Справа № 500/377/19
04 липня 2019 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючої судді Подлісної І.М.
за участю:
секретаря судового засідання Павловського Ю.Б.
представника позивача Іванкевич О.Я.
представника відповідача Рацин Р.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Світязь" до Головного управління Державної фіскальної служби України у Тернопільській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -
До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Світязь" з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у Тернопільській області про скасування податкових повідомлень-рішень.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21.01.2019 року на адресу позивача надійшло податкове повідомлення-рішення від 14.01.2019 року № 0000141401, форма «ПН», про застосування фінансової санкції в розмірі 50% у сумі 353928 грн. 86 коп. та податкове повідомлення - рішення від 14.01.2019 року №0000131401, форма «Р», про застосування фінансової санкції в розмірі 10748 грн. 75 коп.
Позивач вважає, що вище згадані податкові повідомлення-рішення винесені відповідачем по справі при не повному з'ясуванні всіх обставин справи, що призвели до неправильного застосування ст.ст. 120, пп. 134.1.1 п. 134.1, 134 Податкового кодексу України.
Ухвалою суду від 13.02.2019 року прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 12.03.2019 о 10:15 год. Даною ухвалою встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
12.03.2019 ухвалою суду відкладено розгляд справи на 01.04.2019 о 10:15 год., у зв'язку із наданням додаткового часу для подання відзиву на позовну заяву.
Представник відповідача скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду із відповідними письмовими доказами 27.03.2019. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові.
01 квітня 2019 року знову відкладено розгляд справи на 18.04.2019 о 11:45 год., у зв'язку із неявкою представника позивача. А 18.квітня 2019 року представник позивача повторно не з'явився, через те суд і відклав судове засідання на 03.05.2019 о 09:30 год.
Ухвалою суду від 03.05.2019, постановленою в судовому засіданні, без виходу до нарадчої кімнати, згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відкладено розгляд справи на 05.06.2019 о 11:45 год. для підготовки до надання нових пояснень по справі.
05 червня 2019 в судовому засіданні оголошено перерву до 04.07.2019 о 12:00 год., для подання додаткових документів.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі з мотивів викладених в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, просив в позові відмовити, посилаючись на відзив на позовну заяву від 27.03.2019. У відзиві представник відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне.
Проведеною перевіркою в порушення п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, а саме: встановлено відсутність реєстрації податкових накладних в ЄРПН, що підлягали видачі отримувачу на операцію з постачання на загальну суму 4 247 148 грн., в т.ч. ПДВ - 707 858 грн.
Відповідно до вимог п. 120-1.2. статті 120-1, відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.
З урахуванням встановлених порушень контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000141401 про застосування штрафу в розмірі 50% у сумі 353 928,86 гривень.
Перевіркою встановлено, що на підставі представлених до перевірки первинних документів та даних синтетичного бухгалтерського обліку відповідно до кореспонденцій бухгалтерських рахунків підприємством в порушення п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України, п.19 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99р. №318 та пункту 1 статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», завищено витрати що використовуються для визначення фінансового результату за Зкв. 2018р. (ряд. 2180 Звіту про фінансові результати (форма №2) «Інші операційні витрати» на суму 47 770грн., за рахунок віднесення до складу даного показника витрат не підтверджених, а ні синтетичним обліком, а ні первинними документами, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Відповідач вважає за доцільне наголосити, що розрахунок різниці суми підтверджених та непідтверджених документально витрат, які виявлено під час перевірки наведено у Додатку шостому до Акту перевірки, де у п.7.5 «Інші операційні витрати» наведено перелік витрат, які досліджено перевіряючим та виведено загальну суму відхилень та період в розрізі сум та місяців. Даний додаток один із тих, котрий обов'язково підлягає підписанню не лише представниками контролюючого органу, але й платником податків, що було і зроблено ОСОБА_2 без зауважень.. Скарг чи інших дій по неврахуванню інспектором тих чи інших первинних документів, котрі б підтвердили суму розбіжностей виявлену та обчислену у Додатку 6 та вказану у ряд. 2180 Звіту про фінансові результати (форма №2) - платником не вчинялось, заперечення до Акту перевірки, з поданням якого, можна було б додатково ще додати документи, не враховані на думку платника при перевірці - не подавались.
До позову також не додано жодного первинного документу про підтвердження 47 770 грн. операційних витрат, а в позовній заяві з приводу даного порушення зазначено лише те, що при перевірці надавались усі первинні документи, якими підтверджено задекларовані витрати.
Однак, як свідчать матеріали перевірки, первинні документи, надані платником податків при перевірці задекларованих операційних витрат підтвердили їх лише на суму 841 589 гривень, хоча платником задекларовано у сумі 889 359 гривень.
Суд, заслухавши в судовому засіданні думку сторін, з'ясувавши усі обставини справи та перевіривши їх доказами приходить до переконання, що адміністративний позов слід задовольнити з наступних підстав.
Судом встановлено, що 21.01.2019 року на адресу позивача надійшло податкове повідомлення-рішення від 14.01.2019 року № 0000141401, форма «ПН», про застосування фінансової санкції в розмірі 50% у сумі 353928 грн. 86 коп. та податкове повідомлення - рішення від 14.01.2019 року №0000131401, форма «Р», про застосування фінансової санкції в розмірі 10748 грн. 75 коп.
Підставою для винесення податкових повідомлень-рішень був акт про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Світязь» (код ЄДРПОУ 32481905) податкового законодавства за період з 01.10.2015 р. по 30.09.2018 р., єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.10.2015 р. по 30.09.2018р.
Так, в розділі 3.1. акту перевірки (надалі - акт) податок на додану вартість вказується, що ревізорами встановлено факт заниження обсягу постачання з ПДВ з контрагентами, які є платниками ПДВ, що призвело до заниження податкового зобов'язання на загальну суму 4247148 грн. в тому числі ПДВ 70 тис. грн.
В ході проведення ревізії також встановлено, що згідно даних ЄРПН обсяг постачання з ПДВ по операціях із неплатником за період з 01.01.2017 р. по 31.09. 2018 р. становить 13135230 грн., в тому числі ПДВ - 2189205 грн., однак згідно даних обліку первинних документів обсяг постачання з ПДВ по операціях із неплатником становить 8888082 грн., в тому числі ПДВ -1481347 грн.
На підставі вищезазначеного, встановлено завищення постачання обсягу з ПДВ по операціях із неплатником що призвело до завищення податкового зобов'язання на суму 4247148 грн. в тому числі ПДВ 70 тис. грн.
При таких обставинах заниження обсягу ПДВ по операціях з контрагентами, що є платниками ПДВ співпадає з сумою завищення з не платниками ПДВ.
Тобто, платник податку в повному обсязі сплатив до бюджету необхідну суму коштів, при цьому допустив технічну помилку.
Таким чином, ніякого порушення в п. 185.1 ст.1857, п. 187.1 ст.187 Податкового кодексу України №2755-УІ від 02.12.2010 року зі змінами та доповненнями не було.
Тобто, не було підстав виносити податкове повідомлення-рішення та необґрунтовано штрафувати платника податків на суму 353928 тис. 86 коп.
Щодо повідомлення-рішення форми «Р» від 14.01.2019 року за №0000131401 повідомляю наступне:
В акті вказується, що платником податку завищено витрати що використовуються для визначення фінансового результату за 3 кв. 2018 року (ряд. 2180 Звіту про фінансові результати (форма №2) «Інші операційні ви грати», на суму 47770 грн.; за рахунок піднесення до складу даного показника витрат не підтверджених, а ні не синтетичним обліком а ні первинними документами, що підтверджують здійснення платником податку витрат обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Дане порушення прослідковується згідно бухгалтерських проводок: Дт.94-Кт.31.63, Дт.79- Кт.94.
Суд зазначає, що твердження інспектора не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки до перевірки було надано достатньо документів, якими такі витрати підтверджуються.
Таким чином, не було підстав застосовувати фінансові санкції до платника податків на суму 10 тис. 748 грн. 75 коп.
Відповідно до наданого позивачем звіту про фактичні результати стосовно перевірки повноти та правильності реєстрування податкових накладних при здійснення реалізації ТМЦ контрагентами у 2017 р. -2018 р., складеного ТОВ "Консул", від 15 квітня 2019 р. ТОВ "Світязь" в повному обсязі відобразило в податковому обліку податкові зобов'язання з ПДВ, а також своєчасно зареєструвало податкові накладні у Єдиному реєстрі податкових накладних, в зв'язку з чим не було порушено вимог п. 201 ПК України (щодо не реєстрації податкової накладної), незважаючи на факт помилкового заповнення ІПН покупця в податкових накладних.
Помилкове зазначення неправильного індивідуального податкового номера (ІПН) в податковій накладній не є правовою підставою для висновку податкового органу рол те, що ТОВ "Світязь" не в повному обсязі відобразило в податковому обліку податкові зобов'язання з ПДВ, тому, це не може бути підставою для прийняття спірного рішення, оскільки в подальшому кошти спрямовані за належністю.
З огляду на викладене, суд вважає, що такі обставини не свідчать про порушення законодавства ТОВ "Світязь" та відсутність правових підстав у відповідача для винесення оскаржуваного рішення.
З огляду на наведене судом вбачається, що Відповідачем у справі не повно з'ясовано обставини, що призвело до помилкового застосування норм Податкового кодексу, що стало підставою до незаконного винесення податкових повідомлень-рішень.
Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно пп.62.1.3 п.62.1 ст.62 ПК України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно п.75.1 ст.75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до підпункту 75.1.2. пункту 75.1. статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Так, тривалість проведення документальних планових перевірок не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 10 робочих днів, інших платників податків - 20 робочих днів. Продовження строків проведення перевірок можливе за рішенням керівника контролюючого органу не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків - не більш як на 10 робочих днів.
Тривалість документальних позапланових перевірок не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 5 робочих днів, інших платників податків - 10 робочих днів.
Продовження строків їх проведення можливе за рішенням керівника контролюючого органу не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків - не більш як на 5 робочих днів.
У разі неможливості проведення перевірки платника податків у разі втрати або пошкодження первинних документів бухгалтерського обліку, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки, а якщо оригінали документів з питань обчислення і сплати податків було вилучено правоохоронними органами - до дати отримання копій документів або забезпечення доступу до них.
Законодавство передбачає, що проведення документальної виїзної планової та позапланової перевірки великого платника податків може бути зупинено за рішенням керівника органу ДФС на строк, що не перевищує 30 робочих днів, а в разі необхідності проведення експертизи, отримання інформації від іноземних державних органів щодо діяльності платника податків, завершення розгляду судом позовів з питань, пов'язаних з предметом перевірки, відновлення платником податків втрачених документів перевірка може бути зупинена на строк, необхідний для завершення таких процедур.
Результати зазначених перевірок оформлюються у формі акта (у разі встановлення під час перевірки порушень) або довідки (якщо такі порушення відсутні), які складаються у двох примірниках, підписуються посадовими особами органу ДФС та платниками податків або їх законними представниками.
Так, відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно норм ст. 36 цього Кодексу податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.
Відповідно до п. 31.1 ст. 31 ПК України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному додатковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст. 38 ПК України).
Одночасно ст. 37 ПК України визначено підстави для припинення у платника податкового обов'язку. Зокрема, згідно з пп. 37.3.4 п. 37.3 ст. 37 ПК України податковий обов'язок припиняється, окрім його виконання, також у випадку скасування податкового обов'язку у передбачений законодавством спосіб.
Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи (п. 36.5 ст. 36 ПК України).
А саме відповідно до п. 111.2 ст. 111 ПК України передбачено, що за порушення законів з питань оподаткування встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом фінансова відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.
Зокрема, згідно з абз. 2 п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, належним чином не заперечені відповідачем, а тому підлягають до задоволення в повному обсязі, а податкові повідомлення - рішення ГУ ДФС в Тернопільській області від 14 січня 2019 року №0000141401 форми "ПН", №0000131401 форми"Р" скасуванню.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю. Податкові повідомлення - рішення ГУ ДФС в Тернопільській області від 14 січня 2019 року №0000141401 форми "ПН", №0000131401 форми "Р" - скасувати.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Світязь" (46002, м. Тернопіль, проспект Степана Бандери 38, код ЄДРПОУ 32481905) 5 470 (п'ять тисяч чотириста сімдесят) гривень 15 коп. понесених судових витрат зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Тернопільській області (вул. Білецька 1, м. Тернопіль, 46003, код ЄДРПОУ 39403535).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 09 липня 2019 року.
Головуючий суддя Подлісна І.М.