у складі:
головуючого
Синявського О.Г.,
суддів
Глоса Л.Ф. і Філатова В.М.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 17 липня 2007 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 20 грудня 2006 року щодо нього.
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця та жителя м. Києва,
раніше не судимого,
засуджено ч. 2 ст. 176 КК України на 2 роки позбавлення волі з конфіскацією всіх примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1. звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.
На підставі ст. 76 КК України на ОСОБА_1. покладено обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання, навчання й роботи.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1. на користь:
- ТОВ “ІНФОРМАЦІЯ_2»- 1 610 грн.;
- ТОВ “ІНФОРМАЦІЯ_3»- 8 280 грн.;
- ТОВ “ІНФОРМАЦІЯ_4» - 315 грн.;
- ТОВ ІНФОРМАЦІЯ_5» - 3 052 грн.;
- компанії “ІНФОРМАЦІЯ_6» ( США) - 89 180 грн.;
- корпорації “ІНФОРМАЦІЯ_7» ( Канада) - 14 712 грн. 48 коп.;
- компанії “ІНФОРМАЦІЯ_8» - 1 490 грн.
У апеляційному порядку вирок щодо ОСОБА_1. не переглядався.
Згідно з вироком суду ОСОБА_1. визнано винуватим та засуджено за те, що він з листопада 2005 року по 13 січня 2006 року біля станції метро “Нивки» по ІНФОРМАЦІЯ_9 незаконно повторно розповсюджував примірники аудіовізуальних творів, фонограм та комп'ютерних програм на дисках формату DVD, фонограм на компакт - дисках форматів CD та комп'ютерних програм на СD-R дисках, які не марковані контрольними марками, не маючи дозволу осіб, що мають авторські та суміжні права на їх розповсюдження на території України, чим завдав їм матеріальної шкоди у великому розмірі.
За змістом касаційної скарги засудженого, порушується питання про скасування вироку в частині вирішення цивільного позову з направленням справи на новий судовий розгляд. Свою вимогу ОСОБА_1. обґрунтовує тим, що жоден з цивільних позивачів не надав обґрунтованого доказу (розрахунку) своїх збитків. Крім того, вважає, що він може нести матеріальну відповідальність тільки в розмірі фактично реалізованої ним контрафактної продукції, а в частині вилученої у нього - мають нести відповідальність особи, які займаються незаконним відтворенням такої продукції. Також посилається на те, що йому не було роз'яснено наслідків дослідження доказів в порядку ч. 3 ст. 299 КПК України; копію вироку він отримав з порушенням вимо кримінально-процесуального закону.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів вважає, що слід відмовити у задоволенні касаційної скарги з таких підстав.
Висновок суду про винуватість ОСОБА_1. у вчиненні злочину, за який його засуджено, та вирішення цивільних позовів відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений доказами, дослідженими судом за правилами ч. 3 ст. 299 КПК України.
Як убачається з протоколу судового засідання, засуджений ОСОБА_1. повністю визнав себе винним в пред'явленому йому обвинуваченні й не оспорював встановлені органами досудового слідства фактичні обставини справи, за яких він скоїв злочин, у зв'язку з чим суд першої інстанції, за згодою учасників процесу, не досліджував докази, що містяться у справі. Засудженому в присутності обраного ним захисника було роз'яснено зміст ст. 299 КПК України, що спростовує доводи його скарги про необізнаність щодо наслідків розгляду справи в порядку ч. 3 ст.299 КПК України.
При перевірці справи встановлено, що засудженому при проголошенні вироку було роз'яснено зміст, строки та порядок його оскарження, тому доводи про те, що копію вироку засуджений отримав з порушенням вимог кримінально-процесуального законодавства, є необґрунтованими.
Кваліфікація дій засудженого за ч. 2 ст. 176 КК України є правильною і такою, що відповідає обставинам, які були встановлені судом.
Призначаючи покарання засудженому ОСОБА_1., суд урахував характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу засудженого. Призначене покарання є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Цивільний позов вирішено відповідно до вимог цивільного та кримінально-процесуального законодавства.
Отже, в справі не виявлено передбачених ст. 398 КПК України підстав для перегляду судових рішень щодо ОСОБА_1. у касаційному порядку з повідомленням зазначених у ст. 384 КПК України осіб.
Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
відмовити у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1.
Судді:
Синявський О.Г. Філатов В.М. Глос Л.Ф.