Іменем України
15 липня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2330/19
Головуючий суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом адвоката Кладко Олександра Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 до Біловодського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду 03 червня 2019 року надійшов адміністративний позов адвоката Кладко Олександра Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Біловодського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі - відповідач, Біловодське ОУПФУ Луганської області), в якому позивач просить:
1) визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 29.12.2018 № 6362/03-18 про відмову в призначенні позивачу пенсії відповідно до пункту 3 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
2) зобов'язати відповідача зарахувати позивачу до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», періоди роботи з 25.06.1997 по 30.06.1997, з 01.01.1998 по 31.01.1998, з 01.01.1999 по 31.01.1999, з 01.02.2000 по 31.03.2000 в ТОВ «Біловодська машино-технологічна станція» на посаді тракториста; періоди роботи з 01.01.1992 по 17.03.1997 в колгоспі «Заповіт Леніна» на посаді тракториста; період роботи з 03.01.2004 по 31.01.2004, з 24.02.2004 по 29.02.2004, з 15.03.2004 по 31.03.2004, з 20.10.2004 по 31.10.2004, з 20.11.2004 по 30.11.2004, з 01.01.2005 по 31.01.2005, з 18.03.2005 по 31.03.2005, з 13.10.2005 по 31.10.2005, з 27.11.2005 по 27.02.2006 в підприємстві ПрАТ «Агротон» на посаді тракториста;
3) зобов'язати відповідача призначити і виплатити пенсію на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з дати звернення з заявою про призначення пенсії - з 02.10.2018.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою від 02.10.2018 про призначення пенсії на пільгових умовах разом з всіма наявними у позивача документами, за результатами розгляду якої відповідачем прийнято рішення від 29.12.2018 № 6362/03-18. У рішенні вказано, що загальний стаж роботи позивача трактористом на пільгових умовах склав 16 років 7 місяців 15 днів, що не дає права на призначення пенсії відповідно до пункту 3 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
До стажу роботи позивача, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, не зарахований період роботи з 25.06.1997 по 30.06.1997, з 01.01.1998 по 31.01.1998, з 01.01.1999 по 31.01.1999, з 01.02.2000 по 31.03.2000 в ТОВ «Біловодська машино-технологічна станція» у зв'язку з відсутністю нарахування заробітної плати; періоди роботи з 01.01.1992 по 17.03.1997 в колгоспі «Заповіт Леніна» у зв'язку з тим, що підприємством не надана пільгова довідка; період роботи з 03.01.2004 по 31.01.2004, з 24.02.2004 по 29.02.2004, з 15.03.2004 по 31.03.2004, з 20.10.2004 по 31.10.2004, з 20.11.2004 по 30.11.2004, з 01.01.2005 по 31.01.2005, з 18.03.2005 по 31.03.2005, з 13.10.2005 по 31.10.2005, з 27.11.2005 по 27.02.2006 в підприємстві ПрАТ «Агротон» у зв'язку з відсутністю сплати страхових внесків.
З таким рішенням позивач не згоден. З посиланням на положення статті 46 Конституції України, статті 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», частину першу статті 2 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», статті 13, 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», положення пунктів 1, 3, 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, представник позивача зазначає, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Тільки у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній можливо застосовувати положення Порядку № 637.
З вищевикладених підстав представник позивача просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 07червня 2019 року позовну заяву залишено без руху (арк. спр. 41-42).
Ухвалою суду від 18 червня 2019 року після усунення недоліків позовної заяви, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено, що справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (арк. спр. 1-2).
Від Біловодського ОУПФУ Луганської області надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечує проти задоволення позовних вимог з таких підстав (арк. спр. 55-56).
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на призначення пенсії на пільгових умовах мають трактористи-машиністи, які безпосередньо зайняті в виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
Основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт; первинні документи за час виконання роботи, па підставі яких видана зазначена довідка.
Стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства додатково надається інформація про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції трактористом-машиністом і безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду в рослинництві або протягом повного польового періоду в рослинництві або протягом календарного року в тваринництві.
У разі ліквідації підприємства і відсутності правонаступника відповідно до змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2006р. № 920, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, здійснюється у порядку, затвердженому постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 24.11.2006 за № 1231/12105. Згідно із пунктом 3 зазначеного порядку підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, які розглядають заяви про підтвердження стажу роботи та приймають рішення щодо підтвердження стажу роботи або про відмову в його підтвердженні.
Відповідно до наданих позивачем документів, з урахуванням рішення комісії при ГУПФУ в Луганській області від 07.12.2018 № 11/01, яким не зараховано до пільгового стажу періоди роботи з 25.06.1997 по 30.06.1997, з 01.01.1998 по 31.01.1998, з 01.01.1999 по 31.01.1999, з 01.02.2000 по 31.03.2000 в ТОВ «Біловодська машино-технологічна станція», встановлено, що загальний стаж роботи трактористом на пільгових умовах склав - 16 років 7 місяців 15 днів, що не дає права на призначення пенсії відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Тому ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.
З копій паспорта громадянина України та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера судом встановлено такі відомості про позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (арк. спр. 7-11).
Позивачем 02.10.2018 подано до Біловодського ОУПФУ Луганської області заяву про призначення/перерахунок пенсії за віком за пунктом 3 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування» (арк. спр. 21).
Рішенням Біловодського ОУПФУ Луганської області від 29 грудня 2018 року № 6362/03-18 відмовлено позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах (арк. спр. 12-13).
Дослідженням змісту рішення встановлено, що позивачем до Біловодського ОУПФУ Луганської області разом із особистою заявою від 02.10.2018 подано такі документи: витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 08.08.2018 № 23810629 щодо державної реєстрації припинення юридичної особи ТОВ «Біловодська машино-технологічна станція» за судовим рішенням; трудову книжку колгоспника від 25.03.1983 серії НОМЕР_2 заповнену; документи, видані комунальною установою «Трудовий архів територіальних громад Біловодського району» Луганської області: архівну довідку про заробітну плату від 23.07.2018 № 02-15/343 за період з липня 1997 по червень 2000; архівну довідку від 26.07.2018 № 02-15/357 про період роботи згідно з відомостями нарахування заробітної плати (в відомостях нарахування заробітної плати посада не зазначалась, картки форми Т-2 на працівників не заводились) з додатковою інформацією щодо відсутності на зберіганні наказів, відомостей про атестацію робочих місць, про переводи на роботу з неповним робочим днем, неповним робочим тижнем, про надання відпусток без збереження заробітної плати; архівну довідку від 06.08.2018 № 02-15/373 щодо відсутності на зберіганні подорожніх листів трактористів; архівну довідку від 06.08.2018 № 02-15/374 щодо відсутності на зберіганні наказів про закріплення за тракторами працівників підприємства; документи, видані СТОВ «А.Б.Т.»: наказ від 20.12.2017 № 12 про «Призначення комісії по підтвердженню пільгового стажу роботи тракториста»; протокол від 23.07.2018 № 3 про засідання комісії про підтвердження пільгового стансу роботи в колгоспі «Заповіт Леніна»; пільгову довідку від 28.11.2018 № 210 про період роботи в колгоспі «Заповіт Леніна» з 20.07.1980 по 27.10.1980, з 02.03.1983 по 31.12.1991 на посаді тракториста; довідку від 28.11.2018 № 209 про фактичну кількість відпрацьованих людиноднів в колгоспі «Заповіт Леніна» з 1980 року по 1997 рік; довідку від 26.07.2018 № 109, видану СТОВ «А.Б.Т.» про неможливість надати пільгову довідку, яка підтверджує стаж роботи трактористом з 1992 року по 1997 рік; довідку від 26.07.2018 № 111 про правонаступництво КСП, колгоспу «Заповіт Леніна», СТОВ «А.Б.Т.»; довідку про заробітну плату від 11.10.2018 № 142 за період з січня 1984 року по грудень 1988 року; пільгову довідку від 04.10.2018 про період роботи в ЗАТ СВФ «Агротон» з 23.07.2002 по 27.02.2006 на посаді тракториста; пільгову довідку від 06.08.2018 № 3 про період роботи у ФГ «Сіріус» з 02.04.2014 по 20.10.2014, з 15.05.2015 по 20.11.2015, з 13.05.2016 по 03.07.2017 на посаді тракториста; довідку від 18.07.2018 № 110 про проходження строкової військової служби з 28.10.1980 по 25.02.1983; довідку від 26.07.2018 № 26 про перебування на обліку в Біловодському районному центрі зайнятості з 17.10.2000 по 11.10.2001; копію паспорту серія НОМЕР_3 ; копію ідентифікаційного коду, виданого 04.04.2003.
Також надано додаткові документи: копію довідки від 08.02.2014 № 13-48/371 про вид діяльності ТОВ «Біловодська машино-технологічна станція», надану головним управлінням статистики у Луганській області; копію посвідчення тракториста-машиніста від 20.04.1990 серія НОМЕР_4 ; копію диплому від 13.08.1980 НОМЕР_6 ; копію військового квитка від 28.10.1980 серії НОМЕР_7; Індивідуальні відомості про застраховану особу.
Опрацюванням вказаних документів відповідач встановив, що загальний стаж роботи склав 31 рік 0 місяців 7 днів. Загальний стаж роботи трактористом на пільгових умовах склав 16 років 7 місяців 15 днів.
Відповідачем відмовлено у зарахуванні до пільгового стажу періодів роботи з 25.06.1997 по 30.06.1997, з 01.01.1998 по 31.01.1998, з 01.01.1999 по 31.01.1999, з 01.02.2000 по 31.03.2000 в ТОВ «Біловодська машино-технологічна станція» у зв'язку з відсутністю нарахування заробітної плати; періоди роботи з 01.01.1992 по 17.03.1997 в колгоспі «Заповіт Леніна» у зв'язку з тим, що підприємством не надана пільгова довідка; період роботи з 03.01.2004 по 31.01.2004, з 24.02.2004 по 29.02.2004, з 15.03.2004 по 31.03.2004, з 20.10.2004 по 31.10.2004, з 20.11.2004 по 30.11.2004, з 01.01.2005 по 31.01.2005, з 18.03.2005 по 31.03.2005, з 13.10.2005 по 31.10.2005, з 27.11.2005 по 27.02.2006 в підприємстві ПрАТ «Агротон» у зв'язку з відсутністю сплати страхових внесків.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і відзив учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до частини першої, другої статті 5 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Відповідно до статті 1 Закону 1058-IV у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;
страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;
страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;
страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. […].
Частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Згідно з частиною першою статті 56 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Частиною першою статті 26 Закону № 1058-IV визначено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:
з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років; […].
Статтею 44 Закону № 1058-IV визначено, що:
- заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (частина перша);
- заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку (частина друга);
- органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (частина третя).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Згідно з частиною п'ятою статті 45 Закону № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV визначено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, страхового стажу:
[…]
з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років; […].
Порядок призначення пенсій на пільгових умовах цій категорії працівників роз'яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 7, пунктом 1 якого визначено, що до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є виконання робіт на посаді тракториста-машиніста, безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, досягнення відповідного віку, а також наявність кількості відповідного стажу.
Статтею 62 Закону № 1788-ХІІ визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Частиною другою статті 82 Закону № 1788-XII передбачено, що повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку оскарження орган, що призначає пенсії, видає або надсилає підприємству, організації або заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли і трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, встановлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Так, як вже вищевказано, відповідачем відмовлено у зарахуванні до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, періоду роботи з 01.01.1992 по 17.03.1997 в колгоспі «Заповіт Леніна» у зв'язку з тим, що підприємством не надана пільгова довідка.
Судом встановлено, що позивачем на підтвердження стажу роботи трактористом та безпосередньої зайнятості у виробництві сільськогосподарської продукції надана трудова книжка колгоспника від 25.03.1983 серії НОМЕР_2 , дослідженням якої встановлено, що у ній наявні записи, що позивач у період з 15.08.1987 по 17.03.1997 був членом колгоспу «Заповіт Леніна», де працював трактористом. При цьому у розділі «Трудова діяльність у суспільному господарстві» наявні записи про встановлені у колгоспі мінімуми трудової участі у суспільному господарстві та відпрацювання позивачем такого трудового мінімуму.
Загальні положення про порядок видачі і ведення трудових книжок колгоспників врегульовані постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 № 310 «Про трудові книжки колгоспників», якою, зокрема, передбачено, що трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспу. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту прийняття їх в члени колгоспу. В трудову книжку колгоспника вносяться: відомості про колгоспника: прізвище, ім'я, по-батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про членство у колгоспі: прийом у члени колгоспу, припинення членства; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, припинення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий у колгоспі річний мінімум трудової участі, його виконання.
Як вже вищевказано, трудова книжка колгоспника позивача містить відомості про його роботу саме трактористом та його трудову участь понад встановлений у колгоспі мінімум трудової участі у період з 15.08.1987 по 17.03.1997.
Таким чином суд вважає, що трудовою книжкою колгоспника у повній мірі підтверджено період роботи позивача трактористом з 15.08.1987 по 17.03.1997 у колгоспі «Заповіт Леніна», у тому числі й період роботи з 01.01.1992 по 17.03.1997, у зарахуванні якого до пільгового стажу відмовлено відповідачем. При цьому, трудова книжка містить необхідні відомості про умови праці та характер виконуваної роботи.
Крім того, суд зважає на таку обставину, що стаж роботи позивача у колгоспі «Заповіт Леніна» з 15.08.1987 по 17.03.1997 був безперервним. При цьому, СТОВ «А.Б.Т.», який є правонаступником колгоспу «Заповіт Леніна», видано позивачу довідку від 28.11.2018 № 210 про стаж роботи, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, якою підтверджено, що у період з 20.07.1980 по 27.10.1980 та з 02.03.1983 по 31.12.1991 працював трактористом-машиністом і був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду в рослинництві (арк. спр. 27, 74).
Як вказано у довідці СТОВ «А.Б.Т.» від 26.07.2018 № 109, товариство не може видати пільгову довідку позивачу, яка підтверджує стаж тракториста к зв'язку з тим, що архів (відомості нарахування заробітної плати, наряди виконаної роботи, табеля обліку робочого часу) з 1992 року по 1997 рік не зберіглися з невідомих причин (арк. спр. 33, 71).
Однак, згідно з довідкою СТОВ «А.Б.Т.» від 28.11.2018 № 209 підтверджено, що позивач дійсно працював у колгоспі «Заповіт Леніна» з 20.07.1980, з 28.10.1980 по 25.02.1983 служба в радянській армії, та з 02.03.1983 по 17.05.1997, та мав виходи, які у період з 1984 року по 1997 рік перевищують встановлений у колгоспі мінімум виходів (арк. спр. 30, 75).
Зважаючи на сукупність наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно відмовив у зарахуванні періоду роботи позивача трактористом з 15.08.1987 по 17.03.1997 у колгоспі «Заповіт Леніна» до стажу, що дає право на призначення пенсії на підставі пункту 3 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV, та такий стаж має бути врахований до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV.
Що стосується періодів роботи позивача з 25.06.1997 по 30.06.1997, з 01.01.1998 по 31.01.1998, з 01.01.1999 по 31.01.1999, з 01.02.2000 по 31.03.2000 в ТОВ «Біловодська машино-технологічна станція», які не зараховані відповідачем до пільгового стажу у зв'язку з відсутністю нарахування заробітної плати, суд зазначає таке.
З рішення відповідача від 29.12.2018 про відмову в призначенні пенсії та матеріалів справи слідує, що підставою для відмови у зарахуванні вказаного періоду роботи до пільгового стажу позивача стало рішення комісії при ГУПФУ в Луганській області від 07 грудня 2018 року № 11/01 «Про результати розгляду заяви» (арк. спр. 22, 89).
Дослідженням змісту цього рішення встановлено, що відповідно до документів, які надані для розгляду, комісія вирішила підтвердити право на зарахування періодів роботи в ТОВ «Біловодська машино-технологічна станція» трактористом з 01.07.1997 по 31.12.1997, з 01.02.1998 по 31.12.1998, з 01.02.1999 по 31.01.2000, з 01.04.2000 по 03.06.2000 до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за нормами пункту 3 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV, як трактористам-машиністам, безпосередньо зайнятим у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємства сільського господарства. Не зараховано до пільгового стажу періоди роботи з 25.06.1997 по 30.06.1997, з 01.01.1998 по 31.01.1998, з 01.01.1999 по 31.01.1999, з 01.02.2000 по 31.03.2000 у зв'язку з відсутністю нарахування заробітної плати.
Комісією ГУПФУ в Луганській області надано роз'яснення позивачу, що рішення Комісії може бути оскаржене в Пенсійному фонді України або в судовому порядку.
Як вказав позивач у своїх поясненнях, наданих на виконання вимог ухвали суду від 07.06.2019, за оскарженням рішення Комісії позивач ані у судовому, ані в адміністративному порядку не звертався.
Відповідно, судом встановлено, що, як на час прийняття рішення Біловодським ОУПФУ Луганської області від 29.12.2018, так і на час розгляду та вирішення даної адміністративної справи, рішення Комісії від 07.12.2018 є чинним та підлягає врахуванню при вирішенні справи.
Механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника, визначає Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсій на пільгових умовах або за вислугу років, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 24.11.2006 № 1231/13105 (далі - Порядок № 18-1).
Пунктами 3, 4 Порядку № 18-1 визначено, що підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - підтвердження стажу роботи), здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - Комісії).
Комісії створюються при головних управліннях Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких обов'язково включаються представники органів соціального захисту населення, органів Пенсійного фонду України, Державної служби України з питань праці. До складу Комісії за згодою включаються представники членських організацій Федерації професійних спілок України та регіональних організацій роботодавців та їх об'єднань.
Згідно з пунктами 6 та 7 Порядку № 18-1 основними завданнями Комісії є, зокрема, розгляд заяв про підтвердження стажу роботи (додаток 1) та прийняття рішень щодо підтвердження стажу роботи або про відмову в його підтвердженні в установленому порядку.
Для виконання покладених на Комісію завдань їй надається право, зокрема: заслуховувати на своєму засіданні особу, яка подала заяву про підтвердження стажу роботи (далі - заявник), або її законного представника, або представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально; отримувати від заінтересованих органів інформацію, необхідну для підтвердження стажу роботи, у встановленому порядку.
Рішення про результати розгляду заяви (додаток 2) приймається більшістю голосів членів Комісії, присутніх на засіданні, підписується головою або його заступником. Рішення про результати розгляду заяви набуває чинності з моменту прийняття рішення (пункт 10 Порядку № 18-1).
Відповідно до пункту 16 Порядку № 18-1 рішення Комісій можуть бути оскаржені в Пенсійному фонді України або в судовому порядку.
З вищевикладеного судом встановлено, що рішення Комісії, прийняте за результатами розгляду заяви про підтвердження періодів роботи, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, яке набрало чинності, має обов'язковий характер для територіальних органів ПФУ при прийнятті рішення про призначення/відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.
З огляду на предмет розгляду у даній справі, а також на суб'єктний склад учасників справи, суд позбавлений можливості вийти за межі позовних вимог позивача та піддати сумніву рішення Комісії від 07.12.2018 № 11/01, яке стало підставою для прийняття рішення Біловодським ОУПФУ Луганської області в частині відмови у зарахуванні періоду роботи позивача з 25.06.1997 по 30.06.1997, з 01.01.1998 по 31.01.1998, з 01.01.1999 по 31.01.1999, з 01.02.2000 по 31.03.2000.
Відповідно, суд дійшов висновку, що без оскарження рішення Комісії ГУПФУ в Луганській області від 07.12.2018 № 11/01 у визначений чинним законодавством спосіб, у позивача відсутні будь-які правові підстави стверджувати, що рішення Біловодського ОУПФУ Луганської області від 29.12.2019 № 6362/03-18 в частині відмови у зарахуванні періоду роботи позивача з 25.06.1997 по 30.06.1997, з 01.01.1998 по 31.01.1998, з 01.01.1999 по 31.01.1999, з 01.02.2000 по 31.03.2000 до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV, є протиправним.
Таким чином вимога позивача щодо зарахування до пільгового стажу вказаного періоду роботи в ТОВ «Біловодська машино-технологічна станція» є безпідставною та у її задоволенні слід відмовити.
Що стосується рішення відповідача в частині відмови у зарахуванні до пільгового стажу позивача періодів роботи з 03.01.2004 по 31.01.2004, з 24.02.2004 по 29.02.2004, з 15.03.2004 по 31.03.2004, з 20.10.2004 по 31.10.2004, з 20.11.2004 по 30.11.2004, з 01.01.2005 по 31.01.2005, з 18.03.2005 по 31.03.2005, з 13.10.2005 по 31.10.2005, з 27.11.2005 по 27.02.2006 в підприємстві ПрАТ «Агротон» у зв'язку з відсутністю сплати страхових внесків, суд зазначає, що Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що відповідальність за несплату страхових внесків до Пенсійного фонду України несуть посадові особи підприємства-страхувальника, тому незарахування до пільгового стажу періодів роботи, які підтверджені записами в трудовій книжці, через відсутність сплати страхових внесків є протиправним.
Такий правовий висновок висловлений у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 348/2160/15а (реєстраційний номер рішення в ЄДРСР 73335384).
Таким чином відповідач має врахувати період роботи позивача з 03.01.2004 по 31.01.2004, з 24.02.2004 по 29.02.2004, з 15.03.2004 по 31.03.2004, з 20.10.2004 по 31.10.2004, з 20.11.2004 по 30.11.2004, з 01.01.2005 по 31.01.2005, з 18.03.2005 по 31.03.2005, з 13.10.2005 по 31.10.2005, з 27.11.2005 по 27.02.2006 в підприємстві ПрАТ «Агротон» до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV.
З огляду на все вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення Біловодського ОУПФУ Луганської області від 29.12.2018 про відмову у призначенні пенсії позивачу прийнято без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, тобто є необґрунтованим та таким, що не відповідає критеріям правомірного рішення, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.
Що стосується обраного способу захисту порушених прав позивача, суд зазначає таке.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Частиною другою статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зважаючи на обставини справи, враховуючи, що настання для позивача негативних наслідків пов'язано із прийняттям Біловодським ОУПФУ Луганської області рішення від 29.12.2018 № 6362/03-18, суд вважає за необхідне визнати таке рішення протиправним та скасувати його.
Що стосується вимог позивача щодо зобов'язання відповідача зарахувати до пільгового стажу певні періоди роботи позивача, а також зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію, суд зазначає таке.
З практики Європейського суду витікає наступне: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.
Статтею 58 № 1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
З урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд дійшов до висновку про зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно Закону № 1058-IV, з урахуванням висновку суду.
Правову позицію, що вирішення питання призначення пенсії є виключною компетенцією Пенсійного фонду, у зв'язку з чим належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії на пільгових умовах, а не зобов'язання відповідача призначити таку пенсію позивачу, висловлено Верховним Судом у постанові від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17 (реєстраційний номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 72694515).
З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми законодавства, якими регулюються спірні відносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог із застосуванням положень КАС України щодо виходу за межі позовних вимог та обранням іншого способу захисту, який необхідний для повного відновлення порушеного права.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.
Частиною восьмою статті 139 КАС України визначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Позивачем за подання до суду даного позову сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн, як за одну вимогу немайнового характеру, що підтверджено квитанцією про сплату від 03.06.2019 (арк. спр. 3).
Разом з тим, з позовної заяви слідує, що позивачем заявлено декілька вимог немайнового характеру, які є пов'язаними між собою.
Відповідно, задоволення хоча б однієї вимоги немайнового характеру має наслідком стягнення судового збору у розмірі 768,40 грн на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 72, 77, 90, 94, 139, 241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов адвоката Кладко Олександра Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Біловодського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (місцезнаходження: 92800, Луганська область, селище міського типу Біловодськ, вулиця Центральна, будинок 77, код за ЄДРПОУ 41247269) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Біловодського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 29 грудня 2018 року № 6362/03-18 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Біловодське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02 жовтня 2018 року про призначення/перерахунок пенсії з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У задоволенні вимог про зобов'язання зарахувати до пільгового стажу періодів роботи, призначити і виплатити пенсію відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Біловодського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.О. Пляшкова