12 липня 2019 року ЛуцькСправа № 140/1410/19
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Андрусенко О. О.,
при секретарі судового засідання Масюк Г. С.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
представника відповідача Порхуна А. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернувся в суд з позовом до Волинської митниці ДФС (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 19.04.2019 року № UA205110/2019/000430/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205110/2019/00430.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не доведено наявність у нього обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, натомість позивач підтвердив заявлену митну вартість необхідними документами, зокрема, було надано картку транспортного засобу, в якій чітко перераховано всіх власників транспортного засобу Opel Vivaro, проте, митний орган взяв до уваги лише частину даного документа. Крім того, позивач зазначає, що у рішенні про коригування митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. Також вказує, що при обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів орган доходів і зборів повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів, крім того, зобов'язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.
З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 16.05.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача вважає, що позовні вимоги є безпідставними, оскільки за митною декларацією №UA205090/2019/051696 відбулось спрацювання профілів ризику в частині контролю правильності визначення митної вартості - «Вартість транспортного засобу нижча наведеної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов'язкове направлення запиту до спеціалізованого підрозділу, а також звернення до підрозділу ДФС для визначення МВ за VIN-кодом НОМЕР_1 , валюта - EUR, вартість товару - 9600,00». Крім того, встановлено, що декларантом в графі 42 «Ціна товару» задекларовано ціну у розмірі 26200,00 польських злотих, а митну вартість заявлено у розмірі 27654,62 польських злотих. Також вказує, що в технічному паспорті власником транспортного засобу зазначено ОСОБА_8, а в рахунку-фактурі вказаний SALKONBUD Sp.z.o.o. Вважає, що вищевказане свідчить про наявність обґрунтованого сумніву у достовірності поданих декларантом документів щодо заявленої митної вартості товарі, її числових значень, розбіжностей в поданих документах, а також впливу на формування ціни третіх осіб, що слугувало беззаперечною підставою для витребування у декларанта додаткових документів. Однак, додатково витребувані документи декларантом подано не було. Крім того, митницею з декларантом проведена консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару. Рівень митної вартості товару становить 9600,00 євро. З огляду на вказане, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару, належного позивачу прийняте письмове рішення про коригування митної вартості №UA205110/2019/000430/2. Зазначене рішення слугувало підставою для видання картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205110/2019/00430. З огляду на наведене вище, представник відповідача вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості від 19.04.2019 року №UA205110/2019/000430/2 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205110/2019/00430 є такими, що прийнятті у повній відповідності до вимог чинного законодавства.
Відтак, з наведених підстав відповідач просив у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою суду від 05.07.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю з підстав, викладених у позовній заяві, просили позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову з підстав наведених у відзиві на позовну заяву.
Заслухавши пояснення позивача та його представника, представника відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що згідно контракту №1 від 10.04.2019 року ФОП ОСОБА_1 (покупець) та SALKONBUD sp.z.o.o. (продавець) уклали договір, згідно якого продавець продає, а покупець купує легковий автомобіль Opel Vivaro за ціною 26200,00 злотих. Згідно пункту 3 даного контракту, продавець поставляє покупцю товар на умовах EXW-Бельсько-Бяла. Крім того, основою для оплати являється рахунок продавця (а.с.9).
18.04.2019 року декларантом позивача було подано Волинській митниці ДФС митну декларацію №UA205090/2019/051696 та комплект документів для митного оформлення ввезеного на територію України легкового автомобіля бувшого у використанні, призначеного для перевезення пасажирів по дорогах загального користування, марки - Opel, модель - Vivaro, календарний рік виготовлення - 2013, модельний рік виготовлення - 2013, кузов номер - НОМЕР_1 , об'єм двигуна - 1995 см. куб., тип двигуна - дизельний, потужність двигуна - 84 kw, категорія ТЗ за документами виробника - М1, загальна кількість місць, включаючи водія - 9. У графі 42 даної декларації зазначено ціну товару, яка визначена рахунком-фактурою №01/04/2019 від 11.04.2019 року у розмірі 26200,00 польський злотих, разом з тим, митну вартість зазначеного товару визначено за основним методом у розмірі 195186,89 грн., що згідно курсу становить 27654,62 злотих.
Під час опрацювання документів поданих позивачем для здійснення митного контролю та митного оформлення, відбулося спрацювання профілів ризику, зокрема, в частині контролю правильності визначення митної вартості товару, а саме:
105-2 - «Контроль правильності визначення митної вартості товарів» - «Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов'язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення МВ за VIN - кодами: WOLJ7B7B2EV602437, валюта - ЕUR, вартість - 9600,00 євро» (а.с.42).
Митним органом декларанту було надіслано електронне повідомлення, зі змісту якого вбачається, що під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості було встановлено, що декларантом заявлено митну вартість на рівні 27654,62 польських злотих. Також встановлено, що в технічному паспорті №SERIA KP/AAC 7450889 зазначений власник транспортного засобу - ОСОБА_8, а в рахунку-фактурі №01/04/2019 від 11.04.2019 року вказаний - SALKONBUD Sp.z.o.o. Згідно даної фактури вартість становить 26200,00 злотих. У зв'язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також у зв'язку з спрацюванням ризиків АСАУР та згідно наказу ДФС України №780 від 28.11.2018 року «Про забезпечення моніторингу за митними оформленнями транспортних засобів, бувших у використанні» та статті 53 та статті 54 МК України декларанту запропоновано в 10-денний термін надати: банківські платіжні документи; декларацію країни відправлення; висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; договір (угоду, контракт) із третіми особами, зазначеними в технічному паспорті; рахунки про здійснення платежів третім особам, чи інші платіжні документи, що підтверджують вартість товару; документально підтверджені транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення.
Листом декларант позивача повідомив митний орган про те, які документи передбачені частиною другою, третьою статті 53 МК України було надано митниці, а які відсутні, жодних додатково витребуваних документів подано не було (а.с.43, 43 зворот).
19.04.2019 року митниця прийняла рішення №UA205110/2019/000430/2 про коригування митної вартості товарів (а.с.20-21).
У графі 33 вказаного рішення зазначено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом.
У зв'язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, митну вартість визначено за резервним методом відповідно до статті 64 МК України на підставі цінової інформації ЄАІС ДФС, відповідно до наказу ДФС від 28.11.2018 року №780 «Про забезпечення моніторингу за митними оформленнями транспортних засобів, бувших у вжитку», та спрацюванням системи ризиків АСАУР: «Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов'язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення МВ за VIN - кодами: WOLJ7B7B2EV602437, валюта - ЕUR, вартість - 9600,00 євро». Рівень митної вартості становить 9600,00 євро.
Крім того, в даному рішенні зазначено, що митницею відповідно до положень статті 55 та статті 57 МК України з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару.
Також, роз'яснено право звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються у вільний обіг за умови надання гарантій відповідно до розділу Х та статті 55 МК України.
Зазначене рішення слугувало підставою для видання картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205110/2019/00430 (а.с.22-23).
Як вбачається з митної декларації від 20.04.2019 року №UA205090/2019/052880 товар було випущено у вільний обіг під гарантійні зобов'язання (а.с.18-19).
Позивач, не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товару та виданою на його підставі карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення звернувся до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України від 13.03.2012 року №4495-VІ.
Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно з частиною першою статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 МК України. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.
Судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару, а саме легкового автомобілю б/в марки Opel, модель Vivaro, номер кузова НОМЕР_1 , рік виготовлення - 2013, за ціною 26200,00 злотих та ненадання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, у зв'язку з чим митну вартість товару визначено відповідачем за резервним методом на рівні 9600,00 євро.
Як вбачається з електронного повідомлення від митниці декларанту відповідач поставив під сумнів достовірність наданих декларантом документів у зв'язку із наявністю розбіжностей стосовно власника транспортного засобу, оскільки в технічному паспорті №SERIA KP/AAC 7450889 зазначений власник транспортного засобу - ОСОБА_8 , а в рахунку-фактурі №01/04/2019 від 11.04.2019 року вказаний - SALKONBUD Sp.z.o.o. Однак, суд зазначає, що визначення продавця чи власника товару не впливає на його митну вартість. Крім того, як вбачається з картки задекларованого транспортного засобу №SERIA KP/AAC НОМЕР_2 (а.с.15-16), ОСОБА_8 є першим власником даного транспортного засобу, разом з тим, 18.03.2019 року були внесені зміни щодо власника транспортного засобу, згідно яких новим власником, на якого було зареєстровано транспортний засіб Opel Vivaro є SALKONBUD Sp.z.o.o. У судовому засіданні позивач підтвердив, що дана картка транспортного засобу надавалась під час митного оформлення разом з митною декларацією №UA205090/2019/051696, крім того, дана обставина не заперечувалась представником відповідача, який, у свою чергу, не зміг спростувати та обґрунтувати сумнів митного органу у достовірності поданих декларантом документів, що стосувались власника транспортного засобу. Також, правомірність розпорядження товаром і наявність у продавця повноважень на продаж автомобіля підтверджується тим, що реєстраційні органи Республіки Польща видали ОСОБА_1 тимчасовий технічний паспорт SERIA PC/ НОМЕР_3 (а.с.12).
Крім того, у електронному повідомленні митний орган посилався на розбіжність заявленої декларантом митної вартості у розмірі 27654,62 злотих та фактурної вартості транспортного засобу, яка становить 26200,00 злотих. З даного приводу суд зазначає, як вбачається з митної декларації №UA205090/2019/051696, а саме графи 42 декларації, декларантом визначено ціну товару у розмірі 26200,00 злотих, яка відповідає рахунку-фактурі №01/04/2019 від 11.04.2019 року (а.с.10), разом з тим, у графі 12, зазначено митну вартість у розмірі 195186,89 грн. (згідно курсу становить 27654,62 злотих). У судовому засіданні позивач зазначив, що у дану митну вартість було включено витрати на страхування та витрати на транспортування даного транспортного засобу, разом з тим, документів (квитанцій, чеків) які підтверджують розмір понесених позивачем витрат, митному органу подано не було. Таким чином, суд погоджується із відповідачем, що така обставина обумовлювала необхідність упевнитися в достовірності заявленої митної вартості, визначеної декларантом, а тому, вимога Волинської митниці ДФС щодо надання документально підтверджених транспортних (перевізних) документів, що містять відомості про вартість перевезення є обґрунтованою.
Водночас, суд не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування інших перелічених у електронному повідомленні документів. Зокрема, відповідач у даному повідомленні зазначив про необхідність подання банківських платіжних документів. Разом з тим, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв'язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості. Водночас, суд зазначає, що відповідно до Контракту №1 від 10.04.2019 року, а саме пункту 4, покупець зобов'язується оплатити вартість товару шляхом перерахування коштів протягом 60 календарних днів. Крім того, у рахунку-фактурі №01/04/2019 від 11.04.2019 року позивачу встановлено термін сплати за даний товар до 10.06.2019 року, таким чином, цілком зрозуміло, що надати банківські платіжні документи декларант на час митного оформлення не міг, так як вони були відсутні. Суд також не погоджується з вимогою митного органу надати декларацію країни відправлення, оскільки, як вбачається з декларації №UA205090/2019/051696 (графа 44) декларація країни відправлення №19PL341010E0110801 (а.с.14) надавалася декларантом під час митного оформлення транспортного засобу. Також, безпідставною є вимога митного органу щодо надання висновків про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними установами. З даного приводу суд зазначає, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товарів не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Безпідставними є вимоги митного органу надати договір (угоду, контракт) із третіми особами, зазначеними у технічному паспорті, а також рахунки про здійснення платежів третім особам, чи інші платіжні документи, що підтверджують вартість товару, оскільки, як було встановлено судом, митний орган необґрунтовано поставив під сумнів достовірність наданих декларантом документів у зв'язку із наявністю розбіжностей стосовно власника транспортного засобу.
Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Як визначено частиною шостою статті 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У рішенні про коригування митної вартості товарів від 19.04.2019 року №UA205110/2019/000430/2 вказано, що митна вартість товарів не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом. Тобто, відповідач при прийнятті рішення застосував пункт 2 частини шостої статті 54 МК України. При цьому митну вартість він визначив за другорядним методом - резервним. Його застосування передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №598, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 08.02.2019 року в справі № 825/648/17 (№ К/9901/16592/18).
Разом з тим, у спірному рішенні взагалі відсутні номер та дата митних декларацій, на підставі яких здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим.
При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем використано виключно інформацію, надану у зв'язку зі спрацюванням ризиків АСАУР «Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов'язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення МВ за VIN - кодами: WOLJ7B7B2EV602437, валюта - ЕUR, вартість - 9600,00 євро». Однак, документів, які б підтверджували цю вартість, відповідач суду не надав.
За змістом пункту 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 року №689, під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об'єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет.
При цьому, слід зазначити, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
На думку суду, відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Також не наведено достатніх підстав правомірності проведеного відповідачем розрахунку митної вартості.
Крім того, у рішенні про коригування митної вартості товарів від 19.04.2019 року №UA205110/2019/000430/2 зазначено про неможливість застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а та методу 2б з причин відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в та методу 2г з причин відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта.
Суд зазначає, що відповідно до частини четвертої статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статтей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
В той же час, доказів того, що відповідач провів необхідну консультацію у належний спосіб, матеріали справи не містять. Саме лише посилання на проведення консультації не можна вважати таким, що відповідає нормам закону.
Суд звертає увагу, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах. Контролюючий орган не довів правових підстав для застосування резервного методу.
Суд вважає, що відповідачем не обґрунтовано ціну, яка визначена ним у розмірі 9600,00 євро. Крім того, відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. В судовому засіданні представник відповідача лише посилався на те, що митна вартість транспортного засобу з ідентичним WIN-кодом становить 9600,00 євро, однак доказів на підтвердження даних тверджень відповідачем подано не було. Таким чином, рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 19.04.2019 року №UA205110/2019/000430/2 є необґрунтованим та безпідставним, не ґрунтується на нормах чинного законодавства, тобто є протиправним та підлягає скасуванню. Зважаючи на викладене, безпідставно видано і картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205110/2019/00430, а тому з урахуванням наведеного позов належить задовольнити.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці ДФС на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 3842,00 грн., сплачений відповідно до квитанцій від 25.04.2019 року 0.0.1337301889.1 (а.с.2) та від 11.05.2019 року 0.0.1349046563.1 (а.с.33).
Крім того, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути витрати позивача по оплаті послуг перекладача у розмірі 470,00 грн.
Як передбачено частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема: пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи (пункт 5 частина третя статті 132 КАС України).
Як вбачається із доданих письмових доказів (рахунку-фактури №22/04/2019 від 22.04.2019 року (а.с.24), акта здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) від 22.04.2019 року) позивач сплатив ФОП ОСОБА_6 кошти за послуги перекладу у розмірі 470,00 грн. Крім того, позивачем у судовому засіданні було уточнено, що в акті здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) від 22.04.2019 року було здійснено арифметичну помилку, а тому сума витрат на оплату послуг перекладача складає 470,00 грн., а не 475,00 грн. Також суд не бере до уваги заперечення представника відповідача щодо стягнення витрат на оплату послуг перекладача, так як вимогу про їх переклад було поставлено органом доходів і зборів у відповідності до статті 254 МК України, оскільки оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA205110/2019/000430/2 було прийняте відповідачем 19.04.2019 року, тоді як рахунок-фактура №22/04/2019 та акт здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) датовані 22.04.2019 року, тобто після прийняття оскаржуваного рішення.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці ДФС необхідно стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 3842,00 грн. та витрати по оплаті послуг перекладача у розмірі 470,00 грн.
Керуючись статтями 243 ч. 3, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 19 квітня 2019 року №UA205110/2019/000430/2.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови Волинської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 19 квітня 2019 року №UA205110/2019/00430.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці ДФС (44350, Волинська область, Любомльський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ 39472698) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) судовий збір у розмірі 3842,00 грн. (три тисячі вісімсот сорок дві грн. 00 коп.) та витрати по оплаті послуг перекладача 470,00 грн. (чотириста сімдесят грн. 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий-суддя О. О. Андрусенко
Повний текст судового рішення складено 15.07.2019 року.