Справа № 236/3002/18
15 липня 2019 року Краснолиманський міський суд Донецької області у складі:
головуючого судді Саржевської І.В.,
за участю секретаря Олійник С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м. Лиман Донецької області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку"Приват Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
05.09.2018 до Краснолиманського міського суду Донецької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та судових витрат.
Позивач свої вимоги обґрунтовує наступними обставинами.
Відповідно до укладеного договору № бн від 05.12.2011 ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
ОСОБА_1 власним підписом підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку» складають між відповідачем та банком кредитний договір.
АТ КБ ''ПРИВАТБАНК" було надано ОСОБА_1 кредит у розмірі, встановленому договором, проте відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками та іншими витратами. У зв'язку із порушенням відповідачем умов договору станом на 30.06.2018 утворилась заборгованість у розмірі 116915,97 грн. що складається з наступного:
- 3287,00 грн. - заборгованість за кредитом;
-113628,97 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом за період з 05.12.2011 по 28.02.2018.
Позивач, просить суд стягнути з відповідача вказану заборгованість.
Представник позивача акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, однак до матеріалів справи долучив заяву, в якій просив справу розглянути без його участі, позовні вимоги підтримав повністю, не заперечував проти заочного розгляду справи (а.с.7).
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, просить розглянути цивільну справу без його участі, про що надав до суду відповідну заяву (а.с.89). Крім того у заяві від 10.07.2019 позовні вимоги позивача не визнав, просив суд здійснити перерахунок заборгованості по нарахованим процентам.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою всіх учасників справи, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши такі фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Судом встановлено, що ПАТ КБ "ПриватБанк" має право на надання банківських послуг, визначених ч.3 ст. 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність", на підставі ліцензії Національного банку України від 05.10.2011 року № 22 (а.с.43).
Відповідно до п.1.6 Статуту ПАТ КБ «ПриватБанк», банк є правонаступником прав та обов'язків ЗАТ КБ «ПриватБанк», у зв'язку з чим на підставі рішення загальних зборів акціонерів 30.04.2009 змінено найменування позивача з ЗАТ КБ «ПриватБанк» на ПАТ КБ «ПриватБанк»(а.с.45-46).
Відповідно до укладеного договору № бн від 05.12.2011 ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
ОСОБА_1 власним підписом підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку» складають між відповідачем та банком кредитний договір(а.с.14-15).
Відповідно до п. 2.1.1.2.3, п.2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, Клієнт дає згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити(зменшити або збільшити) кредитний ліміт.
Відповідно до довідки , наданою представником АТ КБ «Приватбанк», про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти, відповідачу було встановлено кредитний ліміт на кредитну картку, а саме: 05.12.2011- 300,00 грн., 05.12.2011- 1300.00 грн., 06.12.2011= 2000,00 грн., 18.08.2013- 3400,00 грн.(а.с.13).
Підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою Позичальника, щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком, відповідно до п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг.
Згідно п. 2.1.1.12.9 «Правил користування платіжною карткою», Боржник доручає списання з будь-якого рахунку відкритого в Банку в часності з Картрахунку грошові кошти для здійснення платежу з ціллю повного або часткового погашення боргових зобов'язань.
Пунктом 1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни Тарифів та інших невід'ємних частин Договору. Таким чином, розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватись Банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 1.1.3.1.9 Умов та правил надання банківських послуг. Відповідно до п. 1.1.2.3 до обов'язків позичальника відноситься отримання виписки про стан картрахунків та про здійснені операції по картрахункам.
Відповідно до «Правил користування платіжною карткою», Боржник доручає списання з будь-якого рахунку відкритого в Банку в часності з Картрахунку грошові кошти для здійснення платежу з ціллю повного або часткового погашення боргових зобов'язань.
Відповідно до ст. 1049,1050,1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до частини 1 ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
ОСОБА_1 систематично користувався платіжною карткою, про що свідчить розрахунок заборгованості за договором станом на 30.06.2018(а.с.8-12).
Розрахунок заборгованості за договором станом на 30.06.2018, є належними та допустими доказами по справі. Відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, контррозрахунок не наданий, клопотань про призначення судово-економічних експертиз суду не заявлено.
Отже, під час розгляду справи було достовірно встановлено, що відповідач отримав кредитні кошти, зобов'язання щодо їх повернення не виконував; з 25.09.2013 відповідач ОСОБА_1 припинив сплату коштів із погашення кредиту(а.с.10).
Згідно довідки-розрахунку, наданої позивачем, загальна сума заборгованості станом на 30.06.2018 складає 116915,97 грн. що складається з наступного:
- 3287,00 грн. - заборгованість за кредитом;
-113628,97 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом за період з 05.12.2011 по 28.02.2018.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач порушував умови зобов'язання в частині щомісячного погашення кредиту, що є підставою для стягнення заборгованості по кредиту, тому позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по кредиту в сумі 3287,00 грн. підлягають задоволенню.
З розрахунку заборгованості вбачається, що під час укладення кредитного договору діяла процента ставка по кредиту в розмірі 30,00% річних, тобто 2,5% на місяць, з 01.09.2014 ПАТ КБ «ПриватБанк» збільшив процентну ставку до 2,9% на місяць (34,80% на рік), а з 01.04.2015 3,6% на місяць (43,20% на рік)(а.с.8-12).
Пунктом 1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни Тарифів та інших невід'ємних частин Договору. Таким чином, розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватись Банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 1.1.3.1.9 Умов та правил надання банківських послуг.
Пункт 28 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» передбачає, що при вирішенні спорів щодо правомірності підвищення процентної ставки згідно зі статтею 1056-1 ЦК у зв'язку з прийняттям Закону України від 12 грудня 2008 року № 661-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку», яким передбачено, що встановлений кредитним договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшений банком в односторонньому порядку, а також, що умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною, суди мають виходити з того, що цей закон набрав чинності з 10.01.2009, що всі рішення банку в будь-якій формі (постанова, рішення, інформаційний лист) щодо підвищення процентної ставки в односторонньому порядку є неправомірними лише з 10.01.2009.
При вирішенні питання щодо правомірності підвищення банком чи іншою фінансовою установою процентної ставки суди також повинні розрізняти умови кредитного договору, які встановлюють односторонню зміну умов договору, від умов договору, що встановлюють погоджену сторонами процедуру зміни договору шляхом прийняття позичальником пропозиції кредитора про зміну умов договору відповідно до вимог статей 641 - 642 ЦК або в порядку, визначеному частиною шостою статті 1056-1 ЦК.
При підвищенні процентної ставки з'ясуванню підлягають визначена договором процедура підвищення процентної ставки (лише повідомлення позичальника чи підписання додаткової угоди тощо); дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо.
За загальним правилом (ч.1 ст.13 ЦПК України) суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, кожна з яких відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 3 ст. 12, ст. 81 ЦПК передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. Сторони мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи. Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов'язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов'язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст. ст. 43, 57 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст. 43 ЦПК України), так і обов'язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу. Позивач не скористався своїм правом, щоб довести всі обставини, на які посилався при обґрунтуванні позову, зокрема правильність розрахунку заборгованості, відповідач, відповідно, щодо відсутності такої.
Згідно ч.1 ст.651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
У ч.4 указаної статті передбачено, що в разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.
Отже, для застосування підвищеної процентної ставки банк повинен письмово повідомити боржника та отримати його згоду.
Відповідно до п.3 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 року № 1155 (далі Правила), рекомендоване поштове відправлення - це поштове відправлення (лист, поштова картка, бандероль, секограма, дрібний пакет, мішок «M»), що приймається для пересилання без зазначення суми оголошеної цінності вкладення з видачею відправникові розрахункового документа про прийняття і доставляється (вручається) адресатові (одержувачу) під розписку.
Згідно з п.114 Правил адресовані фізичним особам рекомендовані поштові відправлення, рекомендовані повідомлення про вручення реєстрованих поштових відправлень (поштових переказів), повідомлення про надходження переказів, що пересилаються телеграфом або електронною поштою, а також усі повторні повідомлення про надходження поштових відправлень (поштових переказів) вручаються особисто адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - повнолітнім членам сім'ї за умови пред'явлення ними документа, що посвідчує особу.
У разі підвищення банком процентної ставки з'ясуванню підлягають визначена договором процедура підвищення процентної ставки (повідомлення позичальника чи підписання додаткової угоди тощо); дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо.
З огляду на вищенаведене боржник вважається належно повідомленим про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, якщо банк не лише відправив на адресу такого боржника листа про зміну умов кредитного договору, а й довів факт його вручення адресатові під розписку.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 11 жовтня 2017 року у справі за № 6-1374цс17.
Посилання представника позивача про належне повідомлення ОСОБА_1 про підвищення процентної ставки за користування кредитом шляхом направленням СМС-повідомлення на абонента за номером телефону, який належить відповідачу, та шляхом розміщення повідомлення на офіційному сайту банку, судом не можуть бути прийняті до уваги, як належне повідомлення споживача про зміну таких послуг, оскільки ці доводи не підтверджені належними та допустимими доказами.
Згідно розрахунку заборгованості станом на 30.06.2018, ОСОБА_1 починаючи з 25.04.2013 (а.с.10) кредитною карткою не користувався, будь-яких грошових витрат, операцій не здійснював, а тому підстави для нарахування йому з 01.09.2014 процентів за користування кредитом в розмірі 2,9% на місяць (34,80% на рік), а з 01.04.2015 3,6% на місяць (43,20% на рік) відсутні.
Отже, при розрахунку заборгованості за кредитним договором слід використовувати встановлену процентну ставку, що складає 30,00% річних.
Для з'ясування розміру заборгованості по відсоткам за користування кредитом, судом заборгованість по тілу кредиту на 01.09.2014 (день підвищення відсоткової ставки), що становить 3287,00грн., перемножує на 30% річних, отриманий результат ділить на 360 днів, передбачених кредитним договором, після чого результат множить на кількість днів прострочення зобов'язання з 01.09.2014 по 28.02.2018(дата 28.02.2018 - відповідно до заявлених вимог позивача про стягнення заборгованості по процентам за період з 05.12.2011 по 28.02.2018). Отриманий результат є розмір заборгованості по відсоткам за вказаний період, що становить 3497,92 грн. (3287,00 х 30% : 360) х 1277 днів прострочки.
Таким чином, до стягнення з ОСОБА_1 підлягає заборгованість за відсотками за користування кредитом станом на 28.02.2018 у розмірі 3497,92 грн.
Виходячи з наведеного, в сукупності встановлених у справі обставин суд вважає, що позивачем доведений факт укладання кредитного договору між позивачем та відповідачем та факт не виконання відповідачем в повному обсязі своїх зобов'язань за договором, а тому з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № б/н від 05.12.2011 в сумі 6784,92 грн., яка складається з заборгованості за кредитом в розмірі 3287,00 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 3497,92 грн.
З приводу вимоги позивача про відшкодування понесених ним судових витрат суд зазначає таке. Згідно із ст. 133 ЦПК України судовий збір, включено до складу судових витрат. Згідно ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір та інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи у разі часткового задоволення позову, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
АТ КБ «ПриватБанк» при поданні позову сплачено в дохід держави судовий збір у розмірі 1762,00 грн., що підтверджено наданим позивачем платіжними дорученнями від 01.08.2018(а.с.3).
Позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у розмірі 116915,97 грн. Враховуючи, що судом задоволені позовні вимоги частково на суму 6784,92 грн., що складає 5,80 % від заявлених вимог (6784,92 грн./ (116915,97 грн./100%), з відповідача на користь позивача підлягає стягненню понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 102,20грн. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (1762,00 грн./100% х5,80 %).
Керуючись ст. ст. 11, 509, 525-527, 530, 1046-1050, 1054-10561 ЦК України, ст. ст. 4,12,13, 81, 133,141,259, 263-265 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційного банку"Приват Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає: АДРЕСА_2 , на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Приватбанк" (юридична адреса м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д, ідентифікаційний номер за Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 14360570, на рахунок № НОМЕР_2 , МФО 305299), заборгованість за кредитним договором № б/н від 05.12.2011в сумі 6784,92 (шість тисяч сімсот вісімдесят чотири гривні 92 копійки)гривень, яка складається з заборгованості за кредитом в розмірі 3287,00 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 3497,92 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає: АДРЕСА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Приватбанк" (юридична адреса м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д, ідентифікаційний номер за Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 14360570, на рахунок № НОМЕР_2 , МФО 305299), витрати по оплаті судового збору в сумі 102,20(сто дві гривні 20 копійок)грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до п.п. 15.5 п.15 ч. 1 розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Текст рішення виготовлений 15.07.2019.
Суддя -