справа № 1.380.2019.002664
15 липня 2019 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) 27.05.2019 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУ ПФУ у Львівській області, відповідач) з вимогами: - визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ у Львівській області щодо невиплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) пенсії за період з 01.08.2018 по 30.11.2018; - зобов'язати ГУ ПФУ у Львівській області виплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) суму неотриманої пенсії за період з 01.08.2018 по 30.11.2018 та здійснити компенсацію ОСОБА_1 втрати частини доходів за період з 01.08.2018 по 30.11.2018 у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянами частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати». Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 повідомила такі обставини:
позивачка є пенсіонеркою та отримує пенсію за віком. Відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» є внутрішньо переміщеною особою, перебуває на обліку у Бродівському відділі обслуговування громадян (сервісний центр) ГУ ПФУ у Львівській області. Позивачка зазначає, що пенсії за серпень 2018 року не отримала, у зв'язку з чим звернулася за роз'ясненням до органу ПФУ. ГУ ПФУ у Львівській області листом від 26.04.2019 № 2709/7/М-20/02.14-14 надало заявниці відповідь на її звернення та повідомило, що у зв'язку з надходженням інформації про перетин ОСОБА_1 кордону на тимчасово окуповану територію України в серпні 2018 року виплату їй пенсії припинено. Виплату пенсії поновлено з 26.09.2018 на підставі рішення Комісії про призначення (відновлення) та відмову у призначенні (відновлені) соціальних виплат при Бродівській районній адміністрації від 19.10.2018 № 14 у зв'язку з поданням заяви про поновлення виплати пенсії як внутрішньо переміщеній особі. В листі ГУ ПФУ у Львівській області також зазначило, що виплата пенсії проведена в грудні 2018 року за грудень, а нараховані суми пенсії за період з серпня по листопад 2018 року обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати та будуть виплачені на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. Позивачка вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати їй пенсії за період з 01.08.2018 по 30.11.2018, що зумовило її звернення до суду з цим позовом за захистом та відновленням порушених прав.
Ухвалою від 31.05.2019 суддя відкрив провадження в адміністративній справі за цим позовом та вирішив розглянути таку справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами. Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслано учасникам справи, відповідачу запропоновано у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання цієї ухвали подати суду відзив на позовну заяву, в якому вказати про визнання/заперечення позовних вимог.
19.06.2019 до суду надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1 (а.с. 23-27). Відповідач позов не визнає, просить суд відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі. Відповідач пояснив, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01.10.2014 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області як внутрішньо переміщена особа та отримує пенсійну виплату відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Пенсійну виплату позивачці призначено на підставі заяви від 25.09.2014 та довідки про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції від 22.10.2014 №1310000026. У зв'язку з надходженням інформації про перетин ОСОБА_1 кордону на тимчасово окуповану територію в серпні 2018 року та проведенням верифікації за списками СБУ з підстав перевірки місця фактичного проживання, виплата пенсії позивачці була призупинена. 26.09.2018 позивачка подала до ГУ ПФУ у Львівській області заяву про поновлення виплати пенсії. ГУ ПФУ у Львівській області на підставі заяви позивача та рішення комісії з питань призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям №14 від 19.10.2018 прийняло рішення від 24.10.2018 №913100135770 про призначення пенсійної виплати з 01.08.2018. Відповідач зазначає, що суми пенсії за минулий період, а саме: з 01.08.2018 по 31.11.2018 включно нараховані ОСОБА_1 , однак такі буде виплачено на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України, підставі пункту 15 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою КМУ від 08.06.2016 № 365,.
Позивачка подала відповідь на відзив (а.с. 36-39), звертає увагу суду, на те, що жодного рішення про скасування довідки внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 , а також розпорядження (рішення) про призупинення виплат пенсії позивачу органом ПФ не приймалося. Вважає, що відповідач припинив виплату пенсії ОСОБА_1 в порушення норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за відсутності законодавчо встановлених підстав. Вказує, що ця справа є типовою в розумінні КАС України, оскільки 03.05.2018 Верховний Суд ухвалив рішення у зразковій справі № 805/402/18 щодо аналогічних правовідносин. Постановою Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 це рішення залишено без змін. Зазначив, що рішенням у зразковій справі № 805/402/18 встановлено незаконним припинення виплати пенсій за цих обставин, оскільки таке вчинено з підстав, не передбачених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін в порядку частини сьомої статті 262 КАС України від учасників справи не надходило. З огляду на ці обставини суд на підставі частини п'ятої статті 262 КАС України розглянув справу в порядку письмового провадження (без проведення судового засідання, за наявними матеріалами) в межах строку, визначеного статтею 258 КАС України.
Суд з'ясував зміст позовних вимог, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) є громадянкою України, що підтверджується її паспортом громадянина України; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 (а.с. 14). ОСОБА_1 є пенсіонеркою, отримує пенсію за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_2 (а.с.12).
Управління праці та соціального захисту населення Бродівської районної державної адміністрації Львівської області видало ОСОБА_2 довідку від 22.10.2014 № 1310000026 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Відповідно до цієї довідки фактичне місце проживання/перебування ОСОБА_1 є АДРЕСА_3 (а.с. 11). З метою отримання соціальних виплат ОСОБА_1 взята на облік у Бродівському відділі обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України Львівської області.
ОСОБА_1 стверджує, що не отримала належної пенсії за серпень 2018 року, у зв'язку з чим звернулася до органу ПФ за відповідним роз'ясненням.
26.09.2018 ОСОБА_1 звернулася із заявою про поновлення виплати пенсії (а.с. 31). Комісія з питань призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям Бродівської районної державної адміністрації Львівської області прийняла рішення № 14 від 19.10.2018, відповідно до якого вирішила призначити ОСОБА_1 виплату пенсії з дати її припинення (а.с. 33).
Рішенням ГУ ПФУ у Львівській області від 24.10.2018 № 913100135770 поновлено ОСОБА_1 пенсію за віком з 01.08.2018, при цьому фактично виплату пенсії розпочато з 01.12.2018 (а.с. 29-30).
Листом № 2709/7/М-20/02.14-14 від 26.04.2019 ГУ ПФУ у Львівській області надало заявниці відповідь та повідомило, що у зв'язку з надходженням інформації про перетин ОСОБА_1 кордону на тимчасово окуповану територію України в серпні 2018 року припинило виплату їй пенсії. Виплату пенсії поновлено на підставі рішення Комісії про призначення (відновлення) та відмову у призначенні (відновлені) соціальних виплат при Бродівській районній адміністрації від 19.10.2018 № 14 у зв'язку з поданням заяви про поновлення виплати пенсії як внутрішньо переміщеній особі з дати звернення. В листі ГУ ПФУ у Львівській області також зазначило, що виплата пенсії проведена в грудні 2018 року за грудень 2018 року, а нараховані суми пенсії за період з серпня по листопад 2018 року обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати та будуть виплачені на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України (а.с. 16).
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати пенсії за період з 01.08.2018 по 30.11.2018, позивачка звернулася до суду з цим позовом.
При прийнятті рішення суд керується такими правовими нормами:
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Статтею 24 Конституції України визначено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
З 22.11.2014 року набрав чинності Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» № 1706-VII від 20.10.2014, яким відповідно до Конституції та Законів України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлені гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб (далі - Закон № 1706-VII).
Згідно з частиною першою статті 1 Закону № 1706-VІІ внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення (частини перша, друга статті 4 Закону № 1706-VII).
Постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 01.10.2014 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» затверджено Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Згідно з пунктом 1 Порядку […] Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (далі - довідка) є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Постановою Кабінету Міністрів № 352 від 08.06.2016 внесено зміни до постанови № 509, згідно з якими встановлено, що довідка діє безстроково; довідка, видана до 20 червня 2016 року, яка не скасована і строк дії якої не закінчився, є дійсною та діє безстроково, крім випадків, передбачених ст. 12 Закону № 1706-VII.
Статтею 7 Закону № 1706-VII визначено, що для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на пенсійне забезпечення, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.
Відповідно до приписів статті 12 Закону № 1706-VII підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: 1) подала заяву про відмову від довідки; 2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину; 3) повернулася до покинутого місця постійного проживання; 4) виїхала на постійне місце проживання за кордон; 5) подала завідомо недостовірні відомості.
У разі неповідомлення внутрішньо переміщеною особою про її повернення до покинутого місця постійного проживання згідно з абзацом другим пункту 3 частини другої статті 9 цього Закону рішення про скасування дії довідки відповідно до пункту 3 частини першої цієї статті приймається на підставі інформації про тривалу відсутність (понад 60 днів) особи за місцем проживання, яка дає обґрунтовані підстави вважати, що внутрішньо переміщена особа повернулася до покинутого місця постійного проживання.
Рішення про скасування дії довідки приймається керівником структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання особи та надається внутрішньо переміщеній особі протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» визначено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 01.10.2014. Виплата (продовження виплати) пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення (далі соціальні виплати), що призначені зазначеним особам, здійснюється виключно через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України». [. . .] Припинення або відновлення соціальних виплат проводиться структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад або територіальними органами Пенсійного фонду України згідно з Порядком здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 р. N 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам».
08.06.2016 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам». Пунктом 1 цієї постанови затверджено Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам та Порядок здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування.
Згідно з пунктом 4 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам соціальні виплати внутрішньо переміщеним особам призначаються і виплачуються […] територіальними органами Пенсійного фонду України […] за місцем їх фактичного проживання/перебування, незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування.
Порядок здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування містить такі положення:
Пункт 2. Контроль за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам здійснюють структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення) шляхом відвідування не рідше ніж одного разу на шість місяців фактичного місця проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи, про що складається акт обстеження матеріально-побутових умов сім'ї за формою, встановленою Мінсоцполітики. Якщо в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб є інформація щодо проходження особою фізичної ідентифікації в публічному акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України», чергова перевірка у відповідному періоді не проводиться. […]
Пункт 12. Соціальні виплати припиняються у разі: 1) наявності підстав, передбачених законодавством щодо умов призначення відповідного виду соціальної виплати; 2) встановлення факту відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов сім'ї; 3) отримання рекомендацій Мінфіну щодо фактів, виявлених під час здійснення верифікації соціальних виплат; 4) скасування довідки внутрішньо переміщеної особи з підстав, визначених статтею 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»; 5) отримання інформації від Держприкордонслужби, МВС, СБУ, Мінфіну, Національної поліції, ДМС, Держфінінспекції, Держаудитслужби та інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Як визначено в статті 5 цього Закону № 1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
За визначенням наведеним в статті 1 Закону № 1058-ІV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 47 Закону № 1058-IV пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 49 Закону № 1058-IV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України (Положення пункту 2 частини першої статті 49 втратили чинність, як такі, що є неконституційними на підставі Рішення Конституційного Суду № 25-рп/2009 від 07.10.2009); 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.
Поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.
Як визначено в частині другій статті 46 Закону № 1058-IV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Відповідно до постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.06.2017 у справі № 826/12123/16 (яку залишено без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2018 та постановою Верховного Суду від 20.12.2018) визнано нечинними пункти 7, 8, 9, 13 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам та Порядок здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365 та абз. 10 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» від 05.11.2014 № 637, що стосуються припинення виплати пенсій у разі навіть короткострокової відсутності пенсіонера за місцем проживання, щодо необхідності проведення перевірок пенсіонерів та відновлення виплати пенсій лише за результатами перевірки. В цій постанові суд зазначив, що оскаржуваними положеннями введено в дію нову підставу, крім визначених Законом №1058-IV, для припинення виплати пенсії ВПО або відмови їх поновлення. Наведена обставина свідчить про те, що пенсіонери з числа ВПО виділені оскаржуваними положеннями в окрему групу, відносно яких застосовується окремий механізм припинення пенсійних виплат, що не передбачений Законом N 1058-IV. У судовому рішенні наголошується, що вказані положеннями обмежують осіб, що належать до ВПО у реалізації їхніх прав, зокрема, прав на пенсійне та соціальне забезпечення та є такими, що призводить до непрямої дискримінації за ознакою місця проживання та перебування на обліку ВПО, а також порушує принцип рівності, передбачений статтею 24 Конституції України та гарантії вільного пересування територією України, передбачені статтею 33 Конституції України.
03.05.2018 Верховний Суд прийняв рішення в зразковій адміністративній справі № 805/402/18 (Пз/9901/20/18) за позовом ОСОБА_6 до Бахмутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії. Верховний Суд дійшов таких висновків у зразковій справі:
« 75. Водночас, за змістом конституційних норм, Кабінет Міністрів України не наділений правом вирішувати питання, які належать до виключної компетенції Верховної Ради України, так само як і приймати правові акти, які підміняють або суперечать законам України»; « 77. […] у преамбулі до Закону № 1058-IV зазначено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону»; « 79. […] непідтвердження фактичного місця проживання не є передбаченою законом підставою для припинення виплати пенсії, а Постанова КМУ № 365 є підзаконним нормативно-правовим актом, який обмежує встановлене законодавством право на отримання пенсії позивачем»; « 83. Тому, припиняючи нарахування та виплату позивачеві пенсії за відсутності передбачених законами України підстав, відповідач порушив право позивача на отримання пенсії. При цьому право на отримання пенсії є об'єктом захисту за ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод»; « 84. Втручання відповідача у право позивача на мирне володіння своїм майном у вигляді пенсії Суд вважає таким, що не ґрунтується на Законі». Суд виділив такі ознаки типової справи: 1) позивач у цій категорії справ є пенсіонер, якому/якій призначено пенсію згідно із Законом № 1058-ІV та який/яка є внутрішньо переміщеною особою; 2) відповідачем є територіальний орган Пенсійного фонду України, на пенсійному обліку якого перебуває позивач; 3) спір виник з аналогічних підстав у відносинах, що регулюються одними нормами права (у зв'язку з припиненням територіальними органами Пенсійного фонду України виплати пенсії внутрішньо переміщеним особам з підстав, які не передбачені п. 1, 3- 5 ч. 1 ст. 49 Закону № 1058-IV); 4) позивачі заявили аналогічні позовні вимоги (по-різному висловлені, але однакові по суті: визнати неправомірними дії щодо припинення виплати пенсії та зобов'язати відповідача відновити виплату пенсії). Велика Палата Верховного Суду погодилась з висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду та постановою від 04.09.2018 залишила рішення від 03.05.2018 без змін.
При прийнятті рішення суд керується такими мотивами:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянкою України, пенсіонеркою, отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Позивачка відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» та довідки від 22.10.2014 № 1310000026 є внутрішньо переміщеною особою (а.с. 11).
Відповідач в серпні 2018 року припинив виплату належної ОСОБА_1 пенсії у зв'язку з надходженням інформації від СБУ про перетин ОСОБА_1 кордону на тимчасово окуповану територію. За заявою ОСОБА_1 та на підставі рішення Комісія з питань призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям Бродівської районної державної адміністрації Львівської області № 14 від 19.10.2018 ГУ ПФУ у Львівській області прийняло рішення № 913100135770 від 24.10.2018, на підставі якого поновило ОСОБА_1 пенсію з 01.08.2018; пенсія нарахована з 01.08.2018, проте виплата такої проводиться починаючи з 01.12.2018. Отже, пенсія за період 01.08.-30.11.2018 не виплачена ОСОБА_1 .
Оцінюючи дії ГУ ПФУ у Львівській області щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 за період з 01.08.2018 по 30.11.2018 суд керується такими міркуваннями:
відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення. Частиною першою статті 49 Закону № 1058-IV визначено вичерпний перелік підстав припинення виплати пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду, що визначені цим законом або іншими законами. Отже, припинення виплати пенсії можливе лише за умови прийняття пенсійним органом відповідного рішення з підстав, визначених статтею 49 цього Закону.
У цій справі доводи відповідача щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії за період з 01.08.2018 по 30.11.2018 ґрунтуються положеннях Постанови № 365. При цьому відповідач не заперечує право позивачки на отримання цієї пенсії, зазначає, що пенсія позивачці за означений період нарахована позивачці, проте не виплачена з огляду на приписи Постанови № 365. Суд зазначає, що ця Постанова КМУ є підзаконним нормативно-правовим актом та фактично запроваджує нову підставу для припинення виплати пенсії (отримання інформації від СБУ щодо перетину кордону на тимчасово окуповану територію), що не передбачена статтею 49 Закону № 1058-IV. З огляду на це суд дійшов висновку, що припинення виплати пенсії позивачці з 01.08.2018 здійснено з підстав, не передбачених статтею 49 Закону № 1058-IV.
При цьому суд враховує, що частиною другою статті 46 Закону № 1058-IV визначено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом. А отже, за наведених фактичних обставин відповідач допустив бездіяльність, оскільки нарахував ОСОБА_1 пенсію за період з 01.08.2018 по 30.11.2018, проте не здійснив її виплату без визначених законом підстав. Суд на підставі статті 7 КАС України застосовує до спірних правовідносин норми закону як такі, що мають вищу юридичну силу, тому не враховує мотиви відповідача щодо необхідності прийняття Кабінетом Міністрів України окремого порядку для виплати позивачці заборгованості за серпень-листопад 2018 року (нарахована, проте не виплачена пенсія).
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною другою статті 46 Закону № 1058-IV визначено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ ) врегульовані питання здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Відповідно до статті 2 Закону № 2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
При вирішенні цього спору суд враховує правові висновки Верховного Суду, висловлені в постановах № 646/6250/17 від 24.04.2018, № 646/6250/17 від 19.06.2018 такого змісту: «… у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов'язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом».
Оскільки суд дійшов висновку, що припинення виплати пенсії позивачці з 01.08.2018 здійснено з підстав, не передбачених статтею 49 Закону № 1058-IV, при цьому щодо виплати пенсії за період з 01.08.2018 по 30.11.2018 відповідач допустив протиправну бездіяльність, належним та ефективним способом відновлення прав позивачки буде зобов'язання ГУ ПФУ у Львівській області виплатити ОСОБА_1 суму нарахованої за період з 01.08.2018 по 30.11.2018 пенсії, при цьому відповідачу слід нарахувати компенсацію втрати частини доходів відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
З огляду на висновки суду у цій справі та задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , сплачений за подання цього позову судовий збір підлягає компенсації за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 19-20, 90, 139, 241-246, 250, 251, 255, 258, 262, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд -
задовольнити адміністративний позов повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії за період з 01.08.2018 по 30.11.2018.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, Львівська область, місто Львів, вул. Митрополита Андрея, буд. 10, ідентифікаційний код 13814885) виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) нараховану за період з 01.08.2018 по 30.11.2018 пенсію, здійснивши при цьому нарахування компенсації втрати частини доходів відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, Львівська область, місто Львів, вул. Митрополита Андрея, буд. 10, ідентифікаційний код 13814885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 768 гривні 40 коп.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який постановив рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Москаль Р.М.