05 квітня 2019 року Справа № 160/296/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Конєвої С.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
10.01.2019р. ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Марганецького відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області та просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачеві у проведенні перерахунку щомісячних страхових виплат відповідно до постанови КМУ №1053 від 27.12.2017р.;
- зобов'язати відповідача провести перерахунок щомісячних страхових виплат позивачеві відповідно до постанови КМУ №1053 від 27.12.2017р.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що внаслідок професійного захворювання та втрати працездатності в розмірі 65%, відповідачем виплачуються позивачеві щомісячні страхові виплати. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2014р. по справі №180/452/14-а було, зокрема, зобов'язано Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Марганець провести перерахунок щомісячних страхових виплат ОСОБА_1 за період з 20 серпня 2013 року у відповідності до ст. 1197 ЦК України, з урахуванням виплачених сум та виплачувати в подальшому. У зв'язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України №1053 від 27.12.2017р. та не проведенням відповідачем перерахунку страхових виплат позивачеві на виконання вказаної постанови Кабінету Міністрів України, 27.12.2018р. позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку його щомісячних страхових виплат та приведення їх у відповідність до постанови Кабінету Міністрів України №1053 від 27.12.2017р. Листом №02-16/2053 від 28.12.2018р. відповідач повідомив позивачеві про відсутність підстав для проведення перерахунку його щомісячних страхових виплат у зв'язку з тим, що на підставі постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2014р. сума щомісячних страхових виплат була розрахована позивачеві із п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що не передбачено Законом, та вказаною постановою не передбачено подальших перерахунків. Позивач вважає протиправними такі дії відповідача, оскільки вони суперечать судовому рішенню, яке набрало законної сили, вимогам ст.1197 ЦК України та постанові Кабінету Міністрів України №1053 від 27.12.2017р.
Ухвалою суду від 05.02.2019р. було відкрито провадження у даній адміністративній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України та, зокрема, зобов'язано відповідача надати відзив на позов та докази в обґрунтування відзиву з дотриманням вимог ст.ст.162, 261 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.2).
Згідно відомостей з ЄДРПОУ, судом встановлено, що відповідачем у даній справі позивачем обрано Марганецьке відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, що є структурним підрозділом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області без прав юридичної особи, а отже належним відповідачем у цій справі є саме Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області (а.с.41-52).
Так, відповідно до ч.3 ст.48 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність заміни відповідача у цій справі з Марганецького відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області в Дніпропетровській області на належного відповідача - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області на підставі ч.3 ст.48 Кодексу адміністративного судочинства України.
19.02.2019р., на виконання вимог вищевказаної ухвали суду, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області подало до канцелярії суду письмовий відзив на позов, у якому просило відмовити позивачеві у задоволенні його позовних вимог в повному обсязі посилаючись на те, що перерахунки розміру щомісячної страхової виплати здійснюються виходячи із сум особистої заробітної плати потерпілого, з якої призначалися страхові виплати, проте, на підставі постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2014р. по справі №180/452/14-а та з урахуванням вимог с.1197 Цивільного кодексу України, позивачеві сума щомісячної страхової виплати розрахована із п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що не передбачено Законом, та вказаною постановою не передбачено подальших перерахунків, а тому, підстави для перерахунку щомісячної страхової виплати позивача з іншого розміру заробітної плати відсутні (а.с.32-33).
Згідно до ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Відповідно до ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Отже, рішення у даній адміністративній справі приймається 05.04.2019р. у межах строку, встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Із наданих суду документів судом встановлені наступні обставини у справі.
ОСОБА_1 отримав професійну травму, в результаті якої йому 21.09.2005 була встановлена втрата працездатності в розмірі 65% та отримує щомісячні страхові виплати, що підтверджується копією постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2014р. по справі №180/452/14-а, наявною у справі (а.с.9-10,21-22,35-36).
Так, постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду по справі №180/452/14-а було, зокрема, зобов'язано Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Марганець провести перерахунок щомісячних страхових виплат ОСОБА_1 за період з 20 серпня 2013 року у відповідності до ст. 1197 ЦК України, з урахуванням виплачених сум та виплачувати в подальшому, що підтверджується її копією (а.с.9-10,21-22,35-36).
У подальшому, 27.12.2018р. ОСОБА_1 звернувся до Марганецького відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області в Дніпропетровській області із заявою про проведення перерахунку його щомісячних страхових виплат та приведення їх у відповідність до постанови Кабінету Міністрів України №1053 від 27.12.2017р., що підтверджується копією відповідної заяви, наявної у справі (а.с.7,19).
Листом №02-16/2053 від 28.12.2018р. відповідач повідомив позивачеві про відсутність підстав для проведення перерахунку його щомісячних страхових виплат у зв'язку з тим, що на підставі постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2014р. у справі №180/452/14-а сума щомісячних страхових виплат була розрахована позивачеві із п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що не передбачено Законом, та вказаною постановою не передбачено подальших перерахунків (а.с.8,20).
Вказаний спір виник у зв'язку із незгодою позивача з діями відповідача щодо відмови позивачеві у проведенні перерахунку щомісячних страхових виплат відповідно до постанови КМУ №1053 від 27.12.2017р. у зв'язку з чим позивач просить зобов'язати відповідача провести перерахунок щомісячних страхових виплат позивачеві відповідно до постанови КМУ №1053 від 27.12.2017р., посилаючись на необґрунтованість такої відмови.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих підстав для часткового задоволення позову позивача в частині визнання протиправними дії відповідача щодо відмови позивачеві у проведенні перерахунку щомісячних страхових виплат відповідно до постанови КМУ №1053 від 27.12.2017р. та зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 27.12.2018р. про проведення перерахунку його щомісячних страхових виплат відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1053 від 27.12.2017р. та прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням висновків, викладених у цьому судовому рішенні, вимог чинного законодавства України та повноважень органів Фонду соціального страхування України, виходячи з наступного.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №1105).
Відповідно до ч.2 ст.37 Закону №1105 визначено, що перерахування сум щомісячних страхових виплат провадиться, зокрема, у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати. Таке перерахування провадиться з 1 березня наступного року відповідно до коефіцієнта, затвердженого Кабінетом Міністрів України на підставі даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики.
Так, постановою Кабінету Міністрів України №1053 від 27.12.2017р. «Про перерахування розміру страхових виплат потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, та членам їх сімей», яка набрала чинності з 01.01.2018р. (далі - Постанова №1053), затверджено коефіцієнт перерахування сум щомісячних страхових виплат потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, та членам їх сімей, з 1 березня 2018 р. у розмірі 1,2.
Пунктами 2, 3 вказаної Постанови №1053 встановлено, що для осіб, які мають право на виплати станом на 1 січня 2018 р. та мали право на перерахування сум щомісячних страхових виплат за період з 1 березня 2008 р. по 1 березня 2011 р., перерахування здійснюється з 1 січня 2018 р. шляхом визначення розміру щомісячної страхової виплати із збільшеного розміру заробітної плати, з якої станом на 1 березня 2017 р. розраховувалися суми страхових виплат.
Розмір збільшення становить:
1281,92 гривні - для осіб, які мали право на перерахування з 1 березня 2008 р., 1 березня 2009 р., 1 березня 2010 р., 1 березня 2011 р.;
826,73 гривні - для осіб, які мали право на перерахування з 1 березня 2009 р., 1 березня 2010 р., 1 березня 2011 р.;
727,19 гривні - для осіб, які мали право на перерахування з 1 березня 2010 р., 1 березня 2011 р.;
393,88 гривні - для осіб, які мали право на перерахування з 1 березня 2011 року.
Під час проведення перерахування з 1 березня 2018 р. встановити новий розмір щомісячної страхової виплати потерпілим від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, у яких розмір сум щомісячних страхових виплат після проведеного перерахування менше розміру мінімальної заробітної плати у перерахунку на 100 відсотків втрати працездатності, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2017 р., з урахуванням ступеня втрати працездатності.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що для осіб, які мають право на виплати станом на 1 січня 2018 р. та мали право на перерахування сум щомісячних страхових виплат за період з 1 березня 2008 р. по 1 березня 2011 р., перерахування здійснюється з 1 січня 2018 р. шляхом визначення розміру щомісячної страхової виплати із збільшеного розміру заробітної плати, з якої станом на 1 березня 2017 р. розраховувалися суми страхових виплат, при цьому, з 01.03.2018р. потерпілим від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, у яких розмір сум щомісячних страхових виплат після проведеного перерахування менше розміру мінімальної заробітної плати у перерахунку на 100 відсотків втрати працездатності, необхідно провести перерахунок та встановити новий розмір щомісячної страхової виплати, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2017р.
Отже, суд приходить до висновку, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України №1053 від 27.12.2017р., відповідач повинен був провести перерахунок щомісячної страхової виплати, яку отримує позивач, оскільки вказана постанова №1053 не містить такої підстави для не проведення такого перерахунку, як то визначення розміру щомісячних страхових виплат на підставі судового рішення із п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, відповідач відмовив позивачеві у проведенні перерахунку його щомісячних страхових виплат з підстав того, що відповідно до постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2014р. у справі №180/452/14-а сума щомісячних страхових виплат була розрахована позивачеві із п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що не передбачено Законом, та вказаною постановою не передбачено подальших перерахунків, що підтверджується копією листа №02-16/2053 від 28.12.2018р. (а.с.8,20).
Частиною 4 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Проте, слід зазначити, що зміст постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2014р. у справі №180/452/14-а свідчить про те, що вказане судове рішення стосується правовідносин учасників справи, які виникли з 20.08.2013р. щодо відмови відповідача у перерахунку щомісячних страхових виплат позивача виходячи з вимог ст.1197 Цивільного кодексу України, що підтверджується її змістом (а.с.9-10,21-22,35-36).
Отже, наведене вище судове рішення не стосується прав та обов'язків позивача, які виникли з 01.01.2018р. у зв'язку з набранням чинності постанови Кабінету Міністрів України №1053, що є предметом даного спору, вказане судове рішення не містить заборони щодо проведення відповідачем перерахунку щомісячних страхових виплат позивача, встановленого Постановою Кабінету Міністрів України №1053, а тому суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо відмови позивачеві у перерахунку щомісячної страхової виплати, передбаченого наведеною Постановою №1053 з посиланням на вищенаведене судове рішення є протиправними та такими, що порушують права та інтереси позивача, забезпечені йому Постановою Кабінету Міністрів України №1053.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Так, відповідачем не було надано суду жодних належних і допустимих доказів, які б свідчили про правомірність дій відповідача щодо відмови позивачеві у проведенні перерахунку щомісячних страхових виплат відповідно до постанови КМУ №1053 від 27.12.2017р.
При цьому, судом відхиляються посилання відповідача, як на підставу для не проведення відповідного перерахунку щомісячних страхових виплат позивача, на те, що постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2014р. по справі №180/452/14-а не передбачено подальших перерахунків страхових виплат позивача, оскільки змістом наведеного судового рішення не вирішувалося питання перерахунку щомісячних страхових виплат позивача за Постановою №1053, а відповідно такий перерахунок повинен був бути проведений відповідачем - суб'єктом владних повноважень на виконання вимог Постанови №1053, яка набрала чинності з 01.01.2018р.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням вимог ч. 2 ст. 2 вказаного Кодексу, перевіривши правомірність дій відповідача щодо відмови позивачеві у проведенні перерахунку щомісячних страхових виплат відповідно до постанови КМУ №1053 від 27.12.2017р. з підстав відсутності у вищезазначеному судовому рішенні посилань на необхідність проводити перерахунку в подальшому, відповідач діяв не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, не обґрунтовано та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Отже, судом встановлено порушення вищенаведеними діями відповідача прав та інтересів позивача на належне соціальне забезпечення, які підлягають судовому захисту шляхом визнання таких дій протиправними.
Разом з тим, не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача провести перерахунок щомісячних страхових виплат позивачеві відповідно до постанови КМУ №1053 від 27.12.2017р., оскільки адміністративний суд не наділений повноваженнями спонукати суб'єкта владних повноважень прийняти те чи інше рішення у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, у такому випадку, суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням правової оцінки суду, наведеної у такому судовому рішенні, з урахуванням повноважень адміністративного суду, визначених ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, Конституційний Суд України в своєму рішенні від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй Конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).
На цій підставі адміністративні суди, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим статтею 2 КАС України критеріям, не втручаються у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що найбільш ефективний із можливих способів захисту порушеного права за умови визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачеві у проведенні перерахунку щомісячних страхових виплат відповідно до постанови КМУ №1053 від 27.12.2017р., є саме зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 27.12.2018р. про проведення перерахунку його щомісячних страхових виплат відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1053 від 27.12.2017р. та прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням висновків, викладених у цьому судовому рішенні, вимог чинного законодавства України та повноважень органів Фонду соціального страхування України.
За викладених обставин, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь позивача судові витрати позивача по сплаті судового збору понесені позивачем згідно квитанції №70 від 09.01.2019р. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 384 грн. 20 коп. (768,40 грн./2) (а.с.3).
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку щомісячних страхових виплат відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1053 від 27.12.2017р.
Зобов'язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області (49020, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд.93, код ЄДРПОУ 41323962) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 27.12.2018р. про проведення перерахунку його щомісячних страхових виплат відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1053 від 27.12.2017р. та прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням висновків, викладених у цьому судовому рішенні, вимог чинного законодавства України та повноважень органів Фонду соціального страхування України.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області (49020, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд.93, код ЄДРПОУ 41323962) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) - судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 384 грн. 20 коп. (триста вісімдесят чотири грн. 20 коп.).
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення відповідно до вимог статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України та у порядку, встановленому п.п.15.1 п.15 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду набирає законної сили у строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.О. Конєва