Ухвала від 15.07.2019 по справі 200/8756/19-а

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

15 липня 2019 р. Справа №200/8756/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Олішевська В.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1

до відповідача: Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області

про: визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області щодо припинення виплати пенсії, зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області відновити ОСОБА_1 щомісячну виплату пенсії та сплатити заборгованість за весь період починаючи з моменту припинення і до її відновлення.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області щодо припинення виплати пенсії, зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області відновити ОСОБА_1 щомісячну виплату пенсії та сплатити заборгованість за весь період починаючи з моменту припинення і до її відновлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.

Також, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" (судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Тобто, необхідною умовою розгляду судом позовної заяви є сплата особою, яка звертається з цією заявою, судового збору у визначеному розмірі. Однак, як вбачається з позовної заяви та доданих до неї документів, позивачем не було надано суду доказів щодо сплати судового збору.

Натомість, представник позивача надав суду клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення. В обґрунтування зазначеного клопотання представник позивача посилається на те, що єдиним джерелом доходу позивача є пенсія, яку останній не отримує в зв'язку з протиправними діями відповідача. Представник позивача зазначає, що позивач перебуває в скрутному матеріальному становищі та не має змоги сплатити судовий збір. Також, представник позивача посилається на те, що суд відповідно до вимог ч. 3 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан позивача може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити бо розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Крім того, представник позивача зазначає, що не сплата судового збору не може перешкоджати доступу до правосуддя.

Розглянувши клопотання представника позивача про відстрочення сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI від 8 липня 2011 року, судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

За приписами ст. 2 вищевказаного Закону, платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Суд зазначає, що статтею 5 Закону України "Про судовий збір" визначено вичерпний перелік осіб, які звільнені від сплати судового збору.

Положеннями ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Частиною 2 цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. За приписами частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Підставою для вчинення судом дій, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві, яка подається до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України, повинна довести ті обставини і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Вказаною нормою передбачено право суду, а не його обов'язок щодо відстрочення сплати судового збору, при цьому, статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Загальні засади щодо відстрочення або розстрочення сплати судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати наділяють суд правом а не обов'язком. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних доказів та обставин справи, що впливають на задоволення клопотання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування статті 8 Закону України "Про судовий збір" та статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, за змістом яких рішення про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати суд може прийняти лише у випадку, якщо при дослідженні доказів та встановленні інших обставин справи, дійде висновку про можливість задоволення відповідного клопотання.

Обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість або ускладнення в здійсненні оплати судового збору, виходячи з вимог статей 72-77 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на особу, яка звертається з відповідним клопотанням.

Доказів на підтвердження відсутності коштів у позивача до позовної заяви не долучено, а саме лише посилання представника позивача на складне фінансове становище не може бути підставою для відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.05.2010 року у справі "Пелевін проти України", зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі "Креуз проти Польщі" зазначено, що вимога сплатити судовий збір цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Відповідно до п. 29 Постанови Пленуму від ВССУ 17.10.2014 року № 10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

В обґрунтування відстрочення від сплати судового збору представник позивача посилається на те, що позивач перебуває в скрутному матеріальному становищі, єдиним джерелом доходу була призначена пенсія, яку він фактично втратив внаслідок протиправних дій відповідача.

При цьому, доказів щодо наявності обставин передбачених ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" для відстрочення сплати судового збору, представником позивача суду надано не було.

Представником позивача надано до суду клопотання витребування доказів зі Слов'янсько - Лиманського управління ДФС у Донецькій області відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми отриманих доходів за 2018 рік щодо ОСОБА_1 . В обґрунтування зазначеного клопотання представник позивача посилається на те, що не має можливості надати інформацію з Державного реєстру, оскільки зазначена інформація відповідно до діючого законодавства України надається виключно, або особисто позивачу на його запит, або на запит суду.

Суд зазначає, що посилання представника позивача на те, що представник не може надати інформацію про доходи які знаходяться у володінні Державної фіскальної служби, у зв'язку з тим, що відповідно до ст. 21 Закону України "Про інформацію" та ст. 2 Закону України "Про доступ до публічної інформації" дана інформація є конфіденційною, судом не приймається, у зв'язку з тим, що відповідно до порядку отримання відомостей із Державного реєстру передбачений розділом X "Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 року № 822, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.10.2017 року за № 1306/3117 та визначає, що фізична особа для отримання відомостей про себе із Державного реєстру звертається особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу у разі, якщо фізична особа тимчасово перебуває за межами населеного пункту проживання, подає документ, що посвідчує особу, та заяву за формою № 10 ДР. Представник додає до заяви за формою № 10 ДР довіреність, засвідчену в нотаріальному порядку, на отримання відомостей з Державного реєстру, документ, що посвідчує особу такого представника, та ксерокопію (з чітким зображенням) документа, що посвідчує особу довірителя. Відомості з Державного реєстру надаються контролюючим органом особисто фізичній особі або її представнику за умови пред'явлення документа, що посвідчує особу, та довіреності (для представника), про що робиться відповідний запис в журналі надання відомостей за формою, наведеною в додатку 17 до цього Положення. Отже, позивач - ОСОБА_1 , має право звернутися особисто або через представника, тобто через адвоката Галія С.А., до контролюючого органу для отримання відповідної інформації та довідки.

Відповідно до статей 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України на позивача покладається обов'язок щодо надання доказів обґрунтованості клопотання.

Представником позивача не надано доказів, які б вказували на неможливість самостійно надати докази скрутного майнового стану, інформації або довідки від Державної фіскальної служби.

Крім того, суд зазначає, що представником позивачем не надано доказів, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу, що передбачено частиною 4 статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме доказів звірення представника позивача до Слов'янсько - Лиманського управління ДФС у Донецькій області з заявою про отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми отриманих доходів за 2018 рік.

Враховуючи викладене, позивачу необхідно подати докази щодо наявності обставин для звільнення від сплати судового збору передбачених ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" або докази сплати судового збору за подання до суду позовної заяви.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".

Згідно ч. 1 ст. 4 Законом України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України "Про державний бюджет України на 2019 рік" з 1 січня 2019 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць встановлено у розмірі 1921 грн.

Згідно з пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою сплачується в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" позивача не звільнено від сплати судового збору за подання даного адміністративного позову.

Таким чином, за подання даного адміністративного позову з вимогою немайнового характеру позивачем має бути сплачено судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто на суму 768,40 грн., за наступними реквізитами: Отримувач: Слов'янське УК/м.Слов'янськ/22030101, Р/р 34318206084034, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО банку: 899998, Код ЄДРПОУ отримувача: 37803368, Призначення платежу - *;101; реквізити позивача, Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

В зв'язку з вищенаведеним, суд вважає, що позивачем не дотримані вимоги ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 про витребування доказів - відмовити.

У задоволенні клопотання ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області щодо припинення виплати пенсії, зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області відновити ОСОБА_1 щомісячну виплату пенсії та сплатити заборгованість за весь період починаючи з моменту припинення і до її відновлення - залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали на усунення недоліків шляхом надання суду доказів щодо наявності обставин для відстрочення сплати судового збору передбачених ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", доказів звернення до Слов'янсько - Лиманського управління ДФС у Донецькій області з вимогою надати довідку про доходи ОСОБА_1 та рішення (лист) за результатами розгляду такого звернення, або доказів сплати судового збору належного зразка та у належному розмірі. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя В.В. Олішевська

Попередній документ
83018674
Наступний документ
83018676
Інформація про рішення:
№ рішення: 83018675
№ справи: 200/8756/19-а
Дата рішення: 15.07.2019
Дата публікації: 17.07.2019
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Донецький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; внутрішньо переміщених осіб