12 липня 2019 року Справа № 160/3494/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Прудника С.В.
за участі секретаря судового засіданняСтогній К.В.,
за участі: представника позивача: представника відповідача: Кандрашина К.В. Немченко К.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Акціонерного товариства "Акцент-Банк" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -
АТ "Акцент-Банк" з урахування заяви про зміну предмету позову звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, в якій просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України №0001014302 від 02.05.2019р. про донарахування штрафу на суму 462 693,21 грн.
Вказані позовні вимоги вмотивовані тим, що податкові накладні зазначені ОВПП ДФС в Додатку 1 до Акту перевірки, зареєстровані із порушенням граничного строку, передбаченого статтею 201 ПК України, були складені Банком у відповідності до п. 198.5 ст. 198 ПК України та не підлягали наданню отримувачу (покупцю) з причини того, що вони складені на постачання для операцій, які не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, а тому штрафна санкція, передбачена п. 1201.1 ст. 1201 ПК України за порушення строків їх реєстрації у ЄРПН не застосовується. Тим більше, що податкові зобов'язання в сумі ПДВ, визначені в податкових накладних № 3 від 20.12.2017р.; № 4 від 20.12.2017р.; № 104 від 31.12.2017р.; № 106 від 31.03.2018р.; № 84 від 05.07.2018р.; № 105 від 31.07.2018р.; № 88 від 31.08.2018р.; № 89 від 31.08.2018р.; № 5 від 18.09.2018р. включені до декларацій з податку на додану вартість Банку за грудень 2017р.; березень 2018р.; липень-вересень 2018р., тобто, в результаті Банком своєчасно та повній мірі нараховані та сплачені податкові зобов'язання перед бюджетом держави, тобто втрати бюджету відсутні.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі № 160/3494/19 та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.
У судове засідання 12.07.2019 року прибули представник позивача та представник відповідача.
Представник позивача позов підтримав та просив задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позові відмовити, посилаючись на доводи, наведені у письмовому відзиві на позов. В обґрунтування відзиву на позовну заяву податковий орган зазначив, що виписані податкові накладні/розрахунки коригування зареєстровані позивачем з пропуском граничного строку реєстрації. А тому враховуючи п. 201.10 ст. 201 ПК України (у разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом) та відповідно до п. 1201.1 ст. 1201 ПК України до АТ «Акцент-Банк» з врахуванням ст. 19 Конституції України на підставі наведених вище норм, за порушення платником податку податкового законодавства правомірно, у межах своєї компетенції, застосував штрафні санкції. Отже, доводи на які посилається АТ «Акцент-Банк» не відповідають чинному законодавству, а тому і не можуть підлягати задоволенню.
Заслухавши пояснення представника позивача та пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити з огляду на таке.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 10.12.2018 року заступником начальника відділу податкового супроводження банківських та небанківських фінансово-кредитних установ управління податкового супроводження фінансових установ Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби Поплавським Сергієм Миколайовичем на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.1 и.75.1 ст.75, ст.76, Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами і доповненнями) проведено камеральну перевірку Акціонерного товариства "Акцент-Банк" (код ЄДРПОУ 14360080), (далі - Банк, банківська установа) щодо своєчасності реєстрації податкових накладних та розрахунків коригувань в ЄРПН, виписаних за період з 01.12.2017 по 30.09.2018.
Так, в перевіряємий період відповідальними особами за фінансово-господарську діяльність є: голова правління ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки НОМЕР_1 ), головний бухгалтер - ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки НОМЕР_2 ).
Згідно інформації з баз даних ДФС України: податкова адреса платника податків: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд.11 , КВЕД виду діяльності (основний): 64.19 - інши види грошового посередництва; статутний фонд: 323 191 440 грн.
При перевірці використано: Єдиний реєстр податкових накладних (ЄРПН).
В ході проведення перевірки встановлено порушення п.201.10 статті 201 розділу V Податкового кодексу, а саме, несвоєчасно зареєстровано податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних відображених у Додатку, який є невід'ємною частиною даного акту.
За результатами проведення перевірки податковим органом було складено Акт №4019/28-10-43-02/14360080 від 10.12.2018 р. «Про результати камеральної перевірки Акціонерного товариства «Акцент-Банк», код за ЄДРПОУ 14360080, щодо своєчасності реєстрації податкових накладних та розрахунків коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних виписаних за період з 01.12.2017 по 30.09.2018» (далі - Акт перевірки).
21.12.2018р. АТ «А-Банк» за № Э.АВ.0.0.0.0/1-50723 направило до ОВПП ДФС заперечення до Акту перевірки. Згідно листа № 621/10/28-10-43-02-11 від 04.01.2019р. щодо результатів розгляду заперечень ОВПП ДФС зазначає, що висновки Акту камеральної перевірки від 10.12.2018 р. №4019/28-10-43-02/14360080 залишені без змін.
За результатами камеральної перевірки АТ «Акцент-Банк», на підставі Акту перевірки, ОВПП ДФС 10.01.2019 р. було винесено податкове повідомлення-рішення №0000074302 про донарахування штрафу на суму 462 693,38 грн. з підстав того, що за даними ЄРПН встановлено порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201, та згідно зі статтею 120і. 1 Податкового кодексу України, а саме, за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 4 626 933,80 грн.
Так, у Додатку 1, який є невід'ємною частиною акту перевірки, встановлено факти несвоєчасно зареєстрованих податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, а саме:
№ 3 від 20.12.2017р. на суму -450 грн., яку зареєстровано в ЄРПН 17.01.2018р.;
№ 4 від 20.12.2017р. на суму -450 грн., яку зареєстровано в ЄРПН 17.01.2018р.;
№ 104 від 31.12.2017р. на суму 2 506 789,69 грн., яку зареєстровано в ЄРПН 16.01.18р.;
№106 від 31.03.2018р. на суму 2119012.85грн., яку зареєстровано в ЄРПН 16.04.18р.;
№ 84 від 05.07.2018р. на суму 33,33 грн., яку зареєстровано в ЄРПН 01.08.2018р.;
№ 105 від 31.07.2018р. на суму 20,00 грн., яку зареєстровано в ЄВЩІ.16.08.2018р.;
№ 88 від 31.08.2018р. на суму 1,00 грн., яку зареєстровано в ЄРПН 17.09.2018р.;
№ 89 від 31.08.2018р. на суму 195,16 грн., яку зареєстровано в ЄРПН 18.09.2018р.;
№ 5 від 18.09.2018р. на суму -1,67 грн., яку зареєстровано в ЄРПН 15.10.2018р.
Не погодившись з зазначеним ППР №0000074302 від 10.01.2019 р. про донарахування штрафу на суму 462 693,38 грн. Банк 23.01.2019р. направив до ДФС України скаргу № Е.АВ.0.0.0.0/1-3556, в якій навів підстави для перегляду та скасування ППР від 10.01.2019 р. №0000074302 про донарахування штрафу на суму 462 693,38 грн
01.04.2019р. Банк отримав від Державної фіскальної служби України рішення про результаті розгляду скарги від 26.03.2019р. № 14312/6/99-99-11-06-01-25 згідно якого ДФС скасовує ППР Офісу ВПП ДФС від 10.01.2019 р. №0000074302 в частині застосування штрафних санкцій в сумі 0,17 грн., а в іншій частині зазначене ППР залишається без змін, а скарга - частково задовольняється.
08.05.2019 року позивачем отримано податкове повідомлення-рішення №0001014302 від 02.05.2019р. про донарахування штрафу на суму 462 693,21 грн.
Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду із даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку матеріалам справи, суд виходить з наступного.
Щодо спірних рішень суб'єкта владних повноважень, суд виходить з критеріїв правомірності такого рішення, що встановлені частиною другою статті 2 КАС України, у зв'язку з чим перевіряє чи прийнято дане рішення: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із п.п.20.1.4. п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України (далі ПК України) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
За нормами п. 75.1 ст.75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
У відповідності до п.п.75.1.1. п.75.1. ст.75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Згідно ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Отже, з наведеного слідує, що предметом камеральної перевірки охоплюються питання своєчасності сплати податкових зобов'язань. Виявлення контролюючим органом цього порушення не потребує наявності будь-яких документів платника податку або необхідності витребувати такі в останнього, достатніми є дані Єдиного реєстру податкових накладних, дані податкових декларацій та дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість.
Згідно з пп.14.1.60 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ зі змінами та доповненнями, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Пунктом 201.10 ст. 201 Кодексу визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Згідно із ст. 201.10 Податкового кодексу України, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Відповідальність платника за порушення граничного терміну реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних передбачена пунктом 120-1.1. ст. 120-1. Податкового кодексу України.
Пунктом п. 120-1.1. ст. 120-1. ПК України передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.
Згідно з аб.9 п.201.10 ст.201 ПКУ датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних ЄРПН здійснюється відповідно до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010р. №1246 (далі - Порядок № 1246).
Згідно з п.8 Порядку № 1246 для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації платникові податку, який здійснює реєстрацію, видається квитанція в електронній формі, у якій наводяться реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про постачальника (продавця) товарів (послуг), дата і час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається платникові податку, який здійснює реєстрацію, засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається у ДФС.
Пунктом 10 Порядку № 1246 передбачено, що датою та часом подання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі ДФС є дата та час, зазначені у квитанції про їх прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття.
Згідно з п.11 Порядку квитанція, що підтверджує факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, надсилається протягом операційного дня платникові податку.
Якщо протягом операційного дня платникові податку не надіслано квитанцію, що підтверджує прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування, такі податкова накладна та/або розрахунок коригування вважаються зареєстрованими.
Згідно з пунктом 2 Порядку № 1246 визначено, що внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру (далі - реєстрація) здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі ДФС з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру.
Операційний день триває з 0 до 23-ї години.
Отже, зазначену накладну слід вважати поданою позивачем у день її фактичного отримання контролюючим органом, тобто протягом операційного дня, коли їх було надіслано платником податків на адресу контролюючого органу.
Вказана правова позиція узгоджується з позицією Верховного Суду викладеною в постановах від 10.05.2018 у справі № 819/869/17, від 20.02.2018 у справі № 819/1189/17 та від 01.08.2018 у справі № 808/40/17.
Так, граничні строки реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних визначено у п. 201.10 ст. 201 ПК України.
Згідно вимог зазначеної норми податкові накладні, складені з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця повинні бути зареєстровані до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Як вбачається з матеріалів справи, АТ "Акцент-Банк" 15.04.2018р. було створено та відправлено контролюючому органу на автоматизовану перевірку та подальшу реєстрацію в ЄРПН податкову накладну № 106 від 31.03.2018р. на суму 2 119 012,85 грн. Підтвердженням про отримання податкової накладної у поштову скриньку ДФС 15.04.2018 о 19:54 є повідомлення з програмного забезпечення. Отже, податкова накладна № 106 була направлено Банком в електронній формі ДФС протягом операційного дня.
Водночас, до кінця операційного дня 15.04.2018 Банку не було надіслано квитанції при прийняття або неприйняття податкової накладної № 106. Зазначена квитанція була надіслана лише 16.04.2018р.
Отже, з вищенаведеного слідує, що вищезазначена податкова накладна були прийнята контролюючим органом, що підтверджується відповідною квитанцією.
Таким чином, відповідачем не надано доказів про надіслання позивачу квитанції про прийняття або неприйняття вищезазначеної податкової накладної саме протягом операційного дня, а відтак така податкова накладна вважаються зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до п.109.1 ст.109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Позивач не припустився протиправних дій у даному випадку, тому навіть за умови відсутності у відповідача відомостей про дату виконання позивачем встановленого законом обов'язку з реєстрації податкової накладної, останній не підлягає притягненню до відповідальності.
Разом з тим, системний аналіз статті 201, пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України дає підстави для висновку про те, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.
Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), необхідна наявність двох обов'язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою).
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 26.06.2018 року у справі № 816/1990/17, від 04.09.2018 року у справі № 816/1488/17.
З матеріалів справи убачається, що на підставі Статуту АТ «Акцент-Банк», основним видом діяльності Банку є надання банківських та інших фінансових послуг.
Відповідно до п. 196.1.5. ст. 196 ПК України, не є об'єктом оподаткування операції з надання послуг платіжних організацій платіжних систем, пов'язаних з переказом коштів, з інкасації, розрахунково-касового обслуговування, залучення, розміщення та повернення коштів за договорами позики, депозиту, вкладу (у тому числі пенсійного), управління коштами та цінними паперами (корпоративними правами та деривативами), доручення, надання, управління і відступлення прав вимоги за фінансовими кредитами фінансових установ, кредитних гарантій і банківських поручительств особою, що надала такі кредити, гарантії або поручительства.
Більш детальний перелік послуг з розрахунково-касового обслуговування, що звільнені від оподаткування ПДВ затверджено постановою Правління Національного банку України від 01.08.2017 року №73.
Підпунктом "а" п. 198.1 ст.198 розділу V ПК України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
З метою застосування п. 198.5 ст.198 розділу V ПК України податкові зобов'язання з ПДВ визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:
придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;
придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Відповідно до п. а) п. 198.5. ст.198 ПК України, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст.189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до ст.196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених п.п. 196.1.7 п. 196.1 ст.196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України.
З метою дотримання п.198.5 ст.198 ПКУ, Банком в кінці звітного місяця були складені зведені компенсуючі податкові накладні, на всю суму вхідного ПДВ, які відображено в рядку 4.1 відповідних декларацій, а саме:
Податкова накладна № 104 від 31.12.2017р. на суму 2 506 789,69 грн. (з урахуванням всієї суми податкового кредиту зазначеного в рядку 17);
Податкова накладна №106 від 31.03.2018р. на суму 2 119 012,85грн., (з урахуванням всієї суми податкового кредиту зазначеного в рядку 17).
Інформація щодо включення отриманих податкових накладних до складу компенсуючих підтверджується Реєстром отриманих податкових накладних (Змінами до п. 201.15 ст. 201 ПКУ, внесеними Законом України від 31.07.2014 N 1621-VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України", не передбачено ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних і подання до контролюючого органу копій записів у такому реєстрі в електронному вигляді, але згідно налаштувань ПК Медок, воно є обов'язковим для формування декларації з ПДВ).
Враховуючи надані пояснення щодо методології заповнення податкових декларацій з ПДВ за звітні періоди грудень 2017 р. та березень 2018 p., є зрозумілим що втрати бюджету відсутні.
Отже, податкове зобов'язання з ПДВ сплачено Банком в повному обсязі та своєчасно.
Суд вказує, що згідно з положеннями Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 року № 1307 (далі - Порядок № 1307), при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" робиться помітка "X" та зазначається тип причини, зокрема: 02 - Складена на постачання неплатнику податку.
Судом встановлено, що податкові накладні № 3 від 20.12.2017р.; № 4 від 20.12.2017р.; № 104 від 31.12.2017р.; № 106 від 31.03.2018р.; № 84 від 05.07.2018р.; № 105 від 31.07.2018р.; № 88 від 31.08.2018р.; № 89 від 31.08.2018р.; № 5 від 18.09.2018р. та додані до них розрахунки коригування містять у верхній лівій частині у графі "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" помітку "X" із зазначенням типу причини: 02.
У разі постачання товарів/послуг отримувачу (покупцю), який не зареєстрований як платник податку, та у разі складання податкової накладної за щоденним підсумком операцій у графі "Отримувач (покупець)" зазначається "Неплатник", а у рядку "Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)" проставляється умовний ІПН "100000000000", рядок "Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта" не заповнюється (пункт 12 Порядку № 1307).
У справі, що розглядається, судом встановлено, що розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних № 3 від 20.12.2017р.; № 4 від 20.12.2017р.; № 104 від 31.12.2017р.; № 84 від 05.07.2018р.; № 105 від 31.07.2018р.; № 88 від 31.08.2018р.; № 89 від 31.08.2018р.; № 5 від 18.09.2018р., які зареєстровані позивачем з порушенням граничного строку, встановленого пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, складено позивачем на неплатника, про що зазначено у самому розрахунку коригування кількісних і вартісних показників, так само, як і податкові накладні, складена позивачем на неплатника.
Отже, податкові накладні № 3 від 20.12.2017р.; № 4 від 20.12.2017р.; № 104 від 31.12.2017р.; № 106 від 31.03.2018р.; № 84 від 05.07.2018р.; № 105 від 31.07.2018р.; № 88 від 31.08.2018р.; № 89 від 31.08.2018р.; № 5 від 18.09.2018р. та додані до них розрахунки коригування не підлягають наданню отримувачу (покупцю), що звільняє платника податку від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.
Суд наголошує, що будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, повинні містити конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто, протягом розумного строку.
Прийняття рішень, вчинення дій суб'єктами владних повноважень передбачає, зокрема, дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення (дії), є критерієм, який випливає з принципу пропорційності (адекватності). Дотримання принципу пропорційності особливо важливе при прийнятті рішень або вжитті заходів, які матимуть вплив на права, свободи та інтереси особи. Метою дотримання цього принципу є досягнення розумного балансу між публічними інтересами, на забезпечення яких спрямовані рішення або дії суб'єкта владних повноважень, та інтересами конкретної особи. Принцип пропорційності, зокрема, передбачає, що:
- здійснення повноважень, як правило, не повинно спричиняти будь-яких негативних наслідків, що не відповідали б цілям, які заплановано досягти;
- якщо рішення або дія можуть обмежити права, свободи чи інтереси осіб, то такі обмеження повинні бути виправдані необхідністю досягнення більш важливих цілей;
- несприятливі наслідки для прав, свобод та інтересів особи внаслідок рішення чи дії суб'єкта владних повноважень, повинні бути значно меншими від тієї шкоди, яка могла б настати за відсутності такого рішення чи дії;
- для досягнення суспільно-корисних цілей необхідно обирати найменш "шкідливі" засоби.
Принцип пропорційності має на меті досягнення балансу між публічним інтересом та індивідуальним інтересом особи, а також, між цілями та засобами їх досягнення.
За сукупності викладених обставин, зважаючи на те, що спірні розрахунки не підлягають наданню отримувачу (покупцю), а податкові накладні № 3 від 20.12.2017р.; № 4 від 20.12.2017р.; № 104 від 31.12.2017р.; № 106 від 31.03.2018р.; № 84 від 05.07.2018р.; № 105 від 31.07.2018р.; № 88 від 31.08.2018р.; № 89 від 31.08.2018р.; № 5 від 18.09.2018р., не є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, а також враховуючи, що розрахунки коригування до податкових накладних, складені постачальником товарів/послуг AT "Акцент-Банк" на отримувача - неплатника податку, отже, сума податку на додану вартість, з якої обраховується відповідна штрафна санкція, передбачена пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, - відсутня, суд приходить до висновку, що накладення штрафних санкцій, в даному випадку, порушує принцип пропорційності та є протиправним.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі викладеного, під час розгляду справи Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б твердження позивача, не навів мотивів прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0001014302 від 02.05.2019р.
З огляду на вище зазначене, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення № №0001014302 від 02.05.2019р. про донарахування штрафу на суму 462 693,21 грн. Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби прийнято без наявності правових підстав, у зв'язку з чим, є протиправним та підлягає скасуванню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 1921 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № : J0415U1LD6 від 15.04.2019 року.
Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 6940,40 грн. підлягає стягненню з Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби за рахунок бюджетних асигнувань.
На підставі частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 12 липня 2019 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду. Виготовлення рішення у повному обсязі здійснено 15 липня 2019 року.
Керуючись ст. ст. 139, 242-243, 245-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Акціонерного товариства "Акцент-Банк" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби №0001014302 від 02.05.2019р. про донарахування штрафу на суму 462 693,21 грн.
Стягнути на користь Акціонерного товариства "Акцент-Банк" (ЄДРПОУ 14360080) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 6940 грн. (шість тисяч дев'ятсот сорок гривень сорок копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (код ЄДРПОУ 39440996).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 15 липня 2019 року.
Суддя С. В. Прудник