Рішення від 15.07.2019 по справі 520/5302/19

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Харків

15 липня 2019 р. справа № 520/5302/19 Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., розглянувши за правилами спрощеного провадження у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (вул. Гагаріна, буд. 15, м. Зміїв, Харківська область, 63404, код ЄДРПОУ 41248550) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, у якому просить суд:

- визнати протиправними дії Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильський АЕС, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ч.3 ст.59 ЗУ "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", п. 9-1 Постанови КМУ від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", п.п. 2-3 Постанови КМУ від 15.11.2017 № 851 "Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з врахуванням проведених виплат;

- зобов'язати Зміївське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.10.2017, обчисливши її з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ч.3 ст.59 ЗУ "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", п. 9-1 Постанови КМУ від 23.11.2017 № 1210 "Про підвищення рівня соціального захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з врахуванням попередніх сум.

Також позивач просить допустити до негайного виконання рішення суду у межах стягнення за один місяць.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішенням від 14.05.2019 року Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської відповідач відмовив позивачу в перерахунку призначеної пенсії з посиланням на те, що оскільки позивач був призваний на військові збори та виконував роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не в період проходження строкової служби, а тому підстави для проведення вказаного розрахунку відсутні. Позивач посилається на Рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року №1-р(ІІ) 2019, яким визнане неконституційним словосполучення “дійсної строкової”, що міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюється лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.

Відповідач надав до суду відзив, яким просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що управління діяло відповідно до чинного законодавства, не порушуючи норм права, що діють в системі пенсійного забезпечення та не мало підстав для виплати пенсії позивачу.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.

Відповідно до приписів ст.263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Згідно з п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч.ч.2, 3 ст.263 КАС України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до військового квитка серії НОМЕР_2 від 27 квітня 1977 року, із 30.04.1986 по 02.06.1986 у складі військової частини № НОМЕР_3 приймав участь у спеціальних зборах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1986 рокуі.

Відповідно до довідки до акту огляду MCEК серія ХАР-06 № 014203 від 18.04.2007, позивачу безстроково встановлена друга група інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби при ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

На підставі ст. 14 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, посвідчення громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) серія НОМЕР_4 , вкладки до посвідчення № НОМЕР_5 , позивача віднесено до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Позивач звернувся до Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області із заявою від 06.05.2019, в якій просив перерахувати з 01.10.2017 та виплатити йому пенсію, обчислену з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року” відповідно до ст. 59 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Рішенням від 14.05.2019 Зміївського відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області відповідач відмовив позивачу в перерахунку призначеної пенсії та вказав, що відповідно до копії військового квитка ОСОБА_1 проходив строкову службу з 07.04.1977 по 23.04.1979, а згідно довідки Зміївського районного військового комісаріату № 38 від 06.03.1992 дійсно приймав участь по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в період з 30.04.1986 року по 02.06.1986 року як призваний на спеціальні збори. Відповідно до довідки № 1772/23 від 11.03.1988, виданої Центральним архівом Міністерства оборони України Грошовий А.Д. перебував на військових зборах з 03 травня 1986 року по 28 травня 1986 року та приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в складі військової частини № 37528, працював в зоні завищеної радіації - 26 днів.

На підставі вищевикладених умов та наданих документів відповідачем не вбачається підстав для перерахунку пенсії, оскільки під час участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи у 1986 році ОСОБА_1 не проходив дійсної строкової служби, а тому не відповідає всім критеріям, наявність яких обумовлює право особи на перерахунок пенсії за частиною 3 статті 59 Закону України Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Судом встановлено, що фактичною підставою для відмови послугувало судження відповідача про те, що заявник брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не як військовослужбовець дійсної строкової служби, а як особа, призвана на спеціальні військові збори.

Суд зазначає, що рішенням Конституційного Суду України №1-р(II)/2019 від 25 квітня 2019 року по справі №3-14/2019 (402/19, 1737/19) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення „дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.

Відповідно до вказаного рішення словосполучення „дійсної строкової", що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним, втратило чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.

Статтею 91 Закону України “Про Конституційний Суд України" передбачено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Суд зазначає, що словосполучення „дійсної строкової", що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII визнане неконституційним та втратило чинність 25.04.2019 року, як того вимагає ст.91 Закону України „Про Конституційний Суд України".

До винесення Конституційним судом рішення № 1-р(II)/2019 від 25.04.2019 року по справі № 3-14/2019 (402/19, 1737/19) заявник не мав права на пенсійне забезпечення у порядку ч. 3 ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки під час ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи дійсної строкової військової служби за призовом не проходив.

При цьому, як встановлено судом, у своїй заяві від 06.05.2019 позивач просив здійснити йому перерахунок пенсії з 01.10.2017 року, а тому в частині перерахунку пенсії з цієї дати до винесення Конституційним судом рішення № 1-р(II)/2019 від 25.04.2019 року по справі № 3-14/2019 висновки відповідача, викладені у оскаржуваному протоколі, є правомірними.

Однак, приймаючи оскаржуване рішення 14.05.2019, відповідачем не враховані висновки рішення Конституційного Суду України №1-р(II)/2019 від 25 квітня 2019 року по справі №3-14/2019 щодо наявності підстав для перерахунку пенсії позивачу із 25.04.2019 року, а тому в цій частині висновки відповідача, викладені в рішенні від 14.05.2019 року, є неправомірними, що є підставою для задоволення позовних вимог визнання протиправним дії Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильський АЕС, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ч.3 ст.59 ЗУ "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", п. 9-1 Постанови КМУ від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", п.п. 2-3 Постанови КМУ від 15.11.2017 № 851 "Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з врахуванням проведених виплат. Судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що форма звернення позивача до органу ПФУ із заявою не відповідає вимогам Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Обираючи належний спосіб захисту порушених відповідачем соціальних прав позивача, суд, керуючись принципом верховенства права, гарантованим ст. 8 Конституції України та ст. 6 КАС України, на підставі ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суд враховує судову практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків.

Таким чином, стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A №18).

Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні.

Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У даному випадку задоволення позовних вимог щодо зобов'язання відповідача перерахувати з 25.04.2019 року та виплатити позивачу пенсію, обчислену з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року” відповідно до ст. 59 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Також суд керується приписами ч. 4 ст. 245 КАС України, за змістом якої у разі визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У той же час позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.10.2017, обчисливши її з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ч.3 ст.59 ЗУ "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", п. 9-1 Постанови КМУ від 23.11.2017 № 1210 "Про підвищення рівня соціального захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з врахуванням попередніх сум не підлягають з огляду на те, що, як встановлено судом вище, у відповідача виник обов'язок щодо перерахунку та виплати після винесення Конституційним судом рішення № 1-р(II)/2019 від 25.04.2019 року по справі № 3-14/2019 (402/19, 1737/19).

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Щодо вимоги позивача стосовно допущення негайного виконання рішення суду в частині присудження виплати пенсії у межах суми стягнення за один місяць, суд зазначає наступне.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 371 КАС України передбачено негайне виконання рішення суду щодо присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Оскільки присуджені позивачу виплати є періодичними та здійснюються з Державного бюджету України, рішення підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення пенсії за один місяць.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст.4-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 262, 236 293, 295, 297, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (вул. Гагаріна, буд. 15, м. Зміїв, Харківська область, 63404, код ЄДРПОУ 41248550) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (вул. Гагаріна, буд. 15, м. Зміїв, Харківська область, 63404, код ЄДРПОУ 41248550) щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ), як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильський АЕС, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ч.3 ст.59 ЗУ "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", п. 9-1 Постанови КМУ від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", п.п. 2-3 Постанови КМУ від 15.11.2017 № 851 "Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з врахуванням проведених виплат.

Зобов'язати Зміївське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області провести ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) перерахунок та виплату пенсії з 25.04.2019, обчисливши її з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", п. 9-1 Постанови КМ України від 23.11.2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", п.п. 2-3 Постанови КМ України від 15.11.2017 року № 851 "Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з врахуванням проведених виплат.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині присудження ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) виплати пенсії у межах суми стягнення за один місяць.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності редакцією Кодексу адміністративного судочинства України від 15.12.2017.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено 15 липня 2019 року.

Суддя О.Г. Котеньов

Попередній документ
83019091
Наступний документ
83019093
Інформація про рішення:
№ рішення: 83019092
№ справи: 520/5302/19
Дата рішення: 15.07.2019
Дата публікації: 15.09.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Харківський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської ка