15 липня 2019 року Справа 160/6519/19
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турова О.М., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Криворіжгаз» про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
11.07.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Криворіжгаз», в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Публічного акціонерного товариства «Криворіжгаз», яка виявилася у не наданні зазначених документів згідно заяви від 21.09.2018 рокупринципам ст. ст. 3,22,34,68 Конституції України;
- зобов'язати ПАТ «Криворіжгаз» протягом 15-ти днів не порушувати правовий режим ст.18,19 Закону України «Про звернення громадян» при розгляді заяви від 21.09.2018 року і надати запрошення для позивача, з повідомленням про повноваження осіб, дату, час та місце розгляду заяви;
- зобов'язати ПАТ «Криворіжгаз» протягом 15-ти днів надати довідку, де буде зазначено нараховану і отриману суму дивідендів позивача за кожен рік з початку реєстрації установи і зазначити причини не виплатидивідентів і їх індексацію;
- захистити право позивача бути присутнім при розляді заяви (запиту) від 21.09.2018 року для відстоювання своїх прав і законних інтересів шляхом їх визнання окремим пунктом рішення, зазначивши закон чи інший нормативно-правовий акт, вимоги яких порушено ПАТ «Криворіжгаз'згідно ст..249 КАС України.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст.ст.160, 161 КАС України.
Так, частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до положень статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік", встановлено з 1 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 1921,00 грн.
Зокрема, відповідно до приписів пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлено ставку судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (768,40 грн.).
Судом встановлено, що судовий збір позивачем не сплачено.
Натомість, до позовної зави ОСОБА_1 долучено заяву про звільнення від сплати судового збору, в якій позивач посилається на тяжкий майновий стан, вказуючи, що розмір щомісячної компенсації виплат йому, як непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за інвалідом І групи за липень 2017 року складає 26,94 грн., з серпня 2017 року по лютий 2018 року включно складає 27,90 грн. на місяць, з березня 2018 року по жовтень 2018 року включно складає 30,57 грн. на місяць, з листопада 2018 року по грудень 2018 року включно складає 31,76 грн. на місяць, з січня 2019 року по квітень 2019 року включно складає 32,71 грн., з травня 2019 року по червень 2019 року включно складає 33,73 грн., а всього за період з липня 2017 року по червень 2019 року включно становить 728,62 грн, інших доходів немає, що позбавляє можливості провести сплату судового збору за подання адміністративного позову та є перешкодою для доступу до правосуддя.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору та вивчивши наведені у ній підстави, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на таке.
Питання зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат врегульовані статтею 133 Кодексу адміністративного судочинства України, яка кореспондується з приписами частин 1, 2 статті 8 Закону України № 3674-VІ "Про судовий збір".
Так, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір належних до сплати судових витрат або звільнити від їх сплати повністю або частково, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Зазначений перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
З огляду на викладене, ОСОБА_1 не відноситься до осіб, які звільнені від сплати судового збору, тому повинен сплачувати судовий збір.
Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R(81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, враховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
У зв'язку із цим, при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані із судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до статей 132, 133 Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України №3674-VІ "Про судовий збір", а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.
Приписами статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
При цьому положення Закону України "Про судовий збір" кореспондуються з положеннями статті 2 КАС України, якими розкривається зміст однієї із засад адміністративного судочинства, а саме, рівності всіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом. Так, згідно приписів вказаної статті усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Таким чином, всі учасники процесу є рівними при здійсненні своїх прав та обов'язків, в тому числі у питанні необхідності сплати судового збору.
Стаття 133 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає можливість зменшення розміру належних до оплати судових витрат чи звільнення від їх оплати повністю або частково, чи відстрочення або розстрочення сплати судових витрат на визначений строк.
Однак, з урахуванням наведених норм права, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є майновий стан заявника, тобто фізичної або юридичної особи (довідка про доходи, про заробітну плату, пенсію, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, податкова декларація про доходи, тощо). Наведення доводів, обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку, розмірі і в строки покладається на цю особу.
У розумінні приписів статті 8 Закону України №3674-VІ "Про судовий збір" відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин. При цьому, скаржник має довести існування фінансових труднощів.
Водночас, позивачем не надано суду достатніх та належних доказів наявності обставин щодо відсутності коштів на оплату судового збору, як підстави для звільнення від сплати судового збору.
Долучена до матеріалів справи довідка про розмір щомісячної компенсаційної виплати непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за інвалідом І групи, містить лише відомості про розмір компенсаційної виплати позивачеві ОСОБА_1 за догляд за інвалідом І групи. Жодних відомостей про те, що позивач не має будь-яких інших доходів у вказаному документі не зазначено.
Надана позивачем довідка не може свідчити про те, що позивач не має інших джерел для існування та забезпечення своїх потреб - зокрема для сплати судового збору (вклади, нерухоме та рухоме майно з якого отримується дохід, компенсації, сукупний дохід родини, тощо). Позивачем не надано й документів на підтвердження того, що він має статус малозабезпеченої особи, дохід якої є нижчим від прожиткового мінімуму, що могло б беззаперечно свідчити про його скрутне матеріальне становище.
Таким чином, вказана довідка не може бути розцінена як належний доказ на підтвердження скрутного матеріального становища позивача ОСОБА_1 , оскільки доказів того, що щомісячна компенсація виплат непрацюючій особі є єдиним джерелом доходів позивача до суду надано не було, а тому така довідка не відображає відомості про об'єктивний матеріальний стан позивача станом на дату подання адміністративного позову, оскільки останній може мати і інші джерела доходу.
Крім того, статтею 133 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право (а не обов'язок) суду щодо відстрочення, розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати судового збору. Сплата ж судового збору за подання адміністративного позову, в силу положень частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з позовом. Визначення ж майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Оскільки позивачем не надано суду належних доказів в обґрунтування обставин, що унеможливлюють сплату судового збору, підстави для звільнення від сплати судового збору, наведені в заяві не можуть бути визнані поважними, в зв'язку з чим заява задоволенню не підлягає.
Суд зазначає, що обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов'язків, передбачених законами України, у зв'язку з чим, безпідставне звільнення від його сплати окремих осіб може свідчити про надання одній із сторін незаконної переваги перед іншою.
За таких обставин, ОСОБА_1 слід надати документ про сплату судового збору за подання до суду адміністративного позову.
Так, зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 встановлено, що позивачем заявлено позовні вимоги немайнового характеру.
Отже, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 768,40 грн. за кожну позовну вимогу немайнового характеру на реквізити суду:
Отримувач: УК у Чечелівському р. м. Дніпра/Чечел.р./22030101;
Код ЄДРПОУ (отримувача): 37989253;
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
Код банку отримувача (МФО): 899998;
Рахунок отримувача: 34316206084014;
Код класифікації доходів бюджету: 22030101.
призначення платежу - *;101 _____(код платника за ЄДРПОУ для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи; судовий збір за позовом _________ (назва позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд.
За приписами ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява ОСОБА_1 подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160-161,169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Криворіжгаз» про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачеві строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду:
- оригіналу документа про сплату судового збору за подання до суду адміністративного позову;
Роз'яснити позивачеві, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали направити особі, що звернулася із адміністративним позовом.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Турова