Україна
Донецький окружний адміністративний суд
10 липня 2019 р. Справа№200/2748/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стойки В.В. розглянувши в порядку загального провадження в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Мангушського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Мангушського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в якій просила:
визнати протиправними дії Мангушського ОУПФ України в Донецькій області щодо не переведення ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію у разі втрати годувальника;
встановити факт проживання однією сімьєю жінки - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та чоловіка ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , з моменту реєстрації шлюбу з 1975 р, до дня його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою АДРЕСА_1 , а також з моменту коли вони були вимушені переселитись з непідконтрольної Української влади території на підконтрольну Український владі територію за адресою; АДРЕСА_2 , і що ОСОБА_1 була на утриманні свого чоловіка, так як його пенсія була більше ніж її пенсія яка була призначена її по інвалідності;
зобов'язати Мангушське ОУПФ України в Донецькій області перевести ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію у разі втрати годувальника.
Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що, відповідач, як вважає позивач, приймаючи рішення про відмову в переведенні з одного виду пенсії на інший, діяв з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством з питань соціального захисту.
Зазначає, що має право на перехід на пенсію померлого ОСОБА_2 , оскільки фактично перебувала з ним у шлюбних відносинах та просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою суду від 11.03.2019 року відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору в частині 416, 00 грн. до прийняття рішення, прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Мангушського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії і відкрити провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження суддею одноособово, в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
23.04.2019 року позивачем до суду було надано клопотання про доручення до матеріалів справи доказів, що вказують на страховий стаж померлого ОСОБА_2 .
Ухвалою суду від 23.04.2019 року витребувано у Мангушського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області відзив на позовну заяву та матеріали пенсійної справи ОСОБА_2 . Розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Мангушського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання за правилами загального позовного провадження.
24.04.2019 року відповідачем через канцелярію суду було надано відзив на позовну заяву, згідно змісту якого зазначено, що рішення про відмову в переведенні з одного виду пенсії на інший прийняте відповідачем в межах повноважень, та у спосіб, визначений чинним законодавством з питань пенсійного забезпечення.
Вказує на те, що позивачем не надані до пенсійного органу докази, які підтверджують право на перехід на пенсію по втраті годувальника.
Враховуючи наведене, просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Ухвалою суду від 10.06.2019 року закінчено підготовче провадження та призначено адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Мангушського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії до розгляду по суті на 25.06.2019 року.
Ухвалою суду від 10.07.2019 року закрито провадження в частині позовних вимог про встановлення факту проживання однією сім'єю.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав відзив та заяву про розгляд без його участі.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Згідно ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Враховуючи наведене, суд розглядає позовну заяву в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, відзиву, суд з'ясував наступні обставини справи.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , паспорт НОМЕР_2 , є пенсіонером по інвалідності та перебуває на обліку у Ясинуватському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області.
13.03.2018 року ОСОБА_1 звернулась до Ясинуватського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про переведення з одного виду пенсії (по інвалідності) на інший (по втраті годувальника) згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
До заяви позивачем було додано заява, копія свідоцтва про смерть чоловіка, копія свідоцтва про шлюб, довідка № 1451009499 від 05.04.2016 р., довідка про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції.
Відповідно довідки виконкому Ялтинської селищної ради від 10.09.2018 року № 1976, згідно акту депутата від 08.09.2018 року ОСОБА_1 мешкала разом та вела спільне господарство з чоловіком ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . Мешкали без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 .
26.10.2018 року Ясинуватським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області прийняте рішення № 700 про відмову в переведенні з одного виду пенсії на інший, яке обґрунтоване тим, що згідно даних з реєстру застрахованих осіб у померлого годувальника недостатньо страхового стажу, а саме загальний стаж померлого складає 15 років 4 місяці, а згідно до вимог ч. 1 ст. 26 Закону №1058 повинен складати 25 років.
Відповідно п. 2.11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року N 22-1 за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, приймаються довідки житлово-експлуатаційних або інших організацій з місця проживання (реєстрації), або довідки органів місцевого самоврядування, або довідки про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), видані згідно із вимогами статті 3 Закону України від 11.12.2003 № 1382 - IV "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" (далі Закон №1382). У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.
Відповідач наголошує, що надана позивачкою довідка Ялтинської селищної ради № 35 від 13.03.2018 року не відповідає вимогам Закону № 1382, тому не може прийнятися управлінням як доказ факту перебування на утриманні померлого годувальника.
Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, в позовній заяві позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За Преамбулою Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", пунктом 7 частини 1 статті 1 якого визначено, що Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести реєстр застрахованих осіб Державного реєстру та виконувати інші функції, передбачені законом.
Тобто, відповідач у справі - орган владних повноважень, який виконує владні управлінські функції, надані йому чинним законодавством щодо призначення пенсії, підготовки документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій.
Згідно ч. 1, 2 ст. 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Виключно Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначається, зокрема, коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" види пенсійного забезпечення, пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення.
Згідно п. 16 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно абз. 22 ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" одним із видів пенсійних виплат є пенсія у зв'язку із втратою годувальника.
Статтею 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інщих ущкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Згідно ч. 2 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" непрацездатними членами сім'ї вважаються, зокрема: 1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону; 2) діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років; 3) чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.
Тобто, перелік непрацездатних членів сім'ї, яким може бути призначена пенсія у зв'язку із втратою годувальника, є осібним і вичерпним, не містить виключень, згідно з якими до непрацездатних членів сім'ї померлого годувальника можна відносити осіб за іншими критеріями (ознаками) визначення поняття сім'ї, прикладом якого є спільне проживання і ведення господарства, спільний побут, набуття характерних взаємних прав та обов'язків.
Вжиті в Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" поняття "чоловік" та "дружина" позначають одного з подружжя.
Згідно ч. 1 ст. 21 Сімейного Кодексу України подружжя утворюється тільки на підставі шлюбу - добровільного сімейного союзу жінки та чоловіка, зареєстрованого в державному органі реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до ст. 36 Сімейного кодексу України саме шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.
Як зазначалось раніше, право на призначення пенсії у зв'язку із втратою годувальника, з-поміж інших категорій осіб, мають одне з подружжя - чоловік чи дружина, до яких жінка чи чоловік, які перебували в зареєстрованому шлюбі.
Згідно п. 2.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 року №22-1, визначений вичерпний перелік документів, які подаються до заяви про призначення пенсії по втраті годувальника, зокрема:
- документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування особи, якій призначається пенсія, та померлого годувальника;
- свідоцтво про шлюб;
- довідка про склад сім'ї померлого годувальника та копії документів, що засвідчують родинні стосунки члена сім'ї з померлим годувальником (за наявності);
- свідоцтво органу ДРАЦС про смерть годувальника або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім або оголошення його померлим;
- документи про місце проживання;
- документ про перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника.
Відповідно до п. 2.11. Порядку за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, приймаються довідки або інші документи про склад сім'ї, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, або документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), виданий згідно із вимогами статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні".
Згідно п. 2.16 Порядку за документ, що засвідчує родинні стосунки, приймаються паспорт, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, довідки про склад сім'ї, а також рішення суду.
Зазначені норми чинного законодавства передбачають вичерпний перелік документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, до заяви про перехід з пенсії по інвалідності на пенсію по втраті годувальника позивачем наданий документ, який підтверджує знаходження з померлим у шлюбних відносинах.
Щодо довідки Ялтинської селищної ради № 35 від 13.03.2018 року, суд відхиляє твердження відповідача щодо невідповідності такої довідки вимогам п. 2.11. Порядку № 22-1 та вважає її такою, що відповідає положенням зазначеного Порядку. Також відповідачем не зазначено в якій саме частині видана довідка не відповідає Порядку № 22-1.
Поряд з цим відповідачем в якості підстави для прийняття відповідного рішення зазначено щодо недостатності у померлого страхового стажу.
На підтвердження своєї позиції з приводу недостатності страхового стажу відповідачем було надано виписку з індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_2 за формою ОК-5. Проте суд наголошує, що дана виписка не є вичерпним доказом щодо страхового стажу. Відомості щодо інших періодів, а також таких періодів, за які страхові внески не сплачено, але які віднесені до страхового стажу, містяться в матеріалах пенсійної справи, а саме в рішенні про призначення пенсії ОСОБА_2 .
Як вже було зазначено вище, ухвалою суду від 23.04.2019 року витребувано у Мангушського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області в тому числі матеріали пенсійної справи ОСОБА_2 , проте станом на момент прийняття рішення по справі витребуваних доказів надано не було.
Згідно ч. 6-9 ст. 80 КАС України, будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом. У разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Так як ненадання відповідачем матеріалів пенсійної справи ОСОБА_2 та не зазначення причин такого ненадання позбавило суд встановити достатність розміру страхового стажу або відсутність такого, то, керуючись ст. 80 КАС України, суд не визнає відсутність страхового стажу ОСОБА_2 в якості підстави для прийняття спірного рішення.
Відповідно, враховуючи невизнання відсутності страхового стажу ОСОБА_2 в якості підстави для прийняття спірного рішення та відповідність довідки № 35 від 13.03.2018 року вимогам Порядку № 22-1, суд приходить до висновку про визнання протиправними дій Мангушського ОУПФ України в Донецькій області щодо не переведення з пенсії по інвалідності на пенсію у разі втрати годувальника ОСОБА_1 .
Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Керуючись зазначеним, з метою належного та повного захисту прав позивача, враховуючи вимоги ч. 1 ст. 5 КАС України, суд вважає за належне вийти за межі позовних вимог та скасувати рішення Ясинуватського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 700 від 26.10.2018 року про відмову ОСОБА_1 в переведенні з одного виду пенсії на інший.
Поряд з цим суд зауважує, що з матеріалів справи не вбачається надання позивачем при зверненні до ПФУ з приводу переведення з одного виду пенсії на інший додаткових доказів на підтвердження розміру страхового стажу ОСОБА_2 , а саме: копії трудової книжки, довідки від 12.03.2018 року № 720, 721, від 12.09.2018 року № 523, № 524, № 525, № 1113 тощо.
Разом з цим, враховуючи висновки щодо виходу за межі позовних вимог, суд зобов'язує відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.03.2018 року про переведення з одного виду пенсії (по інвалідності) на інший (по втраті годувальника) згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням висновків суду та додаткових доказів на підтвердження страхового стажу ОСОБА_2 .
Враховуючи виключні повноваження органу пенсійного фонду в частині зарахування певних періодів до страхового стажу, призначення пенсії та переведення з одного виду пенсії на інший, суд наголошує не неможливості підміняти прямі обов'язки суб'єкту владних повноважень судовим рішенням по адміністративний справі.
Крім цього суд вважає належним та достатнім способом захисту прав позивача визнання дій протиправними, скасування рішення № 700 та зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Згідно ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не надані суду докази правомірності спірного рішення в розумінні зазначеної норми Закону.
Таким чином враховуючи співвідношення між заявленими позовними вимогами до тих, що задоволені фактично, позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до частини 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодування або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Так як ухвалою суду від 11.03.2019 року відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору в частині 416, 00 грн. до прийняття рішення по справі, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд приходить до висновку про стягнення з позивача на користь Державного бюджету України 31 грн. 80 коп. та з відповідача на користь Державного бюджету України 368, 40грн.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Кодексом адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 ) до Мангушського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (вул. Тітова, б. 72-А, смт. Мангуш, 87400, ЄДРПОУ 42171919) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Мангушського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не переведення ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію у разі втрати годувальника.
Скасувати рішення Ясинуватського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 700 від 26.10.2018 року про відмову ОСОБА_1 в переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію у разі втрати годувальника.
Зобов'язати Ясинуватське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.03.2018 року про переведення з одного виду пенсії (по інвалідності) на інший (по втраті годувальника) згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням висновків суду та додаткових доказів на підтвердження страхового стажу ОСОБА_2 .
В іншій частині позовних вимог, - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Державного бюджету України судовий збір в розмірі 31 грн. 80 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Мангушського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (вул. Тітова, б. 72-А, смт. Мангуш, 87400, ЄДРПОУ 42171919) на користь Державного бюджету України судовий збір в розмірі 368, 40грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя В.В. Стойка