справа №1.380.2019.002143
04 липня 2019 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Клименко О.М., за участю секретаря судового засідання Надич М.О., та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: ОСОБА_1
відповідача: представник - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у загальному позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії, -
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області (Відповідач), в якому просить:
- визнати неправомірним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області №709 від 27.02.2019 року «Про застосування дисциплінарних стягнень та зменшення щомісячної премії працівникам Городоцького ВП Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області» - в частині застосування до нього слідчого слідчого відділення Городоцького ВП Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області дисциплінарного стягнення «зауваження» та зменшення щомісячної премії на 10%;
- зобов'язати ГУ НП у Львівській області нарахувати ОСОБА_1 , незаконно стягнену премію в розмірі 10%, як компенсацію за незаконно зняту попередню премію;
- судові витрати покласти на відповідача - ГУ НП у Львівській області.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 04 січня 2019 року Наказом ГУ НП у Львівській області № 36 «Про призначення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії», було створено дисциплінарну комісію та проведено службове розслідування стосовно працівників Городоцького ВП Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області, в тому числі стосовно мене.
Під час проведення службового розслідування у позивача було отримано пояснення щодо, на думку перевіряючих, неналежного зберігання речових доказів, в яких він пояснив, що всі речові докази, які були вилучені в ході проведення слідчих дій є належним чином упаковані, описані, обліковані та зберігаються у нижній чарунці особистого сейфу слідчого, де перебувають під охороною та під відповідальністю позивача. Враховуючи те, що протягом тривалого часу (станом на 22.01.2019) також у Городоцькому ВП Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області відсутня відповідальне службова особа за прийняття, зберігання, охорону та облік речових доказів зданих у кімнату зберігання речових доказів Городоцького ВП, то фізичної можливості здати і отримати корінець-квитанцію про здачу на зберігання речових доказів є неможливо, а докази фізично ніхто не приймає. Позивач зазначив, що оглянувши його частину службового кабінету, працівниками Комісії не було виявлено жодних не упакованих чи не належним чином збережених речових доказів.
Позивач ствердив, що до Висновку службового розслідування внесено завідомо неправдиві та сфальсифіковані відомості, оскільки у своїх поясненнях позивач чітко написав про походження речових доказів, і підстави їх зберігання в сейфі. Інспектор із складу комісії, котрий виготовляв текст даного Висновку, умисно своїми діями ввів в оману вищестояще керівництво про результат перевірки частини службового кабінету позивача, на основі таких сфальсифікованих відомостей, його було притягнено до дисциплінарної відповідальності.
Також позивач вказав, що у резолютивній частині Висновку службового розслідування відповідачем не зазначено посилань ні на пункт, ні на частину ст. 18 Закону України «Про Національну Поліцію» та ст. 1 Дисциплінарного статуту НПУ.
Крім цього, просить врахувати вимоги п. 7 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 № 1104.
У підсумку позивач зазначив, що відповідачем під час проведення службового розслідування не дотримано всебічного, повного та неупередженого розгляду всіх обставини справи, що призвело до неправильного висновку про наявність у діях позивача складу дисциплінарного проступку і як наслідок притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Саме тому позивач просить визнати неправомірним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області №709 від 27.02.2019 року «Про застосування дисциплінарних стягнень та зменшення щомісячної премії працівникам Городоцького ВП Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області» - в частині застосування до нього слідчого слідчого відділення Городоцького ВП Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області дисциплінарного стягнення «зауваження» та зменшення щомісячної премії на 10%, а також зобов'язати ГУ НП у Львівській області нарахувати ОСОБА_1 , незаконно стягнену премію в розмірі 10%, як компенсацію за незаконно зняту попередню премію.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити.
Відповідач у поданому на позовну заяву відзиві проти позову заперечив з підстав, що в ході проведення службового розслідування було встановлено, що у службових кабінетах слідчих слідчого відділу Городоцького ВП виявлено велику кількість речових доказів, які не були здані до кімнати зберігання речових доказів, а також матеріали кримінальних проваджень, які зберігалися не належним чином, та рахуються за слідчими капітаном поліції ОСОБА_2, старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 та лейтенантом поліції ОСОБА_1, про що складений відповідний акт (акт виявлення).
В матеріалах справи міститься протокол оперативної наради №2 від 10.01.2019 року, де на порядку денному були питання пов'язані зокрема із порушенням службової дисципліни щодо зберігання речових доказів працівниками слідчого відділу Городоцького ВП. Таким протоколом оперативної наради фактично було презюмовано наявність порушення службової дисципліни, що стосувалося зберігання речових доказів. Більше того, у повідомленні від 20.01.2019 вих. №165/54/01-19, зазначено, що були усунуті недоліки зокрема у п. 3 йдеться про те, що бокси №7, №8 та кімната зберігання речових доказів Городоцького ВП приведені в порядок та використовуються згідно призначення.
Виходячи із вищенаведеного, можна прийти до висновку, що у Городоцькому ВП Яворівського ВП у Львівській області була кімната зберігання речових доказів однак використовувалась не за призначенням. Позивач у своєму поясненні зазначив, що частину негабаритних речових доказів він зберігав у особистому сейфі, решта при цьому знаходилась у кабінеті незважаючи на те, що у Городоцькому ВП була і є кімната зберігання речових доказів.
Таким чином, службовим розслідуванням встановлено грубе порушення службової дисципліни, зокрема основних обов'язків поліцейського передбачених ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», ст. 1 Дисциплінарного статуту НПУ та п. 7 «Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження», затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 19.11.2012 №1104 до слідчого СВ Городоцького ВП Яворівського ВП ГУНП у Львівській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення - зауваження.
Саме тому відповідач вважає вимоги позивача, викладені в позовній заяві необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відповідно до п.4 ч. 3 ст.205 КАС України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою судді від 26 квітня 2019 року позовну заяву залишено без руху, ухвалою судді від 20 травня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження і призначено підготовче судове засідання. Ухвалою суду від 04 червня 2019 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Суд заслухав пояснення позивача, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності і встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з червня 2017 року працює слідчим слідчого відділення Городоцького ВП Яворівського ВП Головного управління Національної поліції у Львівській області.
Як слідує зі змісту наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області №36 від 04.01.2019 року «Про призначення службового розслідування», 26 грудня 2018 року мобільною групою ГУНП у Львівській області проведено перевірку Городоцького ВП Яворівського ВП ГУНП у Львівській області, за результатами якої, виявлено ряд порушень службової дисципліни працівниками вказаного підрозділу. Керуючись ст. ст. 14, 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України призначено службове розслідування.
За результатами службового розслідування складено висновок службового розслідування за фактом порушення службової та транспортної дисципліни працівниками поліції Городоцького ВП Яворівського ВП ГУНП у Львівській області від 04.02.2019 року.
Висновком службового розслідування встановлено, що 26 грудня 2018 року мобільною групою ВІОС УКЗ ГУНП у Львівській області при перевірці, згідно з планом - завданням, дотримання службової та транспортної дисципліни працівниками поліції Городоцького відділення поліції Яворівського ВП ГУНП виявлено ряд недоліків в організації роботи підрозділів, в тому числі: у службових кабінетах слідчих слідчого відділу Городоцького ВП виявлено велику кількість речових доказів, які не були здані до кімнати зберігання речових доказів, а також матеріали кримінальних проваджень, які зберігались не належним чином, та рахуються за слідчим капітаном поліції ОСОБА_2, старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 та лейтенантом поліції ОСОБА_1, про що складений відповідний акт.
Як зазначено у Висновку службового розслідування, опитаний слідчий СВ Городоцького ВП Яворівського ВП ГУНП у Львівській області лейтенант поліції ОСОБА_1, пояснив, що в ході перевірки Городоцького ВП працівниками ВІОС ГУНП у його службовому кабінеті було виявлено певну кількість речових доказів по різних кримінальних провадженнях. Зазначені вище речові докази знаходились у нього через те, що він не встиг через велике навантаження по роботі, здати їх у кімнату речових доказів.
На підставі висновків зазначеного службового розслідування, наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області №709 від 27.02.2019 року «Про застосування дисциплінарних стягнень та зменшення щомісячної премії працівникам Городоцького ВП Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області» за порушення службової дисципліни, зокрема основних обов'язків поліцейських, передбачених ст. 18 Закону України «Про національну поліцію», ст. 1 Дисциплінарного статуту НПУ та п. 7 «Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження», затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 19.11.2012 №1104 до слідчого СВ Городоцького ВП Яворівського ВП ГУНП у Львівській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення «зауваження». Відповідно до ч. 5 ст. 23 Дициплінарного статуту Національної поліції України зменшити щомісячну премію у розмірі 10%, терміном на один місяць.
Предметом спору у даній справі є правомірність прийняття наказу в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд застосував наступні норми права.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено у Законі України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).
Відповідно до частин 1 статті 17 Закону № 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Частиною 1 статті 18 Закону № 580-VIII передбачено, що поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Статтею 19 Закону № 580-VIII передбачено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII затверджений Дисциплінарний статут національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут).
Відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Згідно із частиною 3 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Згідно з статтею 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до частин 1-4 статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Частинами 1 та 2 статті 18 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою.
Частиною 3 статті 19 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Відповідно до частини 7 статті 19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Згідно з частиною 8 статті 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Частиною 3 статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Відповідно до частини 5 статті 23 Дисциплінарного статуту, у місяці виконання дисциплінарного стягнення поліцейського може бути позбавлено премії повністю або частково в порядку, визначеному Міністерством внутрішніх справ України.
Враховуючи вищезазначені приписи, недотримання службової дисципліни є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до особи-порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення, зокрема, зауваження.
В той же час, перелічені у статті 13 Дисциплінарного статуту види дисциплінарних стягнень застосовуються виходячи із обставин і характеру проступку, особи поліцейського, обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередньої поведінки поліцейського, його ставлення до служби, ступеня його вини.
З матеріалів справи слідує, що підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності слугувало те, що він вчинив проступок, який полягав у знаходженні в його службовому кабінеті речових доказів, які не були здані до кімнати зберігання речових доказів.
Порядок зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 №1104, який визначає правила зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, та схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження (далі - Порядок).
Пунктом 7 Порядку передбачено, що вилучені (отримані) стороною обвинувачення речові докази зберігаються разом з матеріалами кримінального провадження в індивідуальному сейфі (металевій шафі) слідчого, який здійснює таке провадження.
Документи, які є речовими доказами, повинні зберігатися вкладеними між чистими аркушами паперу в конвертах. На таких документах забороняється робити будь-які помітки, написи і перегинати їх. У разі наявності великої кількості документів вони складаються в окремий пакет. На конверті (пакеті) зазначається перелік документів, що вкладені в нього.
Речові докази, в тому числі документи, які за своїми властивостями (габаритами, кількістю, вагою, об'ємом) не можуть зберігатися разом з матеріалами кримінального провадження, зберігаються у спеціальних приміщеннях органу, у складі якого функціонує слідчий підрозділ, що обладнані сейфами (металевими шафами), стелажами, оббитими металом дверима, ґратами на вікнах, охоронною та протипожежною сигналізацією (далі - обладнані приміщення), крім матеріальних носіїв секретної інформації, які передаються в установленому законом порядку на зберігання до режимно-секретного підрозділу органу, у складі якого функціонує слідчий підрозділ. У разі відсутності обладнаного приміщення виділяються спеціальні сейфи (металеві шафи) достатнього розміру (далі - спеціальний сейф).
Відповідальним за зберігання речових доказів, що зберігаються разом з матеріалами кримінального провадження, є слідчий, який здійснює таке провадження (п.8 Порядку).
Відповідальною за зберігання речових доказів в обладнаному приміщенні чи спеціальному сейфі є посадова особа органу, у складі якого функціонує слідчий підрозділ, що призначається наказом керівника такого органу або слідчого підрозділу відповідно до повноважень (далі - відповідальна особа). Згідно із зазначеним наказом з числа посадових осіб органу, у складі якого функціонує слідчий підрозділ, призначається також особа, яка заміщує відповідальну особу в разі її відпустки, відрядження чи тривалої відсутності з інших причин, та особа, в якої на відповідальному зберіганні знаходиться дублікат ключів від обладнаного приміщення чи спеціального сейфа.
Отже, речові докази зберігаються разом з матеріалами кримінального провадження в індивідуальному сейфі (металевій шафі) слідчого, який здійснює таке провадження. Докази, які за своїми властивостями не можуть зберігатися в сейфі, передаються на зберігання у спеціально - обладнане приміщення.
В матеріалах справи наявні власноручно надані позивачем письмові пояснення, в яких він підтвердив, що «всі речові докази, які були вилучені в ході проведення слідчих дій є належним чином упаковані, описані, обліковані та зберігаються у нижній чарунці особистого сейфу слідчого, де перебувають під охороною та під відповідальністю позивача. Враховуючи те, що протягом тривалого часу (станом на 22.01.2019) також у Городоцькому ВП Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області відсутня відповідальне службова особа за прийняття, зберігання, охорону та облік речових доказів зданих у кімнату зберігання речових доказів Городоцького ВП, то фізичної можливості здати і отримати корінець-квитанцію про здачу на зберігання речових доказів є неможливо, а докази фізично ніхто не приймає».
Натомість у висновку службового розслідування, відповідачем безпідставно відображено зовсім інший зміст пояснень позивача, а саме: «опитаний слідчий СВ Городоцького ВП Яворівського ВП ГУНП у Львівській області лейтенант поліції ОСОБА_1, пояснив, що в ході перевірки Городоцького ВП працівниками ВІОС ГУНП у його службовому кабінеті було виявлено певну кількість речових доказів по різних кримінальних провадженнях. Зазначені вище речові докази знаходились у нього через те, що він не встиг через велике навантаження по роботі, здати їх у кімнату речових доказів».
Тому, суд погоджується із доводами позивача, що до висновку службового розслідування внесено неправдиві відомості, оскільки у своїх поясненнях ОСОБА_1 чітко написав про походження речових доказів і підстави їх зберігання в сейфі.
Також суд критично оцінює покликання відповідача на Акт про виявлення речових доказів та матеріалів кримінальних проваджень у службовому кабінеті НОМЕР_1 СВ Городоцького ВП від 26.12.2018 року, оскільки з його змісту слідує, що здійснено огляд робочого місця лише слідчого ОСОБА_2 та огляд робочого стола слідчого ОСОБА_3 Жодних відомостей про огляд робочого місця ОСОБА_1 даний акт не містить.
За викладених обставин, суд вважає, що відповідачем не з'ясовано обставини щодо порушення позивачем вимог п. 7 «Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження», затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 19.11.2012 №1104.
Суд зазначає, що керівник може застосувати будь-яке дисциплінарне стягнення до особи за умови, що вид обраного стягнення відповідає тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку. Обираючи дисциплінарне стягнення, особа, яка має право їх накладати, враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Отже, попередня поведінка поліцейського, його ставлення до служби, наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень є також однією з обставин, що враховує дисциплінарна комісія/керівник при обранні виду дисциплінарного стягнення.
Натомість такі відомості щодо позивача, які мав врахувати відповідач при накладенні дисциплінарного стягнення, матеріали службового розслідування не містять.
При цьому, суд вважає безпідставними посилання позивача на протокол оперативної наради №2 від 10.01.2019 року, яким, на думку відповідача, фактично було презюмовано наявність порушення службової дисципліни, що стосувалося зберігання речових доказів та повідомлення від 20.01.2019 вих. №165/54/01-19, в якому зазначено, що були усунуті недоліки, зокрема у п. 3 йдеться про те, що бокси №7, №8 та кімната зберігання речових доказів Городоцького ВП приведені в порядок та використовуються згідно призначення, з огляду на наступне.
Так, протокол оперативної наради №2 від 10.01.2019 року та повідомлення від 20.01.2019 вих. №165/54/01-19 не містять жодної інформації щодо вчинення дисциплінарного проступку саме позивачем, крім цього, дані документи не стосується службового розслідування, яке передувало прийняттю Головного управління Національної поліції у Львівській області №709 від 27.02.2019 року в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності лейтенанта поліції ОСОБА_1 .
Також, суд повторно зауважує, що відповідно до п. 7 «Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 №1104, речові докази можуть зберігатися разом з матеріалами кримінального провадження в індивідуальному сейфі (металевій шафі) слідчого, який здійснює таке провадження.
За викладених обставин, суд відхиляє аргументи відповідача щодо наявності у спірних правовідносинах підстав для накладення на позивача дисциплінарного стягнення - зауваження. Суд зазначає, службовим розслідуванням не підтверджується факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку. Будь-яких інших доказів, які б підтверджували висновки службового розслідування, проведеного відносно позивача, відповідач не надав.
Тому, суд приходить до висновку, що при прийнятті рішення про накладення на позивача дисциплінарного стягнення - зауваження, Головне управління Національної поліції у Львівській області діяло необґрунтовано, як наслідок, відповідачем протиправно зменшено позивачу розмір премії у розмірі 10%, терміном на один місяць відповідно до ч. 5 ст. 23 Дициплінарного статуту Національної поліції України.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В процесі судового розгляду відповідач не довів правомірність наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області №709 від 27.02.2019 року в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності лейтенанта поліції ОСОБА_1 , а саме накладення дисциплінарного стягнення - зауваження та зменшення премії в розмірі 10%, а тому п. 5 даного наказу слід визнати протиправним і скасувати та зобов'язати Головне управління Національної поліції у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 зменшену премію в розмірі 10%.
Відповідно до вимог ч. 1, п.4 ч.2 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов слід задоволити повністю.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції у Львівській області (79007, м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії - задоволити повністю.
Визнати протиправним та скасувати пункт 5 наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області №709 від 27.02.2019 року «Про застосування дисциплінарних стягнень та зменшення щомісячної премії працівникам поліції Городоцького ВП Яворівського ВП ГУНП у Львівській області» в частині застосування до слідчого СВ Городоцького ВП Яворівського ВП ГУНП у Львівській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - зауваження та зменшення щомісячної премії у розмірі 10% терміном на один місяць.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 зменшену премію в розмірі 10% пунктом п'ятим наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області №709 від 27.02.2019 року «Про застосування дисциплінарних стягнень та зменшення щомісячної премії працівникам поліції Городоцького ВП Яворівського ВП ГУНП у Львівській області».
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.
Повне рішення складено 15.07.2019 року.
Суддя Клименко О.М.