з митним органом. Згідно з частиною другою статті 264, п.3 частини першої статті 266 Митного кодексу України (2012) та п.2.2 розділу ІІ Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.12 №631, Вам необхідно надати оригінали та /або копії документів, зазначених в гр. 44 МД» (а.с.11, 47).
03.01.2019 об 17 год. 38 хв. декларанту направлено електронне повідомлення про необхідність надання відповідно до вимог ч.2 ст.264 Митного кодексу України, п.5 наказу ДФС від 11.09.2015 №689, інформації з інтернет джерел за місцем придбання транспортного засобу та документів для підтвердження заявленої митної вартості товару: якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару (а.с.12, 47).
03.01.2019 декларантом проінформовано відповідача, що банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, а також інформацію з інтернет джерел за місцем придбання транспортного засобу, надати не може та та надаватись не будуть. Висловлено прохання про прийняття рішення щодо коригування митної вартості раніше 10 денного терміну (а.с.48).
04.01.2019 за результатами розгляду поданої електронної митної декларації №UA206020/2019/400061 від 03.01.2019 Івано-Франківською митницею ДФС винесено оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA206020/2019/000022/2, згідно якого митна вартість товару визначена за резервним методом (стаття 64 Митного кодексу України) в сумі 5281,00 EUR (а.с.43).
В обґрунтування вказаного рішення (графа 33) зазначено, що митна вартість товару визначена за резервним методом (стаття 64 Митного кодексу України). Перший метод не застосований у зв'язку з ненаданням додаткових документів відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України. 2-5 методи визначення митної вартості (ст.59-63 Митного кодексу України) не застосовані, у зв'язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари (ст.59, ст.60 Митного кодексу України), та даних на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно методів 4 і 5 (ст.62, ст.63 Митного кодексу України). Джерело інформації: ризик згенерований АСАУР ДФС -Митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів. Обов'язкове направлення запиту до спеціалізованого підрозділу, а також звернення до підрозділу ДФС для визначення МВ за VSN - кодами: НОМЕР_1, валюта EUR, вартість - 5281,00. Проведено консультацію з декларантом, доведено інформацію про право декларанта вчинити дії, передбачені пунктом 5 частини 2 статті 55 та Главою 4 Митного кодексу України.
Також Івано-Франківською митницею ДФС винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA206020/2019/00024 від 04.01.2019, відповідно до якої декларанту відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів з тих причин, що «Митна вартість транспортного засобу визначена за резервним методом (ст.64 Митного кодексу України). Перший метод не застосований у зв'язку з ненаданням документів відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України. 2-5 методи визначення митної вартості (ст.59-63 Митного кодексу України) не застосовані, у зв'язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари (ст.59, ст.60 Митного кодексу України), та даних на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно методів 4 і 5 (ст.62, ст.63 Митного кодексу України). Джерело інформації: ризик згенерований АСАУР ДФС - Митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів. Обов'язкове направлення запиту до спеціалізованого підрозділу, а також звернення до підрозділу ДФС для визначення МВ за VSN - кодами: НОМЕР_1, валюта EUR, вартість - 5281,00. Проведено консультацію з декларантом, доведено інформацію про право декларанта вчинити дії, передбачені п.5 частини 2 статті 55 та Главою 4 Митного кодексу України. Також роз'яснено вимоги, виконання яких забезпечить можливість прийняття митної декларації, митного оформлення - задекларувати митну вартість товару відповідно до рішення про коригування митної вартості товарів від 04.01.2019 №UA206020/2019/000022/2. Декларанту доведено право вчиняти дії передбачені ст.55 МК України та глави 4 Митного кодексу України, а також можливість оскарження цього рішення (а.с.45).
05.01.2019 декларантом ТОВ «Брок Бізнес Альянс» в інтересах позивача, подано до митного органу митну декларацію за №UA206020/2019/400120, якою задекларовано для митного оформлення товар, який ввозиться на територію України, а саме легковий автомобіль марки BMW, модель 320, номер кузова НОМЕР_1 , загальна кількість місць - 5, призначення автомобіля: для перевезення людей по дорогах загального користування, номер двигуна не встановлений, тип кузова: універсал, об'єм двигуна - 1995 см3, потужність двигуна 120 kw, бувший у використанні, колісна формула 4*2, тип двигуна: дизель, 2006 ріку виготовлення, модельний рік 2006, та із зазначенням у митній декларації митної вартості товару за основним методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), яка складає 2050,00 EUR - графа 42 митної декларації, однак із зазначенням у графі 45 суми коригування - 164905,40 (а.с.39).
Не погоджуючись із відмовою відповідача у прийнятті митної декларації та коригування митної вартості, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права шляхом скасування оскаржуваного рішення від 04.01.2019.
Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступного.
Згідно із частиною 1 статті 248 Митного кодексу України (надалі також - МК України), митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою ( частина 1 статті 52 МК України).
Одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1 статті 53 МК України).
Згідно частини 2 статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи.
Згідно з положенням частини четвертої вказаної статті, у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.
Частиною 4 статті 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
У відповідності до частини 5 статті 58 Митного кодексу України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
За змістом частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Згідно частини 1 статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Відповідно до частини 2 зазначеної статті Кодексу, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Частиною 3 статті 57 Митного кодексу України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. Наведене передбачено частиною 4 статті 57 МК України.
Згідно із частиною 5 вказаної статті, у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 Кодексу.
При цьому, відповідно до частини 6 статті 57 Митного кодексу України, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
За приписами частини 1 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Згідно з частиною 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідно до частини 3 статті 58 Митного кодексу України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини 1 статті 57 цього Кодексу.
У відповідності до частин 1, 2, 3 та 5 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини 1 статті 4 МК України).
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Як передбачено частиною 6 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Аналіз наведених норм матеріального права свідчить, що обов'язок доведення митної ціни товару покладений на позивача. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є обов'язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як встановлено судом, митну вартість імпортованого транспортного засобу, що вказана декларантом у митній декларації, визначено за основним методом, а до самої митної декларації додано документ, який на переконання позивача, у повному обсязі підтверджує заявлені відомості про митну вартість товару за ціною договору, зокрема, договір купівлі-продажу (рахунок-фактуру) KR №05 2187 від 28.12.2018.
Згідно із поясненнями представника відповідача, коригування митної вартості імпортованого позивачем транспортного засобу відповідачем проведено у зв'язку із неподанням декларантом із електронною митною декларацією та на вимогу контролюючого органу банківського платіжного документа чи будь-якого іншого платіжного документа, що підтверджують факт сплати за товар.
В підтвердження заявленої митної вартості легкового автомобіля марки BMW, 2006 року випуску, що був у вжитку, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 в сумі 2050,00 EUR декларантом до митного оформлення подано договір купівлі-продажу (рахунок-фактуру) KR №05 2187 від 28.12.2018, згідно перекладу якого з литовської мови на українську виконаного перекладачем ОСОБА_2 , цей документ виданий нерезидентом ЗАТ «КРЕДВА» ОСОБА_1 , в якому вказано дані транспортного засобу, вартість автомобіля 2050, сума прописом - дві тисячі п'ятсот Євро, пункти договору купівлі-продажу, підпис і печатка продавця. Інших відомостей у документі немає. Зокрема, відсутнє засвідчення факту оплати грошових коштів, також не зазначено про готівковий розрахунок.
Відтак, в силу приписів Митного кодексу України, зазначений документ не може слугувати беззаперечним підтвердженням фактично сплачених або таких, що підлягали сплаті за придбаний транспортний засіб коштів.
Декларантом позивача не надано жодного іншого документа, підтверджуючого витрати на придбання вищевказаного транспортного засобу. Суд відхиляє твердження позивача про те, що підтвердженням достовірності суми, визначеної договором купівлі-продажу (рахунком-фактурою) KR №05 2187 від 28.12.2018 є відображення вказаної суми у митній декларації країни відправлення №18LTC0100EK19F40 від 28.12.2018 - 2050 EUR, так як ця сума взята саме з зазначеного рахунку-фактури.
Отже, вказані обставини свідчать про наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності заявленої митної вартості і, як наслідок, правомірність витребування у декларанта додаткових документів.
Як зазначалось судом вище, до відзиву на позовну заяву представником відповідача долучено копію повідомлення, направленого декларанту позивача 03.01.2019 про необхідність подання, зокрема, документів для підтвердження митної вартості товару: якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару. В цей же день декларант повідомив, що банківські платіжні документи надати не може та надаватись не будуть, висловив прохання про прийняття рішення щодо коригування митної вартості раніше 10 денного терміну. Щодо надання інших платіжних документів пояснень не надав.
Таким чином, позивачем при митному оформленні 03.01.2019 не підтверджено належними документами правильність заявленої митної вартості транспортного засобу BMW, 2006 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 згідно поданої митної декларації №UA206020/2019/400061.
Разом з цим, визначення відповідачем митної вартості транспортного засобу, який ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за резервним методом (залежно від комплектації та технічного стану транспортного засобу), лише на підставі неподання позивачем запитуваних митним органом документів, є необґрунтованим та безпідставним.
Так, відповідач не довів суду неможливість застосування ним попередніх п'яти методів визначення митної вартості товару. В оскаржуваному рішенні, не конкретизовано підстави щодо незастосування того чи іншого методу визначення митної вартості, що в свою чергу не може вважатися достатніми доводами обґрунтованості прийнятого суб'єктом владних повноважень рішення.
На підтвердження відсутності можливості послідовного використання методів визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів за статтями 59 і 60 Митного кодексу України, відповідач не надав на вимогу суду жодних доказів.
При цьому, в оскаржуваному рішенні зазначено, що ''митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів'', що свідчить про наявність у відповідача інформації щодо ідентичних транспортних засобів.
Вказане вище свідчить про те, що відповідач не довів належними доказами власну неможливість визначення митної вартості транспортного засобу шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 59, 60 Митного кодексу України.
Більше того, за приписами частини 2 статті 64 Митного кодексу України митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті Кодексу (резервний метод), повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
В даному випадку необхідно наголосити на тому, що згідно пункту 4 частини 2 статті 55 Митного кодексу України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Частинами 4 і 5 Графи 33 "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" Розділу ІІ "Опис граф Рішення" Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 за №598 (надалі по тексту також - Правила №598), визначено, що у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
Як свідчить зміст графи 33 рішення про коригування митної вартості товарів №UA206020/2019/000022/2 від 04.01.2019, в ній є посилання про визначення митної вартості за резервним методом (стаття 64 Митного кодексу України), втім відсутні будь які відомості про номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
Спірне рішення не містить обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості.
Відсутність обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості є самостійною підставою для скасування рішення про коригування митної вартості товарів, про що свідчить правова позиція висвітлена у постановах Верховного Суду №826/28024/15 від 18.12.2018, №815/1670/17 від 21.12.2018, №813/663/17 від 18.12.2018, №815/228/17 від 21.12.2018 і №820/1436/17 від 18.12.2018.
З приводу не зазначення в оскаржуваному рішенні відповідного обґрунтування і розрахунку коригування митної вартості представник відповідача у поясненнях зазначає, що у спірному випадку розрахунок робився інспектором при застосуванні каталогу SuperSCHWACKE, а коригування відбулося у зв'язку із спрацюванням системи ризиків АСАУР. В такому випадку при введені VIN-коду, система вибила конкретне числове значення, тому розрахунок не проводився і не зазначався в рішенні.
Таким чином, відповідач стверджує, що конкретне числове значення скоригованої вартості автомобіля визначено таким програмно-інформаційним комплексом як Автоматизованою системою аналізу та управління ризиками (надалі по тексту також - АСАУР).
В той же час, в наступних поясненнях, відповідач зазначає про самостійне коригування інспектором митної вартості транспортного засобу згідно відомостей електронного каталогу SuperSCHWACKE із врахуванням пошкоджень та пробігу відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092.
Системний і послідовний аналіз всього Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №684 від 31.07.2015 (надалі також - Порядок №684), свідчить, що положення останнього не містить будь яких даних про можливість визначення митної вартості транспортних засобів за VIN-кодом, та також вартості взагалі.
Відповідачем не зазначено, на підставі якого нормативно-правового акта саме програмно-інформаційний комплекс АСАУР вправі, крім виявлення відповідних ризиків, самостійно визначати (коригувати) митну вартість транспортних засобів, в тому числі за їх VIN-кодами.
Разом з тим, оскаржуване рішення від 04.01.2019, серед іншого, містить запис "…Обов'язкове направлення запиту до спеціалізованого підрозділу, а також звернення до підрозділу ДФС для визначення МВ за VIN-кодом: НОМЕР_1 , валюта - EUR ".
Доказів направлення запиту чи звернення до спеціалізованого підрозділу ДФС для визначення митної вартості відповідачем суду не надано.
Які саме спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС або цінову інформацію, отриману в рамках домовленостей, укладених між ДФС та об'єднаннями імпортерів та виробників, використано окрім програмно-інформаційного комплексу АСАУР, відповідачем не зазначено.
Незважаючи на вказане, рішення №UA206020/2019/000022/2 від 04.01.2019. має запис "…валюта - EUR, вартість - 5281,00".
Також, графа 33 оскаржуваного рішення від 04.01.2019 не містить жодного обґрунтування чи відомостей про обставини виникнення ризику ''спрацювання АСАУР'', ''митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів''.
Вказане свідчить, що відповідач не обґрунтував наявність спрацьованих ризиків при перевірці заявленої митної вартості автомобіля саме з причин - ''митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів''.
При цьому, слід зазначити, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
Такий висновок суду відповідає позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 19.02.2019 в справі №805/2713/16-а.
Згідно додаткового аркуша до акту про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA20903/2018/76661 від 30.12.2018 встановлено, що транспортний засіб марки BMW, номер кузова НОМЕР_1 , на час митного огляду містив пошкодження, ознаки експлуатації: пошкодження лакофарбового покриття по кузову, пошкоджено оббивку салону та сидінь.
Відповідач не довів, що така інформація про реальний стан транспортного засобу була також внесена в програмно-інформаційного комплексу АСАУР при здійсненні митного контролю і виконанні митних формальностей при здійсненні митного оформлення товару в січні 2019 року.
Жодних доказів про врахування вищевказаних пошкоджень під час корегування митної вартості автомобіля марки BMW, номер кузова НОМЕР_1 , суду відповідачем не надано.
При цьому суд критично ставиться до доводів представника відповідача щодо коригування митної вартості транспортного засобу інспектором із врахуванням пошкоджень та пробігу згідно відомостей електронного каталогу SuperSCHWACKE, та вважає їх необґрунтованими.
Так, в підтвердження вказаних доводів, відповідачем надано суду відповідну інформацію із програмного продукту SCHWACKE від 11.12.2018 за №017187/28258185, а в поясненнях зазначається електронний каталог SuperSCHWACKE . Така інформація датована 11.12.2018 а спірне оформлення митної декларації і прийняття відповідачем рішення мало місце 03.01.2019 і 04.01.2019 (а.с.111).
Безпосередній переклад з німецької на українську мови даних витягу з програмного комплексу Schwaсke від 11.12.2018 (висновок) свідчить про наявність у ньому інформації про два види вартості: "Verkaufswert (Schwacke) inkl. Mehrwertsteuer 6948,00 EUR" - "вартість продажу (Schwacke) з ПДВ 6948,00 EUR" та "Еinkaufswert (Schwacke) inkl. Mehrwertsteuer 5850,00 EUR"- "вартість покупки (Schwacke) з ПДВ 5850,00 EUR".
В поясненнях відповідач зазначив про коригування митної вартості виходячи із початкової вартості транспортного засобу згідно вказаного каталогу в сумі 6948,00 EUR.
Втім, будь-якого обґрунтування щодо застосування під час корегування митної вартості товару саме значення "вартість продажу" як більшої величини, а не "вартість покупки" як меншої величини, відповідач не зазначив. Крім того, відповідач не обґрунтував застосування вартості із врахуванням суми ПДВ, в той час, як у відповідності до наданих для митного оформлення документів, сума ПДВ при придбанні обговорюваного транспортного засобу не сплачувалась.
Слід відзначити й те, що інформація із програмного продукту SCHWAKE від 11.12.2018 після даних про "вартість продажу (Schwacke) з ПДВ" і "вартість покупки (Schwacke) з ПДВ" містить запис виконаний на німецькій мові "vorbehaltlich der technischen Prufung", безпосередній переклад якого свідчить "підлягає технічній експертизі".
Відповідач не обґрунтував підставність і правомірність використання у спірному випадку відомостей оціночної діяльності програмного продукту Schwacke.
Зокрема, в судовому засіданні представник відповідача зазначив про коригування митної вартості згідно Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженою наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України 24.11.2003 за №142/5/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за №1074/8395 (надалі також - Методика). Звернув увагу, що Наказом №885 зобов'язано застосовувати принципи Методики за формулами, зазначеними в пункті 7.35 такої Методики.
Відповідно до пункту 7.35 Методики, у разі відсутності цінових даних КТЗ у довідковій літературі, зокрема зазначеній у додатку 8, а також у разі наявності обставин, зумовлених змінами економічного стану країни, що супроводжуються різкими коливаннями цін на КТЗ, та в інших випадках, коли застосування довідкових даних є неможливим, допускається використання даних обмеженого ринку КТЗ. У такому випадку інформація про ціни на нові КТЗ чи КТЗ, які були в користуванні, може бути отримана з каталогів, комп'ютерних програм та прайс-листів дилерів виробників і торговельних фірм, а також із спеціалізованих для продажу КТЗ періодичних видань. Використання ресурсів мережі Інтернет допускається з дотриманням вимог підпункту 7.53.5 пункту 7.53 цієї Методики. Середня ринкова ціна такого КТЗ визначається як середнє арифметичне значення цінових показників, одержаних із зазначених джерел інформації. У разі використання середньої ринкової ціни пропозиції до продажу КТЗ її необхідно звести коригуванням до ціни продажу, застосовуючи відповідне співвідношення стосовно аналогічних КТЗ із довідників, зокрема передбачених додатком 8. Коригування вартості КТЗ залежно від пробігу та строку експлуатації здійснюється із застосуванням підбору аналога і відповідно до вимог пунктів 7.8, 7.9 та підпунктів 7.12.1, 7.12.2 пункту 7.12 цієї Методики. Подальше коригування вартості КТЗ залежно від технічного стану, комплектності, укомплектованості, відновлення й оновлення складових частин тощо здійснюється за формулами (9), (10), (11), а також з врахуванням процента Д додаткового збільшення (зменшення) З ринкової вартості КТЗ залежно від умов догляду, зберігання та експлуатації (таблиця 4.1 додатка 4) та процента додаткового зменшення вартості КТЗ з дефектами кузова, кабіни, рами (таблиця 4.2 додатка 4).
Відповідно до пункту 7.25 Додаткове збільшення (зменшення) ринкової вартості КТЗ виходячи з його комплектності, укомплектованості, пошкоджень, відновлення і оновлення складників визначається за відповідною формулою, де величина втрати товарної вартості (ВТВ) КТЗ, розрахована відповідно до вимог підпункту 8.6.3 пункту 8.6 методики.
Згідно з пунктом 8.6.3 Методики, розрахунок величини ВТВ здійснюється за відповідною формулою, де застосовується: коефіцієнт втрати товарної вартості, ринкова вартість подібного непошкодженого КТЗ, грн. Відношення вартості відновлювального ремонту до ринкової.
Відповідно до Додатку 8 методики, в переліку рекомендованих нормативно-правових актів, методичної, довідкової літератури та комп'ютерних баз даних з програмним забезпеченням, пунктом 10 значиться періодичний довідник "SuperSCHWACKE" - Eurotax, Швейцарія. А у спірному випадку, як зазначає представник відповідача, відповідач застосував саме відомості "SCHWACKE" із якого безпосередньо і взято відомості про вартість автомобіля.
Як свідчить безпосередній зміст пункту 7.35 Методики "використання даних обмеженого ринку КТЗ" щодо визначення його вартості, допускається застосовуватися - "у разі відсутності цінових даних КТЗ у довідковій літературі, зокрема зазначеній у додатку 8". А у спірному випадку у оскаржуваному рішення відповідач застосував саме відомості "SCHWACKE" із якого безпосередньо і взято відомості про вартість автомобіля.
Також, пункту 7.35 Методики визначає можливість "використання середньої ринкової ціни КТЗ" із застосовуванням відповідне співвідношення із довідників, передбачених додатком 8.
Разом з тим, за змістом пунктом 7.3 Методики "середня ринкова ціни КТЗ" (Срс) є однією із складових "ринкової вартості КТЗ" (С).
У відповідності до пункту 7.4 Методики, комп'ютерні бази даних з програмним забезпечення, встановлених Додаток 8 до Методики, в тому числі періодичний довідник "SuperSCHWACKE" (пункт 10), використовується лише для визначення однієї із складових частини формули визначення "середньої ринкової ціни КТЗ" (Срс), а саме: для визначення "ціни КТЗ, який був у користуванні, з урахуванням строку його експлуатації" (Сд).
"Ціна КТЗ, який був у користуванні, з урахуванням строку його експлуатації" (Сд) є однією із складових формули для визначення "середньої ринкової ціни КТЗ" (Срс), зокрема, Срс = Сд * К (коефіцієнт ринку регіону, який враховує відмінність поточних цін продажу та пропозиції до продажу у відповідному регіоні від цін з довідкової літератури) + М (вартісний еквівалент суми податків, зборів, інших обов'язкових платежів під час митного оформлення згідно з чинним законодавством).
В свою чергу, значення формули Срс є складовою загальної формули визначення "ринкової вартості КТЗ" (С) за формулою, визначеною у пункті 7.3 Методики.
Тобто, виходячи із системного аналізу процитованих вище положень пункту 7.35 у співвідношенні із пунктами 7.3, 7.4 Методики, при обрахунку вартості КТЗ, необхідно використовувати усі показники і складові формули як визначення "ринкової вартості КТЗ" (С), "середня ринкова ціни КТЗ" (Срс) так і "коригування" такої вартості, а не вартість автомобіля відповідно до відомостей каталогу зазначеному в Додатку 8 Методики.
Методика не передбачає можливості при здійсненні оцінки, визначення вартості КТЗ, застосувати лише відомості комп'ютерних баз даних з програмним забезпечення, за переліком, визначеним Додаток 8 такої Методики.
Крім вказаного, пункт 7.35 Методики дозволяє використання ресурсів мережі Інтернет з дотриманням вимог підпункту 7.53.5 пункту 7.53 цієї Методики. Тобто, пункт 7.35 Методики визначає можливість застосування підпункту 7.53.5 пункту 7.53.
За приписами підпункту "з" пункту 1.4 Методики, остання застосовується, серед іншого, з метою визначення вартості КТЗ, його складників, що ввозяться на митну територію України.
Так, "вартість КТЗ, що ввозяться на митну територію України" (С1), визначається за формулою, яка регламентована в підпункті 7.53.3. пункту 7.53 Методики.
Суд відзначає, що Наказом №885 безпосередньо не визначив можливість застосовування посадовим особам відповідача положень пункту 7.53 Методики ("вартість КТЗ та їх складових частин, що ввозяться на митну територію України").
Як у випадку із пунктом 7.2 і 7.35 Методики відомості довідкової літератури, зазначеної в Додатку 8 до цієї Методики, використовується лише для визначення Сср1 ("середня ціна КТЗ, що ввозиться на митну території України, у країні придбання"), а саме - окремих значень складової підформули, таких як Сд1 ("ціна КТЗ, що був у використанні, відповідного строку експлуатації") або Цн ("ціна нового КТЗ у країні придбання").
В той же час, Сср1 є однією із складових загальної (основної) формули для визначення С1 ("вартості КТЗ, що ввозиться на митну територію України"), яка регламентована вказаним вище підпунктом 7.53.3 пункту 7.53 Методики.
Представник відповідача жодним чином не пояснила застосування у спірних відносинах певного алгоритму, порядку, конкретної формули для обчислення і визначення вартості КТЗ, в тому числі при прийнятті оскаржуваного рішення, пунктів 7.2, 7.3., 7.4 Методики у їх співвідношенні до пункту 7.35 або 7.53 тої ж Методики щодо визначенні митної вартості транспортного засобу марки BMW, 2006 року випуску, що був у вжитку, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .
При цьому суд звертає увагу, що в оскаржуваному рішенні не зазначено розрахунок митної вартості та не вказано джерело інформації - електронний каталог "SCHWACKE".
Відтак, суд вважає таку інформацію та наведений представником відповідача розрахунок неналежним і недопустимим доказом правильності визначення митної вартості транспортного засобу оскаржуваним рішенням №UA206020/2019/000022/2 від 04.01.2019.
Наслідком наведених вище протиправних дій є безпідставне, в порушення статті 58 МК України, здійснення відповідачем визначення митної вартості імпортованого транспортного засобу із застосуванням резервного методу, який застосовано без достатніх на те підстав та з порушенням порядку черговості послідовного використання методів, визначених статтями 59-63 МК України.
Стосовно аргументів відповідача про те, що декларант погодився із прийнятим рішенням про коригування митної вартості та з самою митною вартістю, визначеною відповідачем, суд зазначає наступне.
Предметом оскарження у спірних правовідносинах є рішення про коригування митної вартості товарів Івано-Франківської митниці №UA206020/2019/000022/2 від 04.01.2019.
Відповідно до статті 8 Конституції України звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, що передбачено статтею 55 Конституції України.
Згідно зі змістом частин 3 і 4 статті 6 КАС України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Частиною 1 статті 29 МК України передбачено, що рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів або їх посадових осіб можуть бути оскаржені безпосередньо до суду в порядку, визначеному законом.
Право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 МК України або до суду також гарантовано підпунктом "б" пунктом 5 частини 2 статті 55 цього Кодексу.
Відтак, у спірних правовідносинах позивачу законом гарантовано право на оскарження до суду рішення про коригування митної вартості товарів Івано-Франківської митниці ДФС №UA206020/2019/000022/2 від 04.01.2019.
Разом з цим слід зазначити, що у правовідносинах, які розглядаються судом, слід розрізняти окремо "право" позивача погодитися, чи не погодитися із рішенням про коригування митної вартості із відповідними правовими наслідками такого погодження, чи не погодження в частині: оплати визначеної контролюючим органом скорегованої митної вартості або надання гарантій відповідно до розділу Х Митного кодексу України, від іншого, самостійного гарантованого Конституцією і законами України "права" на оскарження спірного рішення в суді незалежно від того погодився декларант із рішенням про коригування митної вартості товару, чи не погоджується із самою скорегованою митною вартістю, навіть за умови сплати обов'язкових платежів із скорегованої митної вартості товару.
Зокрема, частиною 2 статті 55 МК України передбачено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, серед іншого, має містити інформацію про:
а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті;
б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Відповідно до частини 7 статті 55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.
Отже, правовідносини які виникають із приписів підпунктів "а" і "б" пункту 5 частини 2, частини 7 статті 55 МК України є реалізацією декларантом права на випуск у вільний обіг товарів у разі згоди або не згоди з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів, в тому числі із застосуванням заходів надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Такі правовідносини мають місце виключно між декларантом і митним органом.
У свою чергу, частина 1 статті 29 і підпункт "б" пункту 5 частини 2 статті 55 МК України врегульовує правовідносини щодо права декларанта оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до суду, без будь яких застережень чи умов, в тому числі за умови сплати митних платежів згідно із митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів, та/або за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу.
Не можуть бути враховані судом і аргументи представника відповідача про погодження із оскаржуваним рішенням у зв'язку із оформленням нової митної декларації №UA206020/2019/400120 від 05.01.2019 із визначеною відповідачем вартістю транспортного засобу в розмірі 5281,00 EUR.
Відповідно до глави 2 розділу ІІ "Заповнення граф митної декларації" Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №651 від 30.05.2012 (надалі також - Порядок №651), графа 43 "Метод визначення вартості" заповнюється в разі заявлення товарів у митний режим імпорту або в інший, відмінний від митного режиму імпорту, митний режим, зі справлянням митних платежів.
У лівому підрозділі графи зазначається порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався.
У разі наявності чинного рішення про коригування митної вартості товарів у правому підрозділі графи зазначається порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався митним органом.
Як свідчить лівий підрозділ графи 43 нової митної декларації №UA206020/2019/400120 від 05.01.2019, проставлено 6 метод визначення митної вартості, при цьому, правий підрозділ графи 43 вказаної декларації залишено не заповненим, що мало б свідчити про відсутність рішення про коригування митної вартості товарів (а.с.38).
Однак, наведена інформація не відповідає дійсності, оскільки на час подання декларації №UA206020/2019/400120 від 05.01.2019 рішення про коригування митної вартості товарів №UA206020/2019/000022/2 від 04.01.2019 було чинним, відтак, на позивача або уповноважену ним особу покладався обов'язок у лівому підрозділі графи 43 проставити 1 (первинний метод), а у правому підрозділі декларації проставити 6 (скоригований метод).
На переконання суду внесення саме таких відомостей в лівий і правий підрозділи графи 43 нової митної декларації є порушенням декларантом глави 2 розділу ІІ графа 43 "Метод визначення вартості" Порядку №651, так як абзацом третім вказаної графи Порядку чітко визначено - "у разі наявності чинного рішення про коригування митної вартості товарів у правому підрозділі графи зазначається порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався митним органом". В даному випадку, суд встановив порушення декларантом порядку і умов заповнення усіх обов'язкових граф нової митної декларації, однак перевірка правильності, повноти та відповідності заповнених відомостей такої декларації фактичним даним (обставинам) покладено саме на відповідача.
Крім того, суд не погоджується із доводами представника відповідача про самостійне визначення декларантом у новій декларації від 05.01.2019 митної вартості "коригування" (графа 45) в сумі 164905,40 грн. (5281,00 EUR), так як позивач у вказаній декларації в графі 42 визначив ціну товару 2050,00 EUR, яка повністю відповідає митній вартості (ціна товару), визначеної декларантом у тій же графі 42 первинної митної декларації за №UA206020/2019/400061 від 03.01.2019.
Також, у графі 44 "додаткова інформація/подані документи" нової митної декларації №UA206020/2019/400120 від 05.01.2019, на відміну від тієї ж графи первинної митної декларації за від 03.01.2019, додатково зазначено первинну митну декларацію №UA206020/2019/400061, рішення про коригування митної вартості товарів №UA206020/2019/000022/2 від 04.01.2019, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA206020/2019/00024 від 03.01.2019.
В частині недотримання (допущення порушення) декларантом глави 2 розділу ІІ графа 43 "Метод визначення вартості" Порядку № 651 при заповненні (занесення відомостей до) графи 43 нової митної декларації №UA206020/2019/400120 від 05.01.2019, суд зазначає наступне.
Частиною 6 статті 257 МК України визначено, що умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Відповідно до частин 5 і 6 статті 264 МК України з метою визначення правильності заповнення поданої митної декларації та відповідності доданих до неї документів установленим вимогам орган доходів і зборів здійснює перевірку митної декларації.
Митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою органу доходів і зборів, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.
За змістом пункту 4.4 розділу IV Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №631 від 30.05.2012, та частини 11 статті 264 МК України орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав:
1) митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу;
2) електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов'язкових реквізитів;
3) митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом.
Відтак, неналежне заповнення лівого і правого підрозділу графи 43 нової митної декларації №UA206020/2019/400120 від 05.01.2019 є свідченням відсутності у декларації усіх необхідних відомостей, обов'язковість вірного заповнення яких визначено коментованими нормами закону і підзаконними нормативно-правовими актами.
Разом з тим, в силу вимог частини 5 і 6 статті 264 Митного кодексу України посадова особа відповідача при визначенні правильності заповнення поданої нової митної декларації зобов'язана вказати на такі недоліки декларанту, більше того у відповідності до частини 11 статті 264 Митного кодексу України нова декларація не підлягала прийняттю.
Подання позивачем нової митної декларації при чинному рішенні про коригування митної вартості товару, навіть за умови, невірного заповнення одного із підрозділів графи 43 такої декларації, правильність внесення даних до яких перевіряє саме посадова особа митного органу, не може обмежити чи позбавити декларанта права на оскарження в суді відповідного рішення і ставити питання про перевірку його на предмет обґрунтованості і законності, в тому числі на відповідність вимогам частини 2 статті 55 МК України.
Свідченням існування спору між декларантом і митним органом, а відтак й факту непогодження позивача із скорегованою митною вартістю товару є його судовий розгляд, який є триваючим, з дня звернення особи до суду, та, у випадку, встановлення судом протиправності рішення про коригування митної вартості товару - безумовною підставою для скасування рішення органу контролю.
Також, суд звертає увагу на те, що факт нескористання правом випущення товару у вільний обіг на умовах, визначених частиною сьомою статті 55 Митного кодексу України не може автоматично позбавити позивача права на оскарження рішення органів доходів і зборів, якщо він вважає, що цим рішенням порушено його права, свободи чи інтереси, що гарантовано не лише статтею 8 Конституції України, але й статтею 29 Митного кодексу України.
Враховуючи вищенаведене, суд прийшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є такими, що підлягають задоволенню, а оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA206020/2019/000022/2 від 04.01.2019 є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідач, приймаючи оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів від 04.01.2019, діяв не на підставі законів України, а також без урахування усіх обставин.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 768,40 грн. (а.с.3).
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби № UA206020/2019/000022/2 від 04.01.2019.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби (код ЄДРПОУ 39640261, вул. К.Данила, 20, м.Івано-Франківськ, 76010) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 768, 40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Відповідно до статей 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до суду апеляційної інстанції через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Біньковська Н.В.
Рішення складене в повному обсязі 12.07.2019.