15 липня 2019 року СєвєродонецькСправа № 360/307/19
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши заяву Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі № 360/307/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання незаконними і протиправними дій, скасування наказу та поновлення на посаді, стягнення моральної шкоди,
12.07.2019 до Луганського окружного адміністративного суду надійшла заява Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі № 360/307/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання незаконними і протиправними дій, скасування наказу та поновлення на посаді, стягнення моральної шкоди.
Згідно з частиною першою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця (частина третя статті 254 КАС України).
Розглянувши вказану заяву, суд не знаходить підстав для її прийняття з огляду на таке.
Відповідно до частин другої та третьої статті 166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення визначені статтею 167 КАС України.
Частиною першою статті 167 КАС України встановлено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Документи, що підтверджують повноваження представників, визначені статтею 59 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частинами першою, третьою цієї статті повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
За приписами частини шостої статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що право на подання і підписання позовної заяви та інших процесуальних заяв має особисто керівник або представник, повноваження якого повинні бути визначені у відповідному документі, що посвідчує такі повноваження. При цьому, суду має бути наданий оригінал такого документа або його копія, що засвідчена суддею або у визначеному законом порядку.
Відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
Заяву про роз'яснення судового рішення підписано представником Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області за довіреністю ОСОБА_2 .
На підтвердження повноважень представника до матеріалів справи додано ксерокопію довіреності від 12.07.2019 № 13-18/4, виданої начальником Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області представнику ОСОБА_2 на представництво інтересів управління.
Оглядом копії довіреності встановлено, що її засвідчено шляхом проставляння відмітки «згідно з оригіналом» та підпису із зазначенням прізвища та ініціалів ОСОБА_2
Згідно з частиною першою статті 237 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
Відповідно до частин першої, третьої статті 244 ЦК України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
Довіреність може бути видана як на укладення правочину, так і на здійснення інших юридично значимих дій. Довіреність є правочином і, як будь-який правочин, повинна відповідати всім вимогам, встановленим діючим законодавством до правочинів. Так, довіреність може бути видана тільки на виконання правомірних юридичних дій. Воля довірителя повинна відповідати його волевиявленню.
Отже, суд виходить з потреби перевірки саме наявності волевиявлення особи, що її видала.
Надана до суду копія довіреності, яка засвідчена представником, не може бути належним доказом дійсної волі особи, що її видала, на уповноваження іншої представляти її інтереси. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, засвідченої у визначеному законом порядку), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому довірителем. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво.
Отже, заявником до заяви про роз'яснення судового рішення додано копію довіреності, з якої неможливо встановити дійсне волевиявлення довірителя, та не є копією, засвідченою у встановленому законом порядку (відповідно до частини 3 статті 55 та частини 6 статті 59 КАС України).
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд, зокрема, в ухвалах від 24.04.2018 по справі № 754/12087/18, від 25.05.2018 по справі № 826/6/17, від 18.12.2018 по справі № 826/10020/17.
Відповідно до частини другої статті 167 КАС України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Враховуючи, що копія довіреності не засвідчена у визначеному законом порядку, суд дійшов висновку, що заява про роз'яснення судового рішення підписана особою, повноваження якої не підтверджені. Оскільки заява Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі № 360/307/19 містить істотні недоліки, які перешкоджають її розгляду в десятиденний строк, суд вважає за необхідне повернути її Головному управлінню Державної казначейської служби України у Луганській області без розгляду.
Керуючись статтями 7, 161, 166, 167, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі № 360/307/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання незаконними і протиправними дій, скасування наказу та поновлення на посаді, стягнення моральної шкоди повернути заявнику без розгляду.
Копію ухвали разом з заявою про роз'яснення судового рішення невідкладно надіслати особі, яка подала заяву.
Роз'яснити заявнику, що повернення заяви без розгляду не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.О. Свергун